Рішення

від 06.03.2020 по справі 300/47/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2020 р. справа № 300/47/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "А.Р.С.А." про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 16 288,63 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення, податковий орган) звернулося в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "А.Р.С.А." (надалі по тексту також - відповідач, ПП "А.Р.С.А.", платник податків) про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 16 288,63 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік в розмірі 4 998,59 гривень і штрафні санкції, застосовані податковими повідомленням-рішеннями з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 1 919,69 гривень, а також податку на додану вартість в загальному розмірі 9 359,91 гривень. Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань числиться заборгованість по несплаченій пені з податку на додану вартість в сумі 10,44 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 16 288,63 гривень, і несплачений Приватним підприємством "А.Р.С.А." до бюджету.

На підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.54-55).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2020 надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 11.01.2020 (а.с.48-50): АДРЕСА_1 . Однак, 08.02.2020 поштове відправлення 76501 0052725 1 із даною ухвалою повернулося на адресу суду (а.с.58-61, 62-63).

Згідно даних офіційного веб-сайта ПАТ "Укрпошта" (62-63) за номером поштове відправлення 76501 0052725 1 в розділ "відстеження" 06.02.2020 о 14:06 год. внесено запис "повернення за зворотною адресою: інші причини" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 126 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справу саме за реквізитами адреси, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України коментована ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Приватне підприємство "А.Р.С.А." 04.04.2008 зареєстроване як юридична особа, свідченням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2020 (а.с.48-50).

Відповідач при реєстрації як юридична особа взятий на облік Коломийською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також - Кодекс, ПК України).

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість і податок на прибуток підприємств, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133 і пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, які подаються контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування з податку на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 137.1. статті 137 Податкового кодексу України такий податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідачем 21.02.2017 подано до Коломийської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, де останнім розраховано розмір вказаних зобов`язань в сумі 7 302,00 гривень (а.с.6).

Такі самостійно визначені зобов`язання відповідач виконав (сплатив) частково, а тому заборгованість з податку на прибуток підприємства за вищевказаний період згідно декларації від 21.02.2017 становить 4 998,59 гривень (а.с.5, 42).

Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість , суд зазначає наступне.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1. статті 76 ПК України).

За змістом пункту 76.2 статті 76 Кодексу порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пунктів 86.2 і 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 27.06.2017 проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, за результатами проведення якої 27.06.2017 складено акти №5410/12-06/35554169 і №5407/09-19-12/35554169 (а.с.7, 20).

Як слідує із актів перевірки від 27.06.2017 за №5410/12-06/35554169 і №5407/09-19-12/35554169, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 998,45 гривень і 2 000,00 гривень становила 181 і 43 календарні дні, у сумі 1 000,00 гривень - 12 календарні дні, та з податку на додану вартість у сумі 570,00 гривень становила 10 календарних днів, а в сумі 398,38 гривень і 50,00 гривень - 148 і 173 календарних дні відповідно.

Контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу).

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі коментованих актів перевірок від 27.06.2017 за №5410/12-06/35554169 і №5407/09-19-12/35554169 (а.с.7, 20), позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.07.2017 за №№0020101206, 0020091206, 0020111206 і 0020121206, якими до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 100,00 гривень, 799,69 гривень, 57,00 гривень і 89,68 гривень відповідно (а.с.9, 10, 22, 23).

Отож, наявні в матеріалах справи акти камеральної перевірки від 27.06.2017 за №5410/12-06/35554169 і №5407/09-19-12/35554169, свідчать про встановлене порушення відповідачем сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства і податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Поряд з іншим слід відмітити, що відповідно до пункту 49.18. статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2.).

Згідно пункту 137.4. статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Податкова декларація за змістом пункту 203.1. статті 203 ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, в матеріалах справи містяться акт камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 02.04.2018 за №4968/09-19-52-01/35554169, та акти камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 27.06.2017 за №5408/09-19-12/35554169, від 07.09.2017 за №7960/09-19-12-06/35554169, від 29.09.2017 за №8976/09-19-12-06/35554169 (а.с.12, 16, 31, 35), в яких зафіксовані наступні порушення, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, неподання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2016 року і травень 2017 року, неподання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року і неподання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року відповідно.

На підставі вищевказаних актів перевірки від 02.04.2018, від 27.06.2017, від 07.09.2017 та від 29.09.2017, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0014665201 від 24.04.2018, №0020081206 від 20.07.2017, №0035351206 від 27.09.2017 і №0042461206 від 17.10.2017, якими застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020,00 гривень, 1 190,00 гривень, 1 020,00 гривень і 1 020,00 гривень відповідно (а.с.14, 18, 33, 37).

Так, згідно вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, суд вважає правомірним накладення на відповідача контролюючим органом штрафу у вказаних розмірах за неподання Приватного підприємства "А.Р.С.А." податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за коментовані періоди.

Водночас судом при розгляді справи встановлено, що позивачем на підставі акта перевірки від 27.06.2017 за №5409/09-19-12/35554169 (а.с.25) прийнято податкове повідомлення-рішення №0020071206 від 20.07.2017, яким застосовано до ПП "А.Р.С.А." штраф у загальному розмірі 5 983,23 гривень (а.с.28), а саме:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 33 837,13 гривень - штраф у розмірі 10% у сумі 3 383,72 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 8 807,83 гривень - штраф у розмірі 20% у сумі 1 761,57 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 2 793,14 гривень - штраф у розмірі 30% у сумі 837,94 гривень.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

За змістом абзаців 1, 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 14 пункту 201.10 цієї ж статті передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків, передбачених абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 1 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Як уже зазначалось судом, положеннями пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом абзацу 6 пункту 42.4. статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд відмічає, що акт перевірки від 02.04.2018 за №4968/09-19-52-01/35554169, отриманий уповноваженою особою відповідача 13.04.2018, про що свідчить проставлений відповідний підпис (а.с.13). Інші вище коментовані акти перевірки від 27.06.2017 за №5410/12-06/35554169 і №5407/09-19-12/35554169, від 27.06.2017 за №5408/09-19-12/35554169, від 07.09.2017 за №7960/09-19-12-06/35554169, від 29.09.2017 за №8976/09-19-12-06/35554169, від 27.06.2017 за №5409/09-19-12/35554169 направлені позивачем на адресу відповідача, занесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі та громадських формувань, однак повернулися на адресу контролюючого органу із відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с.8, 17, 21, зворотній бік а.с.27, 32, 36).

Разом з цим, податкові повідомлення-рішення від 20.07.2017 за №№ 0020101206, 0020091206, 0020111206, 0020121206, 0020081206, 0020071206, та податкове повідомлення-рішення від 24.04.2018 за №0014665201, отримані 01.08.2017 та 03.05.2018 відповідно, уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відповідний підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.11, 15, 19, 24, 30). Податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017 за №0035351206 та від 17.10.2017 за №0042461206, надіслані позивачем на адресу відповідача, однак повернулося на адресу контролюючого органу із відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с.34, 38).

Згідно абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На час розгляду справи штрафні санкції, застосовані контролюючим органом податковими повідомлення-рішеннями від 20.07.2017 за №№ 0020101206, 0020091206, 0020111206, 0020121206, 0020081206, 0020071206, від 24.04.2018 за №0014665201, від 27.09.2017 за №0035351206 та від 17.10.2017 за №0042461206 відповідачем до бюджету не сплачені в повному обсязі і заборгованість по них в загальному становить: з податку на прибуток підприємств в сумі 1 919,69 гривень, з податку на додану вартість - 9 359,91 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями за №№0020101206, 0020091206, 0020111206, 0020121206, 0020081206, 0020071206 від 20.07.2017, за №0014665201 від 24.04.2018, за №0035351206 від 27.09.2017 і за №0042461206 від 17.10.2017, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальному розмірі 11 279,60 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Щодо нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з податку на додану вартість свідчить про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 10,44 гривень (а.с.5, 44).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, Коломийською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області поштовим відправленням за номером 78203 1869516 7 направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" за №2921-17 від 01.11.2016, яка вручена останньому 24.11.2016, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.47). У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 01.11.2019, податковою декларацією з податку на прибуток приватних підприємств від 21.02.2017, актами перевірки від 27.06.2017 за №5410/12-06/35554169, №5407/09-19-12/35554169, №5408/09-19-12/35554169, від 07.09.2017 за №7960/09-19-12-06/35554169, від 29.09.2017 за №8976/09-19-12-06/35554169, від 27.06.2017 за №5409/09-19-12/35554169, від 02.04.2018 за №4968/09-19-52-01/35554169, податковими повідомлення-рішеннями від 20.07.2017 за №№0020101206, 0020091206, 0020111206, 0020121206, 0020081206, 0020071206, від 24.04.2018 за №0014665201, від 27.09.2017 за №0035351206 та від 17.10.2017 за №0042461206, податковою вимогою форми "Ю" за №2921-17 від 01.11.2016, обліковими картками платника податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, розрахунком податкового боргу з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, які містяться в матеріалах справи (а.с.5, 6, 7, 9, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 23, 25-26, 28, 29, 31, 33, 35, 37, 39-40, 41, 42-43, 44, 45, 46, 47).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 4 998,59 гривень, застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 11 279,60 гривень і нарахована пеня в розмірі 10,44 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 16 288,63 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 16 288,63 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "А.Р.С.А." податкового боргу в загальній сумі 16 288,63 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "А.Р.С.А." (ідентифікаційний код юридичної особи 35554169) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6 918,28 гривень (шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень двадцять вісім копійок) та податку на додану вартість в сумі 9 370,35 гривень (дев`ять тисяч триста сімдесят гривень тридцять п`ять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Приватне підприємство "А.Р.С.А." (ідентифікаційний код юридичної особи 35554169), вул. Зрубок, 20, с. Лісна Слобідка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78257.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.