Рішення

від 10.03.2020 по справі 824/128/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/128/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вижницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - відповідач ), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки;

- зобов`язати Вижницький районний відділ Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області оформити та видати неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі №824/161/19-а визнано протиправною лист-відмову управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області в частині висновків щодо неможливості видачі неповнолітній ОСОБА_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки. 13.08.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки та надав копію рішення суду.

Разом з тим, 04 вересня 2019 року Вижницьким районним відділом Державної міграційної служби України в Чернівецькій області позивачу відмовлено у видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки. Відмова мотивована тим, що рішення суду в резолютивній частині не містить зобов`язання міграційної служби щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Відтак, позивач 06 листопада 2019 року звернувся у Вижницький районний відділ Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, із заявою встановленого зразка про видачу паспорта у формі книжечки, при цьому додав всі необхідні документи для оформлення паспорту. Проте, відповідачем відмовлено у видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки. Відмова обґрунтована тим, що рішення суду в резолютивній частині не містить зобов`язання міграційної служби щодо оформлення та видачі паспорта громадянина у формі книжечки.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Звертав увагу суду на те, що при зверненні до Вижницького РВ УДМС України в Чернівецькій області 06.11.2019 року ОСОБА_1 по досягненню вісімнадцятирічного віку не надала документів, що містили б фотозображення особи для проведення процедури встановлення особи. Крім того, в матеріалах наявна лише заява довільної форми щодо релігійних переконань заявника із неповним пакетом документів без зазначення інформації, визначеної чинним законодавством України.

Вважає, що права позивача не були порушені оскільки особа, що досягла вісімнадцятирічного віку, не надала до територіального підрозділу міграційної служби документів необхідних для проведення процедури встановлення особи для подальшого документування паспортом громадянина України.

Отже, і похідна вимога щодо оформлення паспорта громадянина України не залежно від форми не може бути задоволена, оскільки позивачем не надано всіх передбачених законодавством документів для встановлення особи з метою подальшого оформлення паспорта громадянина України.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 31.01.2020 року ухвалою суду відкрите провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. СУДОМ ВСТАНОВЛЕННІ НАСТУПНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 13.08.2019 року ОСОБА_1 та її батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законні представники, у зв`язку з досягненням останньою 16-ти річного віку, звернулись до Вижницького районного відділу Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області з заявою: "Щодо оформлення паспорта громадянина України".

У вказаній заяві позивач та його батьки, посилаючись на законодавство України, в тому числі і на норми Конституції України та рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №806/3265/17 просили оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

Окрім іншого, у цій же заяві позивач посилаючись на Закон України "Про звернення громадян", просив надіслати письмову відповідь на його адресу з повідомленням про дату і час оформлення паспорта. Згідно додатків до заяви додано: довідка № 176 від 05.08.2019 року, картка реєстрації особи, відомості про реєстрацію місця проживання особи, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, копія паспорта ОСОБА_3 (а.с. 7)

2. 27.08.2019 року Вижницьким районним відділом Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області надано лист відмову № 7313-393/7313-19, зі змісту якого встановлено, що відповідно до внесених змін у законодавство, що регулює питання оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, обов`язковою умовою для оформлення такого паспортного документа є подача заявником до органу міграційної служби рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов`язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на ім`я заявника.

Надане позивачем рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року у справі №824/161/19-а в резолютивній частині не містить зобов`язання міграційної служби щодо оформлення та видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки.

Оскільки вказаним рішенням суду територіальний підрозділ міграційної служби не зобов`язано оформити та видати на ім`я позивача паспорт громадянина України у вигляді книжечки, то у Вижницького РВ УДМС України в Чернівецькій області на сьогоднішній день відсутні правові підстави для вчинення вказаної дії. (а.с.8-9)

3. 06.11.2019 року позивач повторно звернувся до відповідач із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, при цьому додав всі необхідні документи для оформлення паспорту. (а.с.10)

4. 19.11.2019 року відповідачем відмовлено на звернення позивача та зазначено, що за відсутності відповідного рішення суду та ненадання заявником всіх необхідних документів, у Вижницького РВ УДМС відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. (а.с.11-12)

5. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року справа № 824/161/19-а, адміністративний позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області задоволено частково. Визнано протиправною лист-відмову управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області в частині висновків щодо неможливості видачі неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили - 03.05.2019 року. (а.с.14-18)

ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

3. Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За приписами статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм випливає, що встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується із міжнародно-правовими актами.

4. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Приватне життя "охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру" (див. п. 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "C. проти Бельгії" від 07 серпня 1996 року (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції "захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом" (див. п. 61 рішення ЄСПЛ у справі "Pretty проти Сполученого Королівства" (справа № 2346/02, ECHR 2002 та п.65. рішення ЄСПЛ у справі "ОСОБА_7 проти України" (заява № 21722/11).

Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося "згідно із законом", не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення ЄСПЛ у справі "Ельсхольц проти Німеччини" (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п. 45, ECHR 2000-VIII).

Аналізуючи викладені вище норми законодавства, суд звертає увагу на те, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

5. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" 18.01.2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III).

Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, який підтверджує громадянство України (окрім іншого) є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону №2235-III Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

6. Згідно пунктів 1, 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, даним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

7. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, що посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).

Абзацом а) пункту 1 частини 1 статті 13 Закону 5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і містять безконтактний електронний носій (у випадках, передбачених цим Законом) та номер бланка.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Тобто, заявник звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

8. Заперечуючи проти позову відповідач звертав увагу суду, що даний позов не відповідає ознакам зразкової справи, вирішеної Великою Палатою Верховного Суду, відтак суд зазначає наступне.

Питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта гр. України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.

Зважаючи на положення ст. 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі, є обов`язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.

За правилами ст. 291 КАС суди мають враховувати висновки Верховного Суду у зразковій справі під час ухвалення рішення у типовій справі.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18 (Провадження № 11-460заі18) позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII; зобов`язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.

При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи Державної міграційної служби України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Відтак, Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

9. В ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року, яке набрало законної сили, задоволено частково позовні вимоги позивача та визнано протиправною відмову відповідача у видачі паспорта у виді книжечки останньому. Згідно вказаного рішення, відповідач листом від 27.11.2018 року позивачу надав відповідь, в якій містяться роз`яснення про неможливість видачі неповнолітній особі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. У правовідносинах, які були предметом дослідження вказаної вище справи, позивач станом на час звернення із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, являлась неповнолітньою особою.

Разом з тим, позивач в подальшому неодноразово звертався до відповідача із письмовою заявою про оформлення і видачу особі паспорта громадянина України у формі книжечки, при цьому останнім надався повний пакет необхідних документів для оформлення паспорту, і в тому числі рішення суду.

Про те, відповідач листами надавав відповідь, про неможливість видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, оскільки рішенням суду територіальний підрозділ міграційної служби не зобов`язано оформити та видати на ім`я позивача паспорт громадянина України у вигляді книжечки, а тому у Вижницького РВ УДМС України в Чернівецькій області відсутні правові підстави для вчинення вказаної дії. Тобто, єдиною підставою відмови у видачі паспорта у формі книжечки є - відсутність рішення суду щодо зобов`язання вчинити такі дії.

Водночас суд зазначає, що заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначив іншу причину відмови у видачі паспорта у формі книжечки позивачеві, зокрема звертав увагу суду на те, що на момент звернення позивач досягла 18- тирічного віку. Щодо вказаної категорії осіб законодавством чітко визначено необхідність проведення процедури встановлення особи. Отже, при досягненні вісімнадцятирічного віку громадянин не може оформити собі паспорт громадянина України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України.

Відповідно до вказаного Положення, оформити паспорт громадянина України може лише особа, що досягла шістнадцятирічного віку, а у разі досягнення вісімнадцятирічного віку до вказаної особи застосовуються норми Закону України №5492-VI від 20.11.2012 року "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", винесеної на виконання Закону Постанова від 25.03.2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" .

Отже, наголошував на тому, що особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку для оформлення паспорта громадянина України вперше подає до територіального підрозділу міграційної служби оригінали свідоцтва про народження, паспорт одного з батьків, довідки про реєстрацію місця проживання, а також заяву довільної форми, в якій вказує свої біографічні дані, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи, а також документи, видані компетентними органами, в яких наявне фотозображення заявника.

Дана норма знайшла своє відображення у Наказі МВС України №456 від 06.06.2019 року, який набрав чинності 21.06.2019 року, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Відповідно до абз.2 п.1 глави VIII Тимчасового порядку процедура встановлення особи проводиться в обов`язковому порядку для осіб, які вперше отримують паспорт після досягнення 18-річного віку.

Такій особі пропонується надати наявні документи, у тому числі з фотозображеннями. За відсутності документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою згідно з додатком 14 до цього Тимчасового порядку.

Враховуючи обставини документування кожної конкретної особи, під час проведення процедури встановлення особи здійснюється перевірка за даними відомчої інформаційної системи ДМС та засобами поштового або фельд`єгерського зв`язку надсилаються запити до органів державної влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України".

Тобто, вказані норми законодавчих актів, що регулюють питання оформлення та видачі паспорта громадянина України особі, що досягла вісімнадцятирічного віку, чітко вказують на необхідність проведення процедури встановлення особи і дана процедура, у зв`язку зі скасуванням Наказу МВС України №320, не можлива в розрізі Положення про паспорт громадянина України.

Окрім того зазначив, що при зверненні до Вижницького РВ УДМС України в Чернівецькій області 06.11.2019 року ОСОБА_1 по досягненню вісімнадцятирічного віку не надала документів, що містили б фотозображення особи для проведення процедури встановлення особи. В матеріалах наявна лише заява довільної форми щодо релігійних переконань заявника із неповним пакетом документів без зазначення інформації, визначеної підп.10 п.35 Постанови №302.

10. Надаючи оцінку зазначеним твердженням відповідача, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, вище Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Відповідно до частини 7 статті 16 зазначеного вище Закону, уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Отже, зі змісту вищенаведеної норми видно, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.

11. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 398 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", доповнивши його абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року."

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 р. за № 620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 розділу І Тимчасового порядку визначено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абз. 5 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 р. № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2 розділу І Тимчасового порядку, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Згідно п.п. 1 п. 3 Розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, у т.ч.: особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних". Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України "Про захист персональних даних" (абзац 2 п. 3 Розділу І Тимчасового порядку).

Абзацом 1 п. 1 Розділу ІІ Тимчасового порядку встановлено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Відповідно до п. 1 Розділу ІХ Тимчасового порядку територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови. Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі (п. 2 Розділу ІХ Тимчасового порядку).

Отже, даний нормативно-правовий акт регулює питання оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 р. особі, щодо якої вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, в тому числі і про визнання протиправних дій органів Державної міграційної служби України щодо оформлення та видачі паспорт громадянина України зразка 1994 р. Зокрема, зазначені положення законодавства регулюють окремі правовідносини, а саме випадки, коли особа вже зверталася до суду та отримала відповідне рішення суду, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача, у зв`язку з відсутністю відповідного рішення суду, а тому у територіального підрозділу УДМС України в Чернівецькій області відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (лист № 7313-508/7313-19 від 19.11.2019).

Отже, у даній відповіді відповідач фактично відмовив у видачі позивачу паспорта громадянина України раніше встановленого зразка (1994 р.) у формі книжечки, не зазначаючи при цьому законодавчо визначених підстав, з яких зазначеним вище Законом передбачена така відмова, і, відповідно, позбавляючи позивача права повторно звернутися до уповноваженого суб`єкта у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Як зазначалось вище, позивач звертався до суду з позовом про визнання протиправними дій органів Державної міграційної служби України щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України зразка 1994 р., і відносно нього приймалося рішення суду, яке набрало законної сили. На час звернення вперше із заявою до відповідача, позивач не досяг 18-ти річного віку.

Окрім того, суд критично оцінює твердження відповідача у відзиві на позов щодо того, що при зверненні до Вижницького РВ УДМС України в Чернівецькій області 06.11.2019 року ОСОБА_1 по досягненню вісімнадцятирічного віку не надала документів, що містили б фотозображення особи для проведення процедури встановлення особи, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. №398 "Про внесення змін до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №302", положення Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом МВС України від 06.06.2019 р. №456. Оскільки, у листі-відмові за вих. № 7313-508/7313-19 від 19.11.2019 року відповідач не зазначає, що позивачем не було надано всіх необхідних документів для оформлення паспорту громадянина України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу на те, що приймаючи оскаржувану відмову відповідач не посилався на те, що рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України базувалося на тому, що не було надано всіх документів для оформлення та видачі паспорта громадянина України та відсутнє фотозображення позивача, а тому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, є безпідставним посилання відповідача на ці обставини у відзиві на позов.

За наведених обставин, суд не бере до уваги доводи відповідача, наведені у відзиві на адміністративний позов, оскільки суб`єкт владних повноважень не може посилатися на доказ, який не був покладений в основу оскаржуваного рішення-відмови.

При цьому суд враховує те, що позивачем оскаржується відмова у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки оформлена листом за вих. № 7313-508/7313-19 від 19.11.2019 року, яка в розумінні КАС України є рішеннями суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведене вище, суд дійшов до висновку, що відмова у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, оформлена листом за вих. № 7313-508/7313-19 від 19.11.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Інші доводи, наведені відповідачем у відзиві на адміністративний позов, не спростовують протиправність оскаржуваних відмов.

12. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ. Відтак, вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.

13. Відповідно до вимог частини 1-3 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

14. Оцінивши в сукупності обставини справи, в тому числі і неодноразове звернення позивача до відповідача з однією і тією ж вимогою, і надання останнім немотивованих відповідей/відмов, суд вважає за необхідне застосувати до Вижницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області - зобов`язання, у вигляді подання (надіслання) до суду у місячний строк після набрання цим рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що сприятиме ефективному захисту порушеного права зі сторони суб`єкта владних повноважень.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1.Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

2. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., як за дві позовні вимоги (квитанція 59 від 27.01.2020 року). Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин щодо оформлення паспорта громадянина України.

3. Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає стаття 4 Закону України "Про судовий збір", а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 840,80грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (з розрахунку 1681,60 грн. : 2 = 840,80грн).

4. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в сумі 840, 80грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вижницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки.

3. Зобов`язати Вижницький районний відділ Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки.

4. Зобов`язати начальника Вижницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області подати до Чернівецького окружного адміністративного суду (м.Чернівці вул. Садова 1-і, індекс 58001) в місячний строк після набрання цим рішенням законної сили - звіт про виконання судового рішення.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вижницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі - 840,80 грн.

6. Повернути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Вижницький районний відділ управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (вул. Українська, 20, м. Вижниця, Чернівецька область, 59200 )

Суддя О.В. Боднарюк