Рішення

від 05.03.2020 по справі 826/5483/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Київ № 826/5483/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОСНАБ

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОСНАБ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0024051406 та від 05.01.2017 № 0000171406.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем невірно розраховано суму пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки помилково визначено кількість прострочених днів за спірними імпортними операціями.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду заперечення (відзив) на позовну заяву зазначаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до податкового законодавства, а кількість прострочених днів розрахована з урахуванням норм, чинних на момент виникнення дебіторської заборгованості.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОСНАБ та Обществом с ограниченной отвественностью Управляющая компания холдинга Бобруйскагромаш (резидент Республіки Білорусь) укладено договір від 22.02.2016 № 4030, предметом якого є постачання причепа самосвального тракторного за специфікаціями та за умов повної попередньої оплати.

Відповідно до специфікації № 2 до зазначеного договору позивачем здійснено на рахунок продавця попередню оплату:

- 06.04.2016 - 660 000,00 російських рублів,

- 19.04.2016 - 340 000,00 російських рублів,

- 02.08.2016 - 325 220,00 російських рублів.

Товар за специфікацією № 2 було поставлено відповідно до митної декларації від 18.11.2016 № IM40 418548.

У період з 10.11.2016 по 16.11.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОСНАБ з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічного контракту, за результатами якої складено акт від 23.11.2016 № 1077/26-15-14-06-03/39623728.

Перевіркою встановлено, що за договором від 22.02.2016 № 4030 позивач має прострочену дебіторську заборгованість, граничний термін погашення якої:

- за сумою 660 000,00 російських рублів, строк погашення - 05.07.2016,

- за сумою 340 000,00 російських рублів, строк погашення - 18.07.2016.

Також, перевіркою було встановлено порушення позивачем строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0024051406, яким застосовано до позивача пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 151179,21 гривня.

У подальшому, відповідачем проведено повторну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОСНАБ з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічного контракту, за результатами якої складено акт від 23.12.2016 № 1193/26-15-14-06-03/39623728, яким встановлено аналогічні порушення за період з 17.11.2016 по 18.11.2016 та на підставі чого прийнято податкове повідомлення рішення від 05.01.2017 № 0000171406, яким застосовано пеню у розмірі 2334,35 гривні.

Позивач, зазначаючи, що відповідачем невірно визначено дату набуття дебіторською заборгованості статусу простроченої, що призвело до невірного розрахунку пені, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.2014 № 185/94-ВР.

Частиною першою статті 2 Закону № 185/94-ВР визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Також, слід звернути увагу на частину четверту цієї статті, якою встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Сторонами не заперечується та підтверджується, що платежі за договором імпорту від 22.02.2016 № 4030 за товар згідно специфікації № 2 були здійснені позивачем 06.04.2016, 19.04.2016 та 02.08.2016, тоді як поставка товару відбулась 18.11.2016.

У спірний період строк розрахунків за імпортними операціями встановлювались декількома постановами Правління Національного банку України.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 № 140, яка діяла в період 05.03.2016 до 08.06.2016 за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З 09.06.2016 по 14.09.2016 діяла постанова Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342, відповідно до пункту 1 якої строк розрахунків складає також 90 днів.

Водночас, постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 до пункту 1 зазначеної вище постанови внесено зміни та встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Тобто строк розрахунків за імпортними операціями на умовах відстрочення поставки становив:

- у період з 05.03.2016 по 28.07.2016 - 90 днів,

- у період з 29.07.2016 по 18.11.2016 - 120 днів.

У даному випадку, станом на момент здійснення позивачем платежу на користь контрагента 06.04.2016 та 19.04.2016, строк розрахунків за операцією складав 90 днів та мав завершитись 05.07.2016 та 18.07.2016 відповідно.

Таким чином, станом на момент набрання чинності Постановою № 361, якою визначено строк проведення розрахунків - 120 днів, граничні терміни розрахунків за операціями 06.04.2016 та 19.04.2016 вже закінчились, а відповідні суми вже набули статусу дебіторської заборгованості.

Отже, у ході розгляду справи судом встановлено, що відсутні правові підстави для застосування строку проведення розрахунків 120 днів, оскільки як на момент здійснення позивачем платежу, так і на момент визначеного граничного терміну розрахунків, такий строк становив 90 днів, а тому відповідачем вірно розраховано суму днів прострочення та, відповідно, суму нарахованої пені.

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованими, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОСНАБ (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34, код ЄДРПОУ 39623728) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов