Ухвала

від 03.03.2020 по справі 757/9570/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9570/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМГ «Україна» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2019, у рамках кримінального провадження № 12013110100007660,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЄМГ «Україна» звернулося до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2019 року в рамках кримінального провадження № 12013110100007660.

Мотивуючи поданеклопотання проскасування арештумайна,заявник вказує,що арештбуло накладенобезпідставно,необґрунтовано таз порушеннямприписів ст.170,173КПК України.У зв`язкуіз накладенимарештом неможливимє виконаннярішення Господарськогосуду містаКиєва від 03.10.2018 року у справі № 910/8944/18, яким на користь заявника звернено стягнення на предмет іпотеки, що є частиною арештованого майна.

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просить його задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2019 року в рамках кримінального провадження № 12013110100007660 накладено арешт на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г та заборонено ПП «Ерідан» (код ЄДРПОУ 30181190) ТОВ «Фортінбрас» (код ЄДРПОУ 38825623), ТОВ «Аксепт-Буд» (код ЄДРПОУ 34998726), ТОВ «Авіста-Інвест» (код ЄДРПОУ 34485641), ТОВ «Комтранс» (код ЄДРПОУ 22899248) та будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, надання в іпотеку тощо нежитлових приміщень будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г, а також вчиняти будь які інші дії відносно зазначеного майна.

Зі змісту вищенаведеної ухвали вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року метою накладення арешту на майно є запобігання можливості зацікавленими особами приховування майна - нежитлових приміщень 6-го та 7-го поверху, розташованих в будинку за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчим суддею встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 року у справі № 910/8944/18, яке набрало законної сили, позов ТОВ «ЄМГ «Україна» до ТОВ «Медичне консалтингове агентство» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та вирішено в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Медичне консалтингове агентство» перед ТОВ «ЄМГ «Україна» звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 654,5 кв. м., літера «А» на 3 (третьому) поверсі, що складається із 7 (семи) приміщень: 1 приміщення - площею 522,9 кв. м., 2 підсобне - площею 8,6 кв. м., 3 підсобне - площею 6,0 кв. м., 4 підсобне - площею 8,0 кв. м., 5 приміщення - площею 95,6 кв. м., 6 підсобне - площею 11,6 кв. м., 7 підсобне - площею 1,8 кв. м., що складає 15/100 (пятнадцять сотих) частин від нежитлового будинку - будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4 485,8 кв.м. Адреса нежитлового приміщення: м. Київ, вулиця Андрющенко Григорія, будинок 4-Г (чотири тире літера Г), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422437980000, шляхом проведення прилюдних торгів на підставі Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною для подальшої реалізації - 2 508 200 (два мільйон п`ятсот вісім тисяч двісті) гривень.

Згідно Наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 09.11.2018 року № 910/8944/18 ТОВ «ЄМГ «Україна» є стягувачем за вищевказаним судовим рішенням.

На виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 року у справі № 910/8944/18, було проведено прилюдні торги з реалізації Предмета іпотеки, переможцям у яких на підставі Протоколу № 17 про проведення аукціону від 17.12.2018 року визнано компанію ЛІБІТУМ ЛІМІТЕД (LIBITUM LIMITED), номер компанії 11616791, місцезнаходження: Бізнес Центр Кросвейз, Бісестер Роад 2, Айлесбурі, HP18 0RA, Великобританія.

В подальшому, при посвідченні договору купівлі-продажу предмету іпотеки на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 року та Протоколу №17 про проведення аукціону від 17.12.2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 видано довідку від 17.02.2020 року про те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за критерієм пошуку (перевірки) «м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г», на підставі Ухвали Печерського райсуду м. Києва у справі № 757/56579/19-к від 25 жовтня 2019 року, зареєстровані обтяження: арешт на майно, а саме будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г та заборона ПП «Ерідан» (код ЄДРПОУ 30181190) ТОВ «Фортінбрас» (код ЄДРПОУ 38825623), ТОВ «Аксепт-Буд» (код ЄДРПОУ 34998726), ТОВ «Авіста-Інвест» (код ЄДРПОУ 34485641), ТОВ «Комтранс» (код ЄДРПОУ 22899248) та будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, надання в іпотеку тощо нежитлових приміщень будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г, а також вчиняти будь-які інші дії відносно зазначеного майна, у зв`язку із чим, вчинення нотаріальних дій відносно вказаного майна до припинення наведених обтяжень є неможливим.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року арешт на будівлю загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г та заборона будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, надання в іпотеку тощо нежитлових приміщень будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г, унеможливлює виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 року та захист права та інтересів ТОВ «ЄМГ «Україна», як іпотекодержателя, шляхом примусового продажу нежитлових приміщень, загальною площею 654,5 кв.м., літера «А» на 3 (третьому) поверсі, що складає 15/100 (п`ятнадцять сотих) частин від нежитлового будинку - будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою м. Київ, вулиця Андрющенко Григорія, будинок 4-Г, на праві власності, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з преамбулою до статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» зазначено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначеності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У справах щодо України Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру («Салов проти України», п.93, «Проценко проти України», п.26, «Кравченко проти Росії», п.45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (рішення у справі «Сутяжник проти Росії», п.38).

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, у п. 40 зазначається, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб п. 1 ст. 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст. 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Слідчий суддя також приймає до уваги положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт іпотечного майна до припинення іпотеки у встановленому законом порядку не може забезпечити завдання кримінального провадження, оскільки будь-яка особа, одночасно з набуттям права власності на предмет іпотеки, набуде статусу іпотекодавця і буде мати всі його права і нести всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, не залежно від підстав набуття права власності. Вказане свідчить про необґрунтованість забезпечення кримінального провадження арештом іпотечного майна, відносно якого існує матеріально-правовий інтерес іпотекодержателя, що згідно закону має перевагу перед інтересами інших осіб.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення ЄСПЛ у справі «Прессос компанія Нав`єра А.О.» та інші проти Бельгії»).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» визначено, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання. Будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Враховуючи наведене, а також з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про іпотеку», слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту на іпотечне майно не відповідає принципу «пропорційності» (principle of proportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання. З огляду на існуючу іпотеку майна, яка не припинена у встановленому законом порядку, втручання у право власності в даному випадку не здатне забезпечити легітимну мету та бути виправданим і достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, особливо з урахуванням переваги інтересів іпотекодержателя відносно іпотечного майна над інтересами інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМГ «Україна» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2019, у рамках кримінального провадження № 12013110100007660 задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2019, заборону в частині: арешту нежитлових приміщень, загальною площею 654,5 кв. м., літера «А» на 3 (третьому) поверсі, що складається із 7 (семи) приміщень: 1 приміщення - площею 522,9 кв. м., 2 підсобне - площею 8,6 кв. м., З підсобне - площею 6,0 кв. м., 4 підсобне - площею 8,0 кв. м., 5 приміщення - площею 95,6 кв. м., 6 підсобне - площею 11,6 кв. м., 7 підсобне - площею 1,8 кв. м., що складає 15/100 (п`ятнадцять сотих) частин від нежитлового будинку - будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Медичне консалтингове агентство» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.24, кв.21, Ідентифікаційний код юридичної особи: 35917255), іпотекодержателем якого є Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄМГ «УКРАЇНА» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 28, Ідентифікаційний код юридичної особи: 38650415) та заборону будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, надання в іпотеку тощо вказаних нежитлових приміщень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1