Рішення

від 26.02.2020 по справі 917/1915/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 Справа № 917/1915/19

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , 01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12

до Приватного акціонерного товариства Кременчуцький колісний завод , 39611, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8

про стягнення 6 443 885,10 грн.

Суддя: Мацко О.С.

Секретар судового засідання: Дяченко Д.Б.

Представники сторін:

від позивача: Гриб Ю.М.

від відповідача: Осадчий А.В.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Приватного акціонерного товариства Кременчуцький колісний завод про стягнення 6 443 885,10 грн., з яких 5 400 000,00 грн. - заборгованість за кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 року, 393 714,25 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 14 055,25 грн. - заборгованість по комісії, 564 410,96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту, 19 612,44 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 709,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, 49 573,77 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату суми кредиту, 1 745,79 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 63,15 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.11.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

14.01.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 року, не повернув позивачу кредитні кошти у передбачений договором термін.

Відповідач у відзиві № 22-28-2-94-1738 від 25.11.2019 р. (вх. № 13147 від 27.11.2019 р.) стверджує про неправомірність нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 18.06.2019 р. по 15.07.2019 р., зазначає про право позивача задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави, а також посилається на положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, якими надано суду право зменшити розмір штрафних санкцій. Крім того, у прохальній частині відзиву відповідач просить відмовити в задоволенні позову ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в повному обсязі.

У відповіді на відзив № 09-8-1/1702 від 02.12.2019 р. (вх. № 13504 від 06.12.2019 р.) позивач стверджує, що пеня за несвоєчасну сплату відсотків нарахована у відповідності до п. 4.3. кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 року, а саме - після спливу 4 календарних днів з дати кінцевого терміну повернення кредиту. Крім того, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк наголошує на тому, що ним самостійно обрано такий спосіб захисту своїх прав, що, на його думку, сприятиме поновленню його порушених прав.

Також у вказаній відповіді на відзив позивач заперечує проти зменшення розміру пені, посилаючись на необхідність врахування інтересів обох сторін при винесенні рішення.

27.02.2020 року до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства Кременчуцький колісний завод № 49юр від 27.02.2020 р. (вх. № 2429 від 27.02.2020 р.), в якій відповідач просить при винесенні рішення врахувати часткову сплату заборгованості за Кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 р. на суму 2 165,62 грн. Позивач підтвердив факт сплати заборгованості в цій сумі та надав клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунок суми боргу станом на 04.10.2019р. з урахуванням погашення боргу за період з 04.10.2019р. по 15.02.2020р. та довідку-розрахунок заборгованості по процентам.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

22.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Публічним акціонерним товариством Кременчуцький колісний завод (у зв`язку зі змінами до статутних документів на даний час - Приватне акціонерне товариство Кременчуцький колісний завод був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 04-КР (а.с. 11-16), відповідно до умов якого Банк (ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ) зобов`язувався надати Позичальнику (ПрАТ Кременчуцький колісний завод ) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 18 400 000,00 російських рублів (ліміт кредитної лінії), а Позичальник - повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

19.02.2015 року сторонами укладено договір № 20-0255/2-1 про внесення змін до Кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 р. (а.с. 33-36), згідно з яким Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 6 000 000,00 грн. (Транш № 5) шляхом перерахування коштів з кредитного на поточний рахунок Позичальника на купівлю російських рублів та на погашення кредитної заборгованості в російських рублях по Траншу № 4 (п. 2.2.2 Договору).

На виконання умов Кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 р. Банк видав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 6 000 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 302069 від 26.02.2015 р. (а.с. 77) і виписка по рахунку боржника № НОМЕР_1 (а.с. 78).

Посилаючись на те, що відповідач не повернув кредитні кошти у розмірі, визначеному договором № 04-КР від 22.02.2012 р., позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Кременчуцький колісний завод 6 443 885,10 грн., з яких 5 400 000,00 грн. - заборгованість за кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 року, 393 714,25 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 14 055,25 грн. - заборгованість по комісії, 564 410,96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту, 19 612,44 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 709,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, 49 573,77 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату суми кредиту, 1 745,79 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 63,15 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 13-КР від 26.03.2012 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 16-КР від 31.08.2012 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 01-КР від 11.01.2013 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 02-КР від 22.02.2013 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 03-КР від 07.03.2013 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 06-КР від 28.05.2013 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 11-КР від 19.08.2013 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 15-КР від 06.11.2013 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР від 07.02.2014 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 20-0691/2-1 від 28.02.2014 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 20-0255/2-1 від 19.02.2015 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР-18112015 від 18.11.2015 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР-15022016 від 15.02.2016 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР-15.02.2017/1 від 15.02.2017 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР-20032017/1 від 20.03.2017 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР-19032018 від 19.03.2018 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., Договір про внесення змін та доповнень № 04-КР-19032019 від 19.03.2019 р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р., меморіальний ордер № 302069 від 26.02.2015 р., виписки по рахункам боржника та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено вище, 22.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Публічним акціонерним товариством Кременчуцький колісний завод (у зв`язку зі змінами до статутних документів на даний час - Приватне акціонерне товариство Кременчуцький колісний завод був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 04-КР (а.с. 11-16), відповідно до умов якого Банк (ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ) зобов`язувався надати Позичальнику (ПрАТ Кременчуцький колісний завод ) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 18 400 000,00 російських рублів (ліміт кредитної лінії), а Позичальник - повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

19.02.2015 року сторонами укладено договір № 20-0255/2-1 про внесення змін до Кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 р. (а.с. 33-36), згідно з яким Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 6 000 000,00 грн. (Транш № 5) шляхом перерахування коштів з кредитного на поточний рахунок Позичальника на купівлю російських рублів та на погашення кредитної заборгованості в російських рублях по Траншу № 4 (п. 2.2.2 Договору).

19 березня 2018 року Кредитний договір викладено в новій редакції та оформлено Договором про внесення змін № 04-КР-19032018, відповідно до якого Кредит надається шляхом відкриття кредитної лінії із встановленням максимального Ліміту кредитної лінії у розмірі 6 000 000 грн. Транш 1 - розмір 6 000 000 грн. з наступними умовами користування. Проценти за користування Кредитом, наданим в межах траншу №1 нараховуються Банком виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20,5% річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (п. 2.1.1 Договору).

Пунктом 2.1.2 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 04-КР від 22.02.2012 р. (в ред. Договору про внесення змін та доповнень № 04-КР-19032019 від 19.03.2019 р.) встановлено, що Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах Траншу № 1 - 13.06.2019 року (включно).

Також відповідно до п. 5.2. Кредитного договору (в ред. Договору про внесення змін № 04- КР-19032018 від 19.03.2018 року) Позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду за управління кредитом в розмірі 1% (один процент) річних від ліміту Кредитної лінії. Комісійна винагорода нараховується Банком за поточний місяць щомісячно до 1 (першого) числа місяця, наступного за поточним. Якщо нарахування комісії за управління Кредитом припадає на вихідний або не робочий день, таке нарахування здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями, за поточний місяць. Комісія за управління Кредитом, нарахована за поточний місяць, сплачується позичальником в національній валюті, щомісячно до 4 (четвертого) числа місяця наступного за поточним місяцем, за яким відбулося нарахування такої комісії.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику (відповідачу) 6 000 000,00 грн. кредитних коштів, внаслідок чого у ПрАТ Кременчуцький колісний завод виник обов`язок повернути кредит.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України суму кредиту та комісію за користування кредитом сплатив не в повному обсязі, повернувши позивачу частину наданого кредиту в сумі 600 000,00 грн. (виписка по рахунку ПрАТ Кременчуцький колісний завод № НОМЕР_2 , а.с. 80).

Таким чином, судом встановлено що заборгованість за наданим кредитом в сумі 5 400 000,00 грн. та комісії в сумі 14 055,25 грн. за Кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 р. підтверджена документально та не спростована відповідачем (розрахунок - в матеріалах справи, а.с. 55, 60-63).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 р. (в ред. Договору про внесення змін та доповнень № 20-0255/2-1 від 19.02.2015 р.) за користування кредитом, наданим в межах траншів, Позичальник сплачує Банку проценти, розмір яких встановлюється цим Договором.

Проценти за користування Кредиту, наданого в межах Траншу № 5 нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами по Траншу №5, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 26,0% річних.

Договором про внесення змін та доповнень № 04-КР-15022016 від 15.02.2016 р. проценти за користування Кредиту, наданого в межах Траншу № 5 нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами по Траншу № 5, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 26,0% річних по 15.02.2016 р. включно, з 16.02.2016 р. по 15.02.2017 р. (включно) - у розмірі 24,0% річних.

Договором про внесення змін та доповнень № 04-КР-20032017/1 від 20.03.2017 р. проценти за користування Кредиту, наданого в межах Траншу №5 нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами по Траншу №5, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 22,5% річних з дати підписання цього Договору.

19 березня 2018 року Кредитний договір викладено в новій редакції та оформлено Договором про внесення змін № 04-КР-19032018, за умовами якого Банк надав Позичальнику Кредит шляхом відкриття кредитної лінії із встановленням максимального Ліміту кредитної лінії у розмірі 6 000 000 грн. Транш 1 - розмір 6 000 000 грн. з наступними умовами користування. Проценти за користування Кредитом, наданим в межах траншу №1 нараховуються Банком виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20,5% річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (п. 2.1.1 Договору).

Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються Позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у розмірі 25,5% (п. 2.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору про внесення змін № 04-КР-19032019 від 19.03.2019 р. проценти за користування Кредиту, наданого в межах Траншу №1 нараховуються Банком виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 23% річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Пунктом 2.1.1 Договору про внесення змін № 04-КР-19032019 від 19.03.2019 р. також визначено, що проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються Позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного Кредиту (його частини), на частину Кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у розмірі 28% річних.

Зобов`язання Позичальника по сплаті нарахованих Процентів не вважаються простроченими по 15 (п`ятнадцяте) число включно місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування Процентів (кінцева дата сплати Процентів).

Сторони домовились, що обов`язок Позичальника сплачувати Проценти за неправомірне користування Кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього Договору.

Після повернення (сплати) Позичальником простроченого до сплати Кредиту (або його частини). Позичальник продовжує сплачувати за користування Кредитом, строк сплати якого не є простроченим, Проценти за користування Кредитом.

Також пунктом 4.3. Договору про внесення змін № 04-КР-19032018 від 19.03.2018 р. передбачено, що проценти нараховуються Банком у розмірі, встановленому у цьому Договорі, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення Кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за Кредитом.

Проценти нараховуються у Валюті Кредиту. При розрахунку Процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод факт/факт , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, по заборгованості в іноземній валюті використовується метод факт/360 , виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Банк нараховує Проценти на Кредит, кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за Кредитом на кінець дня.

Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються щомісячно до 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування Процентів, а при настанні дати сплати (повернення) Кредиту - в цю дату.

Нарахування Процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

При цьому Сторони встановлюють, що зобов`язання Позичальника по сплаті нарахованих Процентів не вважаються простроченими по 15 (п`ятнадцяте) число включно місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування Процентів (кінцева дата сплати Процентів).

Проценти, що нараховані за останній календарний місяць строку дії Кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 4 календарних днів з дати вказаної в п.2.1.2, п. 2.5 цього Договору.

У випадку, якщо кінцева дата сплати Процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, Позичальник зобов`язаний здійснити сплату Процентів в останній робочий день напередодні.

Проценти, які нараховуються на Кредит після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення Кредиту, отриманого в межах Траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), сплачуються Позичальником з наступного робочого дня, за датою виникнення простроченої заборгованості, і надалі щоденно, виходячи із залишку заборгованості на кінець попереднього операційного дня.

При цьому, якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця. Якщо Договором встановлено Проценти за неправомірне користування Кредитом, то вони нараховуються щоденно, починаючи з дати наступної за датою погашення, яка визначена у Договорі. Якщо дата погашення, яка визначена у Договорі, припадає на вихідний та/або святковий день, то Проценти за неправомірне користування кредитом, починають нараховуватись з першого робочого дня після дати погашення, яка визначена у Договорі. Позичальник сплачує Проценти, шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 980, код Банку 300012.

З урахуванням зазначених норм позивачем правомірно нараховано до стягнення 393 714,25 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (розрахунок - в матеріалах справи).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 25.02.2020 року відповідачем було здійснено оплату на користь позивача частини заявленої до стягнення заборгованості за договором № 04-КР від 22.02.2012 р. в сумі 2 165,62 грн. (згідно з платіжними дорученнями № 860 від 25.02.2020 р., № 859 від 25.02.2020 р. та № 858 від 25.02.2020 р.).

Договором про внесення змін № 04-КР-19032018 від 19.03.2018 р. до Кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 р. встановлено черговість погашення заборгованості.

Так, згідно з п. 7.1 вказаного Договору, при надходженні до Банку коштів в рахунок виконання боргових зобов`язань за цим договором Банк спрямовує такі кошти на погашення боргових зобов`язань в межах окремого Траншу на вибір Банку, у наступній черговості (згідно встановленого пріоритету - зверху вниз):

- на погашення прострочених до сплати понад 31 день процентів за користування кредитом;

- на погашення простроченої до сплати понад 31 день суми комісійної винагороди;

- на погашення прострочених до сплати не більше ніж 31 день процентів за користування кредитом;

- на погашення простроченої до сплати не більше ніж 31 день суми комісійної винагороди;

- на погашення простроченої до сплати суми кредиту;

- сплата нарахованих процентів за користування кредитом, строк сплати яких настав, відповідно до умов цього Кредитного договору;

- сплата нарахованої комісійної винагороди, строк сплати якої настав, відповідно до умов цього Кредитного договору;

- сплата суми кредиту за строком відповідно до термінів погашення;

- сплата неустойки (пені, штрафів).

У відповідності до зазначеного положення договору № 04-КР від 22.02.2012 р. позивачем було зараховано сплачені відповідачем кошти в сумі 2 165,62 грн. на погашення прострочених до сплати понад 31 день процентів за користування кредитом.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, наявні підстави для закриття провадження в даній справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 р. в розмірі 2 165,62 грн.

Доказів сплати залишку заборгованості за відсотками за кредитним договором 04-КР від 22.02.2012 року суду не надано.

Щодо нарахованої позивачем пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов Кредитного договору, зокрема п. 10.2 (в редакції Договору про внесення змін № 04-КР-19032018 від 19.03.2018р.), за несвоєчасне повернення сум Кредиту та/або несвоєчасну сплату Плати за кредит Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення.

Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати вартості товару за прострочення повернення суми кредиту та комісії за користування кредитом за Кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 р. в розмірі 564 410,96 грн. та 709,49 грн. відповідно, який судом визнається обґрунтованим (а.с. 64, 67-69).

Крім того, судом правомірно нараховано до стягнення 19 612,44 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за вказаним кредитним договором (а.с. 65-66).

При цьому, судом не приймаються заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 18.06.2019 р. по 15.07.2019 р., оскільки зазначені нарахування було здійснено у відповідності до п. 4.3. Кредитного договору № 04-КР від 22.02.2012 року, а саме - після спливу 4 календарних днів з дати кінцевого терміну повернення кредиту.

У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідачем не наведено виняткових підстав для зменшення суми пені та не доведено, що заявлена позивачем до стягнення пеня є надмірно великою; до клопотання про зменшення неустойки не додано жодного доказу в його обгрунтування, відповідач обмежився тільки цитуванням відповідних правових норм.

Крім цього, при вирішенні даного питання суд бере до уваги, що на момент винесення рішення Приватним акціонерним товариством Кременчуцький колісний завод не сплачено основну заборгованість за Кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 р.

Таким чином, суд погоджується з позивачем у тому, що підстави для зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі відсутні.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату суми кредиту, відсотків та комісії в розмірі 49 573,77 грн., 1 745,79 грн. та 63,15 грн. відповідно (а.с. 70-75).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

У відзиві № 22-28-2-94-1738 від 25.11.2019 р. (вх. № 13147 від 27.11.2019 р.) відповідач стверджував про те, що позивач неправомірно не скористався своїм правом на задоволення вимог за рахунок предмета застави.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Таким чином, задоволення вимог з вартості заставленого майна є правом, а не обов`язком заставодержателя, який також наділений можливістю захистити своє право в інший спосіб, передбачений законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Кременчуцький колісний завод 6 441 719,48 грн., з яких 5 400 000,00 грн. - заборгованість за кредитним договором № 04-КР від 22.02.2012 року, 391 548,63 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 14 055,25 грн. - заборгованість по комісії, 564 410,96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту, 19 612,44 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 709,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, 49 573,77 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату суми кредиту, 1 745,79 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 63,15 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 96 658,28 грн.

Керуючись статтями 129, 231-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (39611, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8, код ЄДРПОУ 00231610) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) 5 400 000,00 заборгованості по кредиту, 391 548,63 грн. заборгованості по процентах, 14 055,25 грн. заборгованості по комісії, 564 410,96 грн. пені по кредиту, 19 612,44 грн. пені по відсоткам, 709,49 грн. пені по комісії, 49 573,77 грн. - 3% річних по простроченому кредиту, 1 745,79 грн. - 3% річних по простроченим процентам, 63,15 грн. - 3% річних по простроченій комісії, 96 658,28 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 2165,62 грн. - закрити провадження у справі.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 ГПК України з урахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 06.03.2020 р.

Суддя О.С. Мацко