Постанова

від 03.03.2020 по справі 361/3400/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/3400/18

провадження № 22-ц/824/3404/2020

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мандерс до ОСОБА_1 про стягнення боргу та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ТОВ Мандерс звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зазначав, що між ТОВ Мандерс та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №126 від 23 листопада 2016 року виробництва меблів.

Свої зобов`язання щодо оплати 100% вартості комплекту меблів позивач виконав у повному обсязі. Однак відповідач, як продавець за вищевказаним договором, в порушення договірних зобов`язань не передав комплект меблів покупцю, в строки, передбачені договором, здійснивши передачу меблів лише частково.

З метою врегулювання спору позивачем 16 лютого 2018 року на адресу відповідача була направлена претензія №1 з вимогою сплатити грошові кошти за непоставлений товар, яка залишена без відповіді.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27 лютого 2018 року було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 60 000,00 грн, суму штрафу в розмірі 8000,00 грн, суму компенсації у розмірі 30740,00 грн, 3 % річних в розмірі 2863,56 грн, понесені втрати від інфляції у розмірі 19460,00 грн.

Рішенням Броварського районного суду міста Київ від 25 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мандерс , суму основного боргу у розмірі 60 000 грн, суму штрафу в розмірі 8000 грн, суму компенсації у розмірі 1290 грн, 3 % річних в розмірі 2863 грн 56 коп., понесені втрати від інфляції у розмірі 19460 грн.

Вирішено питання судового збору.

Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення було покладено докази без надання належної оцінки доводам відповідача.

Зазначає, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем жодним чином та за жодних тлумачень не можуть мати зобов`язального характеру, а відтак, положення глави 71 ЦК України не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Крім того, зазначив, що ця справа підсудна господарському суду.

03 лютого 2020 року до Київського апеляційного суду від Липовенко Г.В., яка діє в інтересах ТОВ Мандерс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач не послався на жодну норму чинного законодавства, яка б обґрунтувала його позицію. Відповідач зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача, але при цьому не зазначив, яким саме доводам місцевий суд не надав оцінки і в чому саме полягають порушення, які були допущені судом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Липовенко Г.В., яка діє в інтересах ТОВ Мандерс в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із доведеності підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

Зазначене узгоджується із викладеною у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №760/13915/18 правовою позицією.

Згідно із частиною 4 статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу вказаних норм прав убачається, що фізичні особи, які на час звернення з позовом не є підприємцями, можуть звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Припинення підприємницької діяльності позивача до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору поставки, укладеного між суб`єктами господарської діяльності. Тобто стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні.

Враховуючи, що у даній справі спір виник щодо належного виконання договору виробництва меблів № 126 від 23 листопада 2016 року, укладеного між ТОВ Мандерс та ФОП ОСОБА_1 , тому указаний спір має розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Відповідно до частини 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене слід стягнути із позивача на користь відповідача понесені останнім витрати по сплаті 2643,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 255, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мандерс (01004, місто Київ, вулиця Антоновича, 3, ЄДРПОУ 37165898) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні 00 копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба