Постанова

від 10.03.2020 по справі 200/10264/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року справа №200/10264/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Міронової Г.М., секретаря судового засідання Сухова М.Є., за участю представника позивача Танача Ю.А., представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 р. у справі № 200/10264/19-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВІСТ СТОРЕДЖ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВІСТ СТОРЕДЖ (далі - позивач, ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ , ТОВ ХС) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004291415 від 30 травня 2019 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення № 0004291415 від 30 травня 2019 року; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Донецькій області на користь ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ суму сплаченого судового збору в розмірі 6287,53 грн. 53 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що позивачем не надано до перевірки договір оренди, що унеможливило встановити конкретного переліку сільськогосподарської техніки, яка була орендована. Вираз результату виконаних послуг зазначено у цифровому форматі 1 та одиниця виміру відображена у вартісному грн.. , а не в натуральному виразі та інші характеристики отриманих послуг. Апелянт зазначає, що предметом договору найму є неспоживча річ, а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, отже предмет договору про найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг. Надані позивачем до перевірки документи не надавали можливості ідентифікувати договори, як договірні відносини з надання послуг.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року замінено в адміністративній справі № 200/10264/19-а відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ зареєстровано в якості юридичної особи ЄДРПОУ 38140235, юридична адреса 87400, Донецька обл., Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 166, кім. 11.

На підставі направлень від 19.04.2019 № 1035-1038 та наказу від 12.04.2019 № 713 виданих ГУ ДФС у Донецькій області інспектором податкової митної справи І рангу відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.77.1 та п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.03.2012 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт від 16.05.2019 № 473/05-99-14-15/38140235. Згідно висновків акту позивачем порушено п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижений податок на прибуток на загальну суму 335334 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 250535 грн., за 2017 рік на суму 84799 грн., а саме за І квартал 2017 року на суму 30019 грн., за ІІ квартал 2017 року на суму 29700 грн., за ІІІ квартал 2017 року на суму 25080 грн.

30.05.2019 відповідачем на підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення рішення № 0004291415 на загальну суму 419168 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції 83834 грн., податкове зобов`язання 335334 грн.

23.05.2019 позивач не погодившись із податковим повідомлення рішенням направив до відповідача заперечення.

27.05.2019 ГУ ДФС у Донецькій області за результатами розгляду заперечень залишив податкове повідомлення рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, не підтверджують встановленні відповідачем в ході перевірки порушення, а навпаки підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом позивача, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. 14.1.156 ПК України)

Відповідно до положень підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 - 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За положеням п. 200.1-200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі - Положення № 88), Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи. Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податку на прибуток.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено.

01.03.2016 між ТОВ АГРО ЛОДЖИК та ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ укладено договір оренди техніки № АГ0001 предметом якого є тимчасове платне користування сільськогосподарською технікою та обладнання (а.с.86-88)

01.03.2016 ТОВ АГРО ЛОДЖИК передало у тимчасове платне користування ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ комбайн New Holland CSX7080, 371676009, комбайн New Holland CSX7080, 371676011 , жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934021 varifeed жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934030 varifeed , про що складено специфікацію № 1 (а.с.89).

01.03.2016 ТОВ АГРО ЛОДЖИК передало у тимчасове платне користування ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ сівалку Challenger CH8824, AGCC8824ECH824113 , сівалку Kinze 3700 24p, 751423, трактор Challenger MT685D, D014048, трактор Challenger MT685D D016033, про що складено специфікацію № 2.

Зазначене також підтверджується актами прийому передачі майна від 01.03.2016.

Також на підтвердження господарської діяльності свідчать: акти надання послуг № № 1, 2 від 31.03.2016; № № 3, 4 від 29.04.2016; № № 8, 9 від 31.05.2016; № № 13, 12 від 30.06.2016; № 14 від 29.07.2016, № 20 від 31.08.2016; № 23 від 30.09.2016; № 27 від 31.10.2016; роз шифровкою вартості послуг акту виконаних робіт; акт повернення майна від 30.06.2016 та від 31.10.2016; платіжні доручення № 43 на загальну суму 1351200,00грн.; податкові накладні № 1, 2 від 31.03.2016; № 1, 2 від 29.04.2016; № 3, 4 від 31.05.2016; № 3, 4 від 30.06.2016; № 1 від 29.07.2016; № 4 від 31.08.2016; № 2 від 30.09.2016; № 2 від 31.10.2016.

На підтвердження факту реальності господарській операцій між Дочірнім підприємством ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ надано: договір відповідального зберігання № 15Д046475 від 28.12.2015; акт приймання передачі № 1 від 29.12.2015 яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, силос кукурудзяний 2015р. 2 клас, сінаж люцерновий 2015 р. некласний, сіно люцерни паковане, 2015р. на загальну суму 4798800,00 грн.; акт приймання передачі № 2 від 29.12.2015, яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, силос кукурудзяний 2015р., некласний, сіно люцерни паковане, 2015р. на загальну суму 1405790,00 грн.; акт приймання-передачі № 3 від 29.12.2015 яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж люцерновий 2015р., 3 клас, сіно люцерни паковане 2015р., на загальну суму 2313970,00 грн. акт приймання передачі № 4 від 29.12.2015 яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж змішаний 2015р., некласний на загальну суму 1783020,00 грн.; акт приймання передачі № 5 від 29.12.2015 року яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, сінаж люцерновий 2015р., некласний на загальну суму 4485760,00 грн.; акт приймання передачі № 7 від 29.12.2015 яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р. 1 клас, сінаж люцерновий 2015р. 3 клас, сінаж люцерновий 2015р., некласний, сінаж еспарцетовий 2105р., некласний, сіно люцерни паковане 2015р. на загальну суму 4674100,00 грн.; акт приймання передачі № 8 від 29.12.2015 року яким ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС силос кукурудзяний 2015р. 1 клас, силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж люцерновий 2015р., некласний, сіно люцерни паковане 2015р. на загальну суму 4798800,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 2125 від 30.04.2016р. на загальну суму 48000,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 2647 від 31.05.2016 на загальну суму 48000,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 3285 від 30.06.2016 на загальну суму 48000,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 4036 від 29.07.2016 на загальну суму 48000,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 8037 від 31.08.2016 на загальну суму 48000,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 9297 від 30.09.2016 на загальну суму 48000,00 грн.; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 9920 від 20.10.2016 на загальну суму 30967,74 грн.; платіжне доручення № 84 від 17.05.2017 на суму 46911,29 грн.; податкові накладні № 66 від 30.04.2016, № 30 від 31.05.2016, № 39 від 30.06.2016, № 16 від 29.07.2016, № 27 від 31.08.2016, № 29 від 30.09.2016, № 14 від 20.10.2016; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 406 від 31.01.2016 на загальну суму 54193,55 грн., акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 581 від 29.02.2016 на загальну суму 48000,00 грн., акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 1501 від 31.03.2016 на загальну суму 48000,00 грн.

26 грудня 2016 року між Дочірнім підприємством ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС Акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ укладено договір відповідального зберігання №16Д050614, відповідно до акту приймання-передачі № 1 ДП ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос кукурудзяний 2016р., 2 клас, силос багаторічний трав 2016р., 1 клас, сило багаторічних трав 20216р., 2 клас на загальну суму 4255000,00 грн.; актом приймання передачі № 2 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос багаторічних трав 2016р., 2 клас, силос кукурудзяний 2016р., 2 клас на загальну суму 4186000,00 грн.; актом приймання передачі № 3 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос багаторічних трав 2016р., 2 клас, силос кукурудзяний 2016р., 2 клас на загальну суму 4832000,00 грн.; актом приймання передачі № 4 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос кукурудзяний 2016р., 3 клас, силос багаторічних трав 2016р., 2 клас на загальну суму 2892000,00 грн.; актом приймання передачі № 5 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос багаторічних трав 2016р., 2 клас, силос кукурудзяний 2016р., 2 клас на загальну суму 2738000,00 грн.; актом приймання передачі № 6 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос кукурудзяний 2016р., 2 клас, силос багаторічних трав 2016р., 1 клас на загальну суму 1021000,00 грн.; актом приймання передачі № 7 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС на зберігання силос багаторічних трав 2016р., 2 клас, силос кукурудзяний 2016р., 2 клас на загальну суму 3193000,00 грн.

31 січня 2017 року на підставі договору № 16Д050614 укладено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 337 на загальну суму 68129,03 грн.; № 880 від 27.02.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 1733 від 30.03.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 2440 від 30.04.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 2797 від 31.05.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 3340 від 30.06.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 3931 від 31.07.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 8188 від 31.08.2017 на загальну суму 66000,00 грн.; № 9671 від 28.09.2017 на загальну суму 35200,00 грн.

На підтвердження оплати за послуги відповідального зберігання на підставі договору № 16Д050614 позивачем надані платіжні доручення № 162 від 28.09.2017 на суму 315329,03 грн.; № 244 від 21.1.2017 на суму 250000,00 грн.; податкові накладні № 223 від 31.01.2017; № 262 від 27.02.2017; № 347 від 30.03.2017; № 300 від 30.04.2017; № 215 від 31.05.2017; № 299 від 30.06.2017; № 298 від 31.07.2017; № 568 від 31.08.2017; № 455 від 28.09.2017.

16 грудня 2014 року між Дочірнім підприємством ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ укладено договір поставки № 14Д00960/14С00005, дію якого продовжено додатковою угодою № 1 до 29 лютого 2016 року.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікацію № 1, якою ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж люцерновий 2015р., 3 клас, сінаж люцерновий 2015р., некласний, сіно люцерни упаковане 2015р. на загальну суму 6807420,00 грн.; специфікацію № 2 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р. 2 клас; сінаж 2015р. некласний; сіно люцерни паковане 2015р. на загальну суму 1686948,00 грн.; специфікацію № 3 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж люцерни 2015р., 3 клас, сіно люцерни паковане 2015р. на загальну суму 2776764,00 грн.; специфікацію № 4 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж змішаний 2015р. на загальну суму 2139624,00 грн.; специфікацію № 5 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, сінаж люцерновий 2015р., некласний на загальну суму 5382912,00 грн.; специфікацію № 6 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж люцерновий 2015р, некласний, сіно люцерни паковане, 2015р. на загальну суму 5146692,00грн.; специфікацію № 7 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, сінаж люцерновий 2015р., 3 клас, сінаж люцерновий 2015 некласний, сінаж еспарцетовий 2015р., некласний, сіно люцерни паковане 2015р. на загальну суму 5608920,00 грн.; специфікацію № 8 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС поставляє, а ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ купує силос кукурудзяний 2015р., 1 клас, силос кукурудзяний 2015р., 2 клас, сінаж люцерновий 2015р., некласний, сіно люцерни паковане 2015р. на загальну суму 5758560,00 грн.

На підтвердження поставленого товару надано видаткові накладні № 18602 від 29.12.2015 на загальну суму 6807420,00 грн.; № 18603 від 29.12.2015 на загальну суму 1686948,00 грн.; № 18604 від 29.12.2015 на загальну суму 2776764,00 грн.; № 18605 від 29.1.2015 на загальну суму 2139624,00 грн.; № 18606 від 29.12.2015 на загальну суму 5382912,00 грн.; № 18607 від 29.12.2015 на загальну суму 5146692,00 грн.; № 18608 від 29.12.2015 на загальну суму 5608920,00 грн.; № 18609 від 29.12.2015 на загальну суму 5758560,00 грн.

29 грудня 2016 року між Дочірнім підприємством ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ укладено договір поставки № 16Д050499, на виконання умов договору позивачем надані: видаткові накладні № 12257 від 31.12.2016 на загальну суму 5023200,00 грн.; № 12256 від 31.12.2016 на загальну суму 5106000,00 грн.; № 12265 від 31.12.2016 на загальну суму 1225200,00 грн.; № 12267 від 31.12.2016 на загальну суму 3831600,00 грн.; № 12261 від 31.12.2016 на загальну суму 4113600,00 грн.; № 12259 від 31.12.2016 на загальну суму 3470400,00 грн.; № 12264 від 31.12.2016 на загальну суму 3285600,00 грн.; факт оплати умов договору підтверджується платіжними дорученнями № 22546 від 28.09.2017 на суму 1418760,00 грн.;

01 березня 2016 року між ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ та Дочірнім підприємством ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС укладено договір суборенди техніки № 16С046958, п.2.1 договору визначає, що передача техніки в суборенду оформлюється актом приймання-передачі, специфікацією № 2 ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ передало ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС строком з 01.03.2016 року по 30.06.2016 року: комбайн New Holland CSX7080, 371676009, комбайн New Holland CSX 7080, 371676011, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934021, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934030 на загальну суму 3669025 грн.; специфікацією № 1 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС прийняло на тимчасове використання сіялку Challenger CH8824, сіялку KINZE 3700, трактор Challenger MT685D D014048, трактор Challenger MT685D D016033 на загальну суму 6208333,34 грн.

01 березня 2016 року на підставі договору суборенди техніки № 16С046958 укладено акти приймання-передачі майна на суму 6208333,34 грн. та 3669025 грн.

30 червня 2016 року укладено акт приймання-передачі (повернення) № 1, яким ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС повернуло ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ комбайн New Holland CSX7080, 371676009, комбайн New Holland CSX 7080, 371676011, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934021, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934030 на загальну суму 3669025 грн.; актом приймання передачі (повернення) № 2 ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС повернуло ТОВ ХАРВІСТ СТОРЕДЖ сіялку Challenger CH8824, сіялку KINZE 3700, трактор Challenger MT685D D014048, трактор Challenger MT685D D016033 на загальну суму 6208333,31 грн.

На виконання умов договору № 16С046958 від 01.03.2016 позивачем були надані: акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 55 від 31.05.2016 виконавцем були надані послуги суборенди майна за травень 2016 року на загальну суму 136894,00 грн.; № 56 на загальну суму 80902,00 грн.; № 75 від 29.07.2016 на загальну суму 136894,00 грн.; № 87 від 31.08.2016 на загальну суму 136894,00 грн.; № 35 від 31.03.2016 на загальну суму 80902,00 грн.; № 34 на загальну суму 136894,00 грн.; № 47 від 30.04.2016 на загальну суму 80902,00 грн.; № 46 на загальну суму 136894,00 грн.; № 65 від 30.06.2016 на загальну суму 136894,00 грн.; № 64 на загальну суму 80902,00 грн.; № 114 від 30.09.2016 на загальну суму 136894,00 грн.; № 123 від 31.10.2016 на загальну суму 136894,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні, первинні документи позивача. Представником відповідача в судовому засіданні було підтверджено, що у запиті про надання до перевірки документів не був визначений конкретний перелік необхідних документів.

Отже, твердження відповідача про ненадання позивачем до перевірки первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій спростовується самим змістом акта, відповідно до якого під час контрольного заходу відповідачем вони досліджувались.

Суд зазначає, що відповідачем первинні документи були безпідставно, з посиланням на порушення правил їх заповнення та неналежне оформлення проігноровані при оцінці податкових наслідків господарських операцій. Суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

При цьому, як зазначалось, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями. Отже, формальні помилки або інші недоліки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Надані первинні документи не мають суттєвих дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Акт перевірки не містить жодного посилання на проведення податковим органом жодної податкової перевірки або зустрічної звірки контрагента.

Також, суд зазначає, що якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які у сукупності є належними доказами правомірності декларування показників податку на прибуток.

Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 р. у справі № 200/10264/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 р. у справі № 200/10264/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 10 березня 2020 року.

Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

Г.М. Міронова