Рішення

від 06.03.2020 по справі 200/283/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р. Справа№200/283/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за місцем реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення № 3911 від 14 серпня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати його;

- визнати протиправними дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні до пільгового страхового стажу всіх періодів роботи на посаді машиніста (кочегара), які зазначені в трудовій книжці;

- зобов`язати зарахувати до спеціального (пільгового) та страхового стажу за Списком № 2 всі періоди роботи на посаді машиніста (кочегара) котельні, згідно з наявними документами;

- зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального (пільгового) та страхового стажу за Списком № 2 всі періоди роботи на посаді машиніста (кочегара) котельні, згідно з наявними документами та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 серпня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в серпні 2019 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 12 грудня 2019 року вона дізналась про винесене відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Вважає прийняте рішення не обґрунтованим та таким, що позбавляє його права на пенсійне забезпечення лише через надання документів, оскільки стаж її роботи підтверджений трудовою книжкою. Зазначила, що всі відомості про роботу внесені вїї трудову книжку, а тому просить зарахувати в спеціальний стаж роботи на посаді машиніста (кочегара) котельні.

При пред`явленні позовної заяви, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року позовна заява залишена без руху (арк. справи 14).

03 лютого 2020 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви, на виконання ухвали суду від 13 січня 2020 року позивачем подане спірне рішення № 3911 від 14 серпня 2019 року від та копія трудової книжки (арк. справи 17-25).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. справи 26-27).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

24 лютого 2020 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Відповідач зазначив, під час розрахунку стажу для пенсії за віком, управлінням не враховано до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ДП Шахтарськантрацит Відокремлений підрозділ Шахта Шахтарська-Глубока з 01 січня 2011 року по 31 травня 2014 року через відсутність доказів пільгового стажу проведення атестації робочих місць, що є однією із істотних умов призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . На підставі вищезазначеного, Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вважає, що діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією та Законами України, у зв`язку з чим вважає, щоуправлінням не було порушено права позивача (арк. справи 32-37).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (арк. справи 9-11).

05 серпня 2019 року позивач звернулась до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою №3911 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 14 серпня 2019 року прийнято рішення № 3911, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з не підтвердженням пільгового стажу за Списком №2, а саме на підставі пункту 20 Постанови КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року, позивачем не надані документи на підтвердження пільгового стажу, у разі коли підприємства розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції (арк. справи 42-43).

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернулась із позовною заявою до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон № 1058.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12 серпня 1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-585а14, від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1203а15, яка підлягає обов`язковому застосуванню відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244-2 КАС України, згідно якого, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.

Так, позивач у поновній заяві просить зарахувати весь період роботи на посаді машиніста (кочегара ) котельні.

Відповідно до статті 62 вищевказаного Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» , а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підпунктом 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п. 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі таінші заохочення відповідно до чинногозаконодавства України;відомості про відкриття, на які видані дипломи,про використанівинаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою.

Так, з трудової книжки позивача вбачається наступні записи:

запис № 18 від 07 липня 2001 року прийнята прибиральницею виробничих приміщень дільниць АБК;

запис № 19 від 18 жовтня 2001 - переведена машиністом -кочегаром 3 розряду на дільницю ТВС;

запис № 20 від 10 вересня 2003 року направлена на курси в УКК за професією машиніст (кочегар) котельної строком на 1 місяць;

запис № 27 від 30 грудня 2014 року - трудові відносини припинені у зв`язку з припиненням виробничої і фінансово-господарської діяльності ДЕРЖАВНОГО підприємства "Шахтарськантрацит" у сфері управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України пункт 1 стаття 40 КЗпП України (арк. справи 20-23).

Пункт 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого 18 листопада 2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637.

Таким чином, лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тому збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Записи трудової книжки позивача виконані зрозуміло та в повному обсязі, виправлення здійснені вірно, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов`язковою умовою для такого підтвердження.

Крім того, судом встановлено, що пільговий характер роботи позивача на цьому підприємстві підтверджується даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб, а саме в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 (арк. справи 58-62).

Згідно даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) трудовий стаж на підприємстві (код ЄДРПОУ 33136569) обліковується як спеціальний (арк. справи 61-62).

Тобто, при здачі звітів до органів Пенсійного фонду України страхувальником вказувалось, що страхові внески за позивача вносились за підземною професією за кодом ЗП3013Б1, що в свою чергу дає право позивачу на призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Отже, наведене свідчить про наявність у відповідача підстав для зарахування періоду роботи позивача на ВП Шахта Шахтарська-Глибока ДП Шахтарськартацит у період з 18 жовтня 2001 року по 30 грудня 2014 року до пільгового стажу.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд прийшов до висновку, що рішення № 3911 від 14 серпня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 було прийнято не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до абзацу 2 частин четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05 серпня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням встановлених обставин у справі.

При цьому, суд не обраховує дійсний пільговий стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію.

Втім, зазначає, що при повторному розгляді заяви позивача від 05 серпня 2019 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , відповідачеві необхідно вирішити питання про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 з урахуванням стажу роботи позивача за період з 18 жовтня 2001 року по 30 грудня 2014 року.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (Список № 2) з 01 серпня 2019 року, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3911 від 14 серпня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах підлягають задоволенню, отже, підлягає скасуванню наведене спірне рішення, оскільки останнє є протиправним, а також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання зарахування до пільгового стажу період роботи на підприємстві ВП Шахта Шахтарська-Глибока ДП Шахтарськартацит на посаді машиніста (кочегара) котельні за період з 18 жовтня 2001 року по 30 грудня 2014 року.

Разом із цим, суд вважає, що відповідачем за наслідком розгляду заяви позивача прийнято спірне рішення, яке скасовано судом через його протиправність, тобто дії відповідача знайшли своє відображення у спірному рішенні, а тому, на думку суду, додаткового визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до пільгового страхового стажу всіх періодів роботи на посаді машиніста (кочегара), які зазначені в трудовій книжці, не потребують, оскільки порушене право позивача поновлено скасуванням спірного рішення.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією № 78 про сплату від 24 грудня 2019 року (арк. справи 3).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 560,53 грн., що є пропорційною частиною до задоволених вимог, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 256, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за місцем реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3911 від 14 серпня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17, код ЄДРПОУ 42169496)повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 серпня 2019 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням встановлених обставин у справі, та з урахуванням стажу роботи позивача на підприємстві ВП Шахта Шахтарська-Глибока ДП Шахтарськартацит на посаді машиніста (кочегара) котельні за період з 18 жовтня 2001 року по 30 грудня 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17, код ЄДРПОУ 42169496)витрати по сплаті судового збору у сумі 560,53 грн. (п`ятсот шістдесят гривень 53 копійки) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за місцем реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 06 березня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко