Рішення

від 20.12.2019 по справі 448/1692/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1692/18

Провадження № 2/448/157/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері позивачки ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно - земельна ділянка (середня земельна частка) площею 1,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №2878, виданого 30.04.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за НОМЕР_3.

Зазначає, що саме дочка спадкодавця ОСОБА_2 - позивачка ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги спадкування за законом фактично прийняла дану спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, однак через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право власності на зазначену земельну ділянку вона позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги, згідно якого її інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської областів судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить здійснювати судовий розгляд даної справи у його відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/436 та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (заповіти/спадкові договори) від 05.08.2019р. №57105376 та №57105379, з яких слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальній конторі не заводилися, заповіт вказаною особою не складався. Просив здійснювати судовий розгляд даної справи у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", "Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК України в редакції 1963 року.

До складу спадщини ОСОБА_2 входить право на земельну ділянку площею 1,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №2878, виданого 30.04.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за НОМЕР_3.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 та у відповідності до вимог ст.529 ЦК України 1963 року - спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, що відкрилась внаслідок її смерті.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, за №335 від 13.04.2018р. після смерті ОСОБА_2 в управління її спадковим майном вступила дочка ОСОБА_1 , яка доглядала за житловим будинком, обробляла земельну ділянку. Тобто, в силу ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що належало спадкодавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_2 право на спірну земельну ділянку успадкувала саме ОСОБА_1 , позивачка по справі.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину спадкодавця ОСОБА_2 , окрім позивачки ОСОБА_1 , судом не встановлено.

В той же час, через відсутність правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: повідомленням Мостиського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області про наявність актового запису про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ в„– 2878, виданого 30.04.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за НОМЕР_3; листами-повідомленнями з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області та Львівського державного нотаріального архіву; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (заповіти/спадкові договори) від 05.08.2019р. №57105376 та №57105379; копіями паспорта, свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження позивачки ОСОБА_1 ; довідками, виданими виконкомом Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, за №392 від 02.05.2018р. та за №335 від 13.04.2018р.; іншими матеріалами справи.

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачки на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за нею (позивачем) права на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить право на зазначену земельну ділянку; право ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку було посвідчене Сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку), виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою права на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, ч.3 ст.200 , ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №2878, виданого 30.04.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за НОМЕР_3.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , уродженка с.Мокряни Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Маломокрянська сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81385, с.Малі Мокряни, вул.Погулянка, 3 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04372017.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак