Рішення

від 02.03.2020 по справі 913/703/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 березня 2020 року Справа № 913/703/19

м.ХарківПровадження №33/913/703/19

За позовом Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач, вул.Зоотехнічна, буд.2, с.Широке, Криворізький р-н, Дніпропетроська область, 53070

про зобов`язання поставити товар та стягнення штрафних санкцій

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач, в якому просить зобов`язати відповідача поставити із дня набуття чинності рішення суду позивачу (покупцю) товар картоплю в кількості 7470 кг, вартістю 74700 грн, та стягнути штрафні санкції в розмірі 22 504 грн 20 коп., нараховані за порушення строків поставки за договором поставки товарів №262-19 від 10.09.2019, укладеним між сторонами.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на неналежне виконання відповідачем як постачальником умов договору поставки №262-19 від 10.09.2019 в частині здійснення своєчасної поставки товару до 15.09.2019 відповідно до погоджених умов в п.5.1. укладеного договору.

У зв`язку із тим, що станом на 16.12.2019 відповідачем не здійснено поставку придбаного позивачем товару - картоплі в кількості 7470 кг, на підставі п.7.2 договору позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 22 504 грн 20 коп., з яких штраф - 15687 грн, пеня - 6817 грн 20 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.12.2019 позовну заяву б/н від 16.12.2019 Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач про зобов`язання поставити товар та стягнення штрафних санкцій залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із недодержання вимог п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено строк Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.01.2020, після усунення недоліків позивачем, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.02.2020, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

За даними Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач є адреса: вул.Зоотехнічна, буд.2, с.Широке, Криворізький р-н, Дніпропетроська область.

Разом з цим, при відкритті провадження у справі судом були враховані положення ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Наразі з поданих позовних матеріалів вбачається, що спір виник між сторонами щодо неналежного виконання відповідачем як постачальником зобов`язань за договором поставки №262-19 від 10.09.2019.

В п.5.2. договору поставки сторонами було визначено місце здійснення поставки товару постачальником за кінцевим місцем призначення, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Трудова 12-а.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до Господарського суду Луганськохї області із відповідним позовом, дотримуючись правил підсудності, встановлених ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.02.2020 протокольною ухвалою оголошено перерву до 03.03.2020, про що сторін було повідомлено шляхом направлення ухвали-повідомлення від 10.02.2020.

В судове засідання 03.03.2020 сторони повноважних представників не направили, однак були належним чином повідомлені про дату судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду (а.с.82,84-86, 90).

За висновком суду, неприбуття представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, враховуючи належне їх повідомлення. Суд також враховує, що від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду спору не надходило, а ухвалами суду від 13.01.2020, 10.02.2020, явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Враховуючи зазначене, а також строки розгляду спору в спрощеному позовному провадженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду.

За змістом ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання належним чином оформленого відзиву у визначений судом строк не скористався, суд відповідно до вимог ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

В судових засіданнях суд встановив фактичні обставини справи, розглянув наявні у справі матеріали, дослідив подані докази.

В судовому засіданні 03.03.2020 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

За результатами проведеної допорогової процедури закупівлі тендерним комітетом Луганського прикордонного загону в вересні 2019 року за кодом ДК 021-2015 03210000-6 Зернові культури та картопля було визнано, що пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач є такою, що відповідає умовам закупівлі вказаним за предметом; визначено ТОВ Фуд Постач переможцем допорогової закупівлі за предметом код ДК 021-2015 03210000-6 Зернові культури та картопля (картопля ГОСТ 7176-85) та вирішено укласти з ним договір не пізніше ніж 30 днів після закінчення строку подання пропозицій (протоколом № 88 засідання тендерного комітету від 03.08.2019, а.с.16-17).

10.09.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (надалі - позивач/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фуд Постач (надалі - відповідач/постачальник) укладено договір поставки товарів №262-19 (а.с.11-14).

Згідно предмету договору постачальник зобов`язується у 2019 році поставити покупцю товари (далі-товар) у кількості: код ДК 021-2015 03210000-6 «Зернові та культури та картопля»; найменування картопля ГОСТ 7176-85; кількість 7470,00 кг, в асортименті і за цінами згідно із специфікацією, яка додається до договору і є його невід`ємною частиною (додаток №1), а покупець прийняти та оплатити такий товар (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору становить: 74 700 грн 00 коп. з ПДВ.

Оплата товару проводиться у національній валюті України (п.4.1. договору).

В п.4.2 договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється лише після фактичного отримання покупцем та за фактично отриманий товар на підставі належним чином оформлених накладних (актів прийому-передачі) та рахунків-фактур постачальника впродовж 10 банківських днів з моменту отримання товару та відповідних документів, що є підставою для оплати.

Відповідно до п.4.3 договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється впродовж 10 банківських днів з моменту отримання покупцем бюджетного призначення на свій рахунок.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження покупця разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти у поставку на умовах цього договору до 15 вересня 2019 року (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору місце поставки (передачі) товарів: постачальник здійснює поставку та передачу товарів покупцю на умовах DDP (відповідно до міжнародних правил тлумачення, що знаходиться за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул. Трудова 12а.

Прийняття товарів за кількістю та якістю оформлюється накладною (актом прийому-передачі), який повинен бути складений у день приймання товару (п. 5.4 договору).

Відповідно до п.п. 6.2.2 п. 6.2 договору покупець має право: контролювати поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Враховуючи п.6.3 договору, постачальник взяв на себе зобов`язання забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; забезпечити перевезення (поставку) товару власним транспортом та/або за власний рахунок; забезпечити за свій рахунок маркування та упаковку товару, необхідну для його перевезення до місця призначення; нести всі витрати щодо перевірки якості та кількості товару, в тому числі витрати по перевантажувальній перевірці; нести всі ризики пов`язані з поставкою товару, до моменту підписання документів, які свідчать про прийом-передачу покупцю; у присутності покупця здійснити перевірку споживчих властивостей товару.

В сьомому розділі договору сторони передбачили настання юридичної відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до п.7.7 договору сторони також погодили, що сплата штрафних санкцій і відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань, не звільняють сторони від виконання зобов`язань за договором у натурі, крім випадків, передбачених законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.10.1 договору).

Сторони підписали специфікацією до договору №262-19 від 10.09.2019, визначивши найменування продукції, кількість та ціну поставки. Загальна сума з урахуванням транспортних витрат склала 74 700 грн 00 коп. (а.с.15).

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, зокрема не здійснення поставки придбаної картоплі у погодженій кількості у встановлений п.5.1. договору строк до 15.09.2019.

У зв`язку із допущеним простроченням виконання зобов`язання 24.09.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія б/н від 23.09.2019 з вимогою здійснити постачання придбаного товару протягом 5 календарних днів з моменту отримання вказаної претензії (а.с.60, 64-65).

03.12.2019 позивачем повторно було направлено відповідачу претензію за вих.№703/10432 від 03.12.2019 з вимогами сплатити нараховані у зв`язку із допущеним простроченням штрафні на рахунок покупця в сумі 16237 грн 80 коп. та виконати умови договору №262-19 від 10.09.2019, а саме поставити картоплю в кількості 7470 кг. (а.с.62, 66-67).

Вимоги позивача, викладені в претензіях, були залишені відповідачем без виконання.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав із відповідним позовом до відповідача.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання обов`язку з поставки товару картоплі в кількості 7470 кг на загальну суму 74 7000 грн 00 коп. на підставі п.п.1.5, 10.1 договору поставки товарів №262-19 від 10.09.2019, а також стягнення нарахованих відповідно до п.7.2 договору штрафних санкцій в сумі 22 504 грн 20 коп. у зв`язку із допущеним простроченням виконання зобов`язання з поставки товару, з яких штраф - 15687 грн, пеня - 6817 грн 20 коп.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору поставки товарів №262-19 від 10.09.2019, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють правовідносини з поставки товару, які в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 цього Кодексу унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Беручи до уваги встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.655, ч.1ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

А отже право на отримання товару в межах таких зобов`язань і є приналежним і захищуваним у розглядуваній справі у розумінні ст.5 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України правом позивача, примушення відповідача до виконання обов`язку щодо якого - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого з боку останнього.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання зобов`язань відповідачем здійснення поставки придбаного товару позивачу у встановлений в п.5.1 договору строк до 15 вересня 2019 року. Відповідні документи накладні або акти прийому-передачі товару, які б були оформлені сторонами на підтвердження здійснення постачання та приймання товару згідно вимог п. 5.4 договору відсутні.

Під час розгляду спору відповідачем вказаних обставин не спростовано, також суду не надано доказів здійснення поставки придбаного товару позивачу після спливу, встановленого в п.5.1 договору строку, або після відправлення позивачем претензій за вих.№703/10432 від 03.12.2019 та за вих.№703/10432 від 03.12.2019, направлених відповідачу 24.09.2019 та 03.12.2019 з вимогами щодо здійснення постачання.

За змістом частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України товар вважається переданим у розпорядження покупця якщо у строк, встановлений договором, товар готовий до передачі покупцеві у належному місці та покупець повідомлений про це.

Відповідно до п.5.2 договору місце поставки (передачі) товарів: постачальник здійснює поставку та передачу товарів покупцю на умовах DDP (відповідно до міжнародних правил тлумачення, що знаходиться за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул. Трудова 12а.

Проте у матеріалах справи немає доказів виконання постачальником вимог пункту 5.2 договору та вимог частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України щодо належного інформування покупця про готовність товару для передачі у розпорядження покупця, немає у матеріалах справи і доказів на підтвердження наявності у розпорядженні постачальника обумовленого у договорі товару.

Окремо суд звертає увагу на те, що в п.10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідною позовною заявою позивач звернувся до суду 18 грудня 2019 року, тобто до закінчення строку дії цього договору. Однак, на час прийняття рішення у справі строк дії договору закінчився 31.12.2019.

Враховуючи зазначене, суд зауважує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Отже, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Тим більше, що сторони в п.10.1 договору погодили, що договір діє до 31.12.2019 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Також судом враховується, що договір поставки картоплі укладався за результатами проведеної процедури закупівлі з метою забезпечення продовольством військову частину, за результатами конкурсу, зокрема враховуючи відповідність пропозиції умовам закупівлі, а також ціновий критерій, відповідача було визначено переможцем.

За умовами укладеного договору саме постачальник зобов`язувався забезпечити перевезення (поставку) товару власним транспортом та/або за власний рахунок; забезпечити за свій рахунок маркування та упаковку товару, необхідну для його перевезення до місця призначення; нести всі витрати щодо перевірки якості та кількості товару, в тому числі витрати по перевантажувальній перевірці.

Уклавши договір та підписавши специфікацією до нього, у відповідача виникло зобов`язання з поставки позивачу придбаного товару - картоплю ГОСТ 7176-85 в кількості 7470 кг, загальною вартість якої була обрахована в сумі 74 700 грн з урахуванням транспортних витрат.

А у позивача на підставі п.4.2 договору виникло зобов`язання щодо проведення розрахунку за придбаний товар після фактичного його отримання на підставі належним чином оформлених накладних (актів прийому-передачі) та рахунків-фактур постачальника впродовж 10 банківських днів з моменту отримання товару.

Наразі вчинені позивачем дії (неодноразове звернення до відповідача з вимогами здійснити поставку, звернення до суду із відповідним позовом) свідчать про актуальність цієї поставки для позивача саме на підставі погоджених сторонами умов в договорі.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідні правові позиції були викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 30.01.2020 у справі №922/760/19, що враховані судом під час вирішення цього спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про зобов`язання відповідача поставити позивачу картоплю ГОСТ 7176-85 в кількості 7470 кг, загальною вартістю 74 700 грн за договором поставки товарів №262-19, укладеним 10.09.2019 між сторонами.

З приводу заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 15 687 грн 00 коп. та пені у розмрі 6 817 грн 20 коп., обрахованої за період прострочення поставки з 15.09.2019 до 16.12.2019, суд зазначає наступне (а.с. 59).

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 2 статті 218 цього Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Штрафними санкціями за змістом статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 цього Кодексу).

Зокрема в розділі сьомому договора сторони визначили юридичну відповідальність за порушення зобов`язань.

За умовами п.7.2 договору, за порушення постачальником строків виконання зобов`язання з нього підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, відповідач повинен був поставити товар до 15.09.2019, тобто прострочення виникло з 15.09.2019.

Позивач звернувся з позовом до суду 18.12.2019, тобто з урахуванням наявності прострочення у відповідача більше ніж 30 календарних дні, що відповідає умовам, погодженим сторонами в п.7.2 договору та є обґрунтованою підставою для нарахування штрафу в розмірі 7% від вартості простроченої поставки.

Перевіривши правильність наведеного позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку про наявність в ньому помилок. Зокрема позивачем безпідставно нараховується штраф в розмірі 7% кожного місяця, протягом 3-х місяців (фактично за допущене відповідачем прострочення, що триває понад 3 місяці). Такий алгоритм застосування санкції протирічить змісту п.7.2 договору, яким передбачено стягнення штрафу в розмірі 7% як додаткової санкції за допущення прострочення понад тридцять днів та за наявності відповідної підстави підлягає стягненню разово.

Оскільки в розрахунку зазначене не було враховано позивачем, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявлено до стягнення розмір 7% штрафу за допущене відповідачем прострочення поставки понад 30 днів - в розмірі саме 5 229 грн 00 коп. В іншій частині нарахованого позивачем до стягнення штрафу слід відмовити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на загальну суму 6 817 грн 20 коп., обраховану за загальний період з 15.09.2019 до 16.12.2019 (92 дні прострочення), судом встановлено наявність в ньому арифметичної помилки.

Так, за правильним розрахунком суду, сума пені складає 6 872 грн 40 коп. (74 700 *0,1%*92).

Однак, оскільки позивачем заявляється вимога про стягнення пені саме в розмірі 6 817 грн 20 коп., що є меншою ніж сума за правильним розрахунком суду, суд не виходячи за межі заявлених позовних вимог, визнає обґрунтованою до стягнення з відповідача пеню в розмірі 6 817 грн 20 коп., наведеному позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Також суд зауважує про те, що наразі позивач в прохальній частині позову просив зобов`язати відповідача із дня набрання законної сили рішення суду поставити йому картоплю ГОСТ 7176-85 в кількості 7470 кг, загальною вартістю 74 700 грн за договором поставки товарів №262-19.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до частин 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Також приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, обов`язковість виконання судових рішень після набрання ними законної сили встановлена безпосередньо нормами Законів, а тому відсутні підстави для зазначення цієї фрази повторно в резолютивній частині рішення.

Крім того, згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 714 грн 33 коп.

Окремо суд зауважує про те, що при зверненні із позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2102, згідно платіжного доручення №3032 від 17.12.2019, тоді як необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1921 грн 00 коп., що відповідало б ціні позову та встановленим ставкам Законом України «Про судовий збір».

Отже, судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, на даний час існує необхідність повернення позивачу судового збору в розмірі 181 грн 00 коп., який може бути повернуто останньому з Державного бюджету України на підставі ухвали суду у разі звернення позивачем із відповідним письмовим клопотанням.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232-233, 236-238, 240, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач про зобов`язання поставити товар та стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фуд Постач (вул.Зоотехнічна, буд.2, с.Широке, Криворізький р-н, Дніпропетроська область, 53070, ідентифікаційний код 41505858) поставити Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (вул.Свободи, 1а, м.Старобільськ, Луганська область, 92702, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) картоплю ГОСТ 7176-85 в кількості 7470 кг, загальною вартістю 74 700 грн за договором поставки товарів №262-19, укладеним 10.09.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фуд Постач.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Постач (вул.Зоотехнічна, буд.2, с.Широке, Криворізький р-н, Дніпропетроська область, 53070, ідентифікаційний код 41505858) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) штраф у сумі 5 229 грн 00 коп., пеню в сумі 6 817 грн 20 коп., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 1 714 грн 33 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 06.03.2020.

СуддяО.В. Драгнєвіч