Рішення

від 27.02.2020 по справі 902/804/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2020 р. Cправа № 902/804/19

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300)

до :Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" (проспект Центральний, буд. 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54017)

про визнання договору суборенди землі недійсним

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

20.09.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" про визнання договору суборенди землі недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору оренди є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться на території Вінницького району. Даний договір на даний час є чинними. У квітні 2019 року позивачу стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі, в якій позивач виступає орендарем, а відповідач суборендарем. Однак, вказаний договір суборенди землі від імені позивача ніхто не укладав та не підписував, державну реєстрацію в реєстрі прав не проводив. На думку позивача вказаний договір суборенди землі є підробленим, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/804/19) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 24.09.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/804/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.10.2019 р.

Судове засідання 23.10.2019 р. у справі № 902/804/19 не відбулось з технічних причин в зв`язку із тим, що в Господарському суді Вінницької області 23.10.2019 р. з 09:43 хв. до 14 год. 09 хв. була відсутня електроенергія внаслідок чого була відсутня можливість працювати в КП "ДСС", проводити судове засідання в режимі відеоконференц зв`язку, здійснювати технічну фіксацію судових засідань, підписувати електронним цифровим підписом судові рішення з подальшим надісланням їх до Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснювати відправку прийняття електронної пошти тощо, що підтверджується актом щодо знеструмлення.

Ухвалою суду від 23.10.2019 р. повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, яке відбудеться 18.11.2019 р.

Ухвалою суду від 18.11.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 11.12.2019 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 11.12.2019 р.

В судовому засіданні 11.12.2019 р. представником позивача підтримано клопотання, заявлене в позовній заяві, про проведення почеркознавчої експертизи підпису представника позивача та експертизи відбитку печатки позивача, що вчинені на оспорюваному договорі суборенди землі.

Ухвалою суду 11.12.2019 р. клопотання представника позивача про призначення експертиз задоволено. Призначено у справі №902/804/19 судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи, проведення яких доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (21000, м. Вінниця, вул. Батозька, 1). Провадження у справі № 902/804/19 зупинено на час проведення експертиз.

Матеріали справи супровідним листом були направлені до експертної установи.

Станом на 15.01.2020 р. матеріали господарської справи № 902/804/19 повернуто до суду Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з листом № 22/23/24/20-21/31 від 10.01.2020 р. щодо задоволення клопотань судових експертів про надання матеріалів необхідних для проведення експертиз. У разі не задоволення клопотань експертів в 45-ти денний термін ухвала від 11.12.2019 р. буде залишена без виконання.

В клопотаннях експерти просять надати оригінал договору суборенди землі 2.10/17 від 02.11.2017 р., строком дії - до 31.12.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки 0520685500:05:005:0055.

Суд розглянувши клопотання експертів зазначає наступне.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що господарський суд, призначаючи судову експертизу, вправі витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів чи їх посадових осіб зразки почерків, підписів, відбитків печаток, друкованих документів тощо і надати їх експерту для дослідження. Відповідне витребування і дослідження судом зазначених зразків, документів тощо повинно, як правило, передувати винесенню ухвали про призначення судової експертизи та про зупинення у зв`язку з цим провадження у справі.

У разі повернення експертною установою (експертом) матеріалів справи господарського суду з передбачених чинним законодавством підстав суд поновлює провадження у справі для вирішення питань, пов`язаних з усуненням причин, які потягли за собою таке повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд неодноразово витребовував у відповідача оригінал оспорюваного договору суборенди землі, однак останній вимог ухвал суду не виконав, витребуваний доказ суду не надав.

За наслідками дослідження матеріалів реєстраційної справи у справі № 902/766/19, судом встановлено що остання містить лише копії оспорюваного договору.

Інші джерела, з яких можливо витребувати означений договір, відсутній.

Судом вжито всі передбачені ГПК України заходи для отримання необхідних доказів.

З урахуванням наведеного вище, в його сукупності, суд позбавлений можливості надати на вимогу експертів визначені останніми докази, а тому клопотання експертів слід залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 16.01.2020 р. провадження у справі № 902/804/19 поновлено. Відмовлено в задоволенні клопотань експертів про надання матеріалів необхідних для проведення експертиз. Призначено підготовче засідання на 28.01.2020 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 28.01.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 16.01.2020 р.

За результатами проведеного судового засідання 28.01.2020 р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу для розгляду по суті, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2020 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 27.02.2020 р.

В судове засідання 27.02.2020 р. представники сторін не з`явились.

03.02.2020 р. до суду від генерального директора позивача надійшла нотаріально посвідчена заява, в якій останній заперечує факт підписання оспорюваного договору та проставлення на ньому печатки підприємства, крім того зазначено, що з листопада 2019 року між позивачем та відповідачем не виникало жодних господарських відносин, земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного договору, весь час оброблялася позивачем.

Від представника позивача 04.03.2020 р. до суду надійшла заява в якій останній просить розгляд справи провести за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами та зазначив про намір надати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач правом участі в судовому засідання не скористався. При цьому суд зважає, що усі ухвали направлені на адресу відповідача (згідно витягу з ЄДРЮОФОП ГФ), усі ухвали повернуті до суду засобами поштового зв`язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "інші причини - адресат відсутній".

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест", в особі директора Костур О.В. (надалі - позивач, в договорі - орендар) та Вінницькою районної адміністрацією, (в договорі - орендодавець), було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району, а саме Договір оренди землі № 4 від 03.01.2012 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520685500:05:005:0055.

На виконання умов вище зазначеного договору було складено акт приймання-передачі об`єкту оренди земельної ділянки наданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 02.02.2012 р.

Договір оренди від 03.01.2012 р., щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520685500:05:005:0055 зареєстрований Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2012 р.

До вище зазначеного договору оренди було укладено додаткову угоду № 489 від 20.10.2016 р. якою з поміж іншого встановлено дату закінчення терміну договору 19.10.2023 р.

З огляду на викладене термін дії договору оренди щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520685500:05:005:0055 закінчується 19.10.2023 р.

02.11.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" в особі генерального директора Костур О.В. (в договорах орендар) та Приватним сільськогосподарським підприємством Аграрник в особі директора Шолпан Серія Григоровича було укладено договір суборенди землі № 2.10/17, відповідно п. 1.1. яких орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 0520685500:05:005:0055.

Договір укладений строком до 31.12.2018 р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. (п. 3.1. Договорів суборенди).

Орендну плату Суборендар сплачує на користь Орендаря у строк до 31.12.2018 р. (п. 4.3. Договору суборенди).

Передача земельної ділянки в суборенду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельних ділянок Суборендарю здійснюється у 5 денний строк після підписання Сторонами цього договору за актом приймання-передачі (п. 6.1.-6.2. договору суборенди) .

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами (п. 14.1. договору суборенди).

За змістом частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" урегульовано відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону, а реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише у разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна, що підтверджує взаємопов`язаність державної реєстрації цих фактів.

Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір суборенди зареєстрований 19.09.2018 р., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна (а.с. 20-21).

Предметом спору у цій справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про визнання недійсними договору суборенди землі № 2.10/17 від 02.11.2017р укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством Аграрник та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" строком до 31.12.2018 р. на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанова Верховного Суду України від 06.07.2016 № 910/1891/14).

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини 1статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання угоди недійсною є недотримання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 цього Кодексу, саме на момент укладення такої угоди. При цьому кожна вимога є самостійною.

Отже, правочин може бути визнано недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Звертаючись із позовом про визнання недійсними договору суборенди землі № 2.10/17 від 02.11.2017 р. позивач посилається на те, що у квітні 2019 року при проведенні поточної інвентаризації договорів оренди землі, останньому стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі, в яких позивач виступає орендарем, а відповідач суборендарем: щодо земельної ділянки кадастровий 0520685500:05:005:0055.

Однак, вказаний договір суборенди землі від імені позивача ніхто не укладав та не підписував, державну реєстрації в реєстрі прав не проводив. На думку, позивача вказаний договір суборенди землі є підробленими.

Статтею 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згоди чи заперечень щодо передачі в суборенду орендованої позивачем земельної ділянки від орендодавця не надходило.

З наявної в матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви генерального директора ТОВ "Поділлялатінвест" вбачається, що між позивачем та відповідачем не виникало жодних правовідносин, не підписувалось жодних документів, не перераховувалось грошові кошти та в період з 03.11.2017 р. по день підписання даної заяви фактичний обробіток земельних ділянок з кадастровим номером 0520685500:05:005:0055 здійснювався лише ТОВ "Поділлялатінвест".

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, згоди на передачу в суборенду земельної ділянки від орендодавця не отримував, з письмовим повідомленням до орендодавця щодо передачі земельної ділянки в суборенду не звертався; про укладення договору суборенди дізнався після їх укладення; грошові кошти в рахунок оплати орендної плати відповідно до умов договору суборенди не отримував.

За наведеного, спірний договір не є таким, що схвалений позивачем.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, крім того матеріали справи не містять оспорюваного договору, оскільки у позивача він відсутній, а відповідач на вимогу суду його не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 102 ГПК України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положення ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір суборенди землі № 2.10/17 від 02.11.2017 р. укладний між Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" строком дії до 31.12.2018 р., щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520685500:05:005:0055.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" (проспект Центральний, буд. 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54017, код ЄДРПОУ 32966797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35212563) 1921,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 06 березня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300)

3 - відповідачу (проспект Центральний, буд. 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54017)