Рішення

від 06.03.2020 по справі 922/4069/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року Справа № 922/4069/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс Логістик" (с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА-ЛОГІСТИК" (м. Херсон),

про стягнення 43 200 грн. 00 коп.,

учасники справи не викликались (не повідомлялись).

Позивач 10.12.2019 року звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 43 200 грн. 00 коп., також позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 року позовні матеріали по справі № 922/4069/19 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 09.01.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Повне рішення у справі ухвалено 06.03.20.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

на підставі укладених сторонами договорів ТОВ "Ренамакс логістик" надало для ТОВ "ЮА-ЛОГІСТИК" послуги з перевезення вантажів;

останнім прийнято надані послуги без зауважень, про що свідчать підписи Вантажовідправника і Вантажоодержувача на товарно-транспортних накладних;

в порушення умов укладених сторонами договорів Відповідач не здійснив в повному обсязі та у передбачені умовами договорів строки оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 43 200,00 гривень.

Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.01.20: місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 46), не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.

З`ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Ренамакс логістик" (надалі за текстом рішення - Позивач) та ТОВ "Юа-Логістик" 9надалі за текстом рішення - Відповідач) укладено договори перевезення вантажу № 378 від 17.05.18р., № 379 від 17.05.18р., № 672 від 03.07.18р., № 675 від 27.0718р., № 813 від 05.09.18р., № 815 від 17.09.18р., № 987 від 08.11.18р., № 989 від 13.11.18р. (надалі - Договори).

На підставі зазначених договорів ТОВ "Ренамакс логістик" надало для Відповідача послуги з перевезення вантажів. Відповідачем прийнято надані послуги без зауважень, про що свідчать підписи Вантажовідправника і Вантажоодержувача на товарно-транспортних накладних № 7159531 від 17.05.18р., №7161212 від 17.05.18р., №7223332 від 03.07.18р., №7255805 та №7255767 від 27.07.18р., №7299391 від 05.09.18р., №7313174 від 17.09.18р., №7376304 від 07.11.18р., №б/н від 08.11.18р., №7380280 від 09.11.18р., №94 від 14.11.18р., претензій щодо якості послуг не надходило.

Договорами Сторони передбачили умови та термін оплати, а саме протягом 7 календарних днів з моменту отримання документів.

На адресу Відповідача було надіслано всі документи на виконання умов договорів-заявок, що підтверджується експрес-накладними компанії "Нова пошта" (8шт.).

Свої зобов`язання за вказаними вище договорами ТОВ "Ренамакс логістик" виконало належним чином, проте в порушення умов укладених сторонами договорів Відповідач не здійснив в повному обсязі та у передбачені умовами договорів строки оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 43 200,00 гривень.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, 01.06.19р. Відповідачу було направлено претензію про сплату заборгованості, але заборгованість не була погашена.

11.06.19 р. від Відповідача на адресу Позивача надійшла відповідь на претензію, в якій відповідач зазначив, що згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість Відповідача перед Позивачем - відсутня.

Вимога по сплаті заборгованості залишилась не задоволеною до цього часу, мотивованих пояснень з цього приводу від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов 9язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічна норма міститься у статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України), при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 307 Господарського кодексу України, зокрема, встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу).

Відповідно до вимог ст. 908 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 1921,00грн., покладаються на відповідача.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА-Логістик" (адреса місцезнаходження: 73003, м. Херсон, проспект Ушакова, 46; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 39348181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс логістик" (адреса місцезнаходження: 35360, Рівненська обл., Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38993978) 43200грн.00коп. основного боргу, 1921грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 06.03.20.

Суддя Ю.В. Гридасов