Постанова

від 02.03.2020 по справі 520/10589/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 р.Справа № 520/10589/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.12.19 року по справі № 520/10589/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Харківській області №1285540/41708999, №1285539/41708999, № 1285537/41708999, № 1285538/41708999 від 20 вересня 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 02 вересня 2019 року, № 2 від 03 вересня 2019 року, № 3 від 05 вересня 2019 року, № 4 від 05 вересня 2019 року, які складено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" .

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" № 1 від 02 вересня 2019 року, № 2 від 03 вересня 2019 року, № 3 від 05 вересня 2019 року, № 4 від 05 вересня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач вказав на протиправність відмови у реєстрації податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Харківській області №1285540/41708999, №1285539/41708999, № 1285537/41708999, № 1285538/41708999 від 20 вересня 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 02 вересня 2019 року, № 2 від 03 вересня 2019 року, № 3 від 05 вересня 2019 року, № 4 від 05 вересня 2019 року, які складено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" .

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" № 1 від 02 вересня 2019 року, № 2 від 03 вересня 2019 року, № 3 від 05 вересня 2019 року, № 4 від 05 вересня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" (вул. Малиновського, буд. 3,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 41708999) судові витрати у розмірі 3842 грн. ( три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" (вул. Малиновського, буд. 3,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 41708999) судові витрати у розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що основними видами діяльності ТОВ "СП МЄССАГА", згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відкритому ресурсі офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) є: код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Для здійснення своєї діяльності ТОВ «СП МЄССАГА» орендує приміщення під офіс за адресою: м. Харків, вул. Малиновського, буд. 3 у ТОВ «САУЛЄ» на підставі Договору суборенди № 30/2017 та складське приміщення у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди № 2-ОСП від 02 липня 2018 року.

17 жовтня 2018 року між ТОВ «СП МЄССАГА» та ТОВ «ТД АГРО-АЛЬЯНС» було укладено договір - купівлі продажу № АА 171001-С, предметом якого був товар - соняшник у кількості відповідно до додатку № 7 - 42, 30 тон, додатку № 8 - 44, 92 тон та додатку № 9 - 49,140 тон.

З метою виконання умов договору № АА 171001-С ТОВ «СП МЄССАГА» придбав у ТОВ «ЗБУТ СЕРВІС» на підставі укладеного договору поставки № П-2018/03-01 та додатку № 6 до нього, товар - соняшник.

Відповідно до умов договору № П-2018/03-01 поставка товару здійснювалася на умовах EXW (франко - склад постачальника).

Позивач з метою отримання товару від ТОВ «ЗБУТ СЕРВІС» замовив у ТОВ «ЛАЙНТРАНС» транспортні послуги по перевезенню вантажів на підставі договору №ЛТ 01/08 на транспортне обслуговування від 01 серпня 2018 року, про що свідчать акти надання послуг: № 10/08-01 від 10 серпня 2019 року; № 11/08-01 від 11 серпня 2019 року; № 13/08-01 від 13 серпня 2019 року, № 13/08-02 від 13 серпня 2019 року.

Таким чином, отримання товару від ТОВ «ЗБУТ СЕРВІС» та його відвантаження на склад позивача за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Кутова, 5 здійснювалося ТОВ "ЛАЙНТРАНС".

ТОВ «ЗБУТ СЕРВІС» виконало покладені на нього обов`язки та здійснило поставку товару відповідно до договору № П-2018/03-01 про що свідчать: видаткові накладні № 100801 від 10 серпня 2018 року; № 110801 від 11 серпня 2018 року; № 130801 від 13 серпня 2018 року; № 130802 від 13 серпня 2018 року; товарно - транспортні накладні № 103651 від 10 серпня 2018 року; № 103652 від 11 серпня 2019 року; № 033560 від 13 серпня 2018 року; № 103653 від 13 серпня 2018 року.

За результатами фінансово - господарських операцій ТОВ «ЗБУТ СЕРВІС» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні: № 5 від 10 серпня 2018 року, № 6 від 11 серпня 2018 року, № 7 від 13 серпня 2018 року, № 8 від 13 серпня 2018 року, про що свідчать квитанції № 9169394169, № 9169401110, № 9169409186, № 9169404595.

ТОВ «СП МЄССАГА» в свою чергу здійснило оплату поставленого товару, про що свідчить: платіжне доручення № 15 від 10 серпня 2018 року та виписка з банківського рахунку.

ТОВ «СП МЄССАГА» виконало покладені на нього обов`язки за договором № АА 171001-С та здійснило поставку ТОВ «ТД АГРО-АЛЬЯНС» про, що свідчать: рахунок на оплату № 2 від 02.09.2019 року, видаткова накладна № 020901 від 02 вересня 2019 року на суму 341 868, 60 грн.; товарно-транспортні накладні № 726407 від 02 вересня 2019 року, № 726408 від 02 вересня 2019 року; рахунок на оплату № 3 від 03 вересня 2019 року; видаткова накладна № 030901 від 03 вересня 2019 року на суму 175 881, 60 грн.; товарно-транспортна накладна № 726433 від 03 вересня 2019 року; рахунок на оплату № 4 від 05 вересня 2019 року; видаткова накладна № 050901 від 05 вересня 2019 року на суму 246 177, 72 грн.; товарно-транспортна накладна № 726434 від 05 вересня 2019 року; видаткова накладна № 050902 від 05 вересня 2019 року на суму 150971,76 грн.; товарно-транспортна накладна № 726435 від 05 вересня 2019 року.

У зв`язку з виникненням податкового зобов`язання, позивачем складено податкові накладні та надіслано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1 від 02 вересня 2019 року на суму 341 868, 60 грн. в тому числі ПДВ 56 978, 10 грн; № 2 від 03 вересня 2019 року на суму 175 881, 60 грн. в тому числі ПДВ 29 313, 60 грн; № 3 від 05 вересня 2019 року на суму 246 177,72 грн. в тому числі ПДВ 41 029, 62 грн; № 4 від 05 вересня 2019 року на суму 150 971, 76 грн. в тому числі ПДВ 25 161, 96 грн.

Як вбачається із квитанцій № 9199017536 від 04 вересня 2019 року, № 9205759952, № 9205745834 та № 9205758530 від 11 вересня 2019 року, вказані податкові накладні прийняті, однак їх реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних суб`єктом владних повноважень вказано наступне: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/PK в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. »

Позивачем надіслано пояснення стосовно вказаних накладних № 1 від 02 вересня 2019 року, № 2 від 03 вересня 2019 року, № 3 від 05 вересня 2019 року, № 4 від 05 вересня 2019 року, що підтверджується повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та надано документи первинного бухгалтерського обліку.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято Рішення № 1285540/41708999, №1285539/41708999, № 1285537/41708999, № 1285538/41708999 від 20 вересня 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 02 вересня 2019 року, №2 від 03 вересня 2019 року, №3 від 05 вересня 2019 року, №4 від 05 вересня 2019 року, які за наслідками адміністративного оскарження були залишені без змін.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В такій редакції пункт 201.16 викладений згідно із Законом України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році .

Пунктом 7 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 01 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Відповідно до пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5 Порядку №117).

Відповідно до положень пунктів 6, 7 цього Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку або коли податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого підприємство внесено до переліку ризикових платників.

В період складання позивачем спірних податкових накладних (вересень 2019 року) критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Такі критерії ризиковості здійснення операцій були визначені та затверджені листом В.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 р.

Пунктом 1.6 вказаних критеріїв надано вичерпний перелік критеріїв, що дає підстави для визначення ризиковості платника податків.

Так, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п. 2.1 вказаних критеріїв, податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать матеріали справи, в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 05.11.2018.

Колегія суддів враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вказане також пов`язується і з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).

Зважаючи на наведене, за відсутності нормативно-правового акта, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, не мало правового підґрунтя.

При цьому, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, постанові від 30 липня 2019 року у справі №200/14026/18-а.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У правовідносинах, з приводу яких подано позов, виходячи з початкового порушення принципів правової визначеності та передбачуваності зупиненням реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, як подальша реалізація названих зупинень, не відповідають вимогам статті 2 КАС України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як свідчать матеріали справи, після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були подані документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такими документами, в силу п.14 Порядку №117 є договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Проте, у спірних рішеннях комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації таких податкових накладних фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

При цьому, колегією суддів встановлено, що подані Товариством для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, комісія регіонального рівня, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Також колегією суддів були враховані висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року №826/4475/16.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і податковий орган, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 520/10589/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Старостін Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 06.03.2020 року