Рішення

від 27.02.2020 по справі 569/20510/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20510/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Кучиної Н.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Ющук О.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача, адвокат Яковенко Д.А.,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ГУ Держпродспоживслужби у Рівненській області Полюхович О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне цивільну справу №569/20510/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ЄВРО ПАУЕР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ГУ Держпродспоживслужби у Рівненській області про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ТОВ Євро Пауер про захист прав споживача, просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 1500,00 грн та моральну шкоду в розмірі 3000 000, 00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16.11.2018 р. та 29.11.2018 р. ним, як споживачем у ТОВ Євро Пауер на автозаправній станції в м.Рівне по вул. Костромська,42 був придбаний газ автомобільний PLUS та зазначає, що 15.12.2018 року ввечері було різке пониження температури, і придбаний у ТОВ Євро Пауер газ автомобільний PLUS при русі автомобіля належному позивачу, замерз, автомобіль працював на холостих, а при газуванні глох, однак 21.12.2018 року автомобіль при плюсовій температурі почав їхати. Позивач стверджує, що придбаний на АЗС газ, не відповідає вимогам ДСТУ ЕN589:2017, відповідно зазначає, що у зв`язку із порушенням прав споживача має право на відшкодування завданих йому збитків. Розмір матеріальних збитків визначив в сумі 1500 гривен, які йому довелось витратити на організацію злиття залишків газу з балону автомобіля та чистку балону. Крім того, просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 000, 00 грн, оскільки з поломкою автомобіля він пов`язує своє нервування та зміну звичайного стилю свого життя, докладаючи додаткових зусиль для організації можливості використовувати власний автомобіль на газовому паливі, шляхом домовленості про організації зливання палива та чистки балону.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі.

17.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Свої заперечення мотивує тим, що позов не доведений та безпідставний з наступних причин. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що йому завдано шкоди, як і відсутні докази, що 15.12.2018 року автомобіль позивача заглох, а 21.12.2018 року почав їхати, натомість якість газу автомобільного PLUS доведена долученими до відзиву доказами. Також відповідач зазначив, що відсутні наступні докази, про втрати якості газу, про те що в баку автомобіля позивача знаходився газ придбаний саме в ТОВ Євро Пауер , про те чи не заправлявся позивач після цього на іншій АЗС, про те скільки кілометрів позивач проїхав після заправки на АЗС, та відсутні докази в який саме автомобіль відпущено газ за чеками, які долучені позивачем. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не надає жодних доказів надсилання відповідачу заяви на необхідність проведення експертизи, оскільки немає опису вкладення у цінний лист. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

19.12.2019 року ухвалою суду продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

28.01.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по вказаній справі.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав та мотивів, які в ньому наведені, просив суд його задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, з підстав наведених у відзиві. Додатково вказав на те, що ОСОБА_1 не надав належних доказів, що між неправомірними діями ТОВ" ЄВРО- ПАУЕР" та шкодою, яка була заподіяна є причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Крім того, зазначив, що газ автомобільний було отримано за договором комісії № 090817-К від 09.08.2017 року та при поставці ТОВ" Факторінг Груп" надавало відповідні паспорти якості та сертифікати відповідності. Відтак, не має підстав вважати, що позивачем було придбано неякісний газ. Щодо поданої позивачем розписки вказав, що вона не є належним доказом, оскільки не встановлює через які саме причини, відбулось зливання газу та чистка газового балону. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області в судовому засіданні вказав на те, що відповідач зобов`язаний був організувати за власний рахунок проведення експертизи продукції. Оскільки, проведення експертизи не було здійснено, то відповідно всі ризики по відшкодуванню завданих збитків, покладаються на відповідача.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , суду пояснив, що 16 листопада та 29 листопада 2018 року він перебував разом із ОСОБА_1 під час здійснення заправки газом автомобільним PLUS на автозаправці, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 попросив надати документи, які б підтверджували якість товару, а саме газу, однак їм було надано прострочені сертифікати якості та відповідності. 15.12.2018 року вони разом із ОСОБА_1 мали їхати автомобілем, однак у зв`язку із зниженням температури, автомобіль на газу глох, тому його хід було переведено на бензин, в подальшому, після потепління, автомобіль почав нормально їхати і на газу. Свідок підтвердив, що в баку автомбіля "Шевроле- Авео НОМЕР_1 був заправлений саме газ з автозаправки, яка належить ТОВ "Євро ПАУЕР" та знаходиться в місті Рівне, вул. Костромська, 42. Також суду пояснив, що особисто він відсилав заяву ОСОБА_1 , адресовану ТОВ "ЄВРО- ПАУЕР" про необхідність проведення експертизи якості продукції. Пояснив, що ним, по проханню ОСОБА_1 у березні 2019 року було здійснено роботи з організації зливання газу автомобільного з газового балону автомобіля "Шевроле-Авео" НОМЕР_1 та здійснено чистку газового балону, за що отримано від ОСОБА_1 , 1500 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що у користуванні позивача ОСОБА_1 перебуває автомобіль Шевроле Авео (д.н.з. НОМЕР_1 ) , що підтверджено наданим в судовому засіданні для огляду оригіналом технічного паспорта на автомобіль.

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або іншій підставі, передбаченій законом чи договором, такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цоьму майну.

За положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки), збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, позивач ОСОБА_1 має право вимоги за даним позовом.

Судом встановлено, що 16.11.2018 року та 29.11.2018 року позивачем ОСОБА_1 у відповідача ТОВ Євро Пауер на автозаправочній станції в м. Рівне по вул. Костромська, 42 був придбаний газ автомобільний PLUS .

Продаж зазначеного виду пального саме позивачу підтверджується копією чеку №2134556 від 29.11.2018 р. виданого АЗС з магазином ТОВ Євро Пауер по вул. Костромська 42 в м.Рівне на суму 522,86 грн. за купівлю газу автомобільного PLUS в розмірі 35,21 л. та копією чеку №2113342 від 16.11.2019 р. виданого АЗС з магазином ТОВ Євро Пауер по вул. Костромська 42 АДРЕСА_2 .Рівне на суму 475,50 грн. за купівлю газу автомобільного PLUS в розмірі 30 л. ( а.с. 3)

Стаття 1 Закону України Про захист прав споживачів`передбачає, що договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами ( розрахунковими документами).

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів , вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Аналогічне за змістом положення міститься у Постанові Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами . Так, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюється готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку (п.10 Правил).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами відбувся договір купівлі-продажу газу автомобільного PLUS.

Згідно зіст. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доведеність факту отримання позивачем товару та послуги заправки автомобіля газом на АЗС, яка належить відповідачу.

Як слідує з пояснень позивача, які підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , 15.12.2018 року ввечері було різке пониження температури, і придбаний у ТОВ Євро Пауер газ автомобільний PLUS при русі автомобіля замерз, автомобіль заглох, працював на холостих, а при газуванні глох, однак 21.12.2018 року автомобіль при плюсовій температурі почав їхати.

З оглянутого в судовому засіданні DVD диска, як доказу неякісного пального газу автомобільного PLUS, вбачається факт наявності в газовому фільтрі позивача невідомого осаду.

Розпискою від 20 березня 2019 року підтверджується, що позивачем було понесено витрати в розмірі 1500,00 грн. на проведення зливання неякісного газу автомобільного з газового балону Шевроле Авео (д.н.з. НОМЕР_1 ) та чистку газового балона.( а.с.7)

Дані обставини підтвердив також допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що ним проводилися роботи з організації зливання газу автомобільного з газового балону автомобіля позивача, оскільки без проведення цих робіт позивач не міг би користуватися автомобілем за призначенням та пов"язує поломку автомобіля позивача саме з неякісним пальним.

Доводи представника відповідача про те, що вказана розписка не є належним доказом по справі не заслуговують на увагу, оскільки вказана розписка свідчить лише про те, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 1500 грн за виконані роботи з організації зливання газу автомобільного та чистку газового балону.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували той факт, що вказані кошти не були сплачені чи той факт, що зливанням газу автомобільного з газового балону має право займатись лише чітко визначена законом особа стороною відповідача суду не надано, а відтак, суд оцінює вказану розписку як належний доказ по справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (надалі - Правила).

Згідно п. 8 Правил відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в`їзді та біля оператора АЗС. Всі зразки супутніх товарів та нафтопродуктів у дрібній розфасовці повинні бути виставлені у асортиментах, наявному у суб`єкта господарювання, у вітринах приміщення АЗС, на прилавках і у вітринах спеціалізованих магазинів з ярликами цін (цінниками) оформленими в установленому порядку.

Шкода, завдана життю, здоров`ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб`єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством (абз.6 п.11 Правил).

Згідно з ч. 2 ст. 673 ЦК України якщо продавець при укладенні договорукупівлі - продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використаннядо цієї мети.

Представник відповідача належними та допустими доказами не спростував доводи позивача , що ним вимагались сертифікати якості та відповідності на газ автомобільний, який він придбав і, що позивачу були надані 29.11.2018 року прострочені сертифікати якості

За змістом розяснень, які викладені в пункті 7 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни№ 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди продавець, виконавець звільняються від відповідальності за завдану шкоду, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок порушення самим потерпілим певних правил користування товаром(послугою).

Такі обставини, які б свідчили про неправомірність дій позивача, представником відповідача не доведені.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції потерпілий повинен довести: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.

З огляду на викладене, позивачем доведено факт протиправних дій відповідача як заподіювача шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача щодо відпуску неякісного газу автомобільного PLUS та шкодою, завданою позивачу, а саме необхідності зливання газу з газового обладнання автомобіля та чистку газового балону автомобіля, а також вини в цьому відповідача.

До спірних правовідносин, враховуючи існування між сторонами споживчих відносин, підлягають застосуванню відповідні правила Закону України Про захист прав споживачів , а також спеціальні правила про роздрібну купівлю-продаж.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Твердження відповідача, що позивачем не доведено, що в баку автомобіля знаходився газ придбаний у ТОВ Євро Пауер , оскільки чеки долучені позивачем датуються 16.11.2018 року та 29.11.2018 року, в той час, як останній стверджує, що несправність автомобіля виникла 15.12.2018 року не заслуговують на увагу,оскільки з долучених до матеріалів справи доказів, зокрема, чеків про заправку автомобіля № 2165537 від 19.12.2018 року на суму 200 грн, 06 коп., № 1348660 від 28.12.2018 року на суму 299,76 грн, №1364889 від 01.01.2019 року на суму 299, 96, № 1411261 від 08.02.2019 року на суму 299, 80, № 1409040 на суму 299, 99 грн від 06.02.2019 року, № 1393632 від 27.01.2019 року, № 1393635 від 27.01.2019 на суму 199, 87 грн, № 1470363 на суму 199, 85 грн від 17.03.2019 року № 1424330 від 15.02.2019 року на суму 299, 99 грн. вбачається, що позивач після заправки 16.11.2018 року та 29.112018 року газом PLUS, що належав ТОВ "ЄВРО ПАУЕР" та до моменту зняття газового обладнання, здійснював заправку автомобіля виключно бензином, який ним також придбавався лише на автозаправці, яка розташована АДРЕСА_1 , 42 ( а.с. 15-16).

Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.

З огляду на викладене, суд прийшов до переконання, що позивач надав суду належні докази придбання газу автомобільного саме у відповідача, що не було спростовано відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами 5-7 цієї ж статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем надано копію заяви на необхідність проведення експертизи по причині втрати якості продукції від 22.12.2018 року, адресовану позивачем відповідачу. Однак, відповідач заперечує факт надіслання такої заяви позивачем, оскільки вважає, що немає опису вкладення у цінний лист.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки вважає, що обов`язковість виконання опису рекомендованого листа з повідомленням в даному випадку не передбачена діючим законодавством і тому є правом, а не обов`язком позивача.

З заяви адресованої ТОВ "ЄВРО_ ПАУЕР" вбачається, що ОСОБА_1 у відповідності до ЗУ " Про захист прав споживачів" звертався до ТОВ "ЄВРО- ПАУЕР" з проханням провести експертизу якості продукції, яка була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та яка була отримана представником ТОВ" ЄВРО-ПАУЕР" 27.12.2018 року, що підтверджено розпискою ( а.с. 4,5,6).

Відповідачем не надано суду належних доказів, що заява ОСОБА_1 з проханням провести експертизу отримана не була, чи замість вказаної заяви позивача він отримав якусь іншу заяву.

Наданий відповідачем договір комісії № 090817-К від 09 серпня 2017 року, паспорт якості № 24/10-18 від 24 жовтня 2018 року та сертифікат відповідності зареєстрованийй в реєстрі ООВ МПП "Карті" № 174.00020-18 на думку суду не є належним та достатнім доказом у вказаній справі, що підтверджує якість товару, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

ОСОБА_1 вказує на той факт, що продана йому продукція є неналежної якості, та має істотний недолік.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виро бник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Відповідач, як продавець продукції, на письмове звернення позивача-споживача експертизи на предмет визначення наявності недоліків та причин їх виникнення щодо проданого ним пального не провів, відповідно, не надав повної та достовірної інформації про належну якість продукції та не довів, що недоліки продукції (пального) виникли з вини Позивача.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення належної якості товару і обовязок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про захист прав споживачів шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Суд при оцінці поведінки АЗС ЄвроПауер враховує і те, що вимоги до рівня надання послуг є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення тлумачаться судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальних збитків, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до п.1,ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди у заявленому ним розмірі не доведені.

Враховуючи вищевказані норми закону, а також характер та тривалість моральних душевних страждань позивача, незручності у зв`язку з цим, неправомірність і тривалість невиконання відповідачем законних вимог споживача про відшкодування завданої шкоди, суд вважає що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода в сумі 1000 грн, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 259 , 263 , 265 , 268 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ЄВРО ПАУЕР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ГУ Держпродспоживслужби у Рівненській області про захист прав споживачів - задоволити частково.

Стягнути з ТОВ "ЄВРО ПАУЕР" на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ "ЄВРО ПАУЕР" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ТОВ "ЄВРО ПАУЕР", ЄДРПОУ 42043481, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ГУ Держпродспоживслужби у Рівненській області, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Малорівненська, 91.

Повний текст рішення складений 05 березня 2020 року

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина