Рішення

від 05.03.2020 по справі 920/1299/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2020 Справа № 920/1299/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1299/19

за позовом: державної екологічної інспекції у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834)

до відповідача: обслуговуючого кооперативу «Чиста Вода 2015» (42044, Сумська область, Роменський район, с. Рогинці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 39860796)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Рогинської сільської ради (42320, Роменський район, с. Рогинці, вул. Центральна, 4) та Сумської обласної ради (40000, м. Суми, площа Незалежності, 2)

про стягнення 54271,42 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Матюха Д.М. (довіреність № 65/12 від 09.01.2020),

відповідача - адвокат Цюпка О.В. (ордер № 1003527 від 28.01.2020)

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява державної екологічної інспекції у Сумській області до відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 54271,42 грн. завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а також судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи в судове засідання на 11.02.2020.

29.01.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що відповідач своїми діями, що виразилися у використанні води без спеціального дозволу, не наніс державі будь-яких збитків, оскільки своєчасно та в повному обсязі сплачував рентну плату за спеціальне використання води. Крім того, позивач звернувся з позовом до суду з пропуском строку визначеного ст. 250 ГК України.

10.02.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що несвоєчасне оформлення дозволу на спеціальне водокористування відбулось внаслідок дії не переробних сил природи чи воєнних дій чи з інших об`єктивних причин, які унеможливлювали його своєчасне отримання. Також позивач зазначив, що Податковий кодекс України не має норм, які б передбачали, що сплата податків, зборів чи інших загальнообов`язкових платежів, у даному випадку рентної плати за користування підземними водами, є підставою для звільнення від відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу. Крім того, стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного водокористування є окремим видом цивільної відповідальності та не є окремим видом адміністративно-господарських санкцій встановлених ст. 239 ГК України, отже загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та починається з дня складання акту перевірки, а саме 06.03.2019 та закінчується 06.03.2022. Отже позовна заява подана позивачем в межах строку позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України.

05.02.2020 до суду надійшли письмові пояснення Сумської обласної ради.

Ухвалою суду від 11.02.2020 відкладено розгляд справи на 05.03.2020 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Рогинську сільську раду та Сумську обласну раду.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

У період з 28.02.2019 по 06.03.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області, в присутності голови обслуговуючого кооперативу Чиста Вода 2015 , було проведено планову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства відповідачем. За результатами перевірки було складено акт планової перевірки. Акт було підписано представниками сторін, що сторонами не спростовується.

Актом планової перевірки від 28.02.2019-06.03.2019 було встановлено факт здійснення відповідачем забору та використання підземних вод в період з 01.01.2015 по 06.05.2018 без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Також позивачем надано копії звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп за 2015-2017 роки.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Актом перевірки зафіксовано, що водозабезпечення членів кооперативу здійснюється за рахунок трьох артезіанських свердловин. Свердловини розташовані на території с. Рогинці. Дозвіл на спеціальне водовикористання 182/СМ/49д-18 від 07.05.2018 з терміном дії до 07.05.2021. У дозволі встановлені наступні об`єми водоспоживання і водовідведення: підземні води - 42,610 м 3 /добу, 14,851 тис. м 3 /рік; скид стічних вод у вигріб. Попередній дозвіл на спеціальне водовикористання не отримувався. Перевіркою встановлено, що в термін з початку експлуатації артезіанської свердловини по 07.05.2018 у кооперативі був відсутній дозвіл на спеціальне водовикористання та здійснювалося самовільне водовикористання, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 48 Водного кодексу України. Паспорта на артсвердловини відсутні. Первинний облік води здійснюється розрахунковим методом. В ході перевірки, на усний запит, ОК Чиста Вода 2015 надано довідку, відповідно до якої в період з 01.01.2018 по 06.05.2018 використано 1284 метрів кубічних підземних вод. Відповідно до статистичної звітності 2-ТП (водгосп), яка погоджена Державним агентством водних ресурсів, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 відповідачем забрано з підземних горизонтів 14200 м 3 .

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, Інспекцією винесено припис від 06.03.2019 за № 81/03-16.

У зв`язку з виявленими порушеннями Інспекцією з урахуванням норм передбачених Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів п. 9.1, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін`юстом України № 767/16783 від 14.08.2009 (далі Методика), розраховано розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів у розмірі 54271,42 грн., який було направлено на адресу відповідача разом з претензією № 96/04 від 21.06.2018 щодо добровільного відшкодування шкоди.

Вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Статтею 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частинами 1, 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами.

Частина 1 статті 149 ГК України також передбачає, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно зі ст. 151 ГК України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).

Із даними нормами узгоджуються і норми п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, якими передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу.

Згідно зі ст. 1 Водного кодексу України водокористування - це використання води (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути загальним або спеціальним.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно зі ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

У відповідності до ст. 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 21 Кодексу України про надра).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України встановлено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Стаття 111 Водного кодексу України передбачає, що підприємства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Пунктом 1.2. Методики визначено, що Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, в тому числі, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.

Суд погоджується з доводами позивача, що на законодавчому рівні визначена підстава розрахунку розмірів відшкодування збитків - підставою для визначення розміру заподіяних державі збитків є самовільне використання водних ресурсів без спеціального дозволу.

У відповідності до вимог ст. ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області, враховуючи очевидний характер допущених порушень, 21.06.2019 до ОК Чиста вода 2015 направлено претензію № 96/04 про відшкодування збитків у сумі 54271 грн. 42 коп., заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2015 по 06.05.2018, проте відповідач кошти не сплатив, відповіді не надав.

Статтею 42 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Таким чином, поняття наявності дозволу на спеціальне водокористування і рентна плата не є тотожними і взаємозамінюваними. Видобування води в Україні є платним. Чинним законодавством не встановлено винятків для отримання дозволу на спеціальне водокористування, пов`язаних з об`ємом видобутої води або правом власності на земельні ділянки, де розташовані об`єкти водозабору.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Використання води ОК Чиста вода 2015 без дозволу на спеціальне водокористування вважається самовільним водокористуванням.

На даний час збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, у зв`язку із чим позивач звернувся з позовом до суду про їх стягнення в примусовому порядку.

Згідно зі ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вимоги ст. 1166 Цивільного кодексу України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести суду, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Обслуговуючий кооператив Чиста вода 2015 , здійснюючи використання підземних вод із застосуванням свердловини без спеціального дозволу на водокористування, діяло неправомірно та на виконання вимог чинного законодавства повинно відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , відповідно до якої для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди; а також вимоги п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, чинним законодавством встановлено підстави для відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Згідно діючої Методики розмір збитків визначається згідно п. 9.1 (розрахунок розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) та здійснюється за формулою:

З сам = 5 х W х Тар (грн.), де:

W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м - 3 ;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м -3 , води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м -3 , води, яка входить до складу напоїв, - грн/м -3 ). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти , встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

При цьому суд зауважує, що розмір збитків обраховується, виходячи з величини, яка є аналогічною (у цифровому вираженні) ставці збору за спеціальне використання води, а не є безпосередньо цим збором, тому не покладає в основу висновків по справі твердження відповідача, що оскільки він не є платником рентної плати, відповідні збитки ним не спричинено.

Ключовими при розрахунку є період та об`єм самовільного водокористування.

Згідно з п. 255.5.2 ст. 255 Податкового кодексу України ставка збору за спеціальне використання підземних вод на території Роменського району Сумської області складає 70,10 грн. за 100 куб. метрів.

Об`єм води при самовільному водокористуванні згідно звітів наданих позивачем за 2015 - 2017 роки становить: W = 15484 м 3 .

Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування становить:

З сам = 5 х 15484 куб. м. х 70,10/100 грн./м 3 = 54271 грн. 42 грн.

Проте, судом встановлено, у звіті про використання води за 2015 рік зазначено, що таке використання здійснювалось Рогинською сільською радою. Згідно з даними звіту за 2015 рік сільською радою забрано з підземних вод 8,1 тис. куб. м.

Обслуговуючий кооператив Чиста вода 2015 у 2015 році не здійснював водокористування, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування збитків відповідачу, заподіяних внаслідок самовільного використання води без дозвільних документів у 2015 році.

Оскільки у 2015 році об`єм використаної води становив 8.1 тис. куб. м, то розрахунок розмірів відшкодування збитків необхідно здійснювати шляхом відрахування від об`єму води забраної з 2015 по 06.05.2018 року підприємством (15484 м 3 - 8100 м 3 = 7384 м 3 ).

Відповідних доказів об`єму забраної у 2015 році води ОГ Чиста вода 2015 позивачем до матеріалів справи не надано, а тому суд констатує про не доведення позивачем належними та допустимими доказами факту добутої відповідачем у 2015 році води, а сам розрахунок розміру збитків не є відповідним доказом.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем доведено об`єм забраної відповідачем води з 2016 року по 06.05.2018 рік без спеціального дозволу на користування надрами, а тому, виходячи із розрахунку: З сам = 5 х 7384 куб. м. х 70,10/100 грн./м 3 = 25880 грн. 92 грн. підлягає стягненню.

Інша сума спричинених збитків не доведена позивачем відповідними доказами.

Відповідачем подано клопотання про застосування при вирішенні спору позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період здійснення перевірки та виявлення правопорушення - 06.03.2019.

Перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди починається з дня складання акта про відповідне порушення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 по справі № 910/10452/17).

Порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем хоч і здійснювалося у період з 2016 по 2018 роки, проте позивачем здійснено перевірку та виявлено це порушення 06.02.2019. Вказана перевірка була плановою та здійснена на підставі наказу позивача від 27.02.2019 №91-П. А тому суд приходить до висновку, що позивач дізнався про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період здійснення перевірки та виявлення правопорушення - 06.03.2019.

Враховуючи, що позов про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства поданий позивачем до суду 28.12.2019, а позовні вимоги ґрунтуються на Акті перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства № 89/03, який був складений позивачем 28.02-06.03.2019, у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності. Звернення з позовом відбулося у межах строків позовної давності, обрахованих із моменту виявлення такого порушення, що відповідає приписам ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення 25880,92 грн. збитків є правомірними та підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Чиста Вода 2015» (42044, Сумська область, Роменський район, с. Рогинці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 39860796) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40030, код 37970834) збитки у сумі 25880 грн. 92 коп. з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Рогинської сільської ради, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р UA538999980000033114331018330, код ЄДРПОУ 37929744, Державне казначейство України (ЕАП).

3. Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Чиста Вода 2015» (42044, Сумська область, Роменський район, с. Рогинці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 39860796) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40030, код 37970834) витрати на сплату судового збору в сумі 922 грн. 08 коп. (код ЄДРПОУ 37970834, МФО 820172, поточний рахунок - 35215012080919, Держказначейська служба України, м. Київ).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено 06.03.2020.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко