Рішення

від 05.03.2020 по справі 466/10001/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10001/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

при секретарі Лань М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Енерджинат про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Енерджинат , в якій просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2019 року по 19 листопада 2019 року у розмірі 5 571,02 грн.

В обгрунтування своїх вимог зазначав про те, що він, ОСОБА_1 , перебував з відповідачем у трудових відносинах та 13 листопада 2018 року його було прийнято на посаду директора ТзОВ Енерджинат . З 14 листопада 2018 року він приступив до виконання обов`язків директора ТзОВ Енерджинат .

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань він дізнався, що директором ТзОВ Енерджинат з 20 листопада 2019 року призначена інша особа, при цьому з рішенням або наказом, яким він був звільнений з посади директора. його не ознайомили.

Заборгованість відповідача перед ним з виплати заробітної плати за період з 01 вересня 2019 року по 19 листопада 2019 року становить 5 571,02 грн.

Оскільки ТзОВ Енерджинат не ліквідувало заборгованості по заробітній платі, він змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явився, подав у канцелярію суду заяву, з якої вбачається, що він позов підтримує, просить розглянути справу у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТзОВ Енерджинат в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та не подав відзив. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 05 березня 2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням №4 учасника ТзОВ Енерджинат ОСОБА_1 було призначено директором ТзОВ Енерджинат та відповідно до наказу №1 від 14.11.2018 він приступив до виконання обов`язків директора.

З довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату №1, яка видана ТзОВ Енерджинат 19.11.2019 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТзОВ Енерджинат та сума заборгованості з виплати заробітної плати за період з 01 вересня 2019 року по 19 листопада 2019 року становить 5 571,02 грн.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником ТзОВ Енерджинат з 20 листопада 2019 року є ОСОБА_2 .

Згідно з ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст. 1 Закону України Про оплату праці ).

Частиною 1 статті 21 Закону України Про оплату праці передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У правовому висновку Верховного суду України у справі №6-64цс/13 від 03 липня 2013 року зазначено, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач на день звернення до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору, такі судові витрати в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 80, 81, 141, 259, 263, 264,265, 280-282ЦПК України, ст. ст. 47,116, 233 КЗпП України суд,

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енерджинат в користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2019 року по 19 листопада 2019 року у розмірі 5 571,02 грн. ( п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну гривню дві копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енерджинат судовий збір в доход держави в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Енерджинат .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники процесу:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Енерджинат , код ЄДРПОУ 41491018, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, буд. 4а.

Суддя Д. Б. Глинська