Рішення

від 02.03.2020 по справі 910/18755/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/18755/19

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ (04209, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ДНІПРА, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 34185581); до проПублічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) стягнення 38625,72 грн Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Укртелеком про стягнення 38625,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання Відповідачем зобов`язань за Договором № 03/к/14-902-426 ВІД 20.04.2012 року про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18755/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 02.01.2020 направлено на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 10.01.2020 та 20.01.2020 уповноваженим особам Сторін ухвали суду від 02.01.2020.

27.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин та відмовити у позові з цих підстав, зазначаючи, що з позовом про стягнення заборгованості за період з грудня 2015 року по березень 2016 року позивач звернувся лише 26.12.2019.

30.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач підтримав доводи позовної заяви, з посиланням на підписання Відповідачем 13.02.2017 Акту звірки розрахунків, що свідчить про визнання Відповідачем боргу, наслідком чого є переривання строку позовної давності.

10.02.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення, в яких Відповідач наполягає безпідставності заявлених вимог, посилаючись на те, що акт звірки взаєморозрахунків не може бути доказом переривання позовної давності, оскільки підписаний неуповноваженої особою Відповідача та містить відбиток печатки, на якому зазначений ідентифікаційний код юридичної особи, за яким у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не міститься інформація про юридичну особу. Також, відповідач вказує, що орендоване приміщення знаходиться у населеному пункті, який Постановою Верховної Ради від 17.03.2015 № 254-VІІІ визнано тимчасово окупованою територією. Відповідно до наказу ПАТ Укртелеком від 12.01.2014 № 674 змінено територію діяльності, зокрема, Донецької філії, м. Донецьк перебуває поза межами контролю керівництва ПАТ Укртелеком без можливості доступу до документів (зокрема договорів, печаток, штампів), які залишились на окуповані території.

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (надалі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційні програми (надалі - орендодавець) укладено Договір оренди нежитлового майна (частини адміністративної будівлі) № 1/14-902-216.(а.с. 26-33)

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-консалтингова компанія Інноваційні програми є правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні програми , що підтверджено п. 1.1 ст. 1 статуту ТОВ НКК Інноваційні програми , зареєстрованого приватним нотаріусом Київського МНO Cохман Т.В. 07.08.2019 за реєстровим номером 3006. (а.с. 3-14)

Згідно з п. 1.1 договору оренди, відповідачем прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 637,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк-48, вул. Артема, 157 (надалі - об`єкт оренди, майно).

Пунктом 2.1 Договору оренди передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном на термін та з дати, що зазначені у п. 9.1. договору та згідно з Актом приймання-передачі нежитлового майна. Сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли раніше, згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, а саме: з 28.12.2011.

Умовами п. 4.7. Договору передбачили обов`язок орендаря укласти с з Орендодавцем орендованого майна Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди, цей договір діє з моменту підписання та до 31.12.2012. включно. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 9.5 Договору оренди).

28.12.2011 між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт приймання-передачі нежитлового майна (частини адміністративної будівлі) в оренду, за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 637,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк-48, вул. Артема, 157. (а.с. 35)

Майно вважається поверненим орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 2.3 Договору оренди).

28.02.2017 між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт приймання-передачі нежитлового майна, за яким Відповідач повернув а Позивач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 637,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк-48, вул. Артема, 157. (а.с. 36)

На виконанням 4.7. Договору оренди, 20.04.2012 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційні програми (Орендодавець) укладено Договорі № 03/к/14902-426 (далі-Договір № 03/к/14902-426) про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого мацна та надання комунальних послуг Орендарю, за умовами якого Орендодавець забезпечує надання комунальних послуг, обслуговування та експлуатацю будівлі, що знаходиться за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, а також утрнмання прибудинкової території, а Орендар відшкодовує витрати Орендодавця на виконання вказаних робіт. Орендар користується пріміщенням, яке складастьея з приміщень загальною площею 637,5 м2, на цокольному та першому поверхах Будівлі. Орендоване Приміщення використовується з метою розміщення телекомунікаційного обладнання АТС - 311. а.с. 15-17)

Відповідно до п. 2.2.2. Договору № 03/к/14902-426 Орендар зобов`язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, після отримання рахунку, податкової накладної та акта виконаних робіт вносити плату на рахунок Орендодавця Будівлі, за роботи та послуги, встановлені Додатком № 1 до цього договору.

Між позивачем та відповідачем підписані Додатки № 1, 1.1., 4 до Договору № 03/к/14902-426, якими погоджена вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг в місяць (а.с. 18, 19.20)

Між позивачем та відповідачем підписані Акти задачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 31.12.2015 на суму 9656,43 грн., № ОУ-0000002 від 31.01.2016 на суму 9656,43 грн., № ОУ-0000004 від 29.02.2016 на суму 9656,43 грн. та № ОУ-0000006 від 30.03.2016 на суму 9656,43 грн., з яких вбачається, що Позивачем надано, а Відповідачем отримано у період з грудня 2015 року по березень 2016 року комунальні послуги загальною вартістю 38625,72 грн. (а.с. 21-24)

Крім того, 13.02.2017 між позивачем та відповідачем підписаний Акт звіряння, за яким узгоджене сальдо на користь Позивача станом на 31.01.2017 року становить 38625,76 грн. (а.с 25)

Як зазначає Позивач, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором № 03/к/14902-426 з оплати комунальних та експлуатаційних послуг за період з грудня 2015 року по березень 2016 року у останнього виникла заборгованість у розмірі 38625,72 грн.

Заперечуючи проти позову, Відповідач наполягає безпідставності заявлених вимог, посилаючись на те, що акт звірки взаєморозрахунків не може бути доказом переривання позовної давності, оскільки підписаний неуповноваженої особою Відповідача та містить відбиток печатки, на якому зазначений ідентифікаційний код юридичної особи, за яким у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не міститься інформація про юридичну особу. Також, відповідач вказує, що орендоване приміщення знаходиться у населеному пункті, який Постановою Верховної Ради від 17.03.2015 № 254-VІІІ визнано тимчасово окупованою територією. Відповідно до наказу ПАТ Укртелеком від 12.01.2014 № 674 змінено територію діяльності, зокрема, Донецької філії, м. Донецьк перебуває поза межами контролю керівництва ПАТ Укртелеком без можливості доступу до документів (зокрема договорів, печаток, штампів), які залишились на окуповані території.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Укладений сторонами договір від 01.09.2015 № 03/15К, є похідним від договору оренди, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Отже, з викладеного слідує, що між ними виникла правовідносини з договору про надання послуг, що підпадає під правове регулювання як загальних положень Цивільного та Господарського кодексів України про зобов`язання, так і під спеціальних норм про договір з надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору № 03/к/14902-426 Орендар зобов`язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, після отримання рахунку, податкової накладної та акта виконаних робіт вносити плату на рахунок Орендодавця Будівлі, за роботи та послуги, встановлені Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Втім, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження здійснення Відповідачем оплати комунальних та експлуатаційних витрат за період грудень 2015 року - березень 2016 року у строки, встановлені Договором № 03/к/14902-426.

Щодо заперечень Відповідача проти позову, викладених у відзиві та запереченнях, Суд зазначає таке.

Судом встановлено що Акт звіряння від 13.02.2017 від відповідача підписаний в.о. начальника відділу бухгалтерського та податкового обліку ОСОБА_1, містить печатку Донецької філії ПАТ Укртелеком , із зазначеними на ній ідентифікаційними номерами: 01183764 та 21560766.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату підписання актів звірки, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 05 березня 2019 року у справа N 910/1389/18.

Втім, суд зазначає, що відповідачем не надано Суду жодних документів на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 як в.о. начальника відділу бухгалтерського та податкового обліку повноважень на підписання Акту звірки від 13.02.20й7.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесено дані про відокремлений підрозділ ПАТ Укртелеком - Донецька філія, з кодом відокремленого підрозділу: 01183764.

В той же час, належних та допустимих доказів відповідно до 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження припинення Донецької філії ПАТ Укртелеком матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час підписання акта звірки, а саме, лютий 2017 року) суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16, 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19.

Разом з тим, Суд акцентує увагу, що Відповідачем не представлено належних та допустимих в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів, що печатка, відбиток якої проставлено на акті звірки розрахунків, загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

При цьому, твердження Відповідача про відсутність доступу до документів (зокрема, договорів, печаток, штампів), які залишись на окупованій території з посиланням саме лише на наказ ПАТ Укртелеком від 01.12.2014 за № 674 Про зміну території діяльності окремих філій ПАТ Укртелоком без доказів на підтвердження наведених обставин, як то наявність відкритих кримінальних проваджень за фактом захоплення майна відповідача, крадіжки майна з належного відповідачеві приміщення, не приймаються судом до уваги.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суду у постановах від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Враховуючи наведене, зважаючи, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відсутності повноважень особи, яка підписала акт звірки на вчинення відповідних дій, вибуття печатки із володіння відповідача станом на дату складення Акта звірки - 13.02.2017, за наявності інших первісних документів, а саме підписаних Актів здачі-прийняття робіт та відсутності заперечень відповідача щодо їх правомірності, Суд приймає Акт звіряння від 13.02.2017 як доказ наявності заборгованості відповідача, її розмір та визнання відповідачем такої заборгованості станом на 13.02.2017.

Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Таким чином, враховуючи наведене вище, Суд зазначає, що підписанням Акта звіряння від 13.02.2017 відповідач визнав борг, наслідком чого є переривання перебігу позовної давності, тому заперечення відповідача проти позову з посиланням на пропуск позовної давності та необхідності її застосування не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення заборгованість Приватного акціонерного товариства ТРОЯНІВСЬКЕ перед Позивачем за Договором оренди від 08.02.2019 року за період з липня 2019 року по вересень 2019 року, становить 150 000,00 грн. по орендній платі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вказані обставини не були спростовані Відповідачем під час вирішення спору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості за Договором № 03/к/14902-426 перед Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ по комунальним платежам та експлуатаційним витратам у розмірі 38625,72 грн..

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату комунальних платежів та експлуатаційних витрат за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 38625,72 грн. заборгованості, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ до Публічного акціонерного товариства Укртелеком про стягнення 38625,72 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ (04209, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ДНІПРА, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 34185581) заборгованість у розмірі 38625,72 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять п`ять грн. 72 коп.) та 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 березня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин