Рішення

від 06.03.2020 по справі 380/104/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/104/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Віра про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках в сумі 3570,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віра , в якому просить:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

- задоволити позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Віра (ЄДРПОУ 22368315) та стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 3570,84 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Віра перед бюджетом згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 17.09.2019 року №392/9/13-01-10-01-12 складає 3570,84 гривень. Вказує, що зазначена сума податкового боргу виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0110421281 від 11.05.2018 року на суму 4080,00 грн., прийнятого на підставі акту перевірки №163/13-01-12-81/22368315 від 23.04.2018 року (залишок несплаченої суми 3531,96 грн.). Крім того, згідно зворотного боку облікової картки платника податків у відповідача наявна пеня у сумі 38,88 грн.

Позивач вказує, що на даний час суми податкових зобов`язань є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 08 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 28 січня 2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901826818010, явки уповноваженого представника в судове засідання, призначене на 28 січня 2020 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без участі від нього не надходило.

В судовому засіданні, яке відбулося 28 січня 2020 року суд заслухав усні пояснення представника позивача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задоволити.

Також суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно даних ІС Податковий Блок Товариства з обмеженою відповідальністю Віра у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків (а.с.6-7).

Відповідно до розрахунку суми позову про стягнення коштів з рахунків для погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Віра (а.с.5) та довідки Головного управління ДПС у Львівській області наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються Головним управлінням ДПС у Львівській області від 17.09.2019 року №392/9/13-01-10-01-12 (а.с.4) Товариство з обмеженою відповідальністю Віра станом на 12 вересня 2019 року має заборгованість в сумі 3570,84 гривень, а саме податок на додану вартість в сумі 3570,84 гривень.

Вказана заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0110421281 від 11.05.2018 року на суму 4080,00 грн., прийнятого на підставі акту перевірки №163/13-01-12-81/22368315 від 23.04.2018 року (залишок несплаченої суми 3531,96 грн.) (а.с.9).

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Віра у відповідача наявна пеня, залишок якої станом на 31.12.2018 року складає 38,88 грн. (а.с.8).

Відповідачу направлялась податкова вимога форми Ю від 29 травня 2018 року №62370-17 (а.с.15).

Докази, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем оскаржувались, у матеріалах справи відсутні, відповідно, визначені у них зобов`язання є узгодженими.

Відомості про сплату податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю Віра у матеріалах справи відсутні.

Вважаючи, що суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Судом встановлено, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Віра у сумі 3570,80 гривень з податку на додану вартість виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0110421281 від 11.05.2018 року на суму 4080,00 грн., прийнятого на підставі акту камеральної перевірки №163/13-01-12-81/22368315 від 23.04.2018 року (залишок несплаченої суми 3531,96 грн.).

Докази оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Тобто, сума 3570,80 гривень є узгодженою, однак у встановлені строки до бюджету не сплачена.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених вказаним Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Докази вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю Віра заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 3570,84 гривень в матеріалах справи відсутні.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 29 травня 2018 року №2370-17 усього на суму 3838,96 грн.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю Віра у розмірі 3570,84 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до Товариства з обмеженою відповідальністю Віра (вул. Боршівська, 33, м. Перемишляни, Львівська область, 81220) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках в сумі 3570,84 грн. - задоволити повністю.

Стягнути до бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю Віра (вул. Боршівська, 33, м. Перемишляни, Львівська область, 81220, код ЄДРПОУ 22368315) кошти, які знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 3570,84 гривень.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 06.03.2020 року.

Суддя Клименко О.М.