Постанова

від 26.02.2020 по справі 640/5941/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Харків

Справа № 640/5941/18

Провадження № 22-ц/818/1032/20

Категорія: інші

Харківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Кіся П.В.,

суддів: - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСББ Житловий комплекс Парус

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парус

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року у складі судді Чередник В.Є., -

встановив:

10 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парус (далі по тексту - ОСББ ЖК Парус ), в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність ОСББ ЖК ПАРУС по неотриманню його листа від 14.03.2018р. та ненадання йому відповіді у строки, визначені законом;

- визнати незаконним та скасувати вимоги ОСББ ЖК ПАРУС по сплаті за електроенергію лютий та березень 2018 р.;

- зобов`язати ОСББ ЖК ПАРУС провести перерахунок за спожиту електроенергію відповідно до фактичного споживання. Судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 серпня 2013р.

У березні 2018 р. він отримав лист з вимогою від постачальника послуг ОСББ ЖК ПАРУС на оплату спожитої електроенергії за лютий 2018р., у якій до сплати за електропостачання зазначена сума 7 644,00 грн. та зазначено початкові покази лічильника - 0 кВт, а кінцеві за оплачуваний період електропостачання - 4 550 кВт.

Позивач вказував, що зазначений обсяг електроспоживання у 4550 кВт за місяць є технічно неможливим з урахуванням електроприладів, що знаходяться у його квартирі, а також з огляду на те, електропостачання квартири здійснюється з вересня 2013 року, початкові покази лічильника - 0 кВт також технічно неможливі.

14.03.2018р. він звернувся до ОСББ ЖК Парус із листом з проханням встановити фактичний обсяг споживання електроенергії та зробити відповідний перерахунок, але відповіді не отримав.

У квітні 2018 р. позивачем було отримано ще одну вимогу на оплату постачальника послуг ОСББ ЖК ПАРУС за березень 2018року, у якій щодо оплати за електропостачання зазначена сума 3 632,16 грн.; початкові покази лічильника - 4550 кВт, а кінцеві за оплачуваний період - 6 712 кВт. Зазначав, що обсяг електроспоживання у обсязі 2 182 кВт за місяць із врахуванням електроприладів, що знаходяться у його квартирі також технічно неможливий.

Зазначає, що він не має доступу до електролічильника, тому не має змоги відстежувати динаміку показань електролічильника.

Вважає, що відповідачем було порушено вимоги Закону України Про житлово-комунальні послуги щодо надання необхідної інформації щодо обсягу спожитих житлово-комунальних послуг електропостачання до належної йому квартири.

Також зазначає, що він продовжує щомісяця вносити за спожиту електроенергію грошові кошти у розмірі 400,00 грн., який відповідає прогнозованому споживанню електроенергії, таку ж суму він сплатив за лютий та березень 2018 року.

Крім того, у зв`язку з розглядом справи він поніс у суді першої інстанції такі судові витрати: 2114,40 грн. - сума судового збору, 5 000,00 грн. - сума за надання правничої допомоги, 27,6 грн. - поштові витрати для направлення листа від 14.03.2018 на адресу відповідача, а всього - 7142,00 грн. Зазначає, що розмір судових витрат за юридичні послуги може бути збільшений у залежності від тривалості розгляду справи та обсягу наданий юридичних послуг.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд вирішив: визнати незаконною бездіяльність ОСББ ЖК Парус по неотриманню листа від 14.03.2018 р. та ненадання відповіді у строки, визначені законом. Визнати незаконними та скасувати вимоги ОСББ ЖК Парус по сплаті за електроенергію по кв. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 за лютий та березень 2018 р. Зобов`язати ОСББ ЖК Парус провести перерахунок за спожиту електроенергію по кв. АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 відповідно до фактичного споживання.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року вирішено питання про судові витрати.

Суд вирішив: стягнути з ОСББ ЖК ПАРУС судові витрати, що складаються з судового збору сплаченого при поданні позовної заяви у розмірі 2 114,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 025,00 грн., поштових витрат, пов`язаних із розглядом справи у сумі 216,80 грн., а всього - 33 356,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСББ ЖК Парус , в особі представника - Шаповалової В.М. просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2019 року та додаткове рішення Київського районного суду від 11.11.2019 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, обставини, що мають значення для справи недоведені, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що згідно Статуту ОСББ ЖК Парус утворилося з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів. Кошти об`єднання складаються з внесків співвласників та інших надходжень. На даний час власники житлових приміщень ОСББ ЖК Парус не мають прямих договорів з АК Харківобленерго , яка є виконавцем робіт з елекропостачання, у зв`язку з чим ОСББ ЖК Парус сплачує послуги з електропастачання, після чого збирає кошти на компенсацію даних витрат. Таким чином ОСББ ЖК Парус не є виконавцем або постачальником послуг в розуміння Закону України Про житлово-комунальні послуги , що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положення цього Закону.

Щодо правомірності нарахувань за спожиту зазначає, що розподіл витрат з постачання електроенергії між співвласниками здійснюється згідно показників особистих приладів обліку електричної енергії, які розміщені у відповідних технічних приміщеннях будинку,. Як зазначає сам ОСОБА_1 електропостачання до квартири АДРЕСА_1 здійснюється з 2013 року, але сплачувати за спожиту електроенергію він розпочав лише у березні 2018 року. Також ОСОБА_1 підключивши відповідне обладнання, здійснює постачання електроенергії з належної йому квартири для живлення зарядної станції для електромобіля. Правління ОСББ, встановивши факти несплати ОСОБА_1 за спожиту електроенергію направило інформаційну довідку, оформлену як вимога про сплату, де зазначило загальний борг за весь період.

Доводи позивача щодо нібито бездіяльності ОСББ вважає необґрунтованими за відсутністю обставин ( фактів) , що стали підставою для звернення до суду, оскільки лист, на який посилається позивач взагалі не має форми запиту, не містить жодного запитання або прохання надати відповідну інформацію, що унеможливлює обов`язковість надавити відповідь на такий лист.

Також зазначає, що не погоджується з додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова, яким суд, крім судового збору за подання позову, стягнув з ОСББ ще й судові витрати на професійну правничу допомогу та витрати з відправлення поштової кореспонденції, з огляду на те, що юридичні послуги надано фізичною особою підприємцем, а не адвокатом та ці витрати перевищують суму спірних вимог, а витрати з відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача здійснено позивачем з власної ініціативи та не надано доказів того, що ці витрати пов`язані з розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив мотивовано тим, що відповідач, як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі не навів будь-яких аргументів та доводів обґрунтованості здійснення позивачеві нарахувань та достовірності даних у оспорюваних позивачем та надісланих відповідачем вимогах щодо компенсації ОСББ витрат на оплату електричної енергії.

Зазначає, що відповідач ніколи не звертався до позивача з питань ревізії приладів обліку, факту ревізії приладів обліку не було доведено, спірні правовідносини сторін у частині споживання електроенергії, її обліку, регулюються спеціальним правовим актом Правилами користування електричною енергією, які затверджені Постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910) відповідно до положень яких відповідач не мав права проводити свій розрахунок, а оплата спожитої позивачем електричної енергії за період відсутності лічильника обліку електричної енергії можливе згідно обсягів виключно за домовленістю між сторонами, в той час як відповідач до позивача з цього приводу не звертався.

Також вказує, що твердження відповідача, стосовно того, що позивачем не підтверджено факту понесення ним витрат на правничу допомогу та такі є завищеними , а також інших витрат спростовуються матеріалами справи, оскільки всі ці витрати пов`язані із розглядом справи, а їх розмір обґрунтовано належними доказами.

В судовому засіданні представники відповідача - адвокат Шаповалова В.М. та голова правління ОСББ ЖК Парус Ашмарін А.В. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Москаль Р.В. проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а судові рішення першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 серпня 2013 р.( т 1 а .с.5-7).

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 є членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парус .

Згідно листа без дати (щодо роз`яснення розміру оплати за електроенергію ) ОСОБА_1 звертається до керівника ОСББ Парус , в якому Вербицький зазначає, що ним отримано вимогу з оплати за лютий 2018 року, та зазначає, що в розділі показань індивідуальних лічильників на його думку допущено арифметичну помилку, оскільки таке споживання електричної енергії за календарний місяць є технічно неможливим , до з`ясування цього питання він авансом 14.03.2018 перерахував 400,00 грн. в рахунок оплати за електроенергію у лютому 2018 , а після встановлення фактичного обсягу спожитої електроенергії можливий остаточний розрахунок, просить надати відповідь у встановлений законодавством строк та надіслати відповідь за адресою АДРЕСА_4 . ( т. 1 а.с. 9).

Докази направлення цього листа : т.1.а.с. 9 зворотня сторона.

Згідно роздруківки з сайту Укрпошта щодо перевірки статусу відстеження поштового відправлення , яке прийнято до виконання операції поштовим відділенням 61166, 15.03.2018 надійшло до відділення зв`язку 61168, 19.03.2018 - невдала спроба вручення ( не вручено під час доставки) інші причини, 29.03.2018 о 12.56 та о 13.03 - невдала спроба вручення (повернення) закінчення встановленого терміну зберігання ,30.03.2018 надходження до відділення зв`язку 61166 ( т.1.а.с. 13).

Згідно платіжного доручення від 14 березня 2018 року платником ОСОБА_1 перераховано на рахунок отримувача ОСББ ЖК Парус 400,00 грн., призначення платежу авансовий платіж за електроенергію за лютий 2018 квартира 88 ( т. 1 а.с. 10).

Згідно платіжного доручення від 6 квітня 2018 року платником ОСОБА_1 перераховано на рахунок отримувача ОСББ ЖК Парус 400,00 грн., призначення платежу авансовий платіж за електроенергію за березень 2018 квартира 88 ( т. 1 а.с. 101).

В т.1 на а.с. 45-48, 66 квитанції на сплату комунальних послуг за грудень 2017, вимога про сплату за січень 2018 та за квітень 2018 та платіжні доручення від 01.лютого 2018 на суму 560,42 ( сплата за комунальні послуги за листопад 2017) та від 15 лютого 2018 на суму 1582,17 (сплата за комунальні послуги за грудень 2017 та січень 2018), квитанції на сплату комунальних послуг за грудень 2017, за травень 2017.

Требование к оплате за март 2018 та Требование об оплате за февраль 2018 ( т. 1 а.с. 8) - немає ніяких підписів, що не надає змогу зробити висновок, що це є допустимим та належним доказом по справі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову , суд першої інстанції прийшов до висновку, що не отримавши лист позивача Відповідач порушив законні права ОСОБА_1 на отримання інформації про діяльність ОСББ, а також ,що відповідач не довів обґрунтованість здійснених позивачеві нарахувань та достовірності даних у надісланих вимогах щодо компенсації витрат ОСББ на оплату електричної енергії.

Відповідно до статей 12, 78, 81, 263 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі - рішення суду у цивільній справі, як найважливіший акт правосуддя, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і наповнити реальністю принцип верховенства права, повинен ухвалюватися за неухильного додержання вимог чинного процесуального законодавства про його законність і обґрунтованість.

Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України ).

Зазначеним вимогам, з висновками якого не погоджується суд апеляційної інстанції, оскаржуване судове рішення не відповідає з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 ЦПК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зі змісту зазначених норм убачається, що право на звернення особи до суду має бути обумовлене наявністю спору.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

Звертаючись з позовом ОСОБА_1 просив визнати незаконною бездіяльність ОСББ ЖК ПАРУС ) по неотриманню листа від 14.03.2018р. та ненадання відповіді у строки, визначені законом.

Задовольняючи в цій частині позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що не отримавши лист позивача Відповідач порушив законні права позивача на отримання інформації про діяльність ОСББ, вмотивувавши його положеннями ст. 1 Закону України Про звернення громадян , відповідно до якої громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення та положеннями ст. 18 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , відповідно до якої об`єднання відповідно до цього Закону та статуту, зокрема, зобов`язане: забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Так, за своєю юридичною природою позов це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Апеляційний суд приходить до висновку, що захист прав позивача шляхом визнання незаконною бездіяльність ОСББ ЖК Парус по неотриманню листа від 14.03.2018 р. та ненадання відповіді у строки, визначені законом не передбачений положеннями цивільного законодавства та не забезпечує ефективного відновлення порушеного права позивача.

Також апеляційний суд не погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування вимоги ОСББ ЖК Парус по сплаті за електроенергію по кв. АДРЕСА_2 б. АДРЕСА_3 за лютий та березень 2018 р. та зобов`язанні ОСББ ЖК Парус провести перерахунок за спожиту електроенергію по кв. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 відповідно до фактичного споживання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що зазначення відповідачем у вимогах про на оплату спожитої електроенергії за лютий та березень 2018 , у яких до сплати за електропостачання зазначена сума 7 644,00 грн. ( за лютий 2018) та 3 632,16 грн ( за березень 2018) є технічно неможливим з урахуванням електроприладів, що знаходяться у його квартирі, а також з огляду на те, електропостачання квартири здійснюється з вересня 2013 року.

Відповідно до вимог частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина четверта статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Частинами першою, сьомою статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особами, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасниками справи не заперечується, що власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 було створено ОСББ ЖК Парус . Також не заперечується, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є учасником ОСББ ЖК Парус .

У вимогах про на оплату спожитої електроенергії за лютий та березень 2018 , у яких до сплати за електропостачання по квартирі, власником якої є ОСОБА_1 , зазначена сума 7 644,00 грн. ( за лютий 2018) та 3 632,16 грн ( за березень 2018).

Позивач, звернувшись до суду з позовом, просив визнати незаконними та скасувати вимоги ОСББ ЖК Парус по сплаті за електроенергію по кв. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 за лютий та березень 2018 р. та зобов`язати ОСББ ЖК Парус провести перерахунок за спожиту електроенергію по кв. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 відповідно до фактичного споживання.

На підставі ч.1, ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77, ч.2ст.89 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення..

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом наведених правових норм доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок з доказування.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав доказів, а матеріали справи таких не містять, які б давали підставу вважати доведеними обставини, на які посилається позивач: тобто про порушення прав власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 внаслідок письмового повідомлення його відповідачем ОСББ Парус про наявність у нього заборгованості по оплаті послуг з постачання електроенергії; про порушення прав позивача внаслідок неотримання направленого позивачем листа із запереченнями заборгованості та ненадання йому бажаної відповіді.

За таких обставин рішення суду першої інстанції у відповідності до п.п.2,4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Додаткове рішення суду першої інстанції від 11 листопада 2019 року, яким стягнуто з ОСББ ЖК ПАРУС на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору сплаченого при поданні позовної заяви у розмірі 2 114,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 025,00 грн., поштових витрат, пов`язаних із розглядом справи у сумі 216,80 грн , також підлягає скасуванню з огляду на таке.

Частинами 1 та пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Отже, враховуючи, що апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу та відмовляє у задоволені позову, за правилами п. 2 ч. 2, ч. 13 ст. 141, п.п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України , судові витрати , пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції залишає за позивачем, а судовий збір у розмірі 3171,00 грн. понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції стягує з ОСОБА_1 на користь ОСББ ЖК Парус .

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, п.п.2,4 ст.376, ст.ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парус задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парус про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парус (код ЄДРПОУ 3905077) судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 3 171 (три тисячі сто сімдесят одну) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 березня 2020 року.

Головуючий: П.В. Кісь

Судді : О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина