Рішення

від 11.02.2020 по справі 160/11788/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Справа № 160/11788/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметал" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметал" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.11.2019р. №0064435230.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що позивач не міг своєчасно зареєструвати податкові накладні в ЄРПН через арешт ліміту ПДВ та банківських рахунків, що був застосований слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі № 161/12613/19, про що було повідомлено відповідача в запереченнях на акт перевірки. Факту реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ не заперечує, однак зазначає, що це відбулось не з вини підприємства, а через накладення арешту ну суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі № 161/12613/19 (пров. № 1 -кс/1616364/19). Окрім того, арешт з суми ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ було скасовано лише 02.09.2019 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюка Р.М. за наслідками розгляду справи № 161/14299/19 (пров. № 1-кс/161/7258/19). Цією ж ухвалою слідчого судді було скасовано арешт з майна та банківських рахунків підприємства. Підприємство вчиняло спроби здійснити своєчасну реєстрацію перелічених у акті перевірки податкових накладних у ЄРПН, однак через арешт суми ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) своєчасно це зробити було неможливо, так як ДПС України не приймає документи з тієї причини, що сума ПДВ не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні з урахуванням суми ПДВ, на яку накладено арешт за рішенням суду. Після прийняття вказаної ухвали та скасування арешту ліміту ПДВ, товариством вжито заходів щодо реєстрації усіх згаданих податкових накладних, про що зазначено в акті перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли документи від позивача на виконання ухвали від 28.11.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.01.2020 року.

11.01.2020 року представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що висновки акту перевірки є правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.11.2019р. №0064435230 не підлягає скасуванню.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адмінстративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205 ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпробудметал (код ЄДРПОУ 41989338) зареєстроване 07.03.2018 року, є суб`єктом господарювання, основним видом економічної діяльності якого є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.69). Підприємство здійснює також і інші види господарської діяльності.

З 01 квітня 2018 року ТОВ Дніпробудметал зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, фахівцем Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Дніпробудметал з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за період з червня по серпень 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2019 року №5671/04-52-30/41989338, яким встановлено затримку в реєстрації податкових накладних, допущену ТОВ Дніпробудметал .

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем було подано заперечення на акт від 22.10.2019 року №5671/04-52-30/41989338, в яких зазначено, що підприємство було позбавлено можливості здійснити реєстрацію податкових накладних у зв`язку з накладенням арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі №161/12602/19.

11.11.2019 року відповідач листом Про розгляд заперечень повідомив позивача, що висновки, викладені в акті перевірки, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі акту перевірки від 22.10.2019 року №5671/04-52-30/41989338 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми Н від 14.11.2019 року №0064435230, яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 6400 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1920 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 30499 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 6099,80 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 57490 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 17247,00 грн.

Загальна сума штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2019 року №0064435230 становить 25266,80 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Судом встановлено, що підставою для несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних стала ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі №161/12602/19.

З тексту вказаної ухвали відомо, що старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області Хазанюк В.Б. звернувся до суду з клопотанням погодженим із прокурором відділу прокуратури Волинської області Матюком А.М. про арешт майна.

З підстав, викладених в клопотанні, просить суд накласти арешт на майно, а саме накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, на активи суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, суб`єктів господарської діяльності, зокрема, ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ (код ЄДРПОУ 41989338), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов`язати ДФС України надати до слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області виписки про суми ліміту з податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 суб`єктів господарської діяльності: на момент оголошення ухвали та в подальшому надавати на вимогу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області, а клопотання про арешт розглянути без виклику особи, у володінні якої знаходяться такі рахунки.

Вказане клопотання слідчого було задоволено судом, внаслідок чого позивача було позбавлено права та можливості здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ , дізнавшись про неможливість здійснення реєстрації податкових накладних, звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.09.2019 року у справі №161/14299/19 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОБУДМЕТАЛ про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року - задоволено, а саме:

- скасовано арешт, накладний згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі № 161/12613/19, провадження № 1-кс/161/6364/19, на банківський рахунок ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ , відкритий у АТ КБ Приватбанк м. Дніпро (МФО 305299);

- скасовано арешт на майно, накладний згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі № 161/12602/19, провадження № 1-кс/161/6353/19, шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування майном, а саме: активи, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОБУДМЕТАЛ .

Вказаною ухвалою судом встановлено наступне:

- органом досудового розслідування не надано даних про те, що суми ліміту ПДВ ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ є предметом злочинної діяльності, підозра тривалий час нікому не повідомлена, тобто власник майна не входить до суб`єкту визначеного ст. 170 КПК України;

- крім того, суми ліміту ПДВ не відповідають критеріям речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України, а є лише показником здійснення господарської операції в електронній системі, і їх не слід ототожнювати з грошовими коштами чи майном в розумінні ст. 170 КПК України;

- не надано даних про те, що ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ перебувало чи перебуває у правовідносинах з ПП Вілєнта та кошти, які знаходяться на поточному рахунку товариства є предметом злочину також суду не представлено, що вказує на відсутність підстав викладених у ч. 1, 2 ст.170 КПК України;

- суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є речами, що визначені родовими ознаками і не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять і не можуть містити жодних слідів або інших відомостей кримінального правопорушення. Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є об`єктом кримінально-протиправних дій, чи набутими ТОВ ДНІПРОБУДМЕТАЛ протиправним шляхом або отриманими ними внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

- під час накладання арешту на вказане майно не в повній мірі з`ясовано, чи не порушуються права товариства, яке є платником податків і у зв`язку з блокуванням ліміту ПДВ чи зможе здійснювати свою законну господарську діяльність;

- державним органом, який може встановити факт ухилення від сплати податків, є Державна фіскальна служба України. Зазначений факт встановлюється шляхом проведення документальної перевірки та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень з визначення податкових зобов`язань та, за необхідності, штрафних санкцій. У зв`язку з чим, висновки аналітичних досліджень Управління по боротьбі з відмиванням доходів, отриманих ГУ ДФС у Волинській області не є належними доказами вчинення кримінального правопорушення, а до того ж причетності до такого вчинення будь-кого зі службових осіб ТОВ ТД ДНІПРОБУДМЕТАЛ .

З аналізу вказаної ухвали, судом встановлено, що ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі №161/12602/19 стосовно ТОВ Дніпробудметал винесена неправомірно, без встановлення всіх істотних обставин для прийняття відповідного рішення, що призвело до протиправного позбавлення позивача права реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після скасування ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі №161/12602/19, всі податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте із затримкою реєстрації.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки судом встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2019 року у справі №809/1040/17.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 03.05.2018р. у справі №818/1070/17, від 26.06.2018р. у справі №808/2127/17, від 27.04.2018р. у справі №820/4064/17, від 11.09.2018р. у справі №826/9114/16, аналізуючи податкове законодавство, зокрема ст. 109 ПК України, зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку судом встановлено, що несвоєчасність реєстрації податкових накладних відбулась у зв`язку з накладенням арешту на майно згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі № 161/12602/19, провадження № 1-кс/161/6353/19, шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування майном, а саме: активи, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОБУДМЕТАЛ .

Отже, судом не встановлено в діях позивача протиправності, оскільки він був протиправно позбавлений можливості реєстрації податкових накладних за рішенням суду, та здійснював заходи щодо скасування ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі № 161/12602/19 з метою реєстрації податкових накладних.

Про наявність ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі № 161/12602/19, яка унеможливила своєчасну реєстрацію податкових накладних, позивач повідомляв контролюючий орган в запереченнях на акт від 22.10.2019 року №5671/04-52-30/41989338.

З огляду на встановлені у справі обставини, судом приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.11.2019р. №0064435230 прийнято без врахування всіх істотних обставин та підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2019р. №0064435230 є таким, що прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню судом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921,00 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись, ст.ст. 139, 205, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметал" (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 10-а, кв. 2, код 41989338) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код 43145015) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Н" від 14.11.2019 року №0064435230.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметал" (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 10-а, кв. 2, код 41989338) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код 43145015) судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення складено у повному обсязі 14.02.2020р.

Суддя О.В. Врона