Рішення

від 23.02.2020 по справі 910/18581/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.02.2020Справа № 910/18581/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г (02132, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАРІЧНА, будинок 1-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 41900589) до проПриватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (01010, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, Ідентифікаційний код юридичної особи 23527052) стягнення 10292 грн. 00 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10 292 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території як власника нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18581/19; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.12.2019 направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 28.12.2019 уповноваженій особі Відповідача ухвали суду від 27.12.2019 та роздруківкою відстеження з офіційного сайту Укрпошти щодо статусу поштового відправлення 0103052097316 про направлення ухвали суду від 27.12.2019 Позивачу. При цьому, суд зазначає, що за наявною інформацією відстеження з офіційного сайту Укрпошти відправлення вручено 31.12.2019.

15.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність у Позивача повноважень на звернення до суду з даним позовом, оформлених дорученням загальних зборів ОСББ; не доведенням Позивачем відповідними доказами відмови Відповідача від сплати внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території. Крім того, Відповідач стверджує, що йому не було відомо про створення ОСББ, жодних договорів між Відповідачем та Позивачем не укладалось; Відповідача не було проінформовано ні про розмір внесків, ні про порядок їх сплати. Отже, за твердженням Відповідача, у нього не виникло зобов`язання сплати коштів Позивачеві. Водночас, Відповідач акцентує увагу, що право власності на нерухоме майно зареєстровано Відповідачем 08.04.2019, отже саме з цього моменту виникає обов`язок сплати відповідних платежів. Відповідач також наполягає, що за відсутності доказів на підтвердження факту дійсного виконання Позивачем зобов`язань по утриманню багатоквартирного будинку, відсутні підстави вважати, що таке управління здійснюється Позивачем. З наведених підстав, Відповідач просить суд відмовити у позові.

27.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання від 27.01.2020, в якому останній просить розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, до поданого клопотання Позивачем додано докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

30.01.2018 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г (Ідентифікаційний код юридичної особи 41900589).

Згідно з пунктом 1 розділу І статуту ОСББ Зарічна 1-Г , затвердженого протоколом № 1 від 09.12.2017 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г (далі - Статут), ОСББ Зарічна 1-Г створено власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зарічна 1-Г, відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . (а.с. 3-14)

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення та захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, членами органів управління об`єднання, іншими пов`язаними з ними особами. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

30.09.2018 загальними зборами ОСББ Зарічна 1-Г прийняті рішення, які оформлені протоколом від 30.09.2018 (а.с. 15-21), а саме з питання порядку денного № 3, 3.1., 3.2, 4 , затверджено:

а) починаючи з 01.12.2018 щомісячний внесок співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, виконання статутних цілей у розмірі 8,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі співвласника при сплаті після 20 числа наступного за розрахунковим місяцем;

б) кошторис та щомісячний розмір внесків співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, виконання статутних цілей - 6,95 грн. за 1 кв.м. загальної площі співвласника при сплаті до 20 числа наступного за розрахунковим місяцем;

в) починаючи з 01.12.2018 щомісячний розмір внесків співвласників на послуги з охорони спільного майна в багатоквартирному будинку - 1,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі співвласника;

в) цільовий одноразовий внесок співвласників на фінансування додаткових витрат з вирішення окремих питань діяльності ОСББ (проведення відновлювальних та ремонтних робіт; поліпшення умов будинку і його прибудинкової території, придбання спільного майна та інше) в сумі 10,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі співвласника. Вказаний одноразовий платіж підлягає сплаті співвласниками до 31.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд є власником нежитлового приміщення № 259 загальною площею 83 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зарічна 1-Г (дата державної реєстрації права власності 08.04.2019), що підтверджується Витягом № 163262604 від 11.04.2019 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 28-29)

13.11.2019 Позивачем направлено на адресу Відповідача Вимогу-претензію про сплату заборгованості у розмірі 9503,50 грн. зі сплати внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 13.11.2019 та поштової накладної від 13.11.2019. (а.с. 22-26)

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що відповідач, як власник нерухомого майна, зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку, в тому числі до цільових фондів об`єднання, які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, у зв`язку з чим позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість що утворилася за період з 01.12.2018 по 30.11.2019 зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку в розмірі 10292,00 грн.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність у Позивача повноважень на звернення до суду з даним позовом, оформлених дорученням загальних зборів ОСББ; не доведенням Позивачем відповідними доказами відмови Відповідача від сплати внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території. Крім того, Відповідач стверджує, що йому не було відомо про створення ОСББ, жодних договорів між Відповідачем та Позивачем не укладалось; Відповідача не було проінформовано ні про розмір внесків, ні про порядок їх сплати. Отже, за твердженням Відповідача, у нього не виникло зобов`язання сплати коштів Позивачеві. Водночас, Відповідач акцентує увагу, що право власності на нерухоме майно зареєстровано Відповідачем 08.04.2019, отже саме з цього моменту виникає обов`язок сплати відповідних платежів. Відповідач також наполягає, що за відсутності доказів на підтвердження факту дійсного виконання Позивачем зобов`язань по утриманню багатоквартирного будинку, відсутні підстави вважати, що таке управління здійснюється Позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , серед іншого, внесено зміни до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом ст.10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до ст.15 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Як встановлено Судом, рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г , оформлених протоколом № 1 від 09.12.2017 , затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г .

У пункті 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ Зарічна 1-Г визначено, що до виключної компетенції загальних зборів, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Статуту ОСББ Зарічна 1-Г сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі цільових, до ремонтного, резервного та інших фондів, у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Статуту ОСББ Зарічна 1-Г кошти об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного та інших фондів, витрачаються Правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів.

Кошторис об`єднання на наступний рік за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 31 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами . За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років.

Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів, кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

- витрати на утримання і ремонт спільного майна;

- витрат на оплату комунальних і інших послуг;

- витрати фондів об`єднання;

- адміністративні витрати;

- інші витрати.

За рішенням загальних зборів для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси.

Як було встановлено судом, а сторонами не заперечується, з 08.04.2019 відповідачу на праві власності нежитлового приміщення № 259 загальною площею 83 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зарічна 1-Г (дата державної реєстрації права власності 08.04.2019), що підтверджується Витягом № 163262604 від 11.04.2019 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 28-29)

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, стверджує, що за відсутності доказів на підтвердження факту дійсного виконання Позивачем зобов`язань по утриманню багатоквартирного будинку, відсутні підстави вважати, що таке управління здійснюється Позивачем.

Разом з тим, Суд зазначає, що підставою позову у даній справі є саме невиконання відповідачем як співвласником своїх обов`язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог ст.10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є обов`язковими для всіх співвласників.

При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків на утримання самого будинку, прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи відповідача про необхідність перевірки судом документального підтвердження понесення позивачем витрат з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17, від 17.07.2018 у справі № 910/6356/16).

Окрім того, законом та положеннями Статуту ОСББ визначено порядок здійснення ревізійною комісією ОСББ контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання. В свою чергу, предметом розгляду даної справи є виключно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які були прийняті, є чинними та підлягають обов`язковому виконанню співвласниками будинку.

До того ж, кошторис ОСББ затверджується на наступний період, а не на період, який минув. Тобто, співвласник зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку щомісячно згідно з кошторисом, який затверджений загальними зборами ОСББ на поточний рік (або також на наступні, якщо іншого рішення не буде прийнято), що саме по собі виключає можливість надання об`єднанням доказів витрат, які ще не були понесені.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку. Відповідач, в свою чергу, також не позбавлений права та можливості приймати участь у затвердженні відповідного тарифу шляхом участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ.

Отже, при вирішенні даного спору господарському суду належить перевірити нараховані позивачем спірні суми на відповідність їх розмірам внесків та платежів, які були затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ Зарічна 1-Г .

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, ст.530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Настання строку виконання договору щодо оплати пов`язується із днем, коли боржник отримав вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку (пропорційно до площі належних відповідачу приміщень - 83 кв. м.) за період з 01.12.2018 по 30.11.2019 на загальну суму 10292,00 грн., з яких: одноразовий внесок у розмірі 830,00 грн.; щомісячний внесок на послуги охорони спільного майна у розмірі 124,50 грн.; щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території 664,00 грн. (а.с. 27)

В той же час, Судом встановлено, що право власності на нежитлове приміщення № 259 загальною площею 83 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зарічна 1-Г, зареєстроване за Приватним акціонерним товариством Холдингова компанія Київміськбуд 08.04.2019, що підтверджується Витягом № 163262604 від 11.04.2019 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 28-29).

Отже за оцінкою Суду, враховуючи положення ч. 4 ст. 319, ст. 322 Цивільного кодексу України, саме з 08.04.2019 у Відповідача виникло зобов`язання щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку як власника нежитлового приміщення, розташованого у цьому будинку.

13.11.2019 Позивачем направлено на адресу Відповідача Вимогу-претензію про сплату заборгованості у розмірі 9503,50 грн. зі сплати внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 13.11.2019 та поштової накладної від 13.11.2019. (а.с. 22-26)

При цьому, Суд звертає увагу, що у вказаній Вимозі зазначені підстави звернення Позивача з претензією, реквізити для сплати коштів, до вимоги також додано підтверджуючі документи, тому суд вважає безпідставними твердження Відповідача, що він не був обізнаний про створення ОСББ, його не було проінформовано ні про розмір внесків, ні про порядок їх сплати.

Крім того, також не приймаються Судом до уваги твердження Відповідача про відсутність у Позивача повноважень на звернення до суду з даним позовом, оформлених дорученням загальних зборів ОСББ, з огляду на таке.

Як встановлено Судом, позовну заяву від імені Позивача підписано Головою правління ОСББ.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Статуту ОСББ Зарічна 1-Г органами управління об`єднання є, зокрема, правління.

Пунктом 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ Зарічна 1-Г до компетенції правління належить здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Правління зі свого складу обирає голову правління, який на виконання своїх повноважень забезпечує виконання рішень загальних зборів, зборів представників і рішень правління; діє без доручення від імені об`єднання (п. 16 розділу ІІІ Статуту ОСББ Зарічна 1-Г ).

Отже, суд зазначає, що звернення до суду Голови правління з позовом про стягнення заборгованості відбулось в рамках його компетенції на виконання статутних цілей та не потребує окремого доручення загальних зборів ОСББ на вчинення відповідних дій.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості зі сплати обов`язкових платежів на утримання будинку і прибудинкової території за період з квітня 2019 року по 30 листопада 2019 року у розмірі 7138,00 грн., із розрахунку одноразовий внесок у розмірі 830,00 грн.; щомісячний внесок на послуги охорони спільного майна у розмірі 124,50 грн.; щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території 664,00 грн..

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, як співвласник майна не здійснив оплату обов`язкових платежів на утримання будинку і прибудинкової території, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г підлягають частковому задоволенню у розмірі 7138,00 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г до Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд підлягають частковому задоволенню, з Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г підлягає стягненню 7138,00 грн. заборгованості зі сплати обов`язкових платежів на утримання будинку і прибудинкової території

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено про стягнення з Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн..

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2019 між Адвокатським бюро Володимира Кошліченка (Виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г (Замовник) укладено Договір № 01/11-19 про надання правової допомоги, за змістом якого Замовник замовляє і доручає Виконавцю надавати йому правову допомогу шляхом представництва, захисту, надання будь-якої правової допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно з законодавством про види адвокатської діяльності під час ведення претензійно-правової роботи Замовника, щодо стягнення дебіторської заборгованості на користь замовника.

Відповідно до п. 4.2, 4.4. Договору ціна послуг Виконавця погоджена сторонами та розраховується з погодинної ставки. Вартість однієї години, яка погоджено сторонами, складає 500,00 грн., ПДВ не передбачено. Даний договір є підставою для проведення розрахунків. За фактично надані послуги виконавець виставляє рахунок-фактуру, який, у разі згоди з обсягом та вартістю послуг, сплачується Замовником, та вважається, що роботи виконані у повному обсязі та прийняті замовником. У разі незгоди Замовника чи наявності спорів стосовно фактично наданих послуг, сторони складають акти приймання-передачі наданих послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт № 1 прийому-передачі від 17.01.2020 на суму 2000,00 грн. розміру правової допомоги від 05.09.2018 р., платіжне доручення № 190 від 24.01.2020 на суму 2000,00 грн. (а.с.67-68)

Судом встановлено, що Кошліченко Володимир Сергійович є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Згідно з Актом № 1 від 17.01.2020 прийому-передачі за Договором про надання правової допомоги № 1/11-19 від 04.11.2019, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000грн. 00 коп., складається з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд до Господарського суду міста Києва, кількість годин -4 , вартість години - 500,00 грн.

У відзиві на позов Відповідач заперечує щодо відшкодування на користь позивача витрат на оплату правової допомоги у розмірі 3000,00 грн., яка, згідно з попереднім (орієнтованим) розрахунком складається із підготовки позовної заяви (2000,00 грн.) та представництва інтересів в судді (1000,00 грн.) посилаючись на те, що розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження (без проведення судових засідань) та на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження надання адвокатом юридичних послуг.

Враховуючи викладене, зважаючи на подання Позивачем відповідних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений Позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак витрати Позивача у розмірі 2000,00 грн. на правову підлягають стягненню з Відповідача..

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г до Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (01010, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, Ідентифікаційний код юридичної особи 23527052) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зарічна 1-Г (02132, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАРІЧНА, будинок 1-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 41900589) заборгованість у розмірі 7138,00 грн. (сім тисяч сто тридцять вісім грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 1332,21 грн. (одна тисяча триста тридцять дві грн. 21 коп.), витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн.. 00коп.).

3- В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин