Рішення

від 06.03.2020 по справі 440/5213/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5213/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2019 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання протиправним та нечинним Рішення Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 29 травня 2019 року про затвердження "Положення про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради".

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що спірним рішенням відповідача затверджено Положення про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради, приписи якого суперечать вимогам кодифікованого нормативно-правового акта (Земельного кодексу України), а відтак порушують права позивача на отримання у власність земельної ділянки в розмірі, передбаченому Земельним кодексом України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

24 січня 2020 року до суду надійшов відзив Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на правомірність свого рішення. Зазначав, що підставою для обмеження передбаченого Земельним кодексом України розміру земельних ділянок, які можуть бути передані органом місцевого самоврядування громадянам у власність, стала відсутність достатньої кількості земель сільськогосподарського призначення на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що унеможливлює задоволення потреб усіх бажаючих реалізувати право на одержання земельної ділянки громадян /а.с. 19-21/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином; в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 17/.

Відповідач, будучи завчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд 03 березня 2020 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04 лютого 2019 року позивач звернувся до Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в с. Братешки на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району /а.с. 29/.

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідач рішенням тридцять шостої сесії сьомого скликання Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району від 29 травня 2019 року частково задовольнив заяву позивача, надавши гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства в с. Братешки на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району /а.с. 7/.

На звернення гр. ОСОБА_2 від 28 грудня 2019 року відповідач повідомив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в розмірі 0,5 га узгоджується з Положенням про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради, затвердженим Рішенням Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 29 травня 2019 року.

Позивач, не погодившись з правомірністю Рішення Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 29 травня 2019 року про затвердження" Положення про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради", звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частинами першою, третьою та четвертою Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Всупереч наведеним положенням Земельного кодексу України Положення про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради, затверджене Рішенням Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 29 травня 2019 року, містить приписи, які у порівнянні з вимогами спеціального кодифікованого нормативно-правового акта звужують та обмежують права громадян у сфері реалізації права на отримання у власність земельної ділянки.

Так, пунктом 1 Положення запроваджено черговість шляхом постановки на облік громадян, які зареєстровані та постійно проживають на території відповідача; пунктом 2 цього Положення визначено низку пільг щодо одержання земельних ділянок для окремих категорій громадян; пунктом 4 встановлено максимальні розміри земельних ділянок, які можуть бути передані окремим категоріям громадян, при цьому останні відрізняються від тих, що передбачені статтею 121 Земельного кодексу України.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що спірне Положення суперечить вимогам Земельного кодексу України, що є неприпустимим з огляду на принцип пріоритетності нормативно-правових актів.

Доводи відповідача про те, що на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району відсутня достатня кількість земель сільськогосподарського призначення для задоволення потреб усіх бажаючих отримати у власність земельні ділянки, в розмірах, передбачених Земельним кодексом України, а тому надавати дозволи на розробку проектів землеустрою у кількості, яка б задовольняла попит відповідач об`єктивно позбавлений можливості, - відхиляються судом з мотивів їх суперечності спеціальному кодифікованому нормативно-правовому акту.

Поряд із цим суд вважає за доцільне зауважити, що згідно висновків усталеної судової практики, зокрема, Верховного Суду: по-перше, до моменту внесення до державного земельного кадастру запису про реєстрацію речових прав на нерухоме майно за суб`єктом щодо певної земельної ділянки, остання вважається вільною; по-друге, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає достатніми правові підстави для визнання протиправним та нечинним Рішення Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 29 травня 2019 року про затвердження "Положення про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради", а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Братешки, Решетилівський район, Полтавська область, 38422, рнокпп НОМЕР_1 ) до Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району (вул. Центральна, 10, с. Лиман-Другий, Решетилівський район, Полтавська область, 38421, ЄДРПОУ 21044013) про визнання протиправним та нечинним рішення задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним Рішення Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 29 травня 2019 року "Про затвердження Положення про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської Другої сільської ради".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (с. Братешки, Решетилівський район, Полтавська область, 38422, рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району (вул. Центральна, 10, с. Лиман-Другий, Решетилівський район, Полтавська область, 38421, ЄДРПОУ 21044013).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова