Рішення

від 12.02.2020 по справі 200/12730/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р. Справа№200/12730/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Пустовіт Ю.С.

за участю

представник позивача не прибув:

представника відповідача Вовченка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КОВМЕТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Донецькій області, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації центрального рівня (ДПС), Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «КОВМЕТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Донецькій області, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації центрального рівня (ДПС), Державної фіскальної служби України про:

Визнання протиправними та скасувати рішення, яке оформлене протоколом Комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Приватного підприємства КОВМЕТ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язання Відповідача-1 (Головне управління ДФС у Донецькій області) виключити Приватне підприємство КОВМЕТ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок.

Визнання протиправним та скасування рішення Відповідача-2 (Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) № 1167006/30569228 від 20.05.2019 про відмову у реєстрації Податкової накладної № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №1174845/30569228 від 28.05.2019 про відмову у реєстрації Податкової накладної № 21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнання протиправними та скасування рішення за результатами розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №30014/30569228/2 від 06.06.2019 та №30778/30569228/2 від 14.06.2019.

Зобов`язання Головного управління ДФС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №20 від 14.05.2019 та №21 від 23.05.2019.

Стягнення з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства КОВМЕТ (ЄДРПОУ 30569228) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 605,00 грн.

Позивачем складено податкові накладні № 20 від 14.05.2019 року та № 21 від 23.05.2019 року. З ЄРПН надійшли квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних із зазначенням критерію «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків» .

З метою з`ясування правових підстав щодо відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, зокрема у зв`язку з чим та через які обставини (за якими критеріями) ПП Ковмет було віднесено до критеріїв ризиковості платника податку, яким нормативно-правовим актом передбачено право контролюючого органу через таке віднесення зупинити реєстрацію податкових накладних позивач направив відповідачу скаргу. 18.06.2019 року засобами електронного зв`язку позивачем отримано рішення комісії регіонального рівня про залишення скарги без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини не явки суд не повідомив.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти позову зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, операції, вчинені позивачем, на думку податкового органу, є ризиковими.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства дій Головного управління ДПС у Донецькій області, представник відповідача зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням встановив наступне.

Позивач, Приватне підприємство КОВМЕТ зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 30569228, місцезнаходження юридичної особи: 84308, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Степна, буд. 68.

Позивач є платником податку на додану, що не спростовуються сторонами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Спірним питанням даної справи є відмова у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених позивачем: № 20 від 14.05.2019 року та № 21 від 23.05.2019 року, оскільки, на думку відповідача, дані господарські операції з постачання товарів є ризиковими тому, що на певній ланці постачання обривається ланцюг. Фактично ж йдеться про нікчемні угоди, наслідком яких є відмова у реєстрації податкових накладних, виписаних позивачем.

Як вбачається з доданих до позову матеріалів між позивачем (покупець) та ТОВ АСТОР ТРЕЙД (постачальник) 12.11.2018 року було укладено договір поставки № 2/11/18.

01.04.2018 року укладено договір поставки № 396 між ПрАТ Стальканат-Силур та ПП КОВМЕТ .

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем по першій з подій - постачанню було складено податкові накладні: № 20 від 14.05.2019 року та № 21 від 23.05.2019 року.

Постачання товару також підтверджується наданими специфікаціями, видатковими накладними, виписаними покупцем простими векселями та актами звірки на кожне постачання.

Проте, всі зазначені вище податкові накладні було прийнято на центральному рівні, однак не зареєстровано у ЄРПН із зазначенням критерію «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків» , про що свідчать відповідні квитанції до кожної податкової накладної.

Рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.05.2019 року № 1167006/30569228, від 06.06.2019 року № 30014/30569228/2 було відмовлено у прийнятті зазначених вище податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/ розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й було прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Вказані акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугували критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних Товариства та, як наслідок, протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області виключити підприємство позивача з бази ризикових платників податків та визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкових накладних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

КАС України передбачає право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З зазначених підстав, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні подані позивачем 14.05.2019 року та 23.05.2019 року, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, слід зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язати ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні датою доставки до ДФС України, які вказані в квитанціях про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується з практикою Верховного суду, викладеною у постановах від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18, від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19, від 18 липня 2019 року у справі № 1740/2004/18 та інших.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене протоколом комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Приватного підприємства КОВМЕТ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Фактично, рішення (протокол) комісії є проміжним в роботі комісії, на підставі якого прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, якими й порушено права позивача.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18.

Тобто, належним і достатнім способом порушеного права позивача буде саме визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язання ДПС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «КОВМЕТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Донецькій області, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації центрального рівня (ДПС), Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1167006/30569228 від 20.05.2019 про відмову у реєстрації Податкової накладної № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №1174845/30569228 від 28.05.2019 про відмову у реєстрації Податкової накладної № 21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправними та скасувати рішення за результатами розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №30014/30569228/2 від 06.06.2019 та №30778/30569228/2 від 14.06.2019.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №20 від 14.05.2019 та №21 від 23.05.2019.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства КОВМЕТ (ЄДРПОУ 30569228) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7503,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 12 лютого 2020 року. Повний текст рішення суду виготовлено 21 лютого 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Галатіна