Рішення

від 04.03.2020 по справі 907/374/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2020 м. Ужгород Справа № 907/374/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Сінкіної Е.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Самшит , м. Київ

про стягнення 393952,22 грн.

представники:

позивача - Баняс В.Ю., представник за довіреністю

відповідача - не з`явився

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду з даним позовом у зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань по сплаті орендних платежів за користування землею. У ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні та стягненні заборгованості на суму 393952,22 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи. Судом з огляду на відсутність інформації про одержання відповідачем ухвал суду у справі, які надсилались відповідачу за його юридичною адресою у м. Києві та за адресою його відокремленого підрозділу в м. Ужгороді, здійснювався виклик відповідача шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України, з оприлюдненням якого відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, оскільки вважається, що відповідач належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника позивача встановив наступне.

Сторони у справі - позивач та відповідач - перебували у договірних відносинах відповідно до укладеного 23.01.06р. управлінням майнової політики Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міського господарства, та відповідачем договору оренди земельної ділянки (далі - договір) площею 4696 кв.м розташованій у м. Ужгороді по вул. Гленца, 4 (кадастровий номер 2110100000:26:002:0002) для обслуговування готелю "Спартак".

Даний договір укладений на підставі відповідних рішень Ужгородської міської ради строком на три роки, дію його було продовжено додатковими угодами до 11.07.16.

Після закінчення зазначеного строку рішенням Ужгородської міської ради міської ради від 29.11.16 № 481 про поновлення договорів оренди земельних ділянок" відповідачу поновлено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 4696 кв.м. під готелем та для його обслуговування по вул. Гленца, 4 строком на 5 років до 29.11.21, сторонами була підписана Додаткова угода до договору оренди землі від 23.01.06 шляхом викладення договору оренди землі в новій редакції.

27.12.16 право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 18394285.

За умовами договору у новій редакції (п. 40) сторони дійшли згоди, що його дія розповсюджується на період від 12.07.16 до завершення строку його дії.

У відповідності до пункту 40 договору, на підставі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік позивачем нараховано орендну плату за використання орендованої за договором земельної ділянки по вул. Гленца, 4 у період з 12.07.16 по 29.11.16, з розрахунку 31553,50 грн. за місяць.

Зобов`язання щодо сплати орендної плати відповідачем не були виконані належним чином, тому за період з липня 2016р. по травень 2019р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі на суму 393952,22 грн., стягнення якої є предметом даного спору.

Наведене підтверджено матеріалами справи, не спростовано відповідачем у ході судового розгляду.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Суб`єкти господарювання, якими є сторони у даній справі, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи та на підставі наведених приписів чинного законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на суму 393952,22 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю

Стягнути з товариства з обмеженою відпповідальністю Самшит (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 25/1, код ЄДРПОУ 32374875) на користь департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, З, код ЄДРПОУ 36541721) заборгованість по орендній платі на суму 393952,22 грн. (тристо девяносто три тисячі девятсот пятдесят дві грн. 22 коп.) та у відшкодування сплаченого судового збору суму 5909,03 грн. (пять тисяч девятсот дев`ять грн. 03 коп).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 6.03.20

Суддя Ушак І.Г.