Справа № 383/48/20
Номер провадження 2/383/133/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замши О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,
представника позивача - адвоката Мельніченка В.А.,
представника відповідача - Сороки С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про стягнення орендної плати та податку за земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства Світоч про стягнення заборгованості з орендної плати та податку за земельну ділянку.
Обґрунтовуючи позов, зазначила, що на підставі Державного акту серії ІІ-КР №022329 на право власності на землю являється власником земельної ділянки, площею 5,39 га., яка знаходиться на території Бобринецької міської ради. З 10.09.2015 року земельна ділянка на підставі договору оренди була передана в оренду Приватному підприємству Світоч . Відповідач на підставі договору зобов`язався щорічно сплачувати орендну плату з урахуванням коефіцієнта індексації в розмірі 7219 грн. 12 коп., що становить 5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладання договору складала 144382 грн. 34 коп. Крім того, згідно договору орендар зобов`язаний сплачувати усі податки та обов`язкові платежі, пов`язані з використанням земельної ділянки. 29 липня 2019 року договір оренди землі на підставі рішення суду було розірвано, однак відповідачем не було здійснено повного розрахунку за оренду плату, яка за період з 2018 року по 2019 рік складає 14438 грн. 24 коп. та не сплатив податок за земельну ділянку в розмірі 1700 грн. Звернувшись до директора Приватного підприємства Світоч з вимогою провести відповідні розрахунки заборгованості по орендній платі та сплаті податку за земельну ділянку згідно з умова договору і чинного законодавства, їй було відмовлено, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області 21 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача, скориставшись правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України 14.02.2020 року надав до суду відзив на позов, в якому вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що Приватне підприємство Світоч виконало свій обов`язок з виплати орендної плати за період оренди землі з 2016 року по 2019 рік в повному обсязі, а тому не приймає доводи відповідача про існування заборгованості. За весь період дії договору оренди позивач не зверталася до відповідача з вимогами чи претензіями щодо отримання орендної плати не в повному обсязі, а тому заявлена вимога є необґрунтованою. Що стосується вимоги щодо сплати податку за земельну ділянку за 2019 рік в розмірі 1700 грн., вказує, що сплачувати до бюджету плату за землю повинні суб`єкти плати за землю (платники) - власники земельних ділянок. Таким чином, будь-які порушення зобов`язань перед позивачем відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що після розірвання договору оренди землі відповідач не виконав зобов`язання, а саме не сплатив розмір орендної плати, яка за 2018 рік становить 7219 грн. 12 коп., за 2019 рік становить 7219 грн. 12 коп., а також повинен сплатити податок за земельну ділянку в розмірі 1700 грн., який позивач сплатила самостійно.
Представник відповідача в судовому засіданні пред`явлені вимоги не визнала повністю та заперечила в їх задоволенні. Пояснила, що Приватне підприємство Світоч з 2016 року по 2019 рік відповідно до укладеного договору оренди використовувало належну позивачу земельну ділянку. На виконання умов договору оренди землі проводилася своєчасна виплата орендної плати, а тому вважає, що зобов`язання за вказаним договором виконані в повному обсязі. Вказує, що розірвання договору оренди землі було здійснено не по причині несплати орендної плати по договору, а в односторонньому порядку за ініціативою позивача. Заперечила стягнення з відповідача на користь позивача податку за землі, оскільки не є платником даного виду стягнення до бюджету.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх обґрунтувань та заперечень приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №022329, виданого 29.03.2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,39 га., яка розташована на території Бобринецької міської ради. (а.с.8).
10.09.2015 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі з Приватним підприємством Світоч строком на сім років. Відповідно до умов договору в оренду передається земельна ділянка площею 5,39 га., нормативно грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 144382 грн. 34 коп.
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється у рахуванням індексації. (п.10 Договору). Орендна плата носиться щорічно до 31 грудня. (п.11 Договору). Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. (п.13 Договору).
Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону).
Статтею 21 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди..
Відповідно до ст.21 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, за правилами ст.ст. 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2019 року договір оренди землі від 10 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Світоч розірвано. (а.с.12-17).
За твердженням позивача після розірвання договору оренди землі відповідач в добровільному порядку не бажає сплачувати орендну плату відповідно до умов договору за 2018 - 2019 роки, яка в сумі становить 14438 грн. 24 коп. Заперечуючи дану обставину, представник відповідача надала до суду платіжні відомості про отримання позивачем коштів в рахунок оплати орендної плати. Вказала, що відповідно до п.9 Договору оренди землі орендна плата з урахуванням коефіцієнта індексації становить 7219 грн. 12 коп. (5 % від грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору складала 144382 грн. 34 коп.). Враховуючи, що жодна зі сторін не надала суду належних і допустимих доказів проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок відповідно до закону (не надали витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель), суд виходить з того, що в період дії договору така оцінка не змінювалася. Таким чином, за період дії договору з 2016 року по 2019 рік загальний розмір орендної плати становить 28876 грн. 48 коп.
Так, відповідно до платіжного доручення № 15 ОСОБА_1 отримала за оренду землі в 2016 році - 14920 грн. 00 коп.(а.с.31), за платіжним дорученням №14 за 2017 рік отримала за оренду землі - 16170 грн. 00 коп.(а.с.32). Крім того, відповідно до платіжного доручення в рахунок орендної плати за 2016 рік ОСОБА_1 отримала 500 кг. пшениці в розрахунку 3000 грн. за тону. (а.с.33), що складає 1500 грн. 00 коп. Таким чином згідно вказаних відомостей виплата орендної плати за вказаним договором становить 32590 грн. 00 коп. При цьому, представник відповідача зазначає, що орендна плата проводилася в збільшеному розмірі, тобто наперед, вказана обставина не суперечить умовам договору оренди землі, не містить з цього приводу заборони актами цивільного законодавства та Закону України Про оренди землі . А тому вважає, що Приватне підприємство Світоч виконало зобов`язання по сплаті орендної плати в повному обсязі та за весь період дії договору, оскільки зміни до договору щодо розміру орендної плати не вносилися та не були ініційовані позивачем. По факту відповідач переплатив позивачу за період дії договору оренди землі 3713 грн. 52 коп.
Представник позивача не заперечив факт отримання ОСОБА_1 коштів за користування відповідачем земельною ділянкою, проте зазначив, що між сторонами договору існувала усна домовленість про сплату орендної плати по 3000 грн. за гектар землі, а відтак виплачені кошти відповідачем зараховуються на оплату орендної плати за 2016, 2017 роки. За 2018 - 2019 роки орендна плата не виплачена зовсім, що призвело до утворення заборгованості по оренді за 2018 рік - 7219 грн. 12 коп., за 2019 рік - 7219 грн. 12 коп. Як на підтвердження сплати орендної плати в розмірі 3000 грн. за гектар представник позивача надав суду письмовий розрахунок за 2016 - 2017 роки, зазначивши, що вказані записи були зроблені відповідачем ( Сорокою С.В. ) особисто та підтверджують домовленість про дійсний (більший, ніж за договором) розмір орендної плати. Даний доказ був заперечений представником відповідача, оскільки його походження їй не відоме, і вказана в ньому інформація не відповідає дійсності, зміст не підтверджує будь-яких інших домовленостей між Приватним підприємством Світоч та позивачем.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Враховуючи, що наданий представником позивача письмовий розрахунок під час розгляду справи належним чином не обґрунтований, не підтверджує зміну розміру орендної плати та не стосується предмета доказування, суд визнає його неналежним та не приймає його на підтвердження вимог позивача.
Враховуючи викладене суд вважає, що впродовж 2016 - 2017 років відповідач сплатив авансом (в рахунок майбутніх платежів) орендну плату за земельну ділянки в сумі 32590 грн. Розмір орендної плати за 2016 - 2019 роки за земельну ділянку складає 28876 грн. 48 коп., що є меншою за загальну виплачену суму і повністю покривається останньою.
Таким чином, сума коштів, яка сплачена Приватним підприємством Світоч на користь позивача у 2016 - 2017 роках в якості орендної плати за користування земельними ділянками перевищує розмір плати, передбачений умовами Договору, та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність прострочення боржника та наявність боргу з орендної плати, оскільки свої грошові зобов`язання відповідно до договору у період 2016 - 2019 років орендар виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та умовам договору, при цьому факт виплати орендарем орендної плати у більшому розмірі підтверджується належними доказами, позивачем та представником позивача не спростований.
Отже, доводи позивача про несплату відповідачем орендної плати за договором оренди землі від 10.09.2015 року впродовж 2018 - 2019 років є безпідставними, а тому вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача податку за землю за 2019 рік в розмірі 1700 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.31 договору оренди від 10.09.2015 року до обов`язків орендаря зокрема належить оплата усіх податків та обов`язкових платежів, пов`язаних з використанням земельної ділянки у розмірах та порядку встановленому чинним законодавством.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що орендарем під час користування землею, як обов`язкові платежі та податки за змістом п. 31 Договору проводиться оплата до бюджету податку з отриманого прибутку за користування землею, військовий збір, за мінусом орендної плати до видачі. Зазначила, що земельний податок відповідач як юридична особа не має права та не зобов`язаний сплачувати, даний обов`язок покладено на власників земельних ділянок.
Відповідно до п.72 ч.1 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).
Враховуючи, що Приватне підприємство Світоч не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, умови п. 31 Договору не поширюються на сплату земельного податку та не є обов`язком орендаря, а тому суд приходить до висновку що в задоволені позовної вимоги про стягнення з відповідача податку за землю за 2019 рік в розмірі 1700 грн. необхідно відмовити через недоведеність та її необґрунтованість.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 142 ЦПК України судові витрати понесені позивачем під час під час розгляду справи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. ст.ст.13, 76, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про стягнення заборгованості по орендній платі - 14438 гривень 24 копійки за період з 2018 року по 2019 рік та відшкодування податку за землю в розмірі 1700 гривень відмовити повністю.
Витрати, понесені позивачем під час розгляду справи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).
Найменування сторін:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- відповідач: Приватне підприємство Світоч , місце знаходження Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Устинівське шосе, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31916724.
Повне судове рішення складено 05.03.2020 року.
Суддя О.В. Замша
Суд | Бобринецький районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2020 |
Оприлюднено | 06.03.2020 |
Номер документу | 88031466 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Замша О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні