Постанова

від 19.02.2020 по справі 539/1086/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 539/1086/17

провадження № 61-8584св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Полтавська обласна благодійна організація Спілка Самаритян ,

відповідачі: Лубенська міська рада, публічне акціонерне товариство Українська залізниця , Полтавська обласна державна адміністрація,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Полтавської обласної благодійної організації Спілка Самаритян на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у складі судді

Гудкова С. В. від 14 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Триголова В. М., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М., від 25 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Полтавська обласна благодійна організація Спілка Самаритян (далі - ПОБО Спілка Самаритян , благодійна організація) звернулася до суду з позовом до Лубенської міської ради, публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - ПАТ Українська залізниця ), Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що благодійна організація є власником будівель та споруд загальною площею 456,5 кв. м, розташованих на першому провулку вулиці Метеорологіної, 4 у м. Лубни Полтавської області , однак питання щодо користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ця нерухомість, залишилося не вирішеним.

Посилаючись на положення статей 120, 125, 141-143 ЗК України, позивач просив зобов`язати Лубенську міську раду повернути право постійного користування земельною ділянкою власнику зазначених будівель та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою в постійне користування земельною ділянкою площею 0,7441 га ПОБО Спілка Самаритян .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

від 14 вересня 2017 року у задоволенні позову ПОБО Спілка Самаритян відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що користувачем спірної земельної ділянки є ПАТ Південна залізниця , що підтверджується державним актом на право постійного користування землею, який у судовому порядку недійсним не визнавався та таких вимог позивач не заявляв, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПОБО Спілка Самаритян відхилено, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня

2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Вважав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ПОБО Спілка Самаритян просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, відповідно до яких при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. Таким чином, до позивача, як власника будівель та споруд, які розташовані на першому провулку

вулиці Метеорологічної, 4 у м. Лубни Полтавської області , у силу приписів закону перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена зазначена нерухомість, а тому суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року від Лубенської міської ради Полтавської області та

ПАТ Українська залізниця надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких відповідачі посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 12 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Полтавська обласна благодійна організація Спілка Самаритян є юридичною особою та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником будівель та споруд загальною площею 456,5 кв. м, розташованих на першому провулку вулиці Метеорологічної, 4 у м. Лубни Полтавської області . Підставою виникнення права власності є рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2016 року у справі № 539/673/16-ц (а. с. 10).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ № 002289 на підставі рішень Лубенської міської ради від 25 квітня та 22 травня 2002 року Статутному територіально-галузевому об`єднанню Південна залізниця було надано у постійне користування 82,0529 га землі з цільовим призначенням - землі залізничного транспорту. В загальну площу вищезазначеної земельної ділянки входить і спірна земельна ділянка

4 (дитячий садок), площею 0,7441 гектара, на якій розташована нерухомість, належна позивачу.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПОБО Спілка Самаритян здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла

до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Визначення належності справи суду певної юрисдикції здійснюється за правилами, чинними на час звернення з позовом до суду, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних,земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналогічна норма міститься й у статті 19 чинного ЦПК України.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Статтями 1 , 12 ГПК України (в редакції чинній на час пред`явлення позову) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України , а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.

Стаття 4 ГПК України передбачає право юридичної особи на звернення до господарського суду.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України , ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

За змістом пункту 6 частини першої статті 12 ГПК України (в редакції чинній на час пред`явлення позову) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Отже для визначення юрисдикції цього спору слід керуватися критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Спори, що виникають між юридичними особами та органами державної влади при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб`єктним складом підвідомчі господарським судам.

За статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України Про благодійну діяльність та благодійні організації благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПОБО Спілка Самаритян (код - 35010997) з

2007 року є юридичною особою, видами діяльності якої є надання інших послуг із забезпеченням проживання; надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання.

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів (частина третя статті 3 ГК України).

Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України ) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.

Вирішуючи позов ПОБО Спілка Самаритян , яка є юридичною особою приватного права та здійснює діяльність щодо надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання та іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, суди не надали оцінки тій обставині, що благодійна організація заявила вимогу до органів державної влади та місцевого самоврядування (Лубенська міська рада, Полтавська обласна державна адміністрація) та суб`єкта господарювання (ПАТ Українська залізниця ) про визнання права постійного користування земельною ділянкою, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про відмову в позові ПОБО Спілка Самаритян , оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції господарських судів України, тому провадження у вказаній справі необхідно закрити.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 915/1674/15 (провадження № 12-276гс18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до приписів статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 256, 400 , 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавської обласної благодійної організації Спілка Самаритян задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

від 14 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 рокускасувати.

Провадження у справі за позовом Полтавської обласної благодійної організації Спілка Самаритян до Лубенської міської ради, публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою закрити.

Повідомити заявникові, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович