Рішення

від 06.03.2020 по справі 229/7841/19

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/7841/19

Провадження №2/229/492/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гумірової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,77 га в межах згідно з планом , що розташована на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району , кадастровий номер 1425582100:05:000:0581 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовує свої вимоги тим, що вона є спадкоємицею за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкову масу, після смерті ОСОБА_2 , складає земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,77га у межах згідно з планом, що розташована на території Красногорівської сільради Ясинуватського району, яка належала йому на підставі Державного акта на право власнсоті на земельну ділянку серії ЯГ № 107169, виданого Ясинуватською райдержадміністрацією та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.170.00205.

Після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу 06.03.2014року Ясинуватською Державною нотаріальною конторою. Номер справи 48/2014, номер у спадковому реєстрі 55819683.

Ясинуватська державна нотаріальна контора фактично не розпочала роботу на підконтрольній Українській владі території та не здійснює свою нотаріальну діяльність. Вступ до архіву цієї нотаріальної контори на теперішній час відсутній.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи визначено проводити в загальному порядку позовного провадження (а.с.17-18).

Ухвалою суду від 05 лютого 2020року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті (а.с.32)

Позивачка в судове засідання не з"явилася. Про дату , час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на позові наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. З позовом погоджуються.

Суд прийняв рішення про розгляд справи без участі сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається за підставами, які не заборонені законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1-3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст.1299 ЦК України, якщо в складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 (а.с.4).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею, 3,77 га у межах згідно з планом, що розташовані на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, кадастровий номер 1425582100050000581 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.170.00205 (а.с. 8).

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Був зареєстрований і проживав один. (а.с.29)

Після смерті ОСОБА_2 заведено 06.03.2014року спадкову справу № 55819683, номер у спадковому реєстрі 48/2014 Ясинуватською державною нотаріальною конторою, за заявою позивача. (а.с.6)

Вищевказане узгоджується з обставинами, викладеними позивачем в позовній заяві та з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі згідно якого 06.03.2014 року Ясинуватською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 55819683 після смерті ОСОБА_2 , якийй помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа зберігається в Ясинуватській державній нотаріальній конторі, за адресою: АДРЕСА_2 .

Оригінал витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06.03.2014року наданий саме позивачем до матеріалів справи.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.11.2019року № 1557/02-31 приватного нотаріуса Ясинуватського районного нотаріального округу Дорменок Ю.М. (а.с.7) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому що відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом , нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз"яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби витребовує цю справу для подальшого провадження. Після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа 55819683.

Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № С-363-0403 від 14.03.2018року Ясинуватська державна нотаріальна контора фактично не розпочала роботу на підконтрольній українській владі території та не здійснює свою нотаріальну діяльність, доступ до архіву цієї контори на теперішній час відсутній.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК, частина десята статті 67 Закону України Про нотаріат ), тобто по цій справі свідоцтво про право на спадщину позивач мав отримати після 01 липня 2014 року.

Згідно частини першої статті 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4.9. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Тобто, повторне заведення в теперішній час спадкової справи органами нотаріату, які здійснюють свої повноваження на території, яка контролюється органами державної влади України, є неможливим.

Кабінетом Міністрів України 15 квітня 2015 року постановою № 210 затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, який визначає процедуру реєстрації у Спадковому реєстрі спадкових справ заведених на підставі статті 91 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Проте зазначений Порядок не врегулював процедуру оформлення права на спадкування у разі, якщо спадкова справа заведена нотаріусом раніше і залишилася на території, на якій органи державної влади в теперішній час тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд вважає доведеним, що на теперішній час, позивачка з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Проте, положення статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України, статті першої Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Будченко проти України , найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000I) (п. 40).

На теперішній час законні підстави для втручання органу влади у мирне володіння майном, а саме, для припинення (обмеження) можливості ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися земельними ділянками, що входять до спадкового майна та належать їй в порядку спадкування з 01.07.2014 року, відсутні. Проте в порушення статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу Конвенції право власності позивача на спадкове майно порушено - через тимчасову окупацію окремих районів Донецької області, проведення на території Донецької області антитерористичної операції позивач з незалежних від нього причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Антитерористичну операцію розпочато Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На теперішній час рішення про завершення проведення антитерористичної операції на території Донецької області не прийнято.

Тобто, антитерористична операція на території Донецької області триває вже більше п`яти років і строки її закінчення є непередбачуваними, не виключено, що вона буде проводитися ще тривалий час.

Суд вважає, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Керуючись ст.ст. 2, 4,5,10-13,76-81, 89, 258-259,263-265,268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку 3,77га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, кадастровий номер 1425582100:05:000:0581 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.Л.Панова