Рішення

від 04.03.2020 по справі 325/2326/19

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/325/60/2020 325/2326/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді: Апалькової О.М.,

при секретарі: Цукановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Приазовське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича до Приазовської селищної ради про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

23 грудня 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17 березня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянка ОСОБА_2 , яка не мала рідних, склала на ім`я позивача заповіт, яким заповіла йому після своєї смерті земельну ділянку площею 6,32 га для товарного сільськогосподарського виробництва на території Приазовської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:07:001:0131.

За домовленістю він повинен був доглянути ОСОБА_2 до моменту її смерті. Після складання заповіту він перевіз ОСОБА_2 до свого дому, де вона мешкала до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Офіційно ці обставини жодним чином не оформлені та ним не афішувались. Однак, вони можуть бути підтверджені показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також це може підтвердити його дружина ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла вказана вище земельна ділянка. Маючи складений померлою заповіт та розуміючи факт постійного проживання померлої протягом року до моменту смерті у нього вдома, він вважав це достатнім для оформлення спадщини, у зв`язку з чим у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертався.

У листопаді 2019 року він вирішив оформити спадщину та звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 нотаріусом йому було відмовлено, оскільки він не зміг документально підтвердити факт проживання померлої у нього вдома постійно на момент її смерті.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент її смерті необхідне йому для оформлення спадщини, однак в позасудовому порядку цю обставину він підтвердити не може, тому звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомленим про день, час і місце розгляду справи.

Представник позивача Ковальов Д.В. підтримав заявлену вимогу з підстав, зазначених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області у судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшло клопотання селищного голови, в якому просить розглянути справу за відсутності представника селищної ради, винести рішення на розсуд суду (а.с.27).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданому повторно 27.11.2019 року (а.с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 21.11.2013 року за індексним номером 13202545, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території смт Приазовське Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:07:001:0131 (а.с.10).

За життя, 17 березня 2014 року, ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Приазовського районного нотаріального округу Запорізької області Коверзнєвим Сергієм Васильовичем і зареєстрованим в реєстрі за номером 225, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 6,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території смт Приазовське Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:07:001:0131 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

У відповідності до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого13.12.1999 року Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області, позивач ОСОБА_1 , з 07.05.2009 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-9).

Згідно довідки, виданої Приазовською селищною радою від 27.11.2019 року за №2316 ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , 3 1976 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16).

Постановою державного нотаріуса Шевченко С.О. від 29 листопада 2019 року позивачеві відмовлено в оформленні спадщини на земельні ділянки та у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що не подано відомостей (інформацію) та документи, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Відсутні документи, які б підтверджували факт постійного проживання спадкоємця та спадкодавця на час відкриття спадщини (а.с.17-18).

Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з правилами ст. 1220 ЦУ України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За положеннями ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто, за змістом цих правових норм суд встановлює, зокрема, місце проживання спадкодавця на день його смерті; чи було це місце постійним або переважним місцем його проживання (ст. 29 ЦК України) або тимчасовим; чи проживав разом із спадкодавцем до його смерті позивач; характер та період його проживання із спадкодавцем.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (станом на дату відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

На підтвердження своїх доводів, позивачем, як доказ постійного проживання разом зі спадкодавцем надано до суду довідку, видану Приазовською селищною радою 03.03.2020 року за № 558, згідно якої ОСОБА_2 в період з 20.03.2014 року до моменту смерті, яка відбулась 12.04.2015 року, постійно мешкала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що ОСОБА_2 з 2014 року і на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , останній допомагав померлій та доглядав її до дня смерті.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено належними доказами факт постійного проживання із ОСОБА_2 в період з 20.03.2014 року до моменту її смерті, яка відбулась 12.04.2015 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,7,12,13,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20 березня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до дня відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.03.2020 року.

Суддя : О.М.Апалькова