Ухвала

від 05.03.2020 по справі 912/3401/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 березня 2020 рокуСправа № 912/3401/18

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Перепічай В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу №912/3401/18 від 28.12.2018

за позовом: Фермерського господарства "ЕДЕМ-777" (далі - ФГ "ЕДЕМ-777"), код ЄДР 31969341, с. Улянівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28065

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), код ЄДР 39767636, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030,

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1. Олександрійської районної державної адміністрації (далі - Олександрійська РДА), код ЄДР 04055144, вул. Шевченка 132, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000

2. Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Улянівська сільська рада), код ЄДР 23233646, вул. Центральна, буд. 5, с. Улянівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28065

про визнання укладеною додаткової угоди

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

від третіх осіб - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ФГ "ЕДЕМ-777" до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ФГ "Едем-777" додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного між ФГ- ЕДЕМ-777" і Олександрійською РДА від 11.12.2007 (державна реєстрація у Кіровоградській філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2007 за №207) загальною площею 40,0 га, кадастровий номер 3520386800:02:000:9007, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Улянівської сільської ради на умовах проекту додаткової угоди, зазначеної в пункті 1 прохальної частини позовної заяви, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою, у визначеному законом порядку скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідними листами, однак, відповідач відмовив у підписанні додаткової угоди та продовженні терміну дії договору. Матеріально-правовою підставою позову зазначено ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням від 24.04.2019 господарського суду у справі №912/3401/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі №912/3401/18 апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019 у справі залишено без змін.

Постановою від 05.12.2019 Касаційного господарського суду у складі Верховного суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019 у справі №912/3401/18 скасовано та передано справу на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

31.01.2020 матеріали справи №912/3401/18 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2020 дану справу призначено судді Коваленко Н.М.

Ухвалою від 05.02.2020 суддя Коваленко Н.М. прийняла справу №912/3401/18 до свого провадження.

Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 05.02.2020 справу №912/3401/18 постановив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12:00 05.03.2020. Учасникам судового процесу надав право, не пізніше початку підготовчого засідання, надати суду письмові пояснення щодо поданої позовної заяви з урахуванням постанови Верховного Суду від 05.12.2019 та фактичних обставин, які мають місце на час нового розгляду справи, з відповідними доказами.

24.02.2020 до господарського суду поштою надійшли пояснення за підписом головного спеціаліста відділу управління персоналом та правового забезпечення апарату Олександрійської районної державної адміністрації Демидчик Ліни Вікторівни, на підтвердження повноважень якої надано суду копію довіреності №01-42/6/2 від 20.01.2020 за підписом Першого заступника голови районної державної адміністрації.

Такі пояснення підписані особою, на підтвердження повноважень якої надано неналежні докази, позаяк відповідно до ч. 1, 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Дана справа не є малозначною в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України.

Також суд наголошує, що відповідно до п. 20) ч. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Згідно з п.п. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відтак, з 01.01.2020 представником Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області може бути виключно адвокат.

До клопотання додано лише копію вищезазначеної довіреності. Доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом суду не надано.

Також до клопотання не додано доказів, на підтвердження права ОСОБА_1 представляти третю особу в порядку самопредставництва відповідно до ч. 4 ст. 56 ГПК України.

Від позивача 04.03.2020 електронною поштою (з КЕП) та через канцелярію суду 05.03.2020 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Також до додаткових пояснень додані докази на виконання ухвали суду від 05.02.2020.

05.03.2020 позивачем подано заяву №б/н від 04.03.2020 про зупинення провадження у справі з вимогою зупинити провадження у справі №912/3401/18 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - до закінчення розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши подану заяву про зупинення провадження у справі суд вважає за необхідне зазначити таке.

Клопотання позивача мотивовано тим, що згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об`єднує два самостійні випадки поновлення такого договору, обов`язковим у яких є укладення додаткової угоди. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" є логічним продовженням правил, викладених у попередніх частинах цієї статті та не може тлумачитися відірвано від їх змісту.

За наслідками розгляду Великою палатою Верховного Суду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть з`ясовані питання наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також надані правові висновки щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ними питання поновлення договорів оренди землі, в тому числі і на підставі частин 1-5 зазначеної статті цього Закону.

Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть мати значення при вирішенні справи №912/1189/19 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, суд враховує, що у справі №320/5724/17 Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду встановила таке.

У постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

Таким чином, Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, розглядаючи справу про поновлення договору оренди та застосовуючи частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, провадження №14-65цс18 дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, провадження №14-65цс18.

Тобто автоматичної пролонгації договору, як вважав Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, не відбувається.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" є логічним продовженням правил, викладених у попередніх частинах цієї статті, та не може тлумачитися відірвано від їх змісту.

Ухвалою від 12.06.2019 справу №320/5724/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим, Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №378/596/16-ц встановлено таке.

Суди вважали, що позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є належним способом захисту порушеного права.

Проте, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ПСП Агрофірма "Росія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі №908/2484/17 за позовом ПСП Агрофірма "Росія" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, Касаційний господарський суд дійшов правового висновку, згідно якого позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18.

Разом з тим, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №378/596/16-ц вважає, що є належним спосіб захисту порушеного права орендаря - звернення до суду з позовними вимогами про визнання договорів оренди землі поновленими, про що зазначено в ухвалі від 31.07.2019.

Зазначене свідчить про неоднакове застосування статей 16 ЦК України та 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Тому, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 31.07.2019 справу №378/596/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

За наслідками розгляду Великою палатою Верховного Суду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть з`ясовані питання наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також надані правові висновки щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ними питання поновлення договорів оренди землі, в тому числі і на підставі частин 1-5 зазначеної статті цього Закону.

Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть мати значення при вирішенні справи №912/3401/18 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.

Таким чином, наразі на вирішення Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, в яких має бути висловлений висновок про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача №б/н від 04.03.2020 про зупинення провадження у справі та зупинити провадження у справі №912/3401/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах у справах №320/5724/17 та №378/596/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст. 228-229, 234-235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача №б/н від 04.03.2020 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі №912/3401/18 за позовом ФГ "ЕДЕМ-777" до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Олександрійської РДА та Улянівської сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах у справах №320/5724/17 та №378/596/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Примірники ухвали направити учасникам справи.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.