Рішення

від 02.03.2020 по справі 573/2221/19

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2221/19

Номер провадження 2/573/42/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

02 березня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника позивача: Ломаки Ю.М.,

представника відповідача: Шульженко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Князівське 2010 до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Князівське про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2019 року адвокат Ломака Ю. М., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Князівське 2010 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФГ Князівське про визнання недійсним договору оренди землі. Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що 01 вересня 2011 року товариство уклало з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,7143 га, кадастровий номер 5920686600:04:003:0067 строком дії на 9 років, з 01 вересня 2011 року по 01 вересня 2020 року. 27 квітня 2012 року вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Білопільському районі Сумської області ГУ Держкомзему в Сумській області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 592060004000952. В подальшому, 15 січня 2019 року представник позивача звернувся до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з метою здійснення державної реєстрації права оренди ТОВ Князівське 2010 на вказану вище земельну ділянку, однак 18 січня 2019 року державний реєстратор прав на нерухоме майно прийняв рішення № 45105150 про відмову у державній реєстрації зазначеного права з підстав існуючих суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки право оренди зазначеної земельної ділянки вже зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 березня 2017 року за № 19295974. Згодом, представник позивача отримав інформаційну довідку про те, що право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 набула ОСОБА_1 та 20 грудня 2016 року остання уклала договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 з ФГ Князівське . Таким чином, земельна ділянка, яка перебувала у користуванні ТОВ Князівське 2010 на підставі договору оренди землі, строк дії якого не закінчився, передана у користування ФГ Князівське . Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить визнати недійсним договір оренди землі № 204 від 20 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Князівське , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка, площею 3,7143 га, з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067.

Ухвалою від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано у ФГ Князівське укладений між відповідачами договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067, площею 3,7143 га (а. с. 23-24).

12 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 , в якому остання зазначає, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067. При укладанні договору оренди земельної ділянки № 204 від 20 грудня 2016 року між відповідачами було дотримано вимоги закону, обов`язки за вказаним договором виконуються сумлінно, своєчасно та в повному обсязі. Вказує, що у правовідносини з ТОВ Князівське 2010 з приводу оренди вказаної земельної ділянки не вступила. Про вжиття будь-яких дій щодо виконання договору оренди землі їй не відомо. Звертає увагу, що під час оформлення права власності на спірну земельну ділянку та реєстрації відповідного договору оренди землі, ніхто заперечень не висловлював. Тому вона, не порушуючи права та інтереси третіх осіб, розпорядилася належною їй земельною ділянкою, уклавши договір оренди землі з ФГ Князівське . За таких обставин відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди землі № 204 від 20 грудня 2016 року, тому просить відмовити у задоволенні позову ТОВ Князівське 2010 (а. с. 54-55).

20 лютого 2020 року до суду від голови ФГ Князівське Худіна І.П. надійшла заява про визнання позову, враховуючи той факт, що ТОВ Князівське 2010 набуло права користування на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067 раніше, ніж ФГ Князівське ( а.с. 57).

У судовому засіданні представник ТОВ Князівське 2010 - адвокат Ломака Ю.М. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, повідомлена про день час та місце розгляду справи належним чином у телефонному режимі, про що свідчить довідка секретаря судового засідання (а. с. 60).

Представник відповідача - ФГ Князівське за довіреністю Шульженко Л.С. у судовому засіданні позов не визнала та зазначила про те, що підстави для визнання недійсним договору оренди відсутні, оскільки під час оформлення права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 та реєстрації відповідного договору оренди землі у 2016 році, ніхто заперечень не висловлював. Про договір від 11 вересня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 ( матір`ю відповідача ОСОБА_1 ) нікому не було відомо, тому вказаний договір є сумнівним.

Заслухавши представника позивача - адвоката Ломаку Ю.М., представника відповідача ФГ Князівське - Шульженко Л.С., повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Обов`язок суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними передбачених законом прав закріплено пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Цивільним процесуальним законодавством збирання доказів судом, за власної ініціативи, не передбачено і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії CM № 087657, виданого Білопільською райдержадміністрацією 02 листопада 2007 року на підставі розпорядження голови Білопільської райдержадміністрації від 01 червня 2004 року № 278, ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067, розташована на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, загальною площею 4,3359 га в межах згідно з планом, з яких: 3,7143 га ріллі та 0,6216 га сіножаті (а. с. 9-10).

01 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ Князівське 2010 укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 , зареєстрований у Білопільському відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 квітня 2012 року за №592060004000952 (а. с. 6-7).

За умовами вказаного договору, на підставі акту прийому - передачі земельної ділянки ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ Князівське 2010 належну їй на підставі державного акту серії CM №087657 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, загальною площею 3,7143 га, на строк 9 років, з 01 вересня 2011 року по 01 вересня 2020 року (а. с. 8).

За інформацією відділу у Білопільському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області встановлено, що до Державного реєстру земель внесено запис 27 квітня 2012 року за № 592060004000952 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 3,7143 га на території Павлівської сільської ради, укладеного між ТОВ Князівське 2010 та ОСОБА_2 (а. с. 11).

Відповідно до п. 8 договору оренди земельної ділянки договір укладений на 9 років з 01 вересня 2011 року по 01 вересня 2020 рік.

Пунктами 35-36 вказаного договору передбачено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря, договір припиняється також у інших випадках передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна сплата орендної плати та неналежне виконання умов договору (п. 37 договору).

Відповідно до п. 41 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Разом з цим судом встановлено, що 20 грудня 2016 року між ФГ Князівське та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 204, за яким ОСОБА_1 , яка набула права власності земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , передала ФГ Князівське в строкове платне користування строком на 10 років, належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067, загальною площею 4,3359 га, з яких ріллі - 3,7143 га та сіножаті - 0,6216 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради (а. с. 33-36, 39).

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 березня 2019 року за № 159944900 встановлено, що 03 березня 2017 року внесено запис № 19295974 про державну реєстрацію договору оренди землі № 204 від 20 грудня 2016 року, укладеного між ФГ Князівське та орендодавцем ОСОБА_1 , об`єктом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067, загальною площею 3,7143 га ріллі (а. с. 13-14).

18 січня 2019 року представнику позивача ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від ТОВ Князівське 2010 , відмовлено в реєстрації речового права - права оренди земельної ділянки, що розташована в межах адміністративної території Павлівської сільської ради з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067 у зв`язку з тим, що право оренди вказаної земельної ділянки вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під №19295974 від 03 березня 2017 року (а. с. 12).

11 жовтня 2019 року директором ТОВ Князівське 2010 направлено запит до ФГ Князівське з проханням надати копії договору оренди землі (земельної ділянки) від 20 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та фермерським господарством Князівське , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067, площею 3,7143 га (а. с. 15).

Суд зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору від 20 грудня 2016 року, ТОВ Князівське 2010 не було стороною даного договору. У той же час позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки. Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року №6-605цс16, від 23 листопада 2016 року №594/153/16-ц, постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року № 587/2110/16-ц.

Зокрема, відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

В силу положення ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

За змістом ст. 1, ст. 13 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 20 означеного Закону).

У відповідності з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2, п. "в" ч. 3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

З огляду на роз`яснення надані в абз. 1 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року №6 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

За нормами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На період укладення договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2011 року № 119 між позивачем ТОВ Князівське 2010 та ОСОБА_2 діяло два нормативних акти, відповідно до яких проводилася державна реєстрація договорів оренди землі, зокрема - Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, який втратив чинність 05 серпня 2011 року та Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174, який втратив чинність з 20 серпня 2012 року. Відповідно до вказаних нормативних актів реєстрація договорів оренди землі відрізнялася лише процедурною складовою.

Державна реєстрація зазначеного вище договору оренди землі від 01 вересня 2011 року № 119 у відділі Держкомзему у Білопільському районі Сумської області ГУ Держкомзему в Сумській області 27 квітня 2012 року за № 592060004000952 проведена у відповідності з вимогами чинного на період її здійснення законодавства, доказів протилежного відповідачами не надано.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Однак, відповідачами не надано належних і допустимих доказів того, що при здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі № 204 від 20 грудня 2016 року, державний реєстратор виконав зазначені вимоги закону та перевірив відсутність державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.

Крім того, у п. п. 35 - 40 договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2011 року, укладеного між ТОВ Князівське 2010 та ОСОБА_2 визначено, що дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також у інших випадках передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Розірвання договору землі в односторонньому порядку не допускається, за винятком не виконання умов договору щодо ухилення орендаря від виплати орендної плати. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вказаний договір оренди землі від 01 вересня 2011 року набрав чинності з моменту державної реєстрації права оренди позивача у Державному реєстрі земель 27 квітня 2012 року та на даний час є дійсним.

У Постанові ВП ВС від 7 серпня 2019 року у справі № 193/11/17 , Верховний суд зазначив про те, що повторна державна реєстрація підлягає скасуванню, якщо державний реєстратор не перевірив законність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на майно, а право оренди земельної ділянки вже було зареєстровано. Як Закон Про оренду землі , Земельний кодекс , так і договір не передбачають права припинення договору оренди у зв`язку зі смертю орендодавця. Тобто, спадкоємець, отримавши права і обов`язки орендаря, не може в період чинності договору самостійно розпоряджатися землею. Оскільки строк дії договору оренди не закінчився, правові підстави для припинення цього договору не зазначені та не доведені, а сторони не дійшли згоди про його розірвання, орендодавець не мав законних підстав укласти договір оренди цього ж предмета з іншою особою - орендарем на той же часовий проміжок, що і чинний договір оренди.

За вказаних встановлених обставин, суд приходить до висновку, що договір оренди землі укладений між ТОВ Князівське 2010 та ОСОБА_2 01 вересня 2011 року, на час укладення оспорюваного договору № 204 від 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ Князівське не припинив своєї дії, а відтак, укладений до закінчення строку його дії новий договір щодо оренди тієї ж земельної ділянки з іншим орендарем, на переконання суду, є недійсним в силу вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Оскільки, укладений між відповідачами правочин порушує речове право позивача на спірну земельну ділянку, одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечать вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, стягненню з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку підлягає судовий збір у сумі по 960 грн. 50 коп. з кожного (а. с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 256, 257, 261, 267, 396, 626, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 93, 124, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Князівське 2010 (ЄДРПОУ: 37389886, юридична адреса: 41854, Сумська область, Білопільський район, смт. Миколаївка, вул. Братів Рябоконь, буд. 1) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), Фермерського господарства Князівське (ЄДРПОУ: 34071687, юридична адреса: 41822, Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Генерала Анісова) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 204, укладений 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Князівське щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920686600:04:003:0067, площею 3,7143 га ріллі, розташованої на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрований 03 березня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 19295974.

Стягнути з ОСОБА_1 та Фермерського господарства Князівське у дольовому порядку судовий збір по 960 (дев`ятсот шістдесят ) гривень 50 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено і підписано 05 березня 2020 року.

Суддя