КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/22/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Куцеволівська сільська рада (28122, Кіровоградська обл., Онуфріївський район, с. Куцеволівка, вул. Центральна, 110-а, код ЄДРПОУ 04366413)
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Куцеволівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у травні 2019 року звернувся до Куцеволівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки площею 2 га із земель запасу Куцеволівкої сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Однак, пунктом 3 рішення Куцеволівської сільської ради від 12.07.2019 року №413 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок колишнього КСП "Дніпро" для подальшої передачі у власність жителям с. Куцеволівка" позивачу відмовлено у наданні такого дозволу з посиланням на наявність у його власності земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - А.01.03). Позивач стверджує, що вказане рішення порушує його право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, а відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечить статті 118 Земельного кодексу України. З цих підстав просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.3 рішення Куцеволівської сільської ради від 12.07.2019 року №413 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок колишнього КСП "Дніпро" для подальшої передачі у власність жителям с. Куцеволівка", в частині відмови у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га, яка розміщена в межах населеного пункту села Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області на території Куцеволівської сільської ради;
- зобов`язати Куцеволівську сільську раду повторно розглянути його клопотання від 13.05.2019 року про надання йому такого дозволу.
Ухвалою судді від 08.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що рішенням Куцеволівської сільської ради №285 від 02.04.2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність" ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2520 га ріллі для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення Куцеволівської сільської ради. Стверджуючи, що позивачем право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації використано, посилаючись на частину 4 статті 116 ЗК України, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 13.05.2019 року звернувся до Куцеволівської сільської ради із заявою, в якій відповідно до статей 40, 41 Конституції України та статті 121 Земельного кодексу України просив розглянути питання про надання йому земельної ділянки площею 2 га із земель запасу Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. (а.с. 8)
Куцеволівська сільська рада на пленарному засіданні 12.07.2019 року прийняла рішення №413 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок колишнього КСП "Дніпро" для подальшої передачі у власність жителям с. Куцеволівка", пунктом 3 якого відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, як такому, що має у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - А.01.03). (а.с. 34 - 35)
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи вказаний спір, суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України ("Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності") громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України.
Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Згідно з частиною 2 статті 121 ЗК України розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Судом установлено, що за наслідками розгляду поданої позивачем заяви від 13.05.2019 року рішенням тридцять третьої сесії Куцеволівської сільської ради сьомого скликання №413 від 12.07.2019 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Як свідчить зміст цього рішення, підставою для такої відмови стало те, що позивач вже має у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - А.01.03).
Перевіряючи ці обставини, суд установив, що рішенням Куцеволівської сільської ради №285 від 02.04.2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,5020 га, в тому числі:
- 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, із земель житлової та громадської забудови Куцеволівської сільської ради (код КВЦПЗ - В.02.01), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3524683600:51:000:0102;
- 0,2520 га ріллі - для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення Куцеволівської сільської ради (код КВЦПЗ - А.01.03), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Леніна, 20, с. Куцеволівка, Онуфріївський район, Кіровоградська область, кадастровий номер 3524683600:51:000:0103. (а.с. 36)
Право приватної власності на ці земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2015 року. (а.с. 12 - 15)
Таким чином позивач використав право на отримання безоплатно у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 ЗК України, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (0,25 га), та частково реалізував таке право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки має у власності земельну ділянку площею 0,252 га при дозволеному граничному розмірі 2,0 га.
Звертаючись до відповідача з метою одержання безоплатно у власність додатково земельної ділянки площею 2 га із земель комунальної власності Куцеволівської сільської ради, позивач у своїй заяві від 13.05.2019 року всупереч вимогам частини 6 статті 118 ЗК України не зазначив цільове призначення бажаної до відведення земельної ділянки та вид її використання, передбачений частиною 1 статті 121 ЗК України.
На цю обставину відповідач уваги не звернув, не з`ясував, за яким саме видом використання (для ведення фермерського господарства; ведення особистого селянського господарства; ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки); індивідуального дачного будівництва; будівництва індивідуальних гаражів) позивач має намір отримати земельну ділянку у власність, натомість прийняв рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність саме для ведення особистого селянського господарства.
Суд зазначає, що норми чинного земельного законодавства не містять заборони на повторне звернення громадян до органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади із заявами про набуття додатково земельних ділянок у межах норм, встановлених у частині 1 статті 121 ЗК України. Також чинним законодавством не передбачені обмеження у вигляді отримання громадянами безоплатно у власність землі лише однією земельною ділянкою.
Частина 4 статті 116 ЗК України, на яку відповідач посилався у відзиві на позов, означає, що громадянин України, який отримав безоплатно у власність земельну ділянку будь-якого цільового призначення, в тому числі й земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею, що дорівнює граничній нормі безоплатної приватизації земельної ділянки певного цільового призначення, не має права отримати безоплатно у власність ще одну земельну ділянку такого ж цільового призначення. Проте він має право на отримання додаткових земельних ділянок такого ж цільового призначення, якщо загальна площа таких ділянок разом із раніше отриманими не перевищуватиме встановлений законом граничний розмір їх безоплатної приватизації.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.
У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач повністю реалізував своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та зазначає, що нормами Земельного кодексу України передбачена можливість передачі громадянам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2 га (в залежності від рівня забезпеченості вільними земельними ділянками державної та комунальної власності), а також можливість збільшення площі земельних ділянок (за рахунок вільних земель запасу) до такого граничного розміру громадянами, які не повністю реалізували надане їм законом право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та раніше отримали безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства меншої площі ніж 2 га.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 року у справі №805/181/17-а.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, передбачених абзацом 1 частини 7 статті 118 ЗК України.
Відтак суд прийшов до висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов`язальній частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Куцеволівської сільської ради (28122, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, вул. Центральна, 110-а, код ЄДРПОУ 04366413) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Куцеволівської сільської ради №413 від 12.07.2019 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок колишнього КСП "Дніпро" для подальшої передачі у власність жителям с. Куцеволівка".
Зобов`язати Куцеволівську сільську раду не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Куцеволівської сільської ради.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2020 |
Оприлюднено | 10.03.2020 |
Номер документу | 88059380 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.А. Черниш
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні