Рішення

від 06.03.2020 по справі 620/39/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/39/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області до Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області до Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області щодо нарахування та виплати випускнику Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ; зобов`язати Відділ освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , у сумі 12162,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем, у порушення вимог статті 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , незважаючи на законодавчо встановлений обов`язок, протиправно не нараховано та не виплачено у 2019 році випускнику Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_1 , після закінчення навчального закладу, одноразову грошову допомогу, як випускнику навчального закладу, із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити зазначеній особі одноразову грошову допомогу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , випускник закладу загальної середньої освіти, який вступає на навчання до професійно-технічного або вищого навчального закладу, має право на комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошову допомогу у розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Учні та студенти, що навчалися або виховувалися у навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, мають право на одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку при працевлаштуванні. Враховуючи зазначене, з посиланням на листи Міністерства освіти і науки України, вважає, що спірна грошова допомога виплачується випускникам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, саме за умови їх працевлаштування. Оскільки ОСОБА_1 не було подано відповідачу заяви, паспорта і довідки про працевлаштування, то відсутні правові підстави для задоволення позову.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами при вирішенні спірного питання застосуванню підлягають саме норми Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , а не постанова, на яку посилається відповідач у відзиві на позов. Також вважає необґрунтованим посилання відповідача на листи Міністерства освіти і науки України, оскільки вони носять рекомендаційний характер.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є чинною та обов`язковою до виконання. Також вказує, що у своїй діяльності підконтрольний Міністерству освіти і науки України, а тому зобов`язаний керуватися листами, якими надаються роз`яснення того чи іншого законодавчого акту. Оскільки ОСОБА_1 після закінчення Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області вступив до Київського обласного вищого професійного училища харчових технологій ресторанного сервісу, то відповідно до вказаної постанови розмір виплати йому грошової допомоги має бути не менше 2,5 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Крім того наголошує, що випускник до навчального закладу не звертався та не подавав необхідних документів.

Позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких він наполягає, що, з урахуванням пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , яка прийнята до набрання чинності вказаним законом, діє у частині, що не суперечить цьому закону. Також позивач зазначив, що обов`язок відповідача щодо нарахування та виплати випускникам навчальних закладів із числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку є безумовним та не залежить від наявності звернень про виплату зазначеної грошової допомоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на первинному обліку Служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області як дитина, позбавлена батьківського піклування (мати - ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис від 20.08.2012 №10), батько - ОСОБА_3 позбавлений батьківських прав, згідно з рішенням Бородянського районного суду Київської області від 05.12.2012 у справі №1006/5122/12) (а.с.16,17,44-46,49-50).

Як вбачається з наказу Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області від 26.06.2019 №16 Про випуск учнів 11-го класу , на підставі рішення педагогічної ради від 26.06.2019 №10 випущено із закладу освіти і видано свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти звичайного зразка, зокрема, ОСОБА_1 (а.с.40).

ОСОБА_1 , як випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, після закінчення 11 класу Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, одноразова грошова допомога, передбачена статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку не виплачувалась, оскільки даний вид виплат не був закладений у районному бюджеті, а також через відсутність механізму такої виплати, що підтверджується листами Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області від 05.12.2019 №05-05/1319 та від 10.12.2019 №11-17/1347 (а.с.19,42).

Вважаючи, що відповідачем порушено вимоги законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а Службою у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави, Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом України від 13.01.2005 №2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон №2342-IV), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними в статті 1 Закону №2342-IV:

- дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

З аналізу вищенаведеного випливає, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено статтею 3 Закону №2342-IV, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до статті 4 Закону №2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону №2342-IV передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до вимог частини 7 статті 8 Закону №2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому частина 7 статті 8 Закону №2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався і інші. Отже сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14576/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина 2 статті 9 Закону №2342-IV).

Відповідно до статті 25 Закону №2342-IV порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону №2342-IV встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

З аналізу норм статей 25, 39-9 Закону №2342-IV випливає, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Відповідно до Статуту Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області (нова редакція), затвердженого рішенням 7 сесії 7 скликання Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області від 21.06.2018), засновником закладу освіти є Бобровицька міська рада Бобровицького району Чернігівської області. Уповноваженим органом засновника з питань освіти є відділ освіти Бобровицької міської ради (пункт 1.1) (а.с.26-35).

Згідно з пунктом 6.10 вказаного Статуту бухгалтерський облік здійснюється через централізовану бухгалтерію Відділу освіти Бобровицької міської ради.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про Відділ освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, затвердженого рішенням 7 сесії 7 скликання Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області від 21.06.2018 №218-7/VII), однією з основних функцій відділу освіти є здійснення керівництва закладами загальної, середньої, дошкільної та позашкільної освіти на підвідомчій території міської ради, зокрема, здійснення управління такими закладами (а.с.21-25).

Крім того, згідно з пунктом 3.1.3 вказаного Положення, Відділ освіти Бобровицької міської ради сприяє навчально-методичному, фінансовому та матеріально-технічному забезпеченню закладів загальної, середньої, дошкільної та позашкільної освіти.

Також, як випливає з листа Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області від 10.12.2019 №11-17/1347, до повноважень відділу освіти Бобровицької міської ради належить управління Кобижчанським ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Розпорядником бюджетних коштів, які виділяються на утримання навчальних закладів на підвідомчій території Бобровицької міської ради, є відділ освіти Бобровицької міської ради. Всі розрахунки та бухгалтерський облік навчальних закладів здійснює бухгалтерія відділу освіти Бобровицької міської ради (а.с.42).

Отже обов`язок щодо виплати даній категорії дітей грошової допомоги покладено на Відділ освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, як розпорядника бюджетних коштів.

Відповідач у відзиві на позов посилається та той факт, що оскільки ОСОБА_1 після закінчення Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області вступив до Київського обласного вищого професійного училища харчових технологій ресторанного сервісу, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування розмір виплати йому грошової допомоги має бути не менше 2,5 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Крім того наголошує, що випускник до навчального закладу не звертався та не подавав необхідних документів.

Разом з тим суд зауважує, що відповідачем не враховано частину 7 статті 8 Закону №2342-IV, яка встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом №2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-IV, згідно з якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті у розмірі 6 прожиткових мінімумів.

Також суд погоджується з твердженнями позивача, що, відповідно до Закону №2342-IV, обов`язок відповідача щодо нарахування та виплати випускникам навчальних закладів із числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку є безумовним та не залежить від наявності звернень таких осіб про виплату зазначеної грошової допомоги.

Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень (стаття 7 вказаного Закону).

Отже випускнику Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_1 , який закінчив навчання у 2019 році (наказ Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області від 26.06.2019 №16 Про випуск учнів 11-го класу ), мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку (з розрахунку 2027,00 грн.), тобто у сумі не менше 12162,00 грн.

Як вбачається з листа відповідача від 10.12.2019 №11-17/1347, ОСОБА_1 , як дитині, позбавленій батьківського піклування, після закінчення 11 класу Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області жодні допомоги не виплачувались (а.с.42).

Матеріали справи також не містять жодних доказів виплати ОСОБА_1 будь-якої одноразової грошової допомоги.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відділ освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області протиправно не нарахував та не виплатив випускнику Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , у сумі 12162,00 грн., чим порушив його права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що, у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області до Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області щодо не нарахування та невиплати випускнику Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати Відділ освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області нарахувати і виплатити випускнику Кобижчанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , у сумі 12162 (дванадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області (вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 02910114) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області (вул. Центральна, 331, смт. Бородянка, Київська область, 07802, код ЄДРПОУ - 33008111).

Відповідач: Відділ освіти Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області (вул. Франка, 1, м. Бобровиця, Бобровицький район, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ - 42265744).

Суддя В.В. Падій