Ухвала

від 07.03.2020 по справі 149/449/20

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 149/449/20

Провадження №1-кс/149/131/20

07.03.2020 року м. Хмільник

Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчого СВХмільницького ВПКалинівського ВПГУНП у Вінницькійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромХмільницького відділуКалинівської місцевоїпрокуратури ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні №12020020330000110,внесеному доЄРДР 26.02.2020року,кваліфікованому зач.1ст.190КК України,про накладенняарешту намайно, -

ВСТАНОВИВ:

До Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020020330000110, внесеному до ЄРДР 26.02.2020 року, кваліфікованому за ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «Діпріон Плюс»» (код ЄДРПОУ 41794166) за № НОМЕР_1 АТ «СБЕРБАНК» за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, із забороною здійснювати всі видаткові операції за даним рахунком до скасування арешту.

Клопотання мотивовано тим, що 25.02.2020 року до Хмільницького ВП звернулись ОСОБА_5 , який являється головою СФГ «Опарін Г.Г.» та ОСОБА_6 , який являється директором ТОВ «АГРОКОНТИНЕНТ 2017» з заявою про те, що 14.02.2020 року між СФГ «Опарін Г.Г.» ТОВ «АГРОКОНТИНЕНТ» та ТОВ «Діпріон Плюс» відбулися домовленості про поставку зі сторони ТОВ «Діпріон Плюс» мінеральних добрив на загальну суму 105000 гривень. Однак в зазначений строк ТОВ «Діпріон Плюс» не виконала свої зобов`язання перед замовниками та не поставила мінеральні добрива, чим вчинила відносно СФГ «Опарін Г.Г.» та ТОВ «АГРОКОНТИНЕНТ» шахрайські дії та спричинила останнім матеріальної шкоди по 105000 гривень кожному.

За даним фактом 26.02.2020 року було розпочато досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення було встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 757 від 14.02.2020 року СФГ «Опарін Г.Г.» перерахувало в власного рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 105000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Діпріон Плюс» № НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК». Також встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 59 від 14.02.2020 року ТОВ «АГРОКОНТИНЕНТ 2017» перерахував з власного рахунку НОМЕР_3 АТ КБ «Привабанк» грошові кошти в сумі 105000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Діпріон Плюс» № НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК».

Враховуючи встановлені в ході досудового розслідування обставини, вбачаються розумні підозри вважати, що на банківському рахунку ТОВ «Діпріон Плюс» знаходяться безготівкові грошові кошти, отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а тому з метою недопущення переведення (розпорядження) або обготівкування грошових коштів з банківського рахунку ТОВ «Діпріон Плюс» на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 АТ «СБЕРБАНК», слідчий просить накласти арешт на вказаний рахунок.

Слідчий Хмільницького ВП ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій просить дане клопотання розглянути без його участі, внесене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представник ТОВ «Діпріон Плюс» та представник АТ «СБЕРБАНК» в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду клопотання повідомленні належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши клопотання слідчого, документи додані до нього, суд приходить до наступного висновку.

Здійснення провадження слідчим досудового розслідування у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 1 ст. 190 КК України підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020330000110 від 26.02.2020 року.

Як вбачається з специфікації № 1 до договору поставки від 14.02.2020 року між ТОВ «Діпріон Плюс» та СФГ «Опарін Г.Г.» був укладений договір на поставку мінеральних добрив, з терміном поставки 18.02.2020 року.

Відповідно до платіжного доручення № 757 від 14.02.2020 року СФГ «Опарін Г.Г.» перерахувало в власного рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 105000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Діпріон Плюс» № НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК».

Також, відповідно до платіжного доручення № 59 від 14.02.2020 року ТОВ «АГРОКОНТИНЕНТ 2017» перерахував з власного рахунку НОМЕР_3 АТ КБ «Привабанк» грошові кошти в сумі 105000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Діпріон Плюс» № НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК».

Як вбачається з витягу державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ «Діпріон Плюс» є оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; веб-портали; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері права, як основний вид економічної діяльності визначено оптова торгівля хімічними продуктами.

Згідно ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.10 та 11ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленомуКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як на підставу накладення арешту на майно, слідчий посилається на те, що на банківському рахунку ТОВ «Діпріон плюс» знаходяться безготівкові грошові кошти, отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим, к клопотанні про накладення арешту не наведено жодного належного та допустимого доказу того, що такі ризики існують. Водночас, саме на особу, яка звертається до слідчого судді за таким клопотанням, покладається обов`язок довести необхідність накладення арешту в цілому, та наявність відповідних ризиків, які неодноразово згадуються уст.170 КПК. Накладення ж арешту на майно не для забезпечення завдання такого арешту є невиправданим обмеженням права на мирне володіння майном, закріпленим у ст.1 Протоколу №1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «Діпріон Плюс»» (код ЄДРПОУ 41794166) за № НОМЕР_1 АТ «СБЕРБАНК» за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, із забороною здійснювати всі видаткові операції за даним рахунком до скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «Діпріон Плюс»» (код ЄДРПОУ 41794166) за № НОМЕР_1 АТ «СБЕРБАНК» за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, із забороною здійснювати всі видаткові операції за даним рахунком до скасування арешту, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1