Ухвала

від 02.03.2020 по справі 453/199/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/199/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/215/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 20 лютого 2020 року про відмову у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 20 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 , погодженого начальником Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_9 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосовано щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Магерів Жовківського району Львівської області, який обіймає посаду директора ТОВ «Артур», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зазначеним місцем фактичного проживання до 19 квітня 2020 року включно. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки: не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду,за виключенням необхідності отримання медичної допомоги; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними (якщо такі будуть) у даному кримінальному провадженні, а також свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 954 147, 30 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що судом безпідставно відмовлено у задоволення клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише з тих підстав, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, проживає із сином та дружиною, яка є інвалідом, й потребує оперативного лікування, за місцем проживання характеризується позитивно, що підозрюваний є обмежено працездатним внаслідок порушення функції лівої кисті, а також добросовісно виконує процесуальні обов`язки на стадії досудового розслідування. Зазначає, що вказане суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки в умовах ізоляції наявні медичні установи, які надають кваліфіковану медичну допомогу, а тому вважає, що підозрюваний може продовжити своє лікування в місцях позбавлення волі. Звертає увагу, що судом проігноровано той факт, що підозрюваному ОСОБА_7 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 195, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України. Звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_7 після вчинення ним кримінального правопорушення, розуміючи, що спричинені ним збитки місцевому бюджету Верхньосиньовидненської селищної ради в особливо великому розмірі, не вжив заходів щодо відшкодування завданої шкоди до сьогоднішнього часу. Стверджує, що беручи до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на хід досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні та знищення будь-яких речових доказів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді; виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які просять судове рішення залишити без зміни, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

03 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140300000013 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 1, ч. 2 ст. 366 КК України КК України.

ОСОБА_7 підозрюється у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у особливо великих розмірах; складанні, внесенні доофіційних документівзавідомо неправдивихвідомостей,що спричинилотяжкі наслідки;у заволодіннічужим майномшляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,вчиненому повторно;у складанні,внесенні доофіційних документівзавідомо неправдивихвідомостей, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 1, ч. 2 ст. 366 КК України.

Судове рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.

За змістом п.3 ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе вказані обставини, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

З урахуванням зазначених вимог закону слідчий суддя дійшов обґрунтованого й правильного висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання підозрюваного.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні правопорушень; ступінь їх тяжкості; наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків; особу підозрюваного, який раніше не судимий, проживає у м. Львові із дружиною - інвалідом, котра потребує оперативного лікування, позитивно характеризується за місцем проживання, вік підозрюваного, стан здоров`я ОСОБА_7 , який є обмежено працездатним внаслідок порушення функції лівої кисті, а також добросовісність виконання ним процесуальних обов`язків на стадії досудового розслідування, а також те, що прокурором не доведена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційні вимоги прокурора про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зазначеним місцем фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_2 та з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.4, п.8 ч. 5 ст. 194 КПК України, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.

Підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, немає.

Правових підстав для скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги й відсутність підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.404,407,419КПК України,колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчогосудді Сколівського районного суду Львівської області від 20 лютого 2020 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4