Рішення

від 06.03.2020 по справі 240/12136/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/12136/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Народицької селищної ради Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду, із позовом в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення № 1104 від 06.06.2019 Народицької селищної ради Житомирської області;

- зобов`язати Народицьку селищну раду Житомирської області повторно розглянути його клопотання - сержанта поліції України, учасника бойових дій та задовольнити це клопотання шляхом надання відповідного дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки заявнику.

Аргументуючи позовні вимоги зазначає, що разом із групою працівників полку патрульної поліції особливого призначення "Київ" Головного управління Національної поліції України у м.Києві звернувся до Народицької селищної ради Житомирської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, однак, отримав рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви, яке мотивоване тим, що вказані земельні ділянки внесені до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для продажу права оренди на них на земельних торгах окремими лотами.

Позивач, вважаючи прийняте рішення відповідачем протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 прийнято до провадження позовну заяву та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

17.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.25), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що підставою для відмови позивачу у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою слугував факт того, що земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги та не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, при цьому наголошує, що оскаржуване рішення прийнято не лише відносно позивача, а й відносно інших громадян, однак позивачем не обґрунтовано, яким чином оскаржуване рішення відносно інших осіб порушує його права, свободу та інтереси .

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 31.01.2019 ОСОБА_1 разом із групою працівників полку патрульної служби поліції особливого призначення Київ ГУНП України у м.Києві звернувся до голови Народицької селищної ради із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1823787000:03:000:0007 у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.29).

Позивач до заяви додав копію наступних документів: документи, що посвідчують фізичну/юридичну особу (засвідчена в установленому законом порядку), РНОКПП, викопіювання щодо місця розташування земельної ділянки та посвідчення.

За результатами розгляду поданих заяв, позивач та інші особи, отримали рішення тридцять другої сесії Народицької селищної ради Житомирської області № 1104 від 06.06.2019, яким відмовлено у задоволенні поданих заяв, в тому числі заяви позивача, з підстав внесення таких ділянок до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Народицької селищної територіальної громади, для продажу права оренди на них на земельних торгах окремими лотами.

Позивач, не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність та вважаючи прийняте відповідачем рішення Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної у власність для ведення особистого селянського господарства , таким, що суперечить чинному законодавству та порушує його право, як учасника бойових дій, на отримання земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га для ведення селянського господарств, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Так, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (п.1 ст.3 ЗК України).

Порядок набуття і реалізації права на землю регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Пунктом в частиною третьою статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

При цьому, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗК України).

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (п.5 ст.116 ЗК України).

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 ЗК України.

Зокрема, пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, ч. 1 ст. 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Згідно з частиною 1статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В свою чергу, ст. 136 ЗК України, визначено, що порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Таким чином, проаналізувавши приписи статті 136 ЗК України слід вказати, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Так, відповідно до рішення тридцять першої сесії Про визначення переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Народицької селищної ради, для продажу права оренди на земельних торгах окремими лотами №1067 від 19.04.2019 (а.с.35-41), земельну ділянку за кадастровим номером 1823787000:03:000:0007, віднесено до ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Народицької селищної ради, для продажу права оренди на земельних торгах.

Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, земельна ділянка, на яку хотів отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою позивач щодо її відведення у власність була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що виключало можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу, а тому рішення Народицької селищної ради Житомирської області № 1104 від 06.06.2019 є законним та обґрунтованим.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що для реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки позивач не позбавлений права вибрати іншу земельну ділянку сільськогосподарського призначення та звернутися до відповідача для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частин 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, протягом судового розгляду справи відповідач надав суду належні та достовірні докази на підтвердження того, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, для ведення особистого селянського господарства, внесена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу права на них на земельних торгах, що відповідно норми ЗК України виключає можливість її відчуження до завершення торгів в інший спосіб, у тому числі у порядку безоплатної передачі громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства.

З урахуванням встановлених фактів, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Народицької селищної ради Житомирської області (вул. Свято-Миколаївська, 175, смт.Народичі, Народицький район, Житомирська область,11401. РНОКПП/ЄДРПОУ:04346480) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 06.03.2020

Суддя О.В. Єфіменко