Рішення

від 28.02.2020 по справі 145/2186/18

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/2186/18

Провадження № 2/930/309/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"ЗАОЧНЕ"

28.02.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання - Затишняка А.О.

учасників справи: позивача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу № 145/2186/18 за позовом представника позивача адвоката Павенського Бориса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ Агро-Еталон про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування., -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача адвокат Павенський Борис Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ТОВ Агро-Еталон про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування, 04.01.2019 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, вказана заява була прийнята судом, позовна заява зі змінами мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 178091, кадастровий номер 0523081400:02:001:032, виданого на підставі розпорядження номер 371 Немирівської районної державної адміністрації від 28.10.2004 є власником земельної ділянки площею 3, 605 га у межах згідно з планом, що розташована на території Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області. Цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

01.07.2008 між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Еталон , укладено договір оренди земельної ділянки. 01.07.2008 між сторонами договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки. Відповідно до п.1 вказаного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в селі Новомиколаївка Воробївської сільської ради Немирівського району Вінницької області. Згідно пунктів 2,3,4,5 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 3 , 6005 га.

Відповідно до прикінцевих положень договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 договір набирає чинності після його підписання сторонами та проведення державної реєстрації у Немирівському секторі Вінницької регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України. Проте, державної реєстрації права оренди земельної ділянки орендарем за договором здійснено не було.

У серпні 2018 року, позивач звернувся з заявою до відповідача про припинення дії договору на підставі пункту 34 зазначеного договору, за взаємною згодою, після збирання орендарем врожаю, засіяно на земельній ділянці у 2018 році та провести розрахунок за фактичну оренду земельної ділянки у 2018році. Відповідач у встановлений законом термін відповіді позивачу не надав 29 жовтня 2018р. адвокатом Павенським Б.В. було направлене ім`я позивача адвокатський запит, 5-м питання просив повідомити строки передачі земельної ділянки власнику ОСОБА_1 , відповідно до його заяви від 21.08.2018, про укладання додаткової угоди, яка зареєстрована юристом ТОВ Агро Еталон Вікторією Синчук 21.08.2018, вихідний номер 229.

Листом № 430 від 02.11.2018, відповідач надав відповідь на адвокатський запит та повідомив, що протягом 2018 року ТОВ Агро Еталон , використовував земельну ділянку кадастровий номер 0523081400:02:001:0032 за її цільовим призначенням на підставі договору укладеного з ОСОБА_1 . Згідно умов договору, а саме пункт 11, орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 15 грудня кожного поточного року. Таким чином виплата орендної плати в грошовій формі буде здійснена ОСОБА_1 в строки передбачені догори.

Крім того, коли позивач прийшов для отримання орендної плати після 15 грудня 2018 року у колишній офіс ТОВ Агро Еталон , розташований в смт. Тиврів, в якому видавали орендну плату інших орендодавцям, юрист ТОВ Агро Еталон Синчук В., запросила його до кабінету та попросила зачекати, оскільки її необхідно порадитись з керівництвом чи віддавати йому орендну плату. ОСОБА_2 ОСОБА_3 повідомила позивачу, що йому не виплатять орендну плату, оскільки ТОВ Агро Еталон у 2018 році не користувалося земельною ділянки позивача, його земельну ділянку використовувало ТОВ Агро-Комплекс , а тому юристка порадила звернутися до них. На запитання позивача, а як же розуміти лист ТОВ Агро Еталон № 431 від 02.11.2018 в якому товариство зазначає, що використовує земельну ділянку і розрахуються після 15.12.2018, юристка Синчук В., повідомила, що той лист товариства не важливий.

Після чого позивач звернувся до юриста ТОВ Агро-Комплекс , який йому пояснив, що їх Товариство у 2018 році за домовленості з ТОВ Агро Еталон використовувало земельну ділянку позивача ,а ТОВ Агро Еталон використовувало рівнозначну земельну ділянку, орендарем якої є ТОВ Агро-Комплекс . За спільної домовленості кожне із Товариств розраховується з орендодавцем у якого вони орендували земельну ділянку. А тому ТОВ Агро-Комплекс розраховувалося у 2018 році з орендодавцем земельної ділянки яку фактично використовувало ТОВ Агро Еталон у 2018 році, а ТОВ Агро Еталон зобов`язано розрахуватися з позивачем.

В зв`язку з цим позивач просить суд, зобов`язати ТОВ Агро-Еталон звільнити земельну ділянку кадастровий номер 0523081400:02:001:032, площею 3,605 га, розташовану на території Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області та повернути власнику ОСОБА_1 , шляхом складання акту прийому-передачі вказаної земельної ділянки та стягнути з ТОВ Агро-Еталон на його користь грошові кошти у розмірі 8 200 гривень в якості орендної плати за користування у 2018 році земельною ділянкою кадастровий номер 0523081400:02:001:032, площею 3,605 га, розташовану на території Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з мотивів наведених в позовній заяві.

Відповідач до зали судового засідання не з`явися, про причини неявки суд не повідомляв, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи. Відзиву суду не надав.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 178091, кадастровий номер 0523081400:02:001:032, виданого на підставі розпорядження номер 371 Немирівської районної державної адміністрації від 28.10.2004, є власником земельної ділянки площею 3, 605 га у межах згідно з планом, що розташована на території Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с. 6).

Відповідно до договору оренди землі від 01 липня 2008 року укладеного між ТОВ Агро Еталон та ОСОБА_1 , останній передав в оренду ТОВ Агро Еталон земельну ділянку загальною площею 3,6005 га строком на 15 років (а.с. 7-8). Відповідно до п. 11 Прикінцевих положень договору, цей договір набирає чинності після підписання його стонами та проведення державної реєстрації (а.с 8), однак як встановлено в судовому засіданні реєстрація вказаного договору так і не відбулася, натомість позивач 08.02.2019 року уклав догорів оренди оспорюванної земельної ділянки кадастровий номер 0523081400:02:001:032 з ОСОБА_4 строком на 7 років, та сторони здійсни державну реєстрацію вказаного договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно із п. 9, 10, 11 Договору оренди землі від 01.07.2008 укладеного між позивачем та відповідачем, орендна плата вносите орендарем в розмірі 2% в рік від визначеної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата за рішенням орендаря виплачується один раз на рік в грошовій формі з каси орендаря або за згодою сторін в натуральній формі. Орендна плата вноситься з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 15 грудня кожного поточного року.

Проте, як встановлено в судовому засіданні орендна плата за 2018 рік в розмірі 2% в рік від визначеної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у 2018 році, що складає 8 200 грн, відповідачем позивачу не виплачена.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані - своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря - своєчасного внесення орендної плати.

Однак вказані вимоги закону та договору відповідачем виконані не були та орендна плата за користування земельною ділянкою позивача за 2018 рік сплачена не була.

Зокрема, відповідно до ч. ч. 2 - 5 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем, а також недобросовісна конкуренція.

При цьому, слід врахувати, що згідно з ч. З ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо стороні належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такі правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренді земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорі оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до прикінцевих положень договору оренди земні від 01 липня 2008 року укладеного між сторонами, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строк оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності тобто державної реєстрації, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно розмішене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені норми законодавства, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210 ЦК України є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Дана правова позиція викладена вп.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якої не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Рішенням суду не може бути зобов`язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (п. З ч. 1 ст. З Цивільного кодексу України). Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книга п`ятої Цивільного кодексу України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави). У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 Цивільного кодексу України тощо).

Таким чином, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації договір оренди землі від 01.07.2008 р. не є укладеним, а тому земельна ділянка передана в оренду без достатньої на те правової підстави, та у зв`язку з чим між сторонами виникли правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернута потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як встановлено в судовому засіданні, даний час спірна земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача TOB Агро-Еталон , а тому відповідно до ст. 1213 ЦК України підлягає витребуванню власником з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, тому вимога позивача про розірвання договорів оренди земельної ділянки, визнання недійсним та скасування його державної реєстрації підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору та оплату правничої допомоги, що документально підтверджені, у розмірі 6303 грн 84 коп.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 207, 215, 638, 792 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 16 Закону України Про оренду землі , ст. 126 ЗК України, ст. ст.12, 13, 76-81, 141, 258- 259, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ТОВ Агро-Еталон (МФО 302247, Код ЄДРПОУ 34020957, с. Тростянець, Тростянецький район Вінницька область) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 0523081400:02:001:032, площею 3,605 га, розташовану на території Воробіївської сільської ради Немирівського району вінницької області та повернути власнику ОСОБА_1 , шляхом складання акту прийому-передачі вказаної земельної ділянки.

Стягнути з ТОВ Агро-Еталон (МФО 302247, Код ЄДРПОУ 34020957, с. Тростянець, Тростянецький район Вінницька область) на користь ОСОБА_1 , ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 8 200 (вісім тисяч двісті) гривень в якості орендної плати за користування у 2018 році земельною ділянкою кадастровий номер 0523081400:02:001:032, площею 3,605 га, розташовану на території Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Стягнути з ТОВ Агро-Еталон (МФО 302247, Код ЄДРПОУ 34020957, с. Тростянець, Тростянецький район Вінницька область) на користь ОСОБА_1 , ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), судові витрати по сплаті судового збору та на оплату правничої допомоги у розмірі 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) грн 80 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому законодавством.

Дата складення повного судового рішення - 04.03.2020 року.

Суддя: С.М. Науменко