Постанова

від 25.02.2020 по справі 922/1265/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1265/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області

представники ініціюючого кредитора - не з`явилися,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"

представник боржника - адвокат Гамей В.В., ордер ВН № 105794 від 29.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 25.09.2019

у складі судді: Усатий В.О.

та на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 09.12.2019

у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Пуль О.А., Шевель О.В.

у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У квітні 2019 Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (далі - ТОВ фірма "Ідалія") в порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не задоволено безспірні вимоги кредитора, які становлять більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

2. На підтвердження своїх вимог заявник надав постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 820/4146/16, згідно якої стягнуто з ТОВ фірми "Ідалія" заборгованість перед бюджетом у розмірі 2 976 491,43 грн та інкасові доручення, на звороті яких зазначено: "Повертаються без виконання на підставі п.12.11, п.12.6, п.12.7 глави 12 Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", на рахунку платника відсутні кошти".

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2019 прийнято заяву ГУ ДФС у Харківській області про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на 08.05.2019.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/1265/19 відмовлено ГУ ДФС у Харківській області в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Відмовлено ГУ ДФС у Харківській області у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія".

5. Вказана ухвала мотивована відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, зокрема ініціюючим кредитором не підтверджено відповідними доказами неплатоспроможність ТОВ фірми "Ідалія", а саме: неспроможність боржника виконати протягом 3-х місяців після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед ГУ ДФС у Харківській області.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/1265/19 залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав на те, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали були відсутні докази на підтвердження безспірності вимог ініціюючого кредитора, та як наслідок відсутні і підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19, справу повернути до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду заяви ГУ ДПС у Харківській області про порушення справи про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія".

9. При цьому, ГУ ДПС у Харківській області подано клопотання про заміну сторони (касанта) у справі № 922/1265/19 з ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1265/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.01.2020.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В. від 27.01.2020 прийнято справу № 922/1265/19 Господарського суду Харківської області до провадження.

Відкрито касаційне провадження у справі № 922/1265/19 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області відбудеться 25.02.2020.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.02.2020.

Витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/1265/19 за заявою ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ фірма "Ідалія" про банкрутство.

Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

12. 29.01.2020 до Верховного Суду від ТОВ фірми "Ідалія" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.

13. 18.02.2020 до Верховного Суду від ТОВ фірми "Ідалія" надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області.

14. В судове засідання 25.02.2020 з`явився представник ТОВ фірми "Ідалія", який надав пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

РОЗГЛЯД КЛОПОТАНЬ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

15. 16.01.2020 до Верховного Суду від ГУ ДПС у Харківській області надійшло клопотання про заміну сторони правонаступником, згідно з яким просить замінити ГУ ДФС у Харківській області правонаступником ГУ ДПС у Харківській області у зв`язку з реорганізацією деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до ДПС.

В обґрунтування поданої заяви заявник надав копію постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наказ Державної податкової служби України ГУ ДПС у Харківській області № 18 від 29.08.2019, наказ ДПС України від 12.09.2019 № 130-0 про покладення виконання обов`язків на Єфремова А.О., відповідно до яких ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом", у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Розглянувши подану заяву, суд касаційної інстанції вважає за необхідне її задовольнити шляхом заміни сторони - ініціюючого кредитора (касанта) у справі - ГУ ДФС у Харківській області його правонаступником ГУ ДПС у Харківській області.

16. 29.01.2020 до Верховного Суду від ТОВ фірми "Ідалія" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначений виключний перелік ухвал, постановлених у межах справи про банкрутство, які після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. У зазначеному переліку відсутня ухвала про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 № 2344-XII.

Статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, в тому числі і у касаційному порядку.

Ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/1265/19, якою було відмовлено ГУ ДФС у Харківській області у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія" була винесена за результатами підготовчого засідання у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

При цьому, ухвала, яка виноситься за результатами підготовчого засідання має значення для кредитора і боржника як у разі відкриття провадження у справі про банкрутство так і у випадку відмови у такому відкритті.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що відсутність словосполучення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство в переліку судових рішень, які можуть переглядатися касаційним судом разом із постановою апеляційного господарського суду, прийнятою за результатами перегляду таких судових рішень (ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства), з огляду на наявність ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство , та системне застосування приписів Кодексу України з процедур банкрутства та норм Закону про банкрутство, не виключає можливості касаційного перегляду постанови апеляційного суду та ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ фірми "Ідалія" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ГУ ДПС у Харківській області)

17. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставини справи та порушення норм матеріального права, зокрема ст. 10 Закону про банкрутство, ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

18. Зокрема, скаржник вказує не врахування судами попередніх інстанцій того, що станом на дату звернення до суду платник податків мав податковий борг в загальній сумі 2 668 051,70 грн, в тому числі основний платіж 2 207 302,70 грн, штрафні санкції 460 749,00 грн. В той час як, відповідно до ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків, тобто таке зобов`язання є узгодженим з моменту самостійного подання платником своєї податкової декларації. Податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду залишені без змін. До моменту подання заяви про порушення справи про банкрутство податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржувались.

19. Крім того, як зазначає скаржник, суд неправомірно відмовляв у задоволенні клопотань ГУ ДФС у Харківській області про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що чинне законодавство не передбачає зупинення розгляду заяви до порушення провадження у справі.

Доводи боржника

(ТОВ фірма "Ідалія")

20. Боржник у відзиві доводить про відсутність підстав для скасування оскаржених ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

21. Вказує на те, що триває апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №820/4146/16, тобто фактично триває і спір про право ДФС на стягнення з товариства податкового боргу у розмірі 2 668 051,70 грн. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.06.2019 зупинив дію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 820/4146/16. Враховуючи зазначене, у зв`язку з відкриттям Другим апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження з оскарження постанови у справі № 820/4146/16, постанова не є такою, що набрала законної сили, що зумовлює те, що вимоги ДФС, вказані у заяві, не є безспірними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).

23. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

Нормами ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Пунктом 41.2 ст. 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст. ст. 95-99 ПК України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відтак, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та ПК України, примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючі органи (органи доходів і зборів) за визначеною ПК України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Виходячи із вимог ст. 95 ПК України, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є:

- рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили;

- інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу;

- докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною ПК України.

Крім того, перебіг трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Строк невиконання боржником податкового зобов`язання, для визначення неплатоспроможності боржника, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених ПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Водночас спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

При цьому передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

Зокрема, згідно з п. 95.22. ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Тільки вжиття всіх наведених вище заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах.

Аналогічних висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Харківській області подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія" в порядку ст. ст. 10, 11 Закону про банкрутство, посилаючись на те, що безспірні вимоги кредитора до боржника складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені протягом трьох місяців.

На підтвердження своїх вимог заявник надав постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 820/4146/16, згідно якої стягнуто з ТОВ фірми "Ідалія" заборгованість перед бюджетом у розмірі 2976491,43 грн та інкасові доручення, на звороті яких зазначено: "Повертаються без виконання на підставі п.12.11, п.12.6, п.12.7 глави 12 Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", на рахунку платника відсутні кошти".

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 12.06.2019) відкрито апеляційне провадження на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 820/4146/16 за позовом Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ фірми "Ідалія" про стягнення заборгованості та зупинено дію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 зупинено провадження у справі № 820/4146/16.

Враховуючи зазначене, у зв`язку з відкриттям Другим апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження з оскарження постанови у справі №820/4146/19, суди попередніх інстанцій правомірно вказали на те, що на момент проведення підготовчого засідання у даній справі відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили щодо наявності у боржника заборгованості у розмірі 2976491,43 грн, в зв`язку з чим, заявником не доведено безспірності його вимог до боржника.

Посилання скаржника на неправомірність відмови у задоволенні клопотань ГУ ДФС у Харківській області про зупинення провадження у справі, обґрунтовано було відхилено судом апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону про банкрутство підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше тридцятого дня.

Тобто, строки розгляду господарським судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є обмеженими.

Крім того, Закон про банкрутство виключає можливість зупинення провадження у справі про банкрутство з огляду на строковість процедур та можливе виникнення негативних наслідків для кредиторів та боржника, зокрема, в частині затягування розгляду справи та виникнення додаткових витрат.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №908/130/15-г.

Таким чином, встановивши, що докази на підтвердження безспірності вимог ініціюючого кредитора - податкового органу та повноти дій щодо стягнення податкового боргу - відсутні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та законного висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

24. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Інші доводи скаржника колегією суддів не розглядаються, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

25. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19 без змін.

26. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 52, 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

5. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 922/1265/19

залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський