Ухвала

від 04.03.2020 по справі 757/5627/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5627/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Києві судовепровадження заскаргою адвоката ОСОБА_3 вінтересах ОСОБА_4 на бездіяльністьстаршого слідчогоСВ ПечерськогоУП ГУНПв м.Києві ОСОБА_5 у кримінальномупровадженні №42019101060000295,яка полягаєу неповерненнітимчасово вилученогомайна підчас обшуку,-

В С Т А Н О В И В :

06.02.2020 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42019101060000295, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 20.12.2020 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить гр. ОСОБА_6 та використовується гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було вилучено мобільні телефони, сім карти, дві флешки та ноутбук, на які в подальшому арешт накладено не було, а відтак вилучене майно підлягає поверненню його законному володільцю.

Представник особи, що подав скаргу, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити, так як майно на поверненні якого він наполягає, на його думку має статус тимчасово вилученого.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим, заяв, клопотань до суду не подано.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу та слідчого, при цьому слідчим суддею враховано положенняст.ст. 26, 306 КПК України.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101060000295 від 20.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 358 КК України

10.12.2019 ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить гр. ОСОБА_6 та використовується гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення:

- документів, чорнових записів, печаток, актів, договорів щодо проведення фінансово-господарських операцій ТОВ "Інтер-буд-інвест" (код ЄДРПОУ 42045190), ТОВ "Дніпрошин" (код ЄДРПОУ 42382510), ТОВ "Джискай" (код ЄДРПОУ 42382657), ТОВ "Монтажгрант" (код ЄДРПОУ 42547697), ТОВ "Анкерарт" (код ЄДРПОУ 42547841), ТОВ "Блоктрос" (код ЄДРПОУ 42547768) ТОВ "Будкомпані олімп" (код ЄДРПОУ 42075801), ТОВ "Сабсідтраст" (код ЄДРПОУ 42549833), ТОВ "Фор груп" (код ЄДРПОУ 43089684), ТОВ "Лантан 2000" (код ЄДРПОУ 42230696), ТОВ "Артмейк транс" (код ЄДРПОУ 42203002), СФГ "Лад" (код ЄДРПОУ 31496507), СФГ "Злагода (код ЄДРПОУ 31211964), ТОВ "Агростар 21" (код ЄДРПОУ 43051451), ТОВ "БЦ Агротех" (код ЄДРПОУ 39561693), ПП "Кравець-А" (код ЄДРПОУ 39505877), документів про відкриття та закриття банківських рахунків, печаток, магнітних носіїв інформації, жорстких дисків, на яких міститься інформація щодо обставин кримінального правопорушення, кліше та штампи суб`єктів господарської діяльності, документів, які підтверджують перерахування грошових коштів, переписки з учасниками протиправної схеми за допомогою електронної пошти та інших програм для спілкування через мережу Інтернет (Skype, Viber, WhatsApp, Telegram), що містяться на комп`ютерах та магнітних носіях, телефонах, які використовувалися для спілкування учасниками протиправної схеми, комп`ютерної техніки та оргтехніки, яка використовувалася для підготовки документів вищевказаних підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Під час вивчення матеріалів скарги, слідчим суддею встановлено, що за результатами проведеного обшуку 20.12.2019 стороною обвинувачення окрім іншого вилучено: мобільні телефони, сім карти, дві флешки та ноутбук.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Враховуючи вказані норми кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, відповідно до протоколу обшуку, на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2019.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_4 обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.100,169170,303,305,306,307,309КПК України,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42019101060000295, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1