Рішення

від 03.03.2020 по справі 914/2261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 справа № 914/2261/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мега Тон» , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантех Буд» , м.Львів

про стягнення заборгованості.

За участю представників:

від позивача: Колішенко Людмила Сергіївна - представник;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутнім представником позивача не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мега Тон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантех Буд» про стягнення заборгованості в сумі 47333,36грн., з якої за договором поставки №10/05-1 від 10.05.2017р. 9088,20грн. - основний борг, 1120,94грн. - пеня, 97,85грн. - 3% річних та за договором поставки №21/05 від 21.05.2019р. 32950,50грн. - основний борг, 3748,18грн. - пеня, 327,69грн. - 3% річних. А також стягнення 8000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 26.11.2019р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.11.2019 року розгляд справи відкладено на 10.12.2019 року та ухвалою суду від 10.12.2019р. продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі і відкладено підготовче засідання на 21.01.2020р. Ухвалою суду від 21.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.02.2020р.

11.02.2020 року представником позивача подано через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог за вх.№351/20 від 11.02.2020 року, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором поставки №10/05-1 від 10.05.2017р. та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №21/05 від 21.05.2019р. у розмірі 37026,37грн. та судові витрати, а також просить суд повернути судовий збір у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог. До поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог долучено докази надіслання вказаної заяви відповідачу у справі. Ухвалою суду від 11.02.2020р. заява за вх.№351/20 від 11.02.2020 року про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.02.2020 року відкладено розгляд справи на 03.03.2020р.

11.02.2020р. від позивача подано заяву за вх.№7503/20 про долучення до матеріалів справи документів згідно додатків.

В судове засідання 03.03.2020р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№351/20 від 11.02.2020р. підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити, повернути судовий збір пропорційно до зменшення позовних вимог та решту судового збору покласти на відповідача.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції від 12.11.2019р., від 28.11.2019р., від 13.12.2020р., від 22.01.2020р., від 12.02.2020р., внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень від 11.11.19р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 85496698#) , від 26.11.19р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 85933118#), від 10.12.19р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 86244542#) , від 21.01.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 87022303#), від 11.02.2020р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 87511526 #), поштовою рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення №7901412831848, №7901412867400, №7901412906988, №7901412991187, №7901413025632, також підтверджується рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення №7901412892944, №7901412991179, №7901413025640 про надіслання ухвал суду керівнику-засновнику юридичної особи відповідача ОСОБА_1 Олегу Євгеновичу згідно інформації з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження юридичної особи відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та додатково скеровані керівнику-засновнику юридичної особи відповідача згідно інформації з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Згідно із ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою суду від 11.11.2019 року відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 26.11.2019 року, та ухвалами Господарського суду Львівської області від 26.11.2019р., від 10.12.2019р., від 21.01.2020р. продовжувався строк розгляду підготовчого провадження у справі та підготовче засідання відкладалось до 21.01.2020р. та ухвалою суду від 21.02.2020р. призначено справу до розгляду по суті і судове засідання призначалось на 11.02.2020р. Ухвалою суду від 11.02.2020р. відкладався розгляд справи на 03.03.2020р. Таким чином, судом, з метою забезпечення рівних умов для реалізації процесуальних прав та обов`язків усім учасникам справи, розгляд даної справи проведено у граничні строки встановлені ст. 177 та ст. 195 ГПК України.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі 911/4151/16, зазначено, що держава в особі судових органів повинна забезпечити зацікавленим особам право на використання наявних засобів правового захисту, зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

Пункт 1 статті 6 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 № 23436/03).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202, 248 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№351/20 від 11.02.2020р. обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №21/05 від 21.05.2019р. оплати згідно видаткової накладної №625 від 21.05.2019р. не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 32950,50грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути пеню в розмірі 3748,18грн. та 3% річних в розмірі 327,69грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

21.05.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мега Тон» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантех Буд» (покупець) укладено договір №21/05 поставки, згідно із п.п. 1.1., 1.3. якого, постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах, рахунках та накладних постачальника та/або у специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними додатками до цього договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р. поставка товарів здійснюється на умовах ЕХW (ЕХ WORKS) Міжнародних правил Інкотермс 2010 р. за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 44. Право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною.

За умовами п. 3.1. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р. загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у рахунку або у видатково-прибутковій накладній, що виписується постачальником та/або у специфікаціях на кожну партію товару. Факт приймання товару за видатково-прибутковою накладною, що підтверджується підписом на видатково-прибутковій накладній уповноваженої особи покупця є безумовною згодою покупця із кількістю поставлених товарів їх частковим співвідношенням (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами.

Згідно із п.7.2. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р. договірні ціни фіксуються сторонами у рахунку або у видатково-прибутковій накладній, що виписується постачальником на умовах цього договору. Факт приймання товару підтверджується за видатково-прибутковою накладною, що підтверджується підписом на видатково-прибутковій накладній уповноваженої особи покупця є безумовною згодою покупця із цінами на товар цієї поставки.

Пунктом 8.1. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р. сторони дійшли згоди, що покупець повинен сплатити рахунок, виставлений постачальником не пізніше 14 банківських днів з дати поставки постачальником товару.

Відповідно до п.11.1. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р. договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 21 травня 2020 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору №21/05 від 21.05.2019р., згідно видаткової накладної №625 від 21.05.2019р., яка підписана сторонами без жодних зауважень і заперечень та скріплена їх печатками позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 32950,50грн. (з ПДВ).

Позивач із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№351/20 від 11.02.2020р. зазначає, що відповідач свої зобов`язання не виконав, оплати за отриманий товар за договором №21/05 від 21.05.2019р. згідно видаткової накладної №625 від 21.05.2019р. не здійснив та станом на момент подання позовної заяви сума заборгованості становить 32950,50грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Позивачем надіслано відповідачу претензію №12/08 від 12.08.2019р. про сплату заборгованості, зокрема за договором №21/05 від 21.05.2019р. згідно видаткової накладної №625 від 21.05.2019р. в розмірі 32950,50грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 13.08.2019р. та чеком №7906802920193 від 13.08.2019р. Доказів відповіді на претензію чи оплати заборгованості суду не представлено.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 32950,50грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.4. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р., у випадку прострочення строків здійснення платежів по цьому договору (несплати, неповної оплати) покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати. Так, згідно із п. 9.4. договору поставки №21/05 від 21.05.2019р., позивач за період з 11.06.2019р. по 09.10.2019р. нарахував відповідачу по видатковій накладній пеню у розмірі 3748,18грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 3% річних за період з 11.06.2019р. по 09.10.2019р. в розмірі 327,69грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні пені. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір пені становить 3717,54грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення 32950,50грн. - основного боргу, 327,69грн. - 3% річних, 3717,54грн. - пені, є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

У позовній заяві, визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн., яку позивач просить стягнути за результатами розгляду справи з відповідача. Однак, доказів в підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною позивача не подано, як і не надано договору про надання правничої допомоги позивачу. Відтак, враховуючи вимоги ст. 126 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позову сплачено мінімальний розмір судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що підтверджується долученим платіжним дорученням №3125 від 10.10.2019р. на суму 1921,00грн. Відтак, із позовних вимог із врахуванням поданої заяви про зменшення, належним до сплати, є судовий збір у мінімальному розмірі, який підлягає відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантех Буд» (79046, м.Львів, вул.Врубеля, буд.38, ідентифікаційний код 41008713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мега Тон» (79056, м.Львів, вул.Богданівська, буд.44, ідентифікаційний код 39103482) 32950,50грн. - основного боргу, 3717,54грн. - пені, 327,69грн. - 3% річних та 1919грн. 41коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 06.03.2020р.

Суддя Іванчук С.В.