Постанова
від 03.03.2020 по справі 820/10865/13-а
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 р.Справа № 820/10865/13-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: П`янової Я.В.,

суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

представника позивача: Чернякова С.М.

представників відповідача: Красножон М.С., Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 04.11.19 року по справі № 820/10865/13-а

за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) від 25.07.2013 №0000654001, яким визначено суму грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 736126,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 368063,00 грн; №0000664001, в частині суми грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 45992812,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 22910755,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби): № 0000654001 від 25.07.2013, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 736126,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 368063,00 грн; № 0000664001 від 25.07.2013, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 23352902,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11590800,00 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн. - відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013 щодо визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що ДП "Укрспецвагон" - підприємство залізничного транспорту, було отримано безоплатно від підприємств залізничного транспорту "рухомий склад". Стверджує, що безоплатне отримання останнім рухомого складу, не є доходом у розумінні пп. 136.1.22 п. 136.1 ст. 136 ПК України, а отже і немає необхідності звертатися до ст. 137 ПK України для вирішення питання про порядок визнання оподатковуваних доходів. Відповідно до п. 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти і залізничним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196, інфраструктура залізничного транспорту - технологічний комплекс, до складу якого входять: залізничні шляхи сполучення, залізничні станції, пристрої енергопостачання, зв`язку, сигналізації, централізації, блокування, інформаційні комплекси і система керування рухом та ін., що забезпечують функціонування єдиного комплексу перевезень залізничним транспортом загального користування. Тобто, до складу інфраструктури залізничного транспорту спеціальним нормативно-правовим актом не віднесено рухомий склад. Заявник апеляційної скарги наголошує, що положення п. 137.17 ст. 137 ПК України не можуть застосовуватися до підприємства, оскільки останній безоплатно отримав саме рухомий склад (напіввагони), а відповідно до п.п.136.1.22. п. 136.1 ст. 136 ПК України дохід за такою операцією не визнається. Зазначає, що між пп. 136.1.16 та пп. 137.17 ПК України існують суперечності, внаслідок існування яких можливо прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Тобто, з одного боку законодавець чітко встановлює, що певна операція не призводить до виникнення доходу у платника (п. 136.1.16 ПКУ), але в іншій нормі визначає порядок визначення доходу за такою операцією (п. 137.17 ПКУ). Отже, в даному випадку необхідно застосовувати презумпцію правомірності рішень платника податку (п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Аргументація апеляційної скарги полягає в неправомірності віднесення позивачем до складу витрат вартості ремонтів та поліпшень основних фондів більш ніж 10 відсотків балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, тобто з перевищенням ліміту, що суперечить приписами п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України. Позивачем укладено договори про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням та проведенням поточного ремонту з включенням вартості вказаних послуг до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування в порушення вимог пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України. Суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам відповідача, що підтверджують фактичне виконання поточного ремонту вантажних вагонів за спірними договорами та не прийняв до уваги лист Служби вагонного господарства Південної залізниці від 28.05.2012 № В-01-06/817 щодо проведення технічного обслуговування вантажних вагонів, з включенням робіт по виконанню необхідного ремонту. При розгляді справи судом першої інстанції не враховано вимоги Правил з технічного обслуговування з відчепленням № ЦВ-0030, затверджених наказом Укрзалізниці від 30.07.2007 № 385-Ц (п. 3.3, 3.4,3.7, 3.10), якими передбачено проведення технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням шляхом безпосереднього здійснення ремонту вагонів (п. 3.3, 3.5 Правил), ремонт вагонів проводять ремонтні бригади та способом заміни несправних вузлів, та деталей новими або заздалегідь відремонтованими (п. 3.4 3.6 Правил). Рішення суду першої інстанції не містить оцінки доказам відповідача, які підтверджують факт надання послуг з проведення ремонту вагонів згідно укладених договорів, а саме: наявними первинними документами, складеними відповідними структурними підрозділами залізниць (вагонними депо): рахунок-фактура; акт здачі-приймання наданих послуг; авізо, повідомлення форми ВУ-36М, повідомлення форми ВУ-22, податкова накладна, що свідчать про фактичне виконання послуг саме з поточного ремонту вагонів.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки договору від 17.05.2012, укладеного з ДП "Придніпровська залізниця", згідно з умовами ДП "Придніпровська залізниця" та ДП "Укрспецвагон" укладено договір на поточний ремонт з відчепленням вантажних вагонів, та не надано оцінки листам Служби вагонного господарства від 28.05.2013 № В-01-06/817 та Української державної академії залізничного транспорту від 30.08.2013 №01-41/101, в яких вказано, що технічне обслуговування вантажних вагонів передбачає контроль технічного стану вагонів, що знаходяться в сформованих составах і транзитних поїздах, а також порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень без відчеплення від состава чи групи вагонів; виявлення несправностей; виконання необхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху. Щодо відсутності проведених господарських операцій ДП "Укрспецвагон" з ТОВ "Дон" щодо придбання у ТОВ "Дон" б/в запчастин, то вказані взаємовідносини вже досліджувались відповідачем в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Укрспецвагон" та встановлені порушення в частині взаємовідносин з ТОВ "Дон", за результатами якої складено акт № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012. Судом першої інстанції не враховано, що листом Укрзалізниці від 10.10.2012 № ЦЗ-1-0-6/1486 зазначено про неможливість придбання ТОВ "ДОН" номерних деталей залізничних вагонів та постачання рам бокових та балок надресорних від ТОВ "ДОН" на ДП "Укрспецвагон" у 2012 році та не надано належної оцінки доводам відповідача, які підтверджують факт відсутності проведених господарських операцій між контрагентами за результатами зустрічних звірок ТОВ "Дон" в частині відсутності у власності або користуванні основних фондів, офісних та складських приміщень, згідно штатного розпису на підприємстві лічиться 1 робітник. Щодо взаємовідносин позивача з іншими підприємствами, то неможливо встановити зв`язок понесених витрат (з урахуванням ПДВ) в частині взаємовідносин з зазначеними підприємствами з фінансово-господарською діяльністю перевіряємого підприємства.

Аналізуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Експедиційні технології", відповідачем встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушеннями п. 198.3 ст. 198 ПК України внаслідок придбання шин, емалі, піску, щебеню у ТОВ "Експедиційні технології" за цінами, які не є звичайними в розумінні пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При розгляді справи судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам відповідача на підтвердження факту придбання товарів за цінами, які не є звичайними. Так, судом не враховано, що згідно з отриманою відповідачем інформації листом від 12.11.2012 №18-15/15198 від Державної фінансової інспекції в Харківській області були встановлені факти укладання ДП "Укрспецвагон" договорів з порушенням законодавства в сфері державних закупівель та без попереднього узгодження з державними аудиторами та зроблені висновки, що ціни зазначені в договорах значно перевищують ціни товаровиробника, що призводить до неефективного використання державних ресурсів та здійснення непродуктивних (зайвих) витрат. Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам відповідача на підтвердження факту придбання ДП "Укрспецвагон" гусеничного екскаватора у ТОВ "Дніпро-інструмент" за завищеною ціною.

Учасники справи скористалися правом подання відзиву на апеляційні скарги.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи своєї апеляційної скарги, в задоволенні апеляційної скарги позивача просили відмовити.

Представники позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції проти вимог та доводів апеляційної скарги відповідача заперечували, просили відмовити в її задоволенні, доводи своєї апеляційної скарги підтримали.

Протокольною ухвалою колегії суддів задоволено клопотання відповідача та здійснено заміну відповідача - Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг учасників справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна планова перевірка Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт № 16/40.1/01096362 від 09.07.13 (а.с. 36-164, т. 1).

Відповідно до вказаного акту перевіркою встановлено, крім іншого, порушення п. 137.17 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 143.1 ст. 143, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45997533 грн.; п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 736126 грн. (а.с. 163, т. 1).

На підставі Акту перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.13 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів були винесені, крім інших, податкові повідомлення-рішення:

- № 0000654001 від 25.07.2013, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1104189,00 грн, з яких: 736126,00 грн - за основним платежем, 368063,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000664001 від 25.07.2013, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в розмірі 68910648,50 грн, з яких: 45997533,00 грн - за основним платежем, 22913115,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 165, 166, т. 1).

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000654001 від 25.07.2013 в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0000664001 від 25.07.2013 в частині суми грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 45992812,00 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 22910755,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 у вказаній справі, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2019 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 20 червня 2019 року судом першої інстанції витребувано та долучено до матеріалів справи розрахунок сум податкових зобов`язань та штрафних санкцій за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями в розрізі порушень та контрагентів (т. 13 а.с. 33).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на ремонт піввагонів правомірно віднесено до складу витрат, оскільки його проведення підтверджено наявними первинними документами. Висновок про реальність господарських операцій з ТОВ "Дон" мотивовано наявністю усіх належних первинних документів, а також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі 820/3667/13-а, яка набрала законної сили та якою встановлена реальність угод з придбання б/в вагонних запчастин у ТОВ "Дон". Також позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами (ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ "Спецмайстерн", ТОВ "Укрформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон"), у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін. За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології" не є звичайною. А також вказав на необгрунтованість посилання відповідача на повідомлення Держфінінспекції в Харківській області за результатами проведеного державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" щодо порушення Закону України "Про здійснення державних закупівель" як підставу для визначення рівня звичайних цін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що до придбання прирівнюються операції з отримання переданих, як основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, так і основних засобів рухомого складу. При цьому, у разі їх неврахування у складі доходу під час зарахування на баланс, платник податку визнає їх доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів.

Надаючи правову оцінку законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів, колегія суддів звертає увагу на такі обставини, спірні правовідносини та зумовлене ними нормативно-правове обґрунтування.

Як встановив суд першої інстанції та не заперечується учасниками справи, позивачем безоплатно отримано на баланс піввагони для забезпечення виробничої потреби у зв`язку з єдиним технологічним процесом на підставі наказів Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця": №565-Ц від 14.10.2011 „Про передачу рухомого складу" - прийнято на баланс 26619 одиниць піввагонів від ДП „Придніпровська залізниця", акт приймання-передачі вагонів від 01.01.2012 у кількості 24414 одиниць, акт приймання-передачі вагонів від 29.02.2012 у кількості 2205 одиниць; - №063-Ц від 27.02.2012 "Про передачу рухомого складу" - прийнято на баланс 3 одиниці універсальних піввагонів від СТГО "Південна залізниця" (а.с. 192-194, т. 1; 241-250, т.4; 1-250, т. 5; 1-9, т. 6).

Під час перевірки Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлено, що в податковому обліку сума нарахованої позивачем амортизації піввагонів, безоплатно отриманих від ДП "Придніпровська залізниця" та СТГО "Південна залізниця", включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємства. Всього, починаючи з 12 серпня 2012 року позивачем було нараховано амортизацію безоплатно отриманих піввагонів у сумі 107809097,10 грн.

У зв`язку з зазначеним відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України, внаслідок того, що позивачем не включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємств доходи в сумі, що дорівнює сумі амортизації безоплатно отриманих піввагонів у момент нарахування такої амортизації, за серпень-грудень 2012 року, що призвело до заниження доходів у періоді, що перевірявся, на загальну суму 107809097 грн (а.с. 43-46, т. 1).

Водночас позивач, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі стверджує про відсутність підстав для включено до складу доходів суми амортизації безоплатно отриманих піввагонів, адже безоплатне отримання останнім рухомого складу (який не відноситься до складу інфраструктури залізничного транспорту), не є доходом у розумінні пп. 136.1.22 п. 136.1 ст. 136 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 137.10. ст. 137 Податкового кодексу України (надалі по тексту в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно з пп.136.1.22 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України вартість переданого рухомого складу залізничного транспорту загального користування від одної залізниці або підприємства залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування за рішенням Укрзалізниці не враховується в доходи для визначення об`єкта оподаткування. Така передача вважається операцією з безоплатної передачі та призводить до зміни балансової вартості відповідної групи основних засобів сторони, що приймає, і сторони, що передає такий рухомий склад.

Між тим, відповідно до пп. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146 Податкового кодексу України до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі прийняття на баланс залізниць або підприємств залізничного транспорту загального користування основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, переданих для експлуатації з балансу юридичних осіб за їх рішенням, а також рухомого складу за рішенням Укрзалізниці.

Відповідно до п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, з метою оподаткування визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації у разі безоплатно отриманих підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що до придбання прирівнюються операції з отримання переданих, як основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, так і основних засобів рухомого складу. При цьому, у разі їх неврахування у складі доходу під час зарахування на баланс, платник податку визнає їх доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів.

В силу вимог пп. 14.1.84 ст. 14 Податкового кодексу України інші терміни, що не визначені в даній статті, для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 4 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Вагон, в силу приписів Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 № 507, є одиницею залізничного рухомого складу. А сукупність усіх незнімних (тобто тих, що не можна зняти вручну) рухомих залізничних одиниць є рухомим складом залізничного транспорту (Наказ Міністерства інфраструктури України від 03.07.2017 N235, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.07.2017 за N904/30772).

