Постанова

від 02.03.2020 по справі 810/4350/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4350/18 Головуючий у 1 інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Собківа Я.М.

Шурка О.І.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БАСТІОН-М" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "БАСТІОН-М" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "БАСТІОН-М" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 796760/33458505 від 14.06.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 06.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "БАСТІОН-М" № 21 від 06.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичної подачі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області №796760/33458505 від 14.06.2018 р. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне підприємство "БАСТІОН-М" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки не відповідає принципу обгрунтованості рішення субєкта владних повноважень.

18 лютого 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Приватного підприємства "БАСТІОН-М" надійшло клопотання про врахування додаткових відомостей.

24 лютого 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДФС у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП "БАСТІОН-М" зареєстроване як юридична особа 06 квітня 2005 р. (код ЄДРПОУ 33458505), що підтверджується випискою ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ, є електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21); діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10); обслуговування систем безпеки (код КВЕД 80.20); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (основний, код КВЕД 42.22). Підприємство розташовано у с.Рожівка Броварського району Київської області по вул. Жовтневої Революції, буд. 25.

07 червня 2017 року, між позивачем та ТОВ "ЕКСІМ ТРЕЙД ТРАНС ФУД" було укладено договір підряду та локального кошторису на монтаж системи охоронної сигналізації, який є додатком № 1 до договору підряду № М/17-34 від 07 червня 2017 року. За умовами цього договору позивач прийняв на себе зобов`язання виконати роботу з монтажу та налагодження систем охоронної сигналізації на об`єкті замовника - ТОВ "Ексім трейд транс фуд".

По закінченню виконання вказаних робіт, 06 березня 2018 року, був складений акт № 1 приймання-передачі робіт на загальну вартість 73 712,10 грн., в тому числі ПДВ 12 285,35 грн.

Вказана сума була перерахована на поточний рахунок ПП "Бастіон-М" у якості оплати за виконану роботу, що підтверджується копіями рахунку на оплату № 1111 від 30 червня 2017 року та платіжним дорученням № 1916 від 06 березня 2018 року, а також, випискою руху бухгалтерських документів по регістрам позивача.

На виконання пункту 201.1 статті 201 ПКУ, позивачем по вищезазначеній операції була складена 06 березня 2018 року податкова накладна №21 на загальну суму 73 712,10 грн., яка була направлена для реєстрації в ЄРПН.

Згідно квитанції № 1 від 26 березня 2018 року, реєстрація податкової накладної № 21 від 06 березня 2018 року на суму 73 712,10 грн., була зупинена з визначенням причини: відповідає вимогам пп.1.6; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У подальшому, через сервіс Електронний кабінет платника податків на веб-сайті ДФС України позивачем надіслано податковому органу повідомлення № 1 від 12 червня 2018 року щодо подачі ним пояснень та копій документів, підтверджуючих проведення господарської операції, дозвільних документів, а також, документів на підтвердження виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріалів та обладнання, які в подальшому були використані в процесі виконання монтажних робіт за договором підряду, а саме: копії: договору поставки № 296 від 12.12.2017 р.; ліцензії ПС Серії АЕ № 184344; акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт та витрат від 06.03.2018 р.; подорожнього листу службового автомобіля № 03-РТ/18 за березень 2018 р. на автомобіль RENAULT TRAFIC, банківської виписки від 06.03.2018 р. ПАТ "АСВІО Банк"; договору підряду №М/17-34 від 07.06.2017 р.; виписки руху документів по регістрам позивача: реалізація товарів і послуг БМ 000000291 від 06.03.2018 р.; податкової накладної № 21 від 06.03.2018 р.; видаткових накладних № РН-000231 від 29.09.2016 р., №РН-00012227 від 27.12.2017 р., № РН-0000371 від 08.08.2017 р.; квитанції № 1 до податкової накладної № 21 від 06.03.2018 р.; наказу № 19 від 01.02.2018 р. "Про закріплення автотранспорту за працівниками"; виписки руху документів по регістрам: "Платіжне доручення вхідне БМ000000304 від 06.03.2018 р.; договору оренди автомобіля RENAULT TRAFIC №ОА/2018-0.2.1 від 01.02.2018 р.; довідки з ЄДРПОУ; наказу № 24 від 02.03.2018 р. "Про штатний розпис"; видаткової накладної № РН-01123 від 22.11.2017 р.; наказу № 18 від 01.02.2018 р. "Про оренду автомобіля"; видаткових накладних № РН-000131 від 16.02.2018, № ІБ-17798 від 31.10.2017; наказу № 5 від 02.01.2018 р. "Про введення в дію нової форми подорожнього листа"; видаткових накладних № РН-000559 від 12.12.2017, РН-0001508 від 30.08.2017 р.; наказу № 10 від 05.01.2018 р. "Про відповідального за технічне обслуговування на об`єктах", подорожнього листу службового автомобіля № 08-В/17 за серпень 2017 р. на автомобіль RENAULT LOGAN, видаткової накладної № ІБ-00009223 від 19.05.2017 р.; подорожнього листу службового автомобіля № 09-Б/17 за вересень 2017 р. на автомобіль RENAULT LOGAN; видаткової накладної № РН -000772 від 16.08.2017 р.; подорожнього листу службового автомобіля № 12-Г/17 за грудень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; видаткової накладної № РН-0001306 від 26.10.2017 р.; подорожнього листа службового автомобіля № 09-Г/17 за вересень 2017 р. на автомобіль ГАЗ 2752; подорожнього листа службового автомобіля № 10-Б/17 за жовтень 2017 р. на автомобіль RENAULT LOGAN; подорожнього листу службового автомобіля № 08-Г/17 за серпень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; рахунку на оплату № 1111 від 30.06.2017 р.; подорожнього листу службового автомобіля № 10-Г/17 за жовтень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; подорожнього листа службового автомобіля № 12-В/17 за грудень 2017 р. на автомобіль RENAULT LOGAN; договору оренди транспортного засобу ГАЗ від 16.10.2014 р.; договору оренди автомобіля RENAULT LOGAN № ОА/2017-2.2 від 01.02.2017 р.

Однак, Комісією відповідача, 14 червня 2018 р. прийнято рішення №796760/33458505, в якому визначено таку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної від 06.03.2018 р. № 21, як ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи це рішення необґрунтованим, позивач подав скаргу через Єдине вікно подання електронних документів ДФС України з приєднаними до неї поясненнями та копіями витребуваних документів.

Проте, рішенням № 21105/33458505/2 від 27 липня 2018 року Комісії з питань розгляду скарг ДФС України скаргу ПП "Бастіон-М" було залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Київській області від 14 червня 2018, без змін.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В силу п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

В силу п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється (п. 7 Порядку №117).

Згідно з п. 10 Порядку №117, зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 12 Порядку № 117 визначено, що, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 13 Порядку №117).

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

В силу п. 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно приписів п. 18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до п. 19 Порядку №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку №117).

Згідно п. 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом зроблено висновок про відповідність податкової накладної Приватного підприємства "БАСТІОН-М" № 21 від 06.03.2018 року вимогам пп.1.6; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Податковим органом у даній квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної підприємства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку.

Разом з цим, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку №117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Колегія суддів зазначає, що, виходячи з норм пунктів 6-7 Порядку №117, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється у випадку відповідності платника податку - критеріям ризиковості платника податку або відповідності податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної свідчать, що податковим органом, з порушенням Порядку №117, застосовано до податкових накладних критерії ризиковості платника податку.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку колегії суддів, контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Колегія суддів звертає увагу на те, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14 червня 2018 р. №796760/33458505 підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 06.03.2018 р. № 21 було ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (Т. 1, а.с. 20-21).

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що позивачем на підтвердження правомірності виписання податкової накладної надано копії документів, що підтверджують проведення господарської операції.

Так, ТОВ "Бастіон-М", на виконання умов договору підряду № М/17-34 від 07.06.2017 р., виконало монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації ТОВ "Ексім трейд транс фуд", про що 06.03.2018 р. був складений акт № 1 приймання виконаних робіт на загальну вартість 73 712,10 грн., в тому числі ПДВ 12 285,35 грн. та отримано ТОВ "Бастіон-М" оплату за монтаж охоронної сигналізації в розмірі 73 712,10 грн. в тому числі ПДВ 12 285,35 грн., що підтверджується банківською випискою позивача за 06.03.2018 та платіжним дорученням № 1916 від 06.03.2018 р.

Факт того, що після укладення договору підряду з ТОВ "Ексім трейд транс фуд" позивач здійснював монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації також підтверджується, в тому числі, локальним кошторисом на монтаж системи охоронної сигналізації на об`єкті ТОВ "Ексім трейд транс фуд" за адресою: м.Київ, вул.Мілютенка, 7Б (а.с. 34); рахунком на оплату № 1111 від 30.06.2017 р. за монтажні та налагоджувальні роботи системи охоронної сигналізації (а.с. 35); випискою з поточного рахунку № 2600-8-569750001 позивача (а.с. 37); вхідним платіжним дорученням № БМ000000304 від 06.03.2018 р. на загальну суму 73 712,10 грн. (а.с. 38); випискою з регістру відомостей позивача щодо реалізації товарів та послуг за платіжним дорученням №БМ000000304 від 06.03.2018 р. (а.с. 39-40); договорами поставок № Т/17-6/41, 283, 296, 14 від 06.06.2017 р., 08.11.2017 р., 12.12.2017 р., 05.02.2018 р. про придбання ПП "Бастіон-М" продукції (кабелів, відеокамер, відеореєстратору та ін.), необхідної йому для подальшого здійснення монтажних робіт та налагодження охоронної сигналізації (а.с. 54-55, 62-63, 70-71, 78-79; відповідними видатковими накладними про придбання товару (а.с. 57, 65, 73, 81, 87, 93, 99, 102, 110), рахунками-фактурами (56, 64, 72, 80, 86, 92, 98), податковими накладними (а.с. 58-59, 66-67, 74-75, 82-83, 88-89, 94-95, 103-105, 145-146, 148-149, 151-152, 154-155, 157, 159, 161, 163-164, 166, 168, 170-171), рахунками на оплату товарів (а.с. 101, 109) та платіжними дорученнями (а.с. 61, 69, 77, 85, 91, 97, 107, 108, 111); договорами оренди автомобілів № ОА/2017-2.2 від 01.02.2017 р., № ОА/2018-02.1 від 01.02.2018 р., № 1938 від 16.10.2014 р. (а.с. 118-121, 122-126, 127-128); наказами ПП "Бастіон-М" про оренду автомобілів від 01.02.2018 р., закріплення автотранспорту за працівниками від 01.02.2018 р., про призначення відповідального за технічне обслуговування на об`єктах від 05.01.2018 р. (а.с. 112, 113, 114-115, 116); штатним розписом ПП "Бастіон-М" за 2018 (а.с. 117); подорожніми листами службових автомобілів (а.с. 129-144).

На думку колегії суддів, вказаними документами повністю підтверджено факт реальності господарської операції, проведеної позивачем, за результатом якої було складено податкову накладну та направлено до контролюючого органу.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 червня 2018 року № №796760/33458505 є формальним та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому, не може бути визнане законними та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14 червня 2018 року № №796760/33458505 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог апелянта про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та задоволення позову шляхом скасування саме рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області від 14 червня 2018 року № №796760/33458505, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Із оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що предметом розгляду у суді було саме рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14 червня 2018 року № №796760/33458505.

Позивач має право звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про виправлення описки у рішенні, якщо вважає, що назву органу, що прийняв таке рішення вказано не вірно.

Разом з цим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну є формою втручання в дискриційні повноваження відповідача.

Так, позивач просив зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "БАСТІОН-М" № 21 від 06.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичної подачі.

Колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, судом першої інстанції лише скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної , при цьому, судом не приймалося рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому, відповідно до Порядку №1246, у ДФС не має обов`язку зареєструвати податкову накладну позивача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 18.09.2019 р. у справі №826/6528/18 зазначено, що: … належним способом відновлення порушеного права платника податків є зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну .

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Однак, відповідно до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 р. № 1246 (Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v.UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v.Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v.Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Колегія суддів, також, враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним.

Отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної від 06 березня 2018 року № 21 в Єдиному реєстрі податкових накладних і задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково частково задоволеннив позовних вимог Приватного підприємства "БАСТІОН-М", а тому, постанова суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БАСТІОН-М" задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "БАСТІОН-М" від 06 березня 2018 року №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Приватного підприємства "БАСТІОН-М" (07414, Київська область, Броварський район, с. Рожівка, вул. Жовтневої революції, 25, код ЄДРПОУ 33458505) судові витрати в загальному розмірі 4 405 (чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп.

В решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Собків Я.М.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2020 р.