ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 43/138
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Огороднік К.М., Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
ТзОВ "Фінансова компанія "Веста" - адвокат Новіков О.Є. (ордер серія КС №701905),
ТзОВ "Есквайр Юніон" - адвокат Нечитайленко Н.О. (дов. від 22.12.2019),
ТзОВ "Промтекінжинірінг" - керівник Нечитайленко О.В. (витяг з ЄДРПОУ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019
у справі № 43/138
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіндека"
про банкрутство , -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіндека" (далі - ТзОВ "Сіндека", боржник).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 86 159 422,31 грн, до якого включено вимоги ПАТ КБ Український фінансовий світ на суму 22 507 603,44 грн вимог, що забезпечені заставою.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.01.2015 введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Козаренка Є.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.07.2015, зокрема, затверджено план санації боржника.
Строк процедури санації неодноразово продовжувався ухвалами Господарського суду м. Києва від 07.07.2016, 09.08.2017, 12.12.2017.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.10.2019 залишено без задоволення клопотання керуючого санацією боржника № 02-03.75 від 24.09.2019 про продовження строку санації.
Задоволено заяву керуючого санацією боржника про затвердження мирової угоди у справі № 43/138.
Затверджено мирову угоду укладену між кредиторами та боржником у справі №43/138 про банкрутство ТзОВ "Сіндека".
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТзОВ ФК "Веста", скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 43/138.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, а положення мирової угоди порушують права та інтереси кредиторів, в тому числі ТзОВ ФК Веста .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 клопотання ТзОВ "ФК "Веста" про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду. Апеляційну скаргу ТзОВ "ФК "Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 43/138 (з доданими до неї документами) повернуто скаржнику.
Ухвала мотивована тим, що ухвалою місцевого суду від 10.10.2019 не порушуються права ТзОВ "ФК "Веста", товариство не набуло статусу кредитора, іншого учасника провадження у даній справі про банкрутство (ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 заяву ТзОВ "ФК "Веста" про заміну кредитора у справі залишено без задоволення).
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТзОВ "ФК "Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 43/138, в якій скаржник просить скасувати вищевказану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019, справу направити до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 254, 255 ГПК України, ст.1, 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
В якості аргументів скаржник зазначає про те, що на момент винесення Північним апеляційним господарським судом оскаржуваної ухвали від 21.11.2019 суду було відомо про наявність спору про права ТзОВ ФК Веста бути учасником справи про банкрутство ТзОВ Сіндека , оскільки його апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції від 01.10.2019 про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником було призначено до апеляційного перегляду на 26.11.2019.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
ТОВ "Промтекінжинірінг" подало заперечення на касаційну скаргу, зазначаючи про те, що оскільки ТзОВ ФК Веста не набуло статусу кредитора, іншого учасника провадження у справі про банкрутство, а відтак не наділене процесуальним правом на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 10.10.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права
Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання законності повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі та вважає, що оскаржувана ухвалу стосується її прав, обов`язків та інтересів.
Розглянувши доводи касаційної скарги та перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України (у редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому ст.254 ГПК України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).
Разом з тим, пунктом 3 частини 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст.ст. 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та, що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Проте, встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе тільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/914/19.
За таких обставин, виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "ФК Веста" дійшов передчасного висновку, що оскаржуване ухвала Господарського суду м. Києва від 10.10.2019 у справі №43/138 не стосується прав, інтересів або обов`язків ТзОВ "ФК Веста", та помилкового повернення апеляційної скарги ТзОВ "ФК "Веста" на підставі п. 1 ч.5 ст. 260 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до вимог частин першої та другої ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно вимог частини третьої статті 304 ГПК України, касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відтак, встановивши зазначені порушення, згідно норм ст. 310 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 43/138 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Північного апеляційного господарського суду в скасованій частині.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" задоволити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 43/138 скасувати.
3. Справу №43/138 в скасованій частині передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 09.03.2020 |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні