Рішення

від 04.03.2020 по справі 918/61/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/61/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГРОМАНІЯ"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГРОМАНІЯ" в якому просить, посилаючись на порушення умов Договору поставки № КС-1-14/07/2017 від 14.07.2017 року, стягнути заборгованість у розмірі 379 834,26 грн, пеню у розмірі 70 576,28 грн та 50 % річних у розмірі 99 381,22 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ "КІДДІСВІТ" та ТОВ "ІГРОМАНІЯ" укладено Договір поставки № КС -1-14/07/2017 від 14.07.2017 року, окремі положення якого були врегульовані Додатковою угодою до договору від 12.07.2018 року.

За умовами Договору, Позивач (Постачальник) зобов`язується передати партіями у власність Відповідача (Покупця), а Відповідач (Покупець) зобов`язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до замовлення Відповідача (Покупця), погодженого Позивачем (Постачальником), за ціною визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах, які є невід`ємною частиною Договору.

Позивач зазначає, що у період з 20.07.2017 року по 29.12.2018 року він здійснив поставку товару Відповідачеві на суму 6 071 599,53 грн, але Відповідач вартість отриманого товару оплатив лише частково - на суму 5 691 765,27 грн.

Крім того, зазначає позивач, наявність заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаним сторонами 31.12.2018р.

Позивач стверджує, що станом на 15.01.2019 р. грошові кошти в сумі 379 834,26 грн за поставлений товар на поточний рахунок Позивача не зараховані, у зв`язку з цим останній просить суд стягнути суму простроченої заборгованості у примусовому порядку.

Крім того, за період прострочення - з 14.01.2019 року по 23.07.2019 року, Позивачем нараховано 70 576,28 грн пені та 99 381,22 грн - 50 % річних від суми не виконаного грошового зобов`язання.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 21.01.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Позивач неодноразово звертався до суду з клопотаннями, в яких просив суд розглядати справу за наявними в матеріалах справи документами без участі представника ТОВ "КІДДІСВІТ".

Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.01.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на "05" лютого 2020 року.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2020 року відкладено розгляд справи на "04" березня 2020 року.

14.02.2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду надійшло клопотання від Позивача про розгляд справи без його участі та за наявними в матеріалах справи документах.

Представник Позивача в судове засідання 04.03.2020 року не з`явився, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3301310578259, яке наявне в матеріалах справи.

Представник Відповідача в судове засідання 04.03.2020 року не з`явився, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулися ухвали суду від 21.01.2020 р. з відміткою поштового відділення "адресат відсутній" та від 05.02.2020 р. з відміткою поштового відділення "за місцем обслуговування", які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Княгині Ольги, будинок 5.

У процесі підготовки справи до розгляду судом зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Ігроманія" згідно з витягом із якого, місцезнаходження відповідача: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Княгині Ольги, будинок 5

Інша адреса місцезнаходження відповідача суду не відома.

Приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно ч. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГРОМАНІЯ" (Покупець) укладено Договір поставки № КС-1-14/07/2017 (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати партіями у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до замовлення Покупця, погодженого Постачальником, за ціною визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору поставки передбачено, що ціна товару визначається Постачальником у національній валюті України - гривні і вказується в накладних на товар. Валюта розрахунку за Договором - гривня. Загальну ціну Договору складає сума всіх підписаних Сторонами видаткових накладних до даного Договору.

Покупець оплачує товар, який поставляється згідно даного Договору, шляхом перерахування на рахунок Постачальника грошових коштів протягом п`ятнадцяти (15) календарних днів з моменту його поставки Постачальником (п. 2.2.Договору).

Підпунктом 2.2.1 Договору передбачено, що моментом приймання товару Покупцем, вважається дата, визначена п. 3.2 Договору.

Згідно п. 3.2 Договору датою поставки і передачі товару у власність Покупця вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Підпунктами 2.2.3-2.2.4 Договору визначено, що оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступила на рахунок Постачальника.

Згідно п. 3.5 даного Договору у випадку, якщо Покупець порушує зобов`язання, встановлені даним Договором, у тому числі пов`язані з оплатою товару, Постачальник має право призупинити або припинити відвантаження товару до ліквідації порушень Покупцем зобов`язань по даному договору і до повної оплати ним всього переданого товару (партії товару).

Пунктом 6.1 Договору поставки передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, а також 50 % річних від простроченої суми за період прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. Період нарахування пені - весь період прострочки.

У випадку відмови Покупця від прийняття товару, попередньо погодженого сторонами, Покупець відшкодовує Постачальнику спричинені в результаті цього збитки, сплачує Постачальнику вартість витрат з доставки товару (партії товару), а також штраф у розмірі 10% (десяти) відсотків впродовж 7 (семи) календарних днів від моменту направлення Постачальником Покупцю вимоги про це (п.6.2 Договору).

Відповідно до п. 8.1-8.4 Договір вважається укладеним і набирає чинності від моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Цей договір діє від моменту підписання його Сторонами і до 14.07.2018 р. включно в частині поставок, а в частині оплат - до повного виконання зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 8.9 передбачено, що у випадку відсутності заяви Постачальника та Покупця про припинення Договору впродовж одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на 1 рік на тих самих умовах, що були передбачені Договором.

Згідно п. 1 Додаткової угоди до Договору поставки від 12.07.2018 року, пункт 8.2. Договору викладено в наступній редакції: "8.2. Цей Договір діє з моменту підписання його Сторонами до 14 липня 2019 року включно в частині поставок, а в частині оплат - до повного виконання зобов`язань за цим договором".

На виконання умов Договору поставки № КС- 1-14/07/2017 від 14.07.2017 р. Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 588 803 грн 04 коп, що підтверджується підписаною та скріплено печаткою сторін видатковою накладною за № КРк-039856 від 27.12.2018 р.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконав частково. Доказів сплати Позивачу Відповідачем заборгованості в сумі 379 834,26 грн за переданий товар станом на дату розгляду справи суду не подано.

Крім того, як вбачається з поданого Позивачем акту звіряння розрахунків між ТОВ "КІДДІСВІТ" та ТОВ "ІГРОМАНІЯ", підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, станом на 31.12.2018 р. наявність у Відповідача заборгованості згідно Договору, сторонами підтверджується.

З залучених до матеріалів справи доказів також вбачається, що позивач неодноразово звертався на адресу Відповідача з листами за вих. №20/02 від 20.02.2018 року та за вих. № 26/12-1 від 26.12.2019 року з вимогою сплатити заборгованість.

Жодних доказів, які б свідчили про неналежне виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором (стосовно кількості, якості переданого товару, тощо) суду не подано.

За таких обставин, враховуючи, що факт передачі Позивачем товару на виконання умов Договору поставки № КС- 1-14/07/2017 від 14.07.2017 р підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "КІДДІСВІТ" 379 834,26 грн заборгованості судом визнаються обґрунтованими.

Враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, Позивач відповідно до п. 6.1 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з останнього, 70 576,28 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та 99 381,22 грн - 50 % річних від суми простроченого грошового зобов`язання.

Подані позивачем розрахунки здійснених нарахувань пені та річних судом перевірені та визнаються арифметично обгрунтованими.

На час розгляду справи доказів сплати Відповідачем Позивачу 379 834,26 грн заборгованості, 70 576,28 грн пені та 99 381,22 грн 50 % річних суду не подано.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З викладеного вище вбачається, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки, відповідно до якого Позивач зобов`язується передати партіями у власність Відповідача, а Відповідач зобов`язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до замовлення Покупця, погодженого Постачальником, за ціною визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах, які є невід`ємною частиною даного Договору.

За своєю правовою природою правочин, який укладено сторонами, є договором поставки.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Оскільки вказана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Враховуючи вищевикладене, зазначений розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 Договору поставки № КС-1-14/07/2017 від 14.07.2017 р. за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, а також 50 % річних від простроченої суми за період прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. Період нарахування пені - весь період прострочки.

За таких обставин суд, перевіривши подані розрахунки 50% річних та період нарахування пені, суд визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення 99 381,22 грн - 50 % річних та 70 576,28 грн - пені за період з 14.01.2019 р. по 23.07.2019 р.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, враховуючи, що факт передачі Позивачем товару на виконання умов Договору поставки № КС- 1-14/07/2017 від 14.07.2017р. підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "КІДДІСВІТ" 379 834,26 грн заборгованості та нарахованих 70 576,28 грн пені та 99 381,22 грн річних за прострочення грошового зобов`язання судом визнаються обгрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 8 250,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГРОМАНІЯ" (33028, м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 5, код ЄДРПОУ41178798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" (49051, м. Дніпро, вул. Байкальська, 12А, код ЄДРПОУ 37274396) 379 834,26 (триста сімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 26 коп.) суму боргу, 70 576,28 (сімдесят тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 28 коп.) пені та 99 381,22 (дев`яносто дев`ять тисяч триста вісімдесят одну гривню 22 коп. ) 50 % річних та 8 250,00 (вісім тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 коп. ) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" (49051, м. Дніпро, вул. Байкальська, 12А, код ЄДРПОУ 37274396)

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГРОМАНІЯ" (33028, м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 5, код ЄДРПОУ41178798)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.