Підсумовуючи викладене, колегі суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вартість вагонів, які безоплатно передані як рухомий склад залізничного транспорту та які є основними засобами, не підлягає включенню до складу доходів для цілей сплати податку на прибуток під час його зарахування на баланс платника податку, проте платник податку повинен визнавати доходи в сумі, що дорівнює сумі нарахованої амортизації на вартість вказаних активів.

Вказана позиція щодо застосування норм матеріального права відображена Верховним Судом у постанові від 20 червня 2019 року, а тому має враховуватися судами при новому розгляді справи, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, неправомірним є твердження заявника апеляційної скарги (позивача), що безоплатне отримання останнім рухомого складу, не є доходом у розумінні пп. 136.1.22 п. 136.1 ст. 136 ПК України, а отже і немає необхідності звертатися до ст. 137 ПK України для вирішення питання про порядок визнання оподатковуваних доходів. Зокрема, положення пп. 136.1.22 ПК України визначають право платника не враховувати вартість безоплатно отриманих напіввагонів в доходи для визначення об`єкта оподаткування в момент зарахування на баланс, в той час як нормою п. 137.10 ст. 137 ПК України чітко визначено обов`язок платника визнання їх доходами у сумі амортизаційних відрахувань у разі їх неврахуванння в доходи під час зарахування на баланс.

Здійснивши порівняльний аналіз пп. 136.1.16 та пп. 137.17 ПК України, колегія суддів не вбачає конкуренції в указаних правових нормах, що виключає можливість прийняття рішення на користь платника податку та необхідності застосовування презумпції правомірності рішень платника податку (п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України).

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на п. 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти і залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196, відповідно до яких надано визначення інфраструктури залізничного транспорту, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказаною дефиніцією надано невиключний перелік тих засобів технологічного комплексу, що входять до системи інфраструктури залізничного транспорту, та зазначення про "інші складові, що забезпечують функціонування єдиного комплексу перевезень залізничним транспортом загального користування" дає підстави для висновку про можливість включення до таких засобів, в тому числі й рухомих складів.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000664001 від 25.07.2013 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за основним платежем у розмірі 22639910 грн та штрафними санкціями в розмірі 11319955 грн, правомірно прийнято податковим органом в межах наявних повноважень та з дотриманням норм Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн.

Надаючи правову оцінку законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги податкового органу, колегія суддів звертає увагу на такі обставини, спірні правовідносини та зумовлене ними нормативно-правове обґрунтування.

Щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000664001 від 25.07.2013, в частині основного платежу в розмірі 22892460 грн та штрафних санкцій в розмірі 11446229,50 грн, колегія суддів зазначає таке.

З акту перевірки вбачається, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлено включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, вартості обслуговування власних вантажних вагонів, які було отримано від залізниць на підставі укладених з ними договорів.

Орган доходів і зборів в акті перевірки відобразив висновок про проведення позивачем поточного ремонту за вказаними договорами на технічне обслуговування та включення вартості вказаних послуг в повному обсязі до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період, що перевірявся, на загальну суму 109011708 грн, в порушення вимог пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України. (а.с. 51-60, т. 1)

Як вбачається з акту перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.13 та не заперечується учасниками справи, позивачем укладено договори про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, укладений з ДП "Придніпровська залізниця", з ДП "Донецька залізниця", ДП "Одеська залізниця", з ДТГО "Львівська залізниця", з СТГО "Південна залізниця", з ДП "Південно-Західна залізниця " (а.с. 195-248, т. 1; 1-65, т. 2)

Зобов`язання за вказаними договорами були виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 68-115, т. 2; а.с. 16-55, т. 6) та знайшло відображення в акті перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.2013 (а.с. 59, т. 1)

Згідно з п. 9.1, 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411 рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування. Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Відповідно до пп. 4.1.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.08 № 417-Ц, технічне обслуговування вантажних вагонів передбачає: - контроль технічного стану вагонів, що знаходяться в сформованих составах і транзитних поїздах, а також порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень без відчеплення від состава чи групи вагонів; виявлення несправностей; виконання не обхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху, пожежну безпеку, збереження вантажів, що пере возяться, та вагонів; постановку в поїзди і прямування в них технічно справних вагонів - (ТО); - технічне обслуговування вагонів при підготовці до перевезень з відчепленням від состава чи групи вагонів з подачею на спеціалізовані колії - (ТОв-1); - технічне обслуговування з відчепленням вагонів транзитних і прибулих до розформування поїздів, або сформованих составів - (ТОв-2).

Зі змісту норм вказаної вище Інструкції вбачається, що розрізняють огляд та технічне обслуговування. Так, проведенню технічного обслуговування вагонів передує огляд рухомого складу. Крім того, технічне обслуговування включає в себе дії, спрямовані на підтримання вагонів у технічно справному стані, в тому числі, виконання необхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху, пожежну безпеку, збереження вантажів, що пере возяться, та вагонів.

Згідно з п. 3.6 Інструкції "Вантажні вагони залізниць колії 1520 мм. Правила з технічного обслуговування з відчепленням" ЦВ-0030, технічне обслуговування вантажних вагонів із відчепленням проводиться через заміну несправних вузлів та деталей новими або заздалегідь відремонтованими. Деталі, що встановлюються на вагон і таврування яких передбачено відповідними нормативними документами - повинні мати тавро (знаки маркування або трафарети, які вказують місце, дату виготовлення або ремонту та випробування).

Як вбачається з первинних документів, складених за вказаними вище угодами, саме такі види робіт включаються, згідно із вказаними вище спеціальними нормативно-правовими актами, до технічного обслуговування залізничних вагонів.

Відповідно до пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов`язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів п. 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Згідно з п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають, крім іншого, витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Відповідно до п. 146.12. ст. 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов`язана з ремонтом та поліпшенням об`єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно до п. 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 N 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно з п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 N 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Таким чином, вартість тих видів ремонтів вагонів, які направлені на підтримання вагону в працездатному стані, мають включатися до складу витрат, оскільки вказані ремонти не призводять до зміни (покращення) його технічних характеристик. Як вбачається з оформлених сторонами первинних документів (т.1 а.с.195-248, т.2 а.с 1-115), послуги з технічного обслуговування мали на меті підтримання вагонів в технічно справному стані, придатному до експлуатації.

Отже, заявник апеляційної скарги неправомірно ототжнює різні за змістом та своєю суттю поняття "технічне обслуговування" та "ремонт / поліпшення", що має наслідком прийняття протиправних висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, ремонти, які проводилися контрагентами позивача в межах надання послуг з технічного обслуговування вагонів, не свідчать про те, що їх результатом є поліпшення відремонтованих основних засобів, оскільки в ході перевірки не було встановлено покращення чи зміни якісних характеристик вагонів, а проведені роботи з відновлення їх стану, придатного до експлуатації.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновок контролюючого органу про наявність підстав для застосування 10-відсоткового ліміту при віднесенні до складу витрат витрати на ремонти основних засобів по договорам на технічне обслуговування вагонів, що є порушенням вимог пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України, не є обґрунтованим.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000664001 від 25.07.2013 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в частині основного платежу в розмірі 22892460 грн та штрафних санкцій в розмірі 11446229,50 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині належать до задоволення.

