Ухвала
від 05.03.2020 по справі 826/10149/18
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10149/18

УХВАЛА

05 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БВТ-Україна до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року вперше подану апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із несплатою судового збору.

Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року, ГУ ДФС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, всупереч вимог ст. 296 КАС України до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Як зазначається скаржником у поданому до суду клопотанні про продовження строку на усунення недоліків, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС у м. Києві отримало 23 січня 2020 року.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року задоволено клопотання відповідача та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії ухвали, яку було отримано останнім 18 лютого 2020 року, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу на супровідному листі від 17 лютого 2020 року.

На виконання вимог даної ухвали відповідачем до суду подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, апелянтом направлено до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно у зв`язку із тривалістю процедури його сплати. Крім іншого, у клопотанні підкреслено, що ГУ ДФС у м. Києві вчинювалися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем 26 лютого 2019 року, що підтверджується розпискою представника ГУ ДФС у місті Києві на зворотній стороні останньої сторінки рішення суду першої інстанції (том 6, сторінка 35), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів 25 березня 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 26 грудня 2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вдруге ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду апеляційної інстанції більше ніж через пів року після постановлення ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Посилання ГУ ДФС у м. Києві на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту. При цьому, визнання судом необгрунтованою заяви ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду унеможливлює розгляд заявленого останнім клопотання про продовження строків для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БВТ-Україна до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Дата ухвалення рішення05.03.2020
Оприлюднено10.03.2020

Судовий реєстр по справі —826/10149/18

Ухвала від 27.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 05.03.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 17.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 21.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 07.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ісаєнко Юлія Анатоліївна

Ухвала від 20.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ісаєнко Юлія Анатоліївна

Рішення від 07.02.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 25.09.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 05.07.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні