Рішення

від 19.12.2019 по справі 448/784/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/784/19

Провадження № 2/448/511/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на середню земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно, а саме: середня земельна частка (пай) площею 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на яку останній мав право як член колективного сільськогосподарського підприємства ім.Сагайдачного Золотковицької сільської ради Мостиського району та особа, яка включена до списків осіб, що мали право на земельну частку (пай) по даному підприємству, однак сертифікату не отримав, оскільки помилково був пропущений в основних списках на одержання сертифікатів.

Зазначає, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкували його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (позивач) як спадкоємці першої черги спадкування за законом, вступивши в управління та володіння спадковим майном, тобто кожен по 1/2 частці.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець ОСОБА_3 (матір позивача), яка за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 (позивачу).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті, входить право на 1/2 частину середньої земельної частки (паю) площею 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке остання ( ОСОБА_3 ) успадкувала після смерті його смерті.

Стверджує, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом у встановленому законом порядку прийняв дану спадщину, факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_3 на час її смерті та поданою до нотаріуса заявою про прийняття спадщини.

Зазначає, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право на зазначену земельну ділянку, позивач позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті його батьків ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься Ордер про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що просить розглядати справу за позовом ОСОБА_1 у його відсутності; щодо задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/359 від 02.07.2019р.; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) №56691197 і №56691207 від 01.07.2019р., згідно яких після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, заповіт ним не складався; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №56691169 від 01.07.2019р., з якої слідує, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №906/2016 та така знаходиться на зберіганні у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №56691180 від 01.07.2019р., з якої відомо, що спадкодавець ОСОБА_3 09.03.2006р. склала заповіт, посвідчений в Золотковицькій сільській раді Мостиського району; а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995року за №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п.2 вказаного Указу, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994року №666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК (2768-14).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Статтею 3 Указу Президента України за №666/94 від 10.11.1994року Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Встановлено, що ОСОБА_2 був членом КСП ім.Сагайдачного Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

В ході роздержавлення і приватизації земель КСП ім.Сагайдачного Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області протоколом засідання приватизаційної комісії Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 27.03.1996р. було схвалено проект роздержавлення і приватизації земель КСП ім.Сагайдачного, визначено кількість осіб, які мають право на середню земельну частку та розмір середньої земельної частки. Ухвалою ІІІ сесії ІІ-го скликання Золотковицької сільської ради №4 від 16.06.1995р. затверджено списки осіб, які мають право на середню земельну частку та відповідно розміри таких часток. Однак ОСОБА_2 (батько позивача) за життя не отримав сертифікату про право на середню земельну частку (пай) із земель вказаного КСП, так як був помилково пропущений в основних списках осіб.

В подальшому, на засіданні приватизаційної комісії 27.07.2018р. було вирішено виділити ОСОБА_2 середню земельну частку (пай) розміром 2,68га із земель колгоспу ім.Сагайдачного, що підтверджується витягом з протоколу засідання приватизаційної комісії від 27.07.2018р., затвердженого рішенням 18 сесії 7 скликання Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області №18 від 05.11.2018р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 набув право на середню земельну частку (пай) із земель КСП ім.Сагайдачного розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах, однак за життя такий не отримав відповідного сертифікату.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", ЗУ Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК Української РСР 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 помер у 1996 році, то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 1963 року.

До складу спадщини ОСОБА_2 входить право на середню земельну частку (пай) площею 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували в колективній власності КСП ім.Сагайдачного на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_2 та у відповідності до вимог ст.529 ЦК України 1963 року - спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, що відкрилась внаслідок його смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №25/1997, заведеної після смерті ОСОБА_2 , наданої Львівським державним нотаріальним архівом, саме його дружина ОСОБА_3 (матір позивача) як спадкоємець першої черги спадкування за законом, у відповідності до ст.529 ЦК України 1963 року, у встановлені законом строки звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_2 та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна останнього. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з грошового вкладу з належними процентами і компенсацією, що знаходиться у філіалі Ощадного банку №6315/021 с.Гусаків Мостиського району на рахунку № НОМЕР_1 .

Судом не встановлено інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б у встановлений законом строк вчинили дії, які б свідчили про прийняття ними даної спадщини.

Підсумовуючи, суд вважає, що право на належну спадкодавцю ОСОБА_2 середню земельну частку (пай) успадкувала саме ОСОБА_3 , матір позивача по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (матері позивача по справі).

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право на середню земельну частку (пай) площею 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, яке остання ( ОСОБА_3 ) успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Спадкодавець ОСОБА_3 за життя усім своїм майном розпорядилася, а саме 09.03.2006 року склала заповіт, за яким все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 , позивачу по справі. Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №15.

Як убачається з матеріалів справи, а саме довідки, виданої виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області за №622 від 09.07.2016р., ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_3 разом з нею за вказаною адресою постійно проживав її син ОСОБА_1 (позивач) та невістка ОСОБА_4 .

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивач ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 .

Також, як вбачається із матеріалів справи, зокрема копій сторінок із спадкової справи №906/2016, заведеної після смерті ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, 09.11.2016р. звернувся до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримав таке на частину спадкового майна останньої. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із права на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності КСП ім.Сагайдачного с.Золотковичі Мостиського району Львівської області, розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).

Інших спадкоємців, яким би належало право на обов`язкову частку в спадщині спадкодавця ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 право на спірну середню земельну частку (пай) успадкував саме ОСОБА_1 (позивач).

В той же час, через відсутність правовстановлюючого документу про право на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією протоколу засідання приватизаційної комісії Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 27.03.1996р. щодо розгляду проекту роздержавлення і приватизації землі; копією додатку до рішення сесії ІІІ 2 скликання Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області за №4 від 16.06.1995р. - списку осіб, які мають право на середню земельну частку; копією витягу з протоколу засідання приватизаційної комісії від 27.07.2018р. та рішенням 18 сесії 7 скликання Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області №18 від 05.11.2018р. щодо виділення ОСОБА_2 середньої земельної частки (паю) із земель колгоспу ім.Сагайдачного; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №56691169 від 01.07.2019р.; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №56691180 від 01.07.2019р.; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копіями сторінок спадкової справи №25/97, заведеної після смерті ОСОБА_2 ; копією заповіту та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області 09.07.2016р. за №622; копіями сторінок із спадкової справи №906/2016, заведеної після смерті ОСОБА_3 ; копіями паспорта, свідоцтва про народження позивача по справі; іншими матеріалами справи.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельні ділянки (середні земельні частки) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права на вищевказане майно.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 був членом КСП вм.Сагайдачного Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області та фактично набув право на середню земельну частку (пай) із земель вказаного КСП, хоча і не отримав відповідного документу на таке право; право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування; позивач є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право на зазначену середню земельну частку (пай), яку остання успадкувала в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ; позивач не має можливості оформити своє право на земельну частку (пай) у позасудовому порядку, а тому порушене право позивача підлягає захисту.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на спірну земельну ділянку (середню земельну частку).

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, ч.3 ст.200 , ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на середню земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на середню земельну частку (пай) площею 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували в колективній власності КСП ім.Сагайдачного на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженець с.Мочеради Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрований за адресою: с.Золотковичі Мостиського району Львівської області.

Відповідач - Золотковицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81355, с.Золотковичі, вул.Миру, 2 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04371986.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак