Рішення

від 04.12.2019 по справі 448/1557/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1557/19

Провадження № 2/448/770/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 1,2391 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482800:14:000:0018), розташована на території Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №565625 від 26.08.2005р.

Вказує, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя всім своїм майном розпорядилася, склавши заповіт на користь дітей: сина ОСОБА_1 і дочки ОСОБА_2 (позивачів). Покликається на те, що позивачі у встановленому законом порядку прийняли дану спадщину, факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час її смерті.

Зазначає, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на зазначену спірну земельну ділянку позивачі позбавлені можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці на спірну земельну ділянку, розташовану на території Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті їхньої матері ОСОБА_3 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого їх інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги своїх довірителів, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що позов визнає та просить розглядати дану цивільну справу у його відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/755; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462933, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.11.2019р. №58462944, з якої слідує, що спадкодавець ОСОБА_3 28.05.2002р. склала заповіт, посвідчений в Зав`язанцівській сільській раді Мостиського району. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входить земельна ділянка площею 1,2391 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482800:14:000:0018), розташована на території Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №565625 від 26.08.2005р.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 28.05.2002 року склала заповіт, яким усе свої майно заповіла своїм дітям: синові ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_2 (позивачам). Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №14, у спадковому реєстрі за №40849211.

Згідно повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 02.12.2019р. за №01-16/755 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462933 відомо, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої 08.08.2019р. виконавчим комітетом Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області за №922, спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживали її діти - син ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2 (позивачі).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачі не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України, позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_3 , та які б прийняли таку, судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтва про смерть та заповіту спадкодавця ОСОБА_3 ; довідкою, виданою 08.08.2019р. виконавчим комітетом Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області за №922 про склад сім`ї спадкодавця ОСОБА_3 на час її смерті; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) від 25.11.2019р.; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №565625 від 26.08.2005р.; копіями сторінок паспортів позивачів по справі; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за нею (позивачкою) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 ; вони у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняли дану спадщину; інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить зазначена земельна ділянка; право власності на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачами спосіб захисту їхніх порушених прав як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачів, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері (спадкодавця) ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 1,2391 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482800:14:000:0018), розташовану на території Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №565625 від 26.08.2005р.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 1,2391 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482800:14:000:0018), розташовану на території Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №565625 від 26.08.2005р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженець с.Костильники Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженка с.Костильники Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Зав`язанцівська сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81384, с. Зав`язанці, вул.Сонячна, 2а Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04371453.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак