Рішення

від 03.02.2020 по справі 911/2780/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2780/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка , с. Літки Броварського району Київської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Техніка промислового альпінізму , м Київ

про розірвання договору позики, визнання припиненою іпотеки та

зобов`язання вчинити дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Веліканов К.С., адвокат, ордер КВ №215090 від 01.10.2019;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з додатковою відповідальністю "Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка", с. Літки Броварського району (далі по тексту - ТДВ Фабрика художніх виробів ім. Т.Г.Шевченка ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.11.2019 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка промислового альпінізму", м. Київ (далі по тексту ТОВ Техпромальп ), в якому просить суд:

- розірвати договір позики, укладений 23 липня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка промислового альпінізму" та товариством з додатковою відповідальністю "Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка";

- визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 3 серпня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка промислового альпінізму" та товариством з додатковою відповідальністю "Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка", який посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Репою С.В., реєстровий номер №5590;

- припинити зареєстровані на підставі договору іпотеки від 3 серпня 2004 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Репою С.В. 03.08.2004 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження реєстраційний номер 1218209 , тип обтяження: заборона на нерухоме майно та 05.08.2004 в Державному реєстрі іпотек, обтяження реєстраційний номер 1220079 , тип обтяження: іпотека.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ЗАТ Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка , правонаступником якого є позивач (позичальник), та ТОВ Промтехінструмент , правонаступником якого є відповідач (позикодавець) було укладено договір позики від 23.07.2004, відповідно до якого відповідач зобов`язався надати позивачу безпроцентну позику в сумі 120 100,00 грн., строком на 120 календарних днів. Після закінчення вказаного строку позичальник зобов`язався протягом п`яти календарних днів повернути позикодавцеві суму позики. У забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед позикодавцем 03.08.2004 було укладено договір іпотеки, предметом якого був майновий комплекс, який розташований у селі Літки Броварського району, вул . Харченка 25А, та який належить позичальнику на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 29.10.2002. На підставі вказаного договору іпотеки до Державного реєстру іпотек було внесено запис про іпотеку та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження: заборону на нерухоме майно. Позивач твердить, що договір позики між сторонами не виконувався, позичальник кошти фактично не перераховував, відтак позивач 02.11.2019 направив відповідачу проект угоди про розірвання договору позики та Акт звірки розрахунків. Оскільки відповідач відповідь на лист не надав, угоду не підписав, позивач просить суд розірвати договір позики на підставі частини 2 ст. 651 ЦК України у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору. У зв`язку із розірванням договору позики позивач просить суд визнати іпотеку припиненою та припинити зареєстровані на підставі договору іпотеки обтяження нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2019 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви у спосіб та строк, визначені в ухвалі суду.

21.11.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Позовні вимоги про визнання іпотеки припиненою та припинення зареєстрованого обтяження (заборони на нерухоме майно) належать до виключної підсудності господарського суду Київської області відповідно до частини 3 ст. 30 ГПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна). Відтак, ухвалою від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2780/19, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.12.2019.

23.12.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи. У вказаному клопотанні представник позивача твердить про те, що з метою інформування відповідача про розгляд господарським судом справи він направляв адвокатські запити на адреси засновника та директора ТОВ Техпромальп , однак зазначені запити не були отримані адресатами та повернулись відправнику.

В судовому засіданні 23.12.2019 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, представника не направив. Представник позивача подав клопотання про доручення до матеріалів справи копії судового рішення від 25.02.2019 №755/18475/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Техпромальп , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про припинення трудових відносин. За твердженням представники позивача, обставини встановлені у вказаному рішенні суду, підтверджують те, що відповідач фактично не веде господарську діяльність, за зареєстрованим місцезнаходженням не знаходиться.

Ухвалою від 23.12.2019 відкладено підготовче судове засідання до 20.01.2020 та встановлено додатковий строк для подання учасниками справи доказів, заяв по справі, заяв з процесуальних питань до 20.01.2020.

Рекомендовані поштові відправлення, якими суд із дотриманням процесуального закону направляв відповідачу копії ухвал від 25.11.2019 та від 23.12.2019, повернулись на адресу суду із відміткою підприємства зв`язку про відсутність адресата за місцезнаходженням.

15.01.2020 від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка промислового альпінізму" до господарського суду Київської області надійшла заява від 14.01.2020 про зміну територіальної підсудності справи.

В судове засідання 20.01.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд, дослідивши заяву від 14.01.2020 про зміну територіальної підсудності справи, залишив її без розгляду.

Суд встановив, що вказана заява підписана представником за довіреністю від 01.02.2018 №01/18 ТОВ "Техніка промислового альпінізму" Оліною О.М., щодо якої не подано доказів наявності у неї права на зайняття адвокатською діяльністю. Доказів наявності у неї права представляти позивача в порядку самопредставництва (на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) суду також не подано.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Справа №911/2780/19 не є малозначною та розглядається судом в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.п. 11 п. 16-1 перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до частинн 2, 4 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Ухвалою від 20.01.2020 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2020. Рекомендоване поштове відправлення, яким суд із дотриманням вимог процесуального закону направляв відповідачу копію ухвали від 20.01.2020, повернулось на адресу суду з відміткою підприємства зв`язку про відсутність адресата.

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши позов ТДВ Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка до ТОВ Техпромальп , дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 Статуту ТДВ Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка , затвердженого протоколом загальних зборів від 29.05.2018 №18/05-29, товариство створене в результаті реорганізації шляхом перетворення закритого акціонерного товариства Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка та є його повним правонаступником.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту ТОВ Техніка промислового альпінізму , затвердженого протоколом загальних зборів №3 від 11.08.2015, ТОВ Техніка промислового альпінізму є суб`єктом господарювання з приватною формою власності, створених на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ Промтехінструмент від 01.07.2013 (протокол №25) в результаті зміни назви, товариство є повним правонаступником ТОВ Промтехінструмент .

Згідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Між ТОВ Промтехінструмент (позикодавець) та ЗАТ Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка (позичальник) укладено договір позики від 23.07.2004, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику безпроцентну позику для погашення заборгованості перед бюджетом та кредиторами в сумі 120 100,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений договором термін (пункти 1.1, 2.1).

Термін позики з моменту набуття чинності договором становить 120 календарних днів (пункт 4.1). Після закінчення терміну у разі відсутності продовження позичальник зобов`язується протягом 5 календарних днів повернути позикодавцеві суму позики у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позикодавця (пункти 5.1, 5.2).

У випадку прострочення позичальником термінів повернення позики позичальник сплачує позикодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (пункт 6.3).

Договір набуває чинності з моменту укладання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 7.1).

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед позикодавцем 03.08.2004 між ТОВ Промтехінструмент (іпотекодержатель) та ЗАТ Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, відповідно до якого:

- Договір позики - договір позики, укладений 23.07.2004 з усіма змінами і доповненнями (1.1);

- Зобов`язання - зобов`язання іпотекодавця за договором позики, а саме повернути іпотекодержателю позику 120 100,00 грн. у строки, передбачені договором позики (1.2);

- Предмет іпотеки - майновий комплекс у складі:

А) виробничий корпус - інвентарний номер 1359, балансова вартість 88 431,55 грн.;

Б) реагентний - інвентарний номер 1287, балансова вартість 1522,41 грн.;

В) водонапірна башта - інвентарний номер 1293, балансова вартість 2 252,41 грн.;

Г) огорожа залізобетонна - інвентарний номер 1288, балансова вартість 14 601,29 грн.;

Д) склад ПММ - інвентарний номер 1300, балансова вартість 1590,36 грн.;

Є) туалет цегляний - без обліку;

Ж) котельня - інвентарний ноер 1303, балансова вартість 3 315,92 грн.;

З) прохідна - інвентарний номер 1360, балансова вартість 3 361,35 грн.;

І) насосна станція - без обліку;

К) сарай цегляний - без обліку.

Вищеперераховані об`єкти знаходяться за адресою Україна, Київська область, Броварський район, село Літки, вул. Харченка, буд. 25А, належать іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого 29.10.2002 та зареєстрованого Броварським міжміським БТІ 29.10.2002 в реєстрову книгу №В/2 за реєстровим №549 (пункт 1.3);

- Право іпотеки - безумовне та безспірне право Іпотекодаржателя при настанні випадку невиконання забезпеченого іпотекою зобов`язання або його частини, одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця (пункт 1.5).

- право іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору (пункт 6.1);

- право іпотеки припиняється виконанням іпотекодавцем зобов`язання в повному обсязі та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 6.4)

- звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюватиметься іпотекодержателем на підставі виконавчого напису нотаріуса у встановленому законом порядку, або на підставі рішення компетентного господарського суду. Іпотекодавець вправі у будь-який час до реалізації предмету іпотеки зупинити звернення на нього виконанням зобов`язання у повному обсязі (пункт 7.2).

Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Репою С.В. 03.08.2004 за реєстровим номером 5590. Також приватним нотаріусом Репою С.В. у зв`язку із посвідченням договору іпотеки накладено заборону на відчуження зазначеного у договорі комплексу будівель, зареєстровану за реєстровим номером 5591.

Як вбачається із залученої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.10.2019 №184909254:

1) за позивачем ЗАТ Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка , код 24219571 зареєстровано право колективної власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер майна 6806014) - комплекс за адресою Київська область, Броварський район, с. Літки, вул. Харченка 25 а; дата внесення запису 28.07.2004;

2) 03.08.2004 на підставі договору іпотеки №5590 від 03.08.2004, посвідченого приватним нотаріусом Репою С.В., в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження щодо комплексу РПВН 6806014, реєстраційний номер обтяження: 1218209, тип обтяження: заборона на нерухоме майно;

3) 05.08.2004 на підставі договору іпотеки №5590 від 03.08.2004, посвідченого приватним нотаріусом Репою С.В., в Державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження щодо комплексу РПВН 6806014, реєстраційний номер обтяження: 1220079, тип обтяження: іпотека.

Зареєстровані обтяження №1218209 (заборона на нерухоме майно) та №1220079 (іпотека) є актуальними.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач твердить, що кошти за договором позики від 23.07.2004 відповідач позивачу не перерахував, відтак догові позики фактично сторонами не виконувався.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів фактичного надання позики в сумі 120 100,00 грн. на виконання договору позики від 23.07.2004 відповідач суд не надав в тому числі і на вимогу ухвали суду від 25.11.2019 в порядку частини 2 ст. 74 ГПК України, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Суд звертає увагу на те, що платіжними дорученнями від 26.07.2004 №6 на суму 30 000,00 грн. №4467 на суму 60 100,00 грн. та №4468 на суму 60 000,00 грн. ТОВ Промтехінструмент перераховував позивачу кошти поворотної фінансової позики, однак,

по-перше, у призначенні платежу вказаних платіжних доручень значено підставу - договір №01/23-07, а оспорюваний договір не містить номера, як не містить зазначення номера договору позики і забезпечувальний договір іпотеки;

по-друге, кошти за договором позики №01/23-07 були повернуті позивачем платіжними дорученнями від 24.01.2005 №19 на суму 55 000,00 грн., №20 на суму 40 000,00 грн., від 28.01.2005 №31 на суму 5100,00 грн., від 01.02.2005 №32 на суму 60 000,00 грн. із посиланням у призначенні платежу на договір позики №01/23-07.

Відтак суд встановив, що кошти поворотної фінансової допомоги згідно оспорюваного договору позики від 23.07.2004 відповідач позивачу не перерахував.

Суд звертає увагу на положення абзацу другого частини 1 ст. 1046 ЦК України, відповідно до якого договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Разом із тим, враховуючи зміст пункту 7.1 договору позики від 23.07.2004, а також факт укладення та нотаріального посвідчення забезпечувального договору іпотеки, у суду відсутні підстави вважати договір позики неукладеним.

Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Розглянувши вимогу позивача про розірвання договору позики від 23.07.2004 у зв`язку з істотним порушенням зобов`язання іншою стороною, суд вважає її такою, що належить до задоволення з огляду на таке.

Згідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач в досудовому порядку направляв відповідачу на належну адресу лист щодо розірвання договору позики від 23.07.2004, до якого надавав проект угоди від 01.11.2019 про розірвання договору за згодою сторін (копія листа, проект угоди та Акту звірки з доказами направлення - описом вкладення в лист та накладною Укрпошти від 02.11.2019 №0100172874600 долучені до матеріалів справи). Як свідчить витяг з офіційного сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, зазначене поштове відправлення не було вручено під час доставки та 26.11.2019 повернулось відправнику.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-75цс13 оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладені договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладені договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

(Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду викладена у постанові від 04.04.2018 №910/4590/17).

Укладення договору позики було спрямоване на отримання позивачем грошових коштів відповідно до цільового призначення, відтак, неперерахування коштів відповідачем істотно позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору та є підставою для розірвання договору позики від 23.07.2004 в судовому порядку на підставі частини 2 ст. 651 ЦК України.

Розглянувши вимогу позивача про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки від 03.08.2004 №5590, суд вважає її такою, що належить до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як встановлено частиною п`ятою ст. 3 Закону України Про іпотеку , іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору

Відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відтак припинення зобов`язань за забезпеченим договором позики від 23.07.2004 в результаті розірвання такого договору в судовому порядку, припиняє забезпечувальне зобов`язання за договором іпотеки від 30.08.2004 №5090.

Розглянувши позовну вимогу позивача про припинення зареєстрованих на підставі договору іпотеки від 03.08.2004 № 5590 обтяжень, суд вважає її обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання іпотеки припиненою.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно до ст. 43 закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Враховуючи вищевикладене, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов товариства з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка повністю, ухвалює рішення про розірвання договору позики від 23.07.2004, про припинення іпотеки за договором іпотеки від 03.08.2004 №5590 та про припинення обтяжень (іпотеки та заборони на нерухоме майно), які були зареєстровані на підставі договору іпотеки від 03.08.2004 №5590.

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка задовольнити повністю.

2. Розірвати договір позики, укладений 23.07.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю Промтехінструмент (код 30722026), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Техніка промислового альпінізму (код 30722026) та закритим акціонерним товариством Літківська фабрика художніх виробів імені Т.Г. Шевченка (код 24219571), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів імені Т.Г. Шевченка (код 24219571).

3. Визнати припиненою з дня набрання рішенням у справі законної сили іпотеку за договором іпотеки, укладеним 03.08.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю Промтехінструмент (код 30722026), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Техніка промислового альпінізму (код 30722026) та закритим акціонерним товариством Літківська фабрика художніх виробів імені Т.Г. Шевченка (код 24219571), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів імені Т.Г. Шевченка (код 24219571), який посвідчено приватним нотаріусом Репою С.В., реєстровий номер 5590.

4. Припинити зареєстровані приватним нотаріусом Єлістратовою С.В. на підставі договору іпотеки від 03.08.2004 реєстровий номер 5590:

обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна реєстраційний номер 1218209 від 03.08.2004, тип обтяження: заборона на нерухоме майно та

обтяження у Державному реєстрі іпотек реєстраційний номер 1220079 від 05.08.2004, тип обтяження: іпотека

щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 6806014 - комплексу за адресою Київська область , Броварський район, с. Літки , вул . Харченка 25А, який належить на праві власності Товариству з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка (07411, Київська область, Броварський район, с. Літки, вул. Харченка, буд. 25А, ідентифікаційний код 24219571).

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Техніка промислового альпінізму (03115, м. Київ, Святошинський район, вул. Федори Пушиної, буд. 13, ідентифікаційний код 30722026)

на користь Товариства з додатковою відповідальністю Літківська фабрика художніх виробів ім. Т.Г. Шевченка (07411, Київська область, Броварський район, с. Літки, вул. Харченка, буд. 25А, ідентифікаційний код 24219571)

7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.03.2020.

Суддя О.В. Конюх