Щодо підстав прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000654001 від 25.07.2013 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 178400 грн та застосування штрафних санкції у розмірі 89200 грн; та №0000664001 від 25.07.2013 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 254640 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 49926,00 грн, колегія суддів звертає увагу на таке.

З акту перевірки вбачається, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "Дон" щодо придбання у останнього б/в запчастин (рами, балки, автозчепи, пружини Ханша, хомути тягові та ін..) за період, що перевірявся, з 01.10.2011 по 31.12.2012, на загальну суму 19301806,56 грн., в т.ч. ПДВ 3216967,76 грн. на підставі укладених договорів.

В період 4 квартал 2011 року та вересень 2012 року, позивачем було отримано від ТОВ "Дон" б/в рам бокових і балок на суму 1783680 грн, в т.ч. ПДВ 297280 грн.

Вартість вищевказаних рам і балок включена ДП "Укрспецвагон" до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року - в сумі 975400 грн, за 3 квартал 2012 року - у сумі 511000 грн.

Орган доходів і зборів в акті перевірки дійшов висновку про неможливість підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ "Дон" в частині формування витрат та податкового кредиту за вказаний вище період. Відповідач зазначив про порушення позивачем в цій частині пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2. п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період, що перевірявся, на загальну суму 892000 грн., а також про порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 178400 грн. (а.с. 60-70, 135-136, т. 1)

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дон" (як постачальником) було укладено договір поставки №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю від 30.08.2011.

Відповідно до п 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2011 році поставити покупцю товар: вагонні запасні частини. Згідно з п.3.1 договору ціна договору складає 5232000 грн, у т.ч. ПДВ 872000,0 грн. Згідно з п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів: вул. Леніна, 5, смт Панютине, м. Лозова, Харківська область, Україна (п 5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця відповідно до "ІНКОТЕРМС" редакція 2000 р. на умовах DDP. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п 5.3. договору). Згідно з п.5.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору (а.с. 124-131, т. 2).

Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: видаткова накладна від 19.10.2011 №1910-1; приходний ордер №5564 від 19.10.2011; податкова накладна №28 від 19.10.2011; видаткова накладна від 06.12.2011 №0612-1, приходний ордер №7364; податкова накладна №37 від 06.12.2011; видаткова накладна від 27.12.2011 №2712/3; приходний ордер № 27.12.11; податкова накладна № 41 від 27.12.2011; видаткова накладна від 27.12.2011 №2712/1; приходний ордер №7382; податкова накладна №39 від 27.12.2011; видаткова накладна від 29.12.2011р. №29/12-3; приходний ордер №7530; податкова накладна №44 від 29.12.2011 (а.с. 139-159, т.2)

Також, між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дон" (як постачальником) укладено договір поставки №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292)ю від 13.04.2012.

Відповідно до п 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2012 році поставити покупцю товар: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні, що були у використанні). Кількість товару вказана у специфікації №1, що додається до договору. Згідно з п.3.1 договору ціна договору складає 18288000 грн., у т.ч. ПДВ 3048000,0 грн. Згідно з п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів: м. Донецьк, м. Костянтинівка, м. Дніпропетровськ (п 5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до "ІНКОТЕРМС" редакція 2000 р. на умовах EXW(п 5.3. договору) (а.с. 132-138, т. 2).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договорами проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Дон", що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 56-65, т. 6).

Переміщення вказаних матеріальних цінностей було здійснено силами позивача, що підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобілю та копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як правильно встановив суд першої інстанції, придбані позивачем балки встановлені на рухомий склад, який знаходиться на балансі позивача та використовується в господарській діяльності, оскільки це підтверджується копіями актів внутрішнього переміщення, даними Журналу обліку візків вантажних вагонів, випущених із капітального ремонту, копіями листків обліку комплектації вантажного вагона після ремонту та при технічному обслуговуванні з відчепленням, довідками про реєстрацію проведених робіт та встановленню номерних балок (а.с. 201-249, т. 8; а.с. 1-249, т. 9; а.с. 1-3, т. 10).

Також, учасниками справи не заперечується, що придбані бокові рами є номерними та надали відповідь з Укрзалізниці від 13.06.2013, в якій зазначено, що ТМЦ з номерами 13812, 16150, 61624, 81096, 52745, 89463, 12636, 85897, 640, 112610, 35241, 104988, 11694, 56812, 1819, 52201, 3723, 23342, 15333, 52686, 56503, 57436, 44234, 15444, 107117, 107400, 48938, 49476, 36304, 13650, 16161, 46005, 25532,36156, 1874, 16138, 49643, 10497, 33373, 33363, 7536, 14037, 538, 1502, 20141, 120122, 158647, 106192, 14368, 14321, 157424, 106108, 32567, 31874, 56812, 32142, 1819, 16973, 53758, 45559, 52201, 38507, 1240, 44042, 111052, 40912, 54191, 26294, 86616, 70021, 78795, 81882, 70576, 70725, 17724, 41740, 114117, 46417, 1706, 3301, 322209, 58970, 23342, 110763, 14365, 21543, 38411-12-90, 61341-12-90, 7131-12-90, 41307-12-94, 34717-12-90, 34611-12-90, 81146-12-90, 914112-12-90, 193114-12-94, 74116-12-90, 37414-12-90, 100974-12-90, 25164-12-90, 71653-12-90, 69911-12-90, 41671-12-90, 53116-12-90, 151390-12-97, 51241-12-90, 37161-12-90, 12461-12-97, 11298-12-90, 91317-12-90, 724147-12-97, 41631-12-90, 174561-12-90, 75914-12-90, 311671-12-90, 11928-12-90, 23115-12-90, 98114-12-90, 6311-12-90, 47161-12-90, 52167-12-67, 31714-12-90, 73327-5-88, 93425-5-88, 89601-5-88, 52745-5-88, 30115-5-88, 74759-12-88, 42142-12-88, 119822-12-88, 50671-5-88, 35241-12-88, 11694-12-88, 10498-12-88, 13636-23-88, 85897-5-88, 12134-12-88, 67573-5-88, 11318-10В-88, 21847-14-91, 14871-14-91, 89463-12-88, 46524-14-91, 126320-12-88, 64923-12-88, 153342-12-88, 112611-12-88, 640-12-88, 16150-12-88, 13812-12-88, 61624-12-88, 81096-5-88, 30214, 01882, 90021, 85553, 90725, 21240, 673, 12063, 117, 3303, 43651, 21543, 14091, 20576, 54391, 48419, 103342, 108294, 86612, 82209, 9706, 111055, 52209, 17890, 58940, 12723, 08795, 25624, 16923, 11107 - або перебувають на балансі, або списані, іншим суб`єктам господарювання не реалізовувалися (т. 10 а.с.57-209).

Вказане вище спростовує доводи заявника апеляційної скарги про відсутність доказів реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "ДОН".

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов`язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом - ТОВ "Дон" за спірними операціями за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Суд зазначає, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав, викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

З огляду на зазначене, лише обставини ведення господарської діяльності контрагентом позивача ТОВ "ДОН" не можуть біти підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на лист Укрзалізниці за вих. № ЦЗ-1-С-6/1027 від 13.06.13, як підставу для висновку про неможливість підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ "Дон" та встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Так, зі змісту запиту, направленого відповідачем на адресу Укрзалізниці, орган доходів і зборів надав в розпорядження Укрзалізниці переліки ресорних балок, рам бокових, автозчепом, хомутів (а.с. 58-63, т. 10). Як встановлено з листа Укрзалізниці вих. № ЦЗ-1-С-6/1027 від 13.06.13, у відповідь на вказаний вище запит відповідача було зазначено про відсутність в запиті повного номеру деталей, у зв`язку з чим була відсутня можливість ідентифікації вказаних деталей та щодо них інформація надана не була (а.с. 57, т. 10).

Отже, вказана вище відповідь на запит податкового органу не може вважатися належним доказом, що свідчить про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з огляду на неповноту та неточність запиту органу доходів і зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи висновку відповідача, викладеного в акті перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.13, щодо порушення позивачем пп. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2. п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період, що перевірявся, на загальну суму 892000 грн., а також про порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 178400 грн.

Крім того, в акті перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.13 відповідачем було вказано про заниження податку на прибуток по операціям з ТОВ "Дон" за 1-2 квартали 2012 року на загальну суму 183731,70 грн., та завищення витрат на суму 256478 грн.

Встановлено, що вказаний висновок зроблено відповідачем на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки ДП "Укрспецвагон" з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період січень-червень 2012 року, та податку на додану вартість за період січень - серпень 2012 року при правових відносинах з ТОВ "Дон" (код 32627930), за результатами якої складено акт № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесенні податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 №0000960040, та №0000970040 (а.с. 60-62, т. 1).

Як правильно встановив суд першої інстанції, вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013, скасовані вказані вище податкові-повідомлення рішення в повному обсязі (а.с. 165-184, т. 2).

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 встановлено, що суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ДП "Укрспецвагон" та ТОВ "ДОН" і які б підтверджували висновки акту перевірки № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012, а також що ДП "Укрспецвагон" мав право на формування витрат на придбання запчастин у ТОВ "Дон".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, амортизації на вартість б/в вагонних запчастин, отриманих від ТОВ "Дон", на суму 256478 грн., оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили встановлена реальність угод з придбання вказаних б/в вагонних запчастин у ТОВ "Дон". Обставина, встановлена рішенням суду, щодо реальності господарських операцій, також має преюдиційне значення для висновку суду щодо безпідставності донарахування податкових зобов`язань з ПДВ по операціям з ТОВ "ДОН".

Також в акті перевірки відповідачем встановлено, що взаємовідносини позивача з його контрагентами - ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ "Укрінформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон" -не пов`язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що перевіряється, та витрати, сформовані за рахунок вартості ТМЦ, придбаних у ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ "Укрінформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон" не підпадають від визначення витрат у розумінні п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Так, при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "Техностар" у грудні 2011 року, лютому-червні 2012 року та листопаді 2012 року, орган доходів і зборів в акті перевірки дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Техностар" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "Техностар" поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. (а.с. 71-74, 115-117, т. 1)

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Техностар" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" підшипники, манжети, паси, ремні, відповідно до видаткових накладних (а.с. 186, 191, 195, 201, 206, 210, 214, 218, 222, 226, 231, 235, 240, 244, 248, т. 2; а.с. 2, 7, 11, 16, 25, 33, 41, 48, 52, 58, 61, 66, 70, 75, 79, 86, 89, 93, 97, 102, 103, т. 3).

ТОВ "Техностар" були виписані на адресу позивача податкові накладні (а.с. 189, 193, 198, 204, 208, 212, 217, 220, 225, 229, 233, 237, 242, 246, 250, т. 2; а.с. 5, 9, 13, 20, 30, 36, 46, 50, 55, 59, 64, 68, 73, 77, 82, 87, 91, 95, 99, 103, 107, т. 3).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копіями заявок, рапортів про необхідність закупівлі для використання у безпосередній господарській діяльності (а.с. 180-190, т. 7).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Техностар", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 66-101, т. 6).

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобілю, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 191-221, т. 7).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "Техностар" матеріальних цінностей підтверджується копіями приходних ордерів (а.с. 187, 188, 192, 196, 202-203, 207, 211, 215-216, 219, 223-224, 228, 232, 236, 241, 245, 249, т. 2; а.с. 3-4, 8, 12, 17, 18, 19, 26-30, 34-35, 42-45, 49, 53, 54, 58, 62-63, 67, 71, 72, 76, 80, 81, 84, 85, 90, 94, 98, 101, 106, т. 3).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог (а.с. 222-250, т. 7; а.с. 1-31, т. 8).

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" у серпні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" не пов`язані з господарською діяльністю позивача. Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 74-76, 117-118, т. 1).

З огляду на матеріали справи, між позивачем (покупець) та ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" (постачальник) було укладено договір поставки № 474П-ЦВСВ(ВМТП-12.853)ю від 05.07.12, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити на адресу позивача пневмоцеліндр, а останній прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 64-69, т. 4).

ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 73, т. 4).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідравлічні та пневматичні системи" (як постачальником) постановлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" пневмоцилінди у кількості 8 шт., відповідно до видаткової накладної (а.с. 71, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру (а.с. 72, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією заявки (а.с. 37, т. 7).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 102-103, т. 6).

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією матеріальної перепустки на ввезення ТМЦ, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги (а.с. 34, т. 8).

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "Промтехтранс-М" у лютому-квітні 2012 року та жовтні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 76-78, 118-119, т. 1).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промтехтранс-М" було укладено договір підряду № 657П-ЦВСВ(ВГМ-11.675)ю від 28.12.11, відповідно до умов якого ТОВ "Промтехтранс-М" зобов`язувалося виконати капітальний ремонт поворотного редуктора 23-08020 у кількості двох одиниць крану КЖДЄ-25, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість (а.с. 74-77, т. 4). Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору (а.с. 78-9, т. 4).

За вказаним договором ТОВ "Промтехтранс-М" виконало роботи з ремонту поворотного редуктора 23-08020 у кількості двох одиниць крану КЖДЄ-25, що підтверджується копією акту виконаних робіт, а також актом здавання-приймання поворотних редукторів (а.с. 106-107, т. 4).

Необхідність проведення вказаних робіт підтверджується копією рапорту та техніко-економічного обґрунтування (а.с. 35-35, т. 7).

ТОВ "Промтехтранс-М" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 108, т. 4).

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Промтехтранс-М", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 108, т. 6).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промтехтранс-М" укладено договір № 85П-ЦВСВ(ВГМ-12.115)ю від 14.02.12, відповідно до умов якого ТОВ "Промтехтранс-М" зобов`язувалося виконати капітальний ремонт залізничного крану КЖ 561 Q-25т зав № 369, інв. № 34204, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість (а.с. 80-83, т. 4). Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору (а.с. 84, т. 4).

За вказаним договором ТОВ "Промтехтранс-М" виконало роботи з ремонту крана КЖ 561 Q-25т за № 369, що підтверджується копією акту виконаних робіт, а також актом здавання-приймання крану (а.с. 109-112, т. 4; а.с. 42-43, т. 8).

ТОВ "Промтехтранс-М" було виписано на адресу позивача податкові накладні (а.с. 113, 114, т. 4).

З огляду на матеріали справи, між позивачем та ТОВ "Промтехтранс-М" укладено договір № 470П-ЦВСВ(ВГМ-12.734)ю від 23.07.12, відповідно до умов якого ТОВ "Промтехтранс-М" зобов`язувалося виконати капітальний ремонт залізничного крану КЖДЄ-16 Q-16т за № 928, інв. № 14507, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість (а.с. 87-90, т. 4). Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору. (а.с. 91, т. 4).

За вказаним договором ТОВ "Промтехтранс-М" виконало роботи з ремонту крана КЖДЄ-16 Q-16т зав № 928, інв. № 14507, що підтверджується копією акту виконаних робіт (а.с. 115-116, т. 4).

ТОВ "Промтехтранс-М" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 117, т. 4).

Також ТОВ "Промтехтранс-М" на адресу позивача було поставлено торцеве ущільнення вод. насоса, манжети, відповідно до видаткових накладних (а.с. 95, 99, 103, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "Промтехтранс-М" матеріальних цінностей підтверджується копіями приходних ордерів (а.с. 96, 100, 104, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту (а.с. 36а, т. 8).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Промтехтранс-М", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 109-111, т. 6).

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 37-39, т. 8).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог (а.с. 40, т. 8).

ТОВ "Промтехтранс-М" було виписано на адресу позивача податкові накладні (а.с. 96, 101, 105, т. 4).

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Хімтрейд" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "Хімтрейд" поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 79-80, 119-120, т. 1).

Як правильно встановив суд першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" шпаклівку, очищувач, силікон, фіксатори, що підтверджується копією видаткової накладної (а.с. 119, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "Хімтрейд" матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру (а.с. 120, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту (а.с. 44, т. 7).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Хімтрейд", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 102-114, т. 6).

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 45, т. 8).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог (а.с. 46-49, т. 8).

ТОВ "Хімтрейд" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 121-122, т. 4).

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ПП компанія "Голд Мідл" у першому кварталі 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ПП компанія "Голд Мідл" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ПП компанія "Голд Мідл", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. (а.с. 80-81, 120-212, т. 1).

З огляду на матеріали справи, ПП компанія "Голд Мідл" (як постачальником) було постановлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" знімачі ізоляції, ніж монтерський, прес-кліщі, перфоратор, що підтверджується копією видаткової накладної (а.с. 124, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту (а.с. 50, т. 8).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП компанія "Голд Мідл", що підтверджується копією платіжного доручення з відміткою банківської установи (а.с. 115, т. 6).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог (а.с. 51-53, т. 8).

ПП компанія "Голд Мідл" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 125, т. 4).

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "Політрейд С" у жовтні 2011 року, лютому та серпні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Політрейд С" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "Політрейд С", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 81-82, 121-122, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Політрейд С" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" виноград сушений, повидло яблучне, мак, що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 126, 128, 130, 133, т. 4).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Політрейд С", що підтверджується копією платіжного доручення з відміткою банківської установи (а.с. 116-118, т. 6).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача у виробництво підтверджено накладних на внутрішнє переміщення (а.с. 62-81, т. 8).

ТОВ "Політрейд С" виписано на адресу позивача податкові накладні (а.с. 127, 129, 131, 132, 134, 135, т. 4).

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "ТПП Спектр" у грудні 2011 року, лютому, квітні, червні 2012 року та жовтні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ТПП Спектр" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "ТПП Спектр", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 82-84, 122-123, т. 1).

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "ТПП Спектр" укладено договір підряду № 299П-ЦВСВ(ВГМ-12.440)ю. від 16.05.12, відповідно до умов якого "ТПП Спектр" зобов`язувалося виконати ремонт магнітної шайби М42 у кількості двох штук, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість (а.с. 136-140, т. 4). Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами шляхом підписання кошторису до вказаного договору (а.с. 141, т. 4).

За вказаним договором ТОВ "ТПП Спектр" виконало роботи з ремонту магнітної шайби М42 у кількості двох штук, що підтверджується копією акту виконаних робіт та актами приймання-здачі від ремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (а.с. 183, 185, т. 4; а.с. 101-102, т. 8).

Необхідність проведення вказаних робіт підтверджується копією дефектного акту (а.с. 82, т. 8).

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТПП Спектр", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 124-125, т. 6).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкові накладні (а.с. 184, 186, т. 4).

Крім того, між позивачем та ТОВ "ТПП Спектр" було укладено договір № 197П-ЦВСВ(ВГМ-12.235)ю. від 21.03.12, відповідно до умов якого ТОВ "ТПП Спектр" зобов`язувалося виконати ремонт магнітної шайби М42, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість (а.с. 154-158, т. 4). Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору (а.с. 159, т. 4).

За вказаним договором ТОВ "ТПП Спектр" виконало роботи з ремонту вказаного устаткування, що підтверджується копією акту виконаних робіт, а також актом приймання-здачі від ремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (а.с. 181, т. 4; а.с. 97, т. 8).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкові накладні (а.с. 182, т. 4).

Окрім того, між позивачем та ТОВ "ТПП Спектр" було укладено договір підряду № 641П-ЦВСВ(ВГМ-12.1167)ю від 14.09.12, відповідно до умов якого "ТПП Спектр" зобов`язувалося виконати ремонт магнітної шайби М42, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість (а.с. 160-164, т. 4). Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами шляхом підписання кошторису до вказаного договору (а.с. 165, т. 4).

За вказаним договором ТОВ "ТПП Спектр" виконало роботи з ремонту магнітної шайби М42, що підтверджується копією акту виконаних робіт та актами приймання-здачі від ремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (а.с. 187, т. 4; а.с. 99-100, т. 8).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкові накладні (а.с. 188, т. 4).

Як правильно встановив суд першої інстанції, між позивачем (покупець) та ТОВ "ТПП Спектр" (постачальник) укладено договір поставки № 214П-ЦВСВ(ВМТП-12.283)ю від 11.04.12, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити на адресу позивача товар - запасні частини для верстата, відповідно до специфікації, а останній прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 142-147, т. 4).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПП Спектр" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вказані вище запасні частини, відповідно до видаткової накладної (а.с. 178, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "ТПП Спектр" матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру (а.с. 179, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту (а.с. 85, т. 7).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТПП Спектр", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 122, т. 6).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги (а.с. 92-93, т. 8).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 180, т. 4).

Як правильно встановив суд першої інстанції, між позивачем (покупець) та ТОВ "ТПП Спектр" (постачальник) було укладено договір поставки № 594П-ЦВСВ(ВМТП-11.582)ю від 23.11.11, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити на адресу позивача товар - шайбу магнітну М-24б/в, відповідно до специфікації, а останній прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 148-153, т. 4).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПП Спектр" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вказану вище шайбу, відповідно до видаткової накладної (а.с. 166, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "ТПП Спектр" матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру (а.с. 167, т. 4).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги (а.с. 94, т. 8).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 168, т. 4).

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПП Спектр" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" блок-шестерні до станків, відповідно до видаткової накладної від 22.02.12 (а.с. 170, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "ТПП Спектр" матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру (а.с. 171, т. 4).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги (а.с. 92, т. 8).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкову накладну (а.с. 172, т. 4).

Як правильно встановив суд першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПП Спектр" (як постачальником) поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вал фрикційний в зборі ВМ 127, відповідно до видаткової накладної від 14.02.12 (а.с. 174, т. 4).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "ТПП Спектр" матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру (а.с. 175, т. 4).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги (а.с. 91а, т. 8).

ТОВ "ТПП Спектр" було виписано на адресу позивача податкову накладну. (а.с. 176, т. 4)

Також, відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ фірма "Спецмайстер" у лютому-березні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ фірма "Спецмайстер" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ фірма "Спецмайстер", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. (а.с. 84-86, 123-124, т. 1)

З огляду на матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Спецмайстер" (як постачальником) поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" нитки, мадаполам, тасьма, ґудзики, фартух, відповідно до видаткових накладних (а.с. 190, 194, 198, 202, 206, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту, рапортів про необхідність закупівлі для використання у безпосередній господарській діяльності (а.с. 103, т. 8).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ фірма "Спецмайстер", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 127-131, т. 6).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ фірма "Спецмайстер" матеріальних цінностей підтверджується копіями приходних ордерів (а.с. 191, 195, 199, 203, 206, т. 4).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог та накладних на внутрішнє переміщення (а.с. 108-132, т. 8).

ТОВ фірма "Спецмайстер" були виписані на адресу позивача податкові накладні (а.с. 192, 196, 200, 204, 208, т. 4).

Також, відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ "Укрінформзв`язок" у січні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Укрінформзв`язок" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ "Укрінформзв`язок", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 86, 124, т. 1).

З огляду на матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінформзв`язок" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" модем FlaxDSL FG-PAM-SAN-E1B, V4, відповідно до Договору поставки № 653П-ЦВСВ(ВАСКВ-11.661)ю. від 20.12.11 та видаткової накладної (а.с. 209-216, т. 4).

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією технічного обґрунтування (а.с. 136, т. 8).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Укрінформзв`зок", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 132, т. 6).

Придбаний товар було фактично переміщено силами постачальника, що підтверджується копією перепустки на ввезення ТМЦ (а.с. 137, т. 8).

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "Укрінформзв`зок" матеріальних цінностей підтверджується копіями приходної накладної (а.с. 217, т. 4).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги, акту приймання передачі основних засобів (а.с. 138-140, т. 8).

ТОВ "Укрінформзв`зок" була виписана на адресу позивача податкова накладна (а.с. 218, т. 4).

Також, відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ ПНТП "Регіон" у квітні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ ПНТП "Регіон" не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ ПНТП "Регіон", поняттю витрат, визначених пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 86-87, 124-125, т. 1).

З огляду на матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю ПНТП "Регіон" (як постачальником) було поставлено на адресу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" нефрас С-80/120, відповідно до видаткової накладної (а.с. 220, т. 4).

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ПНТП "Регіон", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 133, т. 6).

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля (а.с. 134, т. 8).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги (а.с. 135, т. 8).

ТОВ ПНТП "Регіон" була виписана на адресу позивача податкова накладна (а.с. 222, т. 4).

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача про те, що взаємовідносини позивача з його контрагентами - ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ "Укрінформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон" - не пов`язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, колегія суддів ураховує приписи законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду, а саме: видатковими накладними; податковими накладними; копіями платіжних доручень про перерахування коштів, відповідно до яких Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" провело розрахунок за отримані товари; рахунками - фактурами; прибутковими ордерами та ін.

Крім того, постачальники товарів та послуг (ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ "Укрінформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон"), щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ та право на віднесення вказаних сум до витрат в податковому обліку з податку на прибуток, на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податкових органах, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання відповідних угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентом позивача, у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач мав право на формування витрат в сумі вартості придбаних товарів та результатів робіт у ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ "Укрінформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон" за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов`язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.

Податковим органом до суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ "Укрінформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон" і які б підтверджували висновки акту перевірки.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 186956 грн., 93478 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, а також податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 460442 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 144570,5 грн., є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що при розгляді справи судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам відповідача на підтвердження факту придбання товарів за цінами, які не є звичайними.

Колегія суддів відхиляє аргументи податкового органу з огляду на таке.

Так, відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" відповідачем зафіксовано завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 91326 грн. у зв`язку з порушенням п. 198.3 ст. 193 Податкового кодексу внаслідок придбання шин, емалі, піску, щебеню у ТОВ "Експедиційні технології" за цінами, які на думку органу доходів і зборів, не є звичайними в розумінні пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Аналогічний висновок було зроблено в акті перевірки податковим органом і щодо правовідносин позивача з ТОВ "Дніпро-інструмент" із придбання гусеничного екскаватора, у зв`язку з чим, на думку відповідача, позивачем було завищено податковий кредит на суму 279444 грн. (а.с. 125-134, т. 1).

Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідно до заявок про необхідність придбання шин, піску, щебеню, емалі для металу, гусеничного екскаватора (а.с. 141-147а, 156-161, 173-180, 192, т. 7), позивачем на виконання Закону України "Про здійснення державних закупівель" було оголошено про проведення торгів на закупівлю вказаних вище матеріальних цінностей. Вказане підтверджується копіями оголошень про проведення відкритих торгів. Вказані вище оголошення розміщено відповідачем на Веб-порталі з питань державних закупівель (Офіційний загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" (веб-портал з питань державних закупівель створено Міністерством економіки України), в мережі Інтернет, тобто у вільному для ознайомлення необмеженим колом осіб місці (а.с. 165-179, т. 7). Позивачем за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів на закупівлю піску, гравію, щебеню, шин, емалі для металу було визначено переможця ТОВ "Експедиційні технології" як учасника, який отримав найбільшу кількість балів, що підтверджується копіями протоколів засідання комітету з конкурсних торгів (а.с. 213-231, т. 6). Також, за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів на закупівлю гусеничного екскаватору було визначено переможця ТОВ "Дніпро-інструмент" як учасника, який отримав найбільшу кількість балів, що підтверджується копіями протоколів засідання комітету з конкурсних торгів (а.с. 232-234, т. 6).

За результатами проведених відкритих торгів позивачем укладено з ТОВ "Експедиційні технології" Договір поставки № 437П-ЦВСВ(ВМТП-12.638)ю від 26.06.12, відповідно до якого ТОВ "Експедиційні технології" зобов`язувалося поставити позивачу шини, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 108-113, т. 3). Вказані шини поставлено ТОВ "Експедиційні технології" та оприбутковано позивачем, що підтверджується копіями видаткових накладних, приходних ордерів (а.с. 115-128, т. 3). Переміщення вказаних товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 148-149, т. 8).

Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

Також, за результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ "Експедиційні технології" Договір поставки № 595П-ЦВСВ(ВМТП-12.911)ю від 21.08.12, відповідно до якого ТОВ "Експедиційні технології" зобов`язувалося поставити позивачу емалі по металу, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 130-135, т. 3).

Вказані товари поставлено ТОВ "Експедиційні технології" на адресу позивача та оприбутковано позивачем, що підтверджується копіями видаткових накладних, приходних ордерів (а.с. 137-146, т. 3). Переміщення вказаних товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 181-182, т. 8). Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

За результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ "Експедиційні технології" Договір поставки № 234П-ЦВСВ(ВМТП-12.309)ю від 12.04.12, відповідно до якого ТОВ "Експедиційні технології" зобов`язувалося поставити позивачу пісок, щебінь, керамзит, грандвідсів, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 148-153, т. 3).

Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

За результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ "Дніпро-інструмент" Договір поставки № 602П-ЦВСВ(ВМТП-12.929)ю від 21.08.12, відповідно до якого ТОВ "Дніпро-інструмент" зобов`язувалося поставити позивачу гусеничний екскаватор, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с. 4-10, т. 4).

Вказаний екскаватор було поставлено ТОВ "Дніпро-інструмент" на адресу позивача та оприбутковано останнім, що підтверджується копіями видаткових накладних, прибуткової накладної (а.с. 12-13, т. 4).

Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

З огляду на матеріали справи, вартість придбаних позивачем у ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології" товарів була в повному обсязі оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 134-159, т. 6).

Відповідно до приписів підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього ж Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов`язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов`язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов`язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов`язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Підпунктами 1.20.3 -1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлені особливі правила визначення звичайної ціни для окремих видів продажу товарів, робіт і послуг.

В усіх інших випадках суб`єкт господарювання, встановлюючи договірну ціну, має враховувати рівень звичайних цін, визначений відповідно (але не виключно) до методу співставних цін, який міститься у підпункті 1.20.2 зазначеного Закону.

Для визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) на підставі методу співставних цін використовується інформація про укладені підприємством на момент продажу такого товару договори з ідентичними або однорідними товарами у спів ставних умовах.

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (а в разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована.

Методологічні засади формування інформації про операції пов`язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 303 від 18 червня 2001 року, відповідно до якого за методом порівняльної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги) що реалізована не пов`язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

Визначення звичайної ціни, тобто обґрунтування відповідності застосовуваних підприємством цін рівню справедливої ринкової ціни, починається з визначення товару, його основних характеристик для співставлення.

Встановлюючи порядок застосування методу співставних цін, законодавець не передбачив пріоритетності використання інформації про договори, укладені суб`єктом господарювання з іншими, незалежними контрагентами.

Суб`єкт господарювання може самостійно вибирати коло договорів, умови яких він вважає співставними (з належною аргументацією, що ґрунтується на властивостях товару, умовах продажу, ситуації на ринку тощо).

При проведенні перевірки відповідачем до позивача запит щодо обґрунтування рівня договірних цін на товари, які були придбані у ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології", не направлявся.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги (відповідача) на повідомлення Держфінінспекції в Харківській області за результатами проведеного державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" щодо порушення Закону України "Про здійснення державних закупівель" як підставу для визначення рівня звичайних цін, з огляду на таке.

Дослідивши повідомлення Державної фінансової інспекції в Харківській області (а.с. 5-18, т. 7) встановлено, що вказані документи не містять посилань на укладені договори купівлі-продажу ідентичних товарів на співставних умовах, а лише йде мова про аналіз оферт учасників конкурсних торгів.

Отже, податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п. п. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін.

За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології" не є звичайною.

Крім того, відповідно до пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Як встановлено вище, позивачем шини, пісок, щебень, емаль для металу, гусеничний екскаватор придбано за результатами відкритих торгів у відповідності до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому, виходячи із положень п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи твердження органу доходів і зборів щодо порушення позивачем п. 198.3 ст. 193 Податкового кодексу та завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 91326 грн. та на суму 279444 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Експедиційні технології" та ТОВ "Дніпро-інструмент", що зумовлює скасування спірного податкового повідомлення - рішення в цій частині.

Наведені в апеляційній скарзі доводи податкового органу правильність висновків суду в частині задоволення позовних вимог Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 820/10865/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий Повний текст постанови складено 10.03.2020.


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.03.2020
Оприлюднено	11.03.2020
Номер документу	88080143
Судочинство	Адміністративне

Білоус О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 03.03.2020 по справі 820/10865/13-аДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —820/10865/13-а

Постанова
від 03.03.2020 по справі 820/10865/13-а
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД