Рішення

від 26.02.2020 по справі 917/51/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 Справа № 917/51/20

за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, Київ, 01601

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (АТ "Полтавський турбомеханічний завод"), вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36029

про стягнення грошових коштів

Суддя Ціленко В.А.

Секретар судового засідання Білоус О.В.

Представники сторін:

представник позивача: Андрієнко Є.Л.

представник відповідача: не з`явився

Суть спору: Розглядається позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (АТ "Полтавський турбомеханічний завод") 916 958,54 грн., з яких 526 420,19 грн. пені, 92 667,18 грн. 3% річних та 297 871,17 грн. інфляційних витрат за порушення грошових зобов`язань за договором № 3792/1617-ТЕ-24 постачання природного газу від 19.09.2016 року.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що заборгованість виникла з вини безпосередніх споживачів за поставлену теплову енергію та гарячу воду. Одночасно посилається на те, що не є належним відповідачем у справі так як боргові зобов`язання передав орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" разом з майновим комплексом по виробництву та транспортуванню тепла в місті Полтава згідно договору оренди від 06.08.2019 року. Одночасно, на підставі своїх доводів подав клопотання про заміну відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Відповідно до укладеного договору № 3792/1617-ТЕ-24 від 19.09.2016 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" протягом 2016-2017 року зобов`язується поставляти природний газ, а Приватне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" оплачувати його на умовах договору.

Позивач у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань та несвоєчасною оплатою в порушення визначених договором строків, просить суд стягнути заявлені позивачем додаткові нарахування у примусовому порядку.

При вирішенні спору судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором поставки, відповідно до якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач на виконання умов договору № 3792/1617-ТЕ-24 від 19.09.2016 року передав у власність покупцю протягом січня-квітня 2016 року, природного газу на загальну суму 14 197 288,66 грн., що підтверджується актами прийому - передачі за жовтень - грудень 2016 року, січень - вересень 2017 року та довідкою по операціях за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530, статтей 610,611 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу. Відповідач за поставлений газ розраховувався несвоєчасно, що підтверджується наданими до справи розрахунками та банківськими виписками за період з листопада 2016 року по січень 2018 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При викладених обставинах позов в частині стягнення 92 667,18 грн. 3% річних та 297 871,17 грн. інфляційних витрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань повинен сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 8.2 укладеного сторонами договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи вищевикладене нарахування пені в сумі 526 420,19 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що належним відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" згідно договору оренди від 06.08.2019 року судом відхиляються зважаючи на наступне.

Статтями 511,520 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та кредитора. Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Наслідком переведення боргу за правочином без згоди кредитора є недійсність такого правочину. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як кредитор, таку переуступку боргу відповідача заперечує.

Частиною З статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно. Зі змісту зазначеної норми вбачається особливий вид правонаступництва, однією з умов якого визначено надання у користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії.

Частина 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання» визначає випадок правонаступництва за борговими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс із вироблення теплової енергії, новим суб`єктом господарювання, який одержав таке майно у користування.

У разі передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов`язань до нового суб`єкта, а тому і зміна особи кінцевого учасника (власника). За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання» матиме наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне користування об`єктами теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання попереднім користувачем комплексу, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі здійснення правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України ''Про теплопостачання" і заміни попереднього користувача цілісного майнового комплексу новим, кінцевими власниками яких є різні особи, на нового користувача та особу, яка здійснює управління таким суб`єктом, буде покладено надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про заміну відповідача виходячи з принципу рівності і пропорційності, так як спір по даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Полтавський турбомеханічний завод" (АТ "Полтавський турбомеханічний завод") договору про постачання природного газу укладеного між сторонами по даній справі, у частині своєчасної оплати за поставлений природний газ, а предметом спору є виключно стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (АТ "Полтавський турбомеханічний завод") додаткових нарахувань за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (АТ "Полтавський турбомеханічний завод"), вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36029, код ЄДРПОУ 00110792) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (вул. Б. Хмельницького, 6, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) - 526 420,19 грн. пені, 92 667,18 грн. 3% річних та 297 871,17 грн. інфляційних витрат та 13 754,38 грн. судового збору.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.03.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до

набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Ціленко