Рішення

від 02.03.2020 по справі 160/11783/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 160/11783/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Ткач Л.А.

за участю:

представника позивача Федоренка Р.В.

представника відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 року № 000597519 по зменшенню суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податок на прибуток в розмірі 83 333,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту № 3625/04-36-05-19/38920889 від 11.10.2019 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія (код ЄДРПОУ 38920889) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671) за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017р. було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 року № 000597519 по зменшенню суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 83 333,00 грн., яке позивач отримав 15.11.2019 року і не погоджується з висновками Акту та зменшенням податковим повідомленням-рішенням суми від`ємного значення об`єкта оподаткування.

Позивач зазначає, що згідно Акту, послуги з підрізання дерев, кущів у грудні 2017 року на території Заводського району м. Кам`янське податковий орган вважає нереальними господарськими операціями для отримання податкової вигоди, оскільки, ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія отримала послуги від ТОВ Мілоус , яке придбало послуги у ТОВ Лайтар , а згідно проведеного аналізу комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС (ІС Податковий блок , Єдиний реєстр податкових накладних ) - останнє такі послуги не придбавало у контрагентів - постачальників (обрив ланцюга). Проте, за поясненнями позивача, порушення допущені не ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія , а підрядником позивача ТОВ Мілоус та його субпідрядником ТОВ Лайтар .

На думку позивача, з огляду на законодавчо встановлений принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Податкове законодавство не передбачає солідарної відповідальності, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України), тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Відповідно до ст. 16 ПКУ, навіть за умови порушення попередніми виконавцями в ланцюгу постачання послуг податкового законодавства, дані обставини несуть негативні наслідки тільки для таких підрядників і не впливають на право платника податків на податковий кредит.

Позивач вважає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірку упереджено та незаконно.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази в обґрунтування відзиву.

Відповідач, заперечуючи проти позову, 03.01.2020 року надав відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія проведена на підставі інформаційних баз ДПС України та отриманого ГУ ДФС у Дніпропетровській області вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року у справі №199/5541/18 (1-кп/199/440/18).

Відповідач зазначає, що результати дослідження діяльності ТОВ Мілоус вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в тому числі, ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія .

За поясненнями відповідача, податкові накладні та паперові носії первинних бухгалтерських документів, які складені ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671) по взаємовідносинам з ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія є неправомірно складеними - не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами, не несуть юридичну силу та не містять доказовості первинного документу, тобто такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія . Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Відповідач зазначає, що первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ Мілоус . Досліджувані операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів (послуг) та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

15.01.2020 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи. Позивач зазначає, що жодної оцінки первинним документам податковим органом надано не було, жодними доказами не спростовано їх неналежність чи недостовірність. Єдиними доказами по справі є інформація внутрішніх баз даних відповідача та вирок суду, тому позивач вважає необґрунтованими висновки акту перевірки, що мало наслідком прийняття протиправного рішення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

03.02.2020 року, заперечуючи проти позову та відповіді на відзив, відповідачем надано до суду заперечення, які долучено до матеріалів справи. Доводи відповідача, викладені в запереченнях, тотожні доводам у відповіді на відзив. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем 12.02.2020 року надано до суду пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що доводи відповідача стосовно фігурування контрагента у кримінальному провадженні не можуть бути свідченням нереальності операцій, оскільки вирок стосовно керівника та засновника контрагента позивача не містить будь-яких пояснень стосовно операцій контрагента позивача у кримінальних провадженнях.

У судове засідання прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Представник позивача під час судового розгляду справи підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія зареєстроване 02.10.2013 року, номер запису 1 223 102 0000 005117, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 року № 218-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія (код ЄДРПОУ 38920889) та повідомлення від 12.09.2019 року № 69 виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у зв`язку з ненаданням ТОВ Дніпровська Домнабудівельна компанія інформації (пояснень та їх документального підтвердження) на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.02.2019 року № 17644/10, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ Дніпровська Домнабудівельна компанія з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671) за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р.

За результатами перевірки було складено Акт від 11.10.2019 року №3625/04-36-05-19/38920889 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська домнабудівельна компанія (код ЄДРПОУ 38920889) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671) за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 3, п. 8 ст. 1 НП(С)БО № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності та п. 5, п. 7, п. 11, п. 18 П(С)БО № 16 Витрати ; п. 1, п.2, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІ та пп.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 ТОВ Дніпровська домнабудівельна компанія завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток по декларації за 2017 рік, на суму 83 333 грн.

Позивачем, не погодившись з висновками Акту перевірки, 25.10.2019 року було направлено на адресу відповідача заперечення на акт перевірки №39152/04-36-14-18/33523123 від 16.07.2019 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 року № 000597519 яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 83 333 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача скаргу на податкове повідомлення-рішення від 15.11.2019 року. Проте, відповіді щодо розгляду зазначеної скарги станом на час звернення до суду, позивачем не отримано.

Не погодившись оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія звернулось з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 19 ч. 2 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з вказаною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Дніпровська Домнабудівельна компанія проведена на підставі інформаційних баз ДПС України та отриманого ГУ ДФС у Дніпропетровській області вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року у справі №199/5541/18 (1-кп/199/440/18).

Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно неналежності доказів контролюючого органу, а саме, податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки судом встановлено, що позивачем до перевірки не надано бухгалтерських та первинних документів. Разом з тим, на письмовий запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.02.2019 року №17644/10 ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія відповіді не надано, що позивачем не спростовано.

Судом встановлено, що між адміністрацією Заводського району Кам`янської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровська домнабудівельна компанія (виконавець) було укладено договір №94/2017 від 26.12.2017 року на закупівлю послуг з підрізання дерев, кущів на території Заводського району м. Кам`янське.

Разом з тим, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мілоус (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №26/12 від 26.12.2017 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору генпідрядник доручає, а субпідрядник зобовязується виконати роботи з підрізання дерев, кущів на території Заводського району м. Кам`янське.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Мілоус (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сапоро (новий кредитор) було укладено договір уступки права вимоги № 0112-с від 01.01.2018 року, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором за зобов`язанням боржника - ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія на загальну суму 13 000,00 грн.

Договір субпідряду №26/12 від 26.12.2017 року та Договір уступки права вимоги № 0112-с від 01.01.2018 року від ТОВ Мілоус було підписано ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, за даними ІС Податковий блок та проведеним аналізом податкової фінансової звітності ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671) у періоді, за який проводилась перевірка встановлено, що відповідальною за фінансову господарську діяльність на час перевірки була з 31.08.2017 року по 15.02.2018 року - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2018 року у справі № 199/5541/18 (1-кп/199/440/18), копія якого міститься в матеріалах справи, за матеріалами кримінального провадження № 2018040000000808 від 22.06.2018 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровська, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_1 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Так, вироком зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 була керівником та головним бухгалтером наступних СПД, а саме: ТОВ Сантера Плюс , ТОВ Нотклін , ТОВ Мілоус , ТОВ Вілінс Груп , ТОВ Даркус Груп .

Крім того, згідно досягнутої з невстановленою особою домовленості, за раніше наданим ОСОБА_1 паспортом громадянина України, а також карткою фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписала установчі документи суб`єктів господарювання: ТОВ Мередіан Торг (код ЄДРПОУ 41776990), ТОВ Консайд (код ЄДРПОУ 41777004), ТОВ Фокас (код ЄДРПОУ 41508665), ТОВ Альянс Нікторг (код ЄДРПОУ 41771919), ТОВ Торгтехсервіс (код ЄДРПОУ 35739343), ТОВ Сантера Плюс (код ЄДРПОУ 41769475), ТОВ Нотклін (код ЄДРПОУ 41453024), ТОВ Дакрус Груп (код ЄДРПОУ 40386073), ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671), ТОВ Вілінс Груп (код ЄДРПОУ 41342697), на підставі яких було створено склад учасників юридичних осіб та проведена їх державна реєстрація або перереєстрація та повернула зазначені офіційні документи вказаній особі, яка в подальшому, використовувала реквізити зазначених підприємств з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, перебуваючи поблизу торгово-розважального центру, розташованого за адресою: пр-т. Слобожанський, 31-д в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра, підписала установчі документи суб`єктів господарювання на підставі яких були створені юридичні особи: ТОВ Дакрус Груп (код ЄДРПОУ 40386073), ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671), ТОВ Нотклін (код ЄДРПОУ 41453024), ТОВ Фокас (код ЄДРПОУ 41508665), ТОВ Вілінс Груп (код ЄДРПОУ 41342697), ТОВ Сантера Плюс (код ЄДРПОУ 41769475), ТОВ Торгтехсервіс (код ЄДРПОУ 35739343), ТОВ Альянс Нікторг (код ЄДРПОУ 41771919), ТОВ Консайд (код ЄДРПОУ 41777004), ТОВ Мередіан Торг (код ЄДРПОУ 41776990) та нотаріально завірений статут ТОВ Дакрус Груп (код ЄДРПОУ 40386073), ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671), ТОВ Нотклін (код ЄДРПОУ 41453024), ТОВ Фокас (код ЄДРПОУ 41508665), ТОВ Вілінс Груп (код ЄДРПОУ 41342697), ТОВ Сантера Плюс (код ЄДРПОУ 41769475), ТОВ Торгтехсервіс (код ЄДРПОУ 35739343), ТОВ Альянс Нікторг (код ЄДРПОУ 41771919), ТОВ Консайд (код ЄДРПОУ 41777004), ТОВ Мередіан Торг (код ЄДРПОУ 41776990), тим самим, ОСОБА_1 порушила наступні вимоги чинного законодавства: ст. ст. 57, 58 Господарського кодексу України, ст. 81, 87, 89, 92, 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, 4, 12, 15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , ст. 45, 48, 64 Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Вироком встановлено, що внаслідок вищевказаних дій у період часу з 11.07.2017р. по теперішній час невстановлена особа використовувала підприємства ТОВ Дакрус Груп (код ЄДРПОУ 40386073), ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671), ТОВ Нотклін (код ЄДРПОУ 41453024), ТОВ Фокас (код ЄДРПОУ 41508665) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: здійснювали фінансові операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що з вироку вбачається, що в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, визнала в повному обсязі, заявила про щиросердне каяття у вчиненому і пояснила, що вона за матеріальну винагороду дійсно надала свій паспорт та інші документи, підписала документи від її імені стосовно створення юридичних осіб, де вона начебто була їх керівником або засновником, хоча в дійсності вона ніколи фактично не займалася господарською діяльністю, тобто вона визнала свою вину в тому, що займалася фіктивним підприємництвом, що полягало у створенні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), вказаних вище, з метою прикриття незаконної діяльності.

Суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року у справі № 806/15034/14.

Суд зазначає, що факти, встановлені вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року у справі № 199/5541/18 (1-кп/199/440/18), дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображення у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставними.

Суд зауважує, що контролюючим органом за результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ Мілоус встановлено, що обсяги та властивості великої кількості ТМЦ та послуг, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ Мілоус .

Відсутність основних засобів та трудових ресурсів на ТОВ Мілоус свідчить про ймовірну неможливість виконання послуг, на які було виписано податкові накладні позивачеві.

Натомість, суд також зазначає, що позивачем не надано до суду інформації, яка є документально підтвердженою та спростовувала б відомості, що містяться в у ЄРПН, а саме, щодо матеріально-технічних та технологічних можливостей ТОВ Мілоус , необхідних для виконання відповідного обсягу робіт за договором з ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія .

Таким чином, податкові накладні та паперові носії первинних бухгалтерських документів, які складені ТОВ Мілоус по взаємовідносинам з позивачем є неправомірно складеними, тобто не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами, не мають юридичної сили та не містять доказовості первинного документу. Отже, такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Суд зазначає, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

З рахуванням викладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ Мілоус .

Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів (послуг) та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до положень ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №804/14783/13-а.

Отже, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання послуг у ТОВ Мілоус , а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі роботи виконувались, тому наявні у позивача первинні документи, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що ТОВ Мілоус здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ Дніпровська Домнабудівельна Компанія з постачання послуг і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 05.06.1995 року № 168/704, оскільки, відсутній факт формування згідно з абзацом 2 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні відповідного активу як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва.

Тобто, відсутня господарська операція як певна дія у визначенні абзацу 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні , в основі якої має бути рух певного активу.

Окрім іншого, суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру на контрагента, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов`язань.

Суд також зазначає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості прийнятого рішення, у разі його судового оскарження, надано належні докази правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивачем у ході судового розгляду не надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про протиправність, прийнятого відповідачем, податкового повідомлення-рішення № 000597519 від 11.11.2019 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000597519 від 11.11.2019 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

На відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладений обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська Домнабудівельна Компанія до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06.03.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька