Справа № 373/2180/19
Номер провадження 2/373/173/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої - судді Керекези Я.І.,
з участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 373/2180/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,
представник позивача ОСОБА_3 ,
представники відповідача Логутова С.В., Багратіоні Д.Г.,-
встановив:
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом і просить визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,684 на (площами 1,535 га та 1,149 га), що розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належали померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 324274 від 15 травня 2003 року.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно. За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 18 серпня 2005 року секретарем виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий номер 18), відповідно до якого він заповідав все своє майно позивачу ОСОБА_1 . Відповідно до заповіту, посвідченого 27 квітня 2007 року секретарем виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_4 заповідав відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6830 га, яка розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. І позивач, і відповідач прийняли спадщину в установленому законом порядку. Нотаріус відмовив позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в зв`язку з тим, що ним не було надано витягу з Державного земельного кадастру. Зареєструвати дану земельну ділянку в даний час неможливо у зв`язку із смертю її власника.
Ухвалою від 17 грудня 2019 року було відкрито провадження у справі.
16 січня 2020 року відповідач подав до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що у нього виникли сумніви, що підпис на заповіті поставлений саме ОСОБА_4 .
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2020 року в задоволенні клопотання відповідача було відмовлено в зв`язку з тим, що для з`ясування обставин при розгляді справи про визнання права власності на спадкове майно, за відсутності зустрічного позову про визнання заповіту недійсним, призначення судової почеркознавчої експертизи є недоцільним.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителя. Позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представники двічі в судове засідання не з`явилися, про день і час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином на особисто ним зазначену адресу (клопотання а.с.54-56) на підставі ч. 1 ст. 131 ЦПК України, про причини неявки не повідомили, відзиву на позов не направили. В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Представник третьої особи Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області помер ОСОБА_4 (а.с.6).
Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно. Зокрема, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 324274 від 15 травня 2003 року ОСОБА_4 належала земельна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,684 на (площами 1,535 га та 1,149 га), що розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області
Відповідно до заповіту, посвідченого 18 серпня 2005 року секретарем виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий номер 18), ОСОБА_4 заповідав все своє майно ОСОБА_1 (а.с.12).
Згідно із заповітом, посвідченим 27 квітня 2007 року секретарем виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий номер 15). ОСОБА_4 заповідав ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6830 га, яка розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.39).
08 липня 2011 року позивач звернулася до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с.39).
Нотаріус відмовив позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку в зв`язку з тим, що спадкоємцем не було надано витягу з Державного земельного кадастру (а.с.16).
З листа Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Київській області від 28 серпня 2019 року вбачається, що зареєструвати та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, власник якої помер, неможливо, до переходу права власності до іншої особи (а.с.15).
Суд приймає до уваги усі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 85, 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» , особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.
В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу вимог ч.ч.1, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.
Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,684 на (площами 1,535 га та 1,149 га), що розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 324274 від 15 травня 2003 року, виданого на ім`я ОСОБА_4 і його право власності зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 585 (а.с.14).
Відповідно до п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень» Закону України „Про Державний земельний кадастр» №3613-VI від 07 липня 2011 року „ до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними» .
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України та п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 1236 цього Кодексу, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Згідно ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 склав два заповіти: у 2005 році на все майно на ім`я позивача ОСОБА_1 , та у 2007 році лише на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6830 га, на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Заповіти є дійсними, не скасовувалися та недійсними не визнавалися. Обоє спадкоємців звернулися із заявами про прийняття спадщини у встановленому порядку. ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.
Оцінивши дані обставини в сукупності з вимогами вищезазначених норм ЦК України, суд дійшов висновку, що заповіт складений у 2007 році на ім`я ОСОБА_2 скасував заповіт, складений у 2005 році на ім`я ОСОБА_1 , частково - лише в частині права на спадщину на земельну ділянкудля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6830 га, право спадкувати на яку спадкодавцем визначено за ОСОБА_2 . На все інше належне померлому ОСОБА_4 майно, в тому числі і земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,684 га, право на спадкування за заповітом від 2005 року залишено за позивачем ОСОБА_1 .
Отже суд не бере до уваги позицію відповідача ОСОБА_2 щодо невизнання позову, оскільки, враховуючи вищевикладене, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як підтверджені поданими позивачем доказами та грунтуються на вимогах чинного законодавства України.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 328, 374, 1216, 1218, 1225, 1233, 1235, 1236, 1254, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.125 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,684 на (площами 1,535 га та 1,149 га), що розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, та належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 324274 від 15 травня 2003 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , проживаючий по АДРЕСА_2 ;
- третя особа - Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області; адреса місцезнаходження:с.Гланишів, Переяслав-Хмельницький район, Київська область; код ЄДРПОУ 05277640.
Суддя: Я. І. Керекеза
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2020 |
Оприлюднено | 10.03.2020 |
Номер документу | 88065755 